Пам'ятки Івано-Франківської області

Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Діви Марії споруджена в Городенці в XVIII сторіччі коштом Миколи Василя Потоцького.

За легендою, храм заснований Потоцьким на викуп свого гріха - вбивства місцевої дівчини (за однією з версій, ці події лягли в основу народної "Пісні про Бондарівну").

Автор проєкту – відомий архітектор Бердард Меретин. Замість традиційного хреста храм увінчаний хрестом "Пілява" родового герба Потоцьких.

Іконостас Успенської церкви схожий на іконостас собору Святого Юра у Львові – його також створив видатний український скульптор Іван Пінзель, який часто працював у парі з Меретином.

Дерев'яна церква Чуда Святого Архистратига Михаїла збудована в присілку Яремчого Дора в 1844 році місцевим майстром Гнішіком на основі раннього храму (XVIII сторіччя).

Виконана в гуцульському стилі. Хрестоподібна в плані з крупним центральним квадратним зрубом, який підтримує шатроподібний дах з грушеподібною маківкою.

Зберігся різьблений іконостас та ікони XVIII-XIX сторічь, що мають високу художню цінність. Орнаментальні розписи на стінах зроблено на початку ХХ століття.

Зовнішній вигляд Михайлівської церкви значною мірою "осучаснено" металевим покриттям.

З 1946 по 1990 рік на базі храму Святого Михайла працювала громада російської православної церкви. Після здобуття Україною незалежності будівлю храму було повернено греко-католицькій громаді.

Греко-католицька церква Чуда Святого Архистратига Михаїла збудована в центрі Снятина в 1880-1886 роках з ініціативи місцевого священика Теофіла Кобринського, чоловіка відомої письменниці та активістки ґендерного руху Наталії Кобринської.

Чернелицький замок у XVII сторіччі був одним із найпотужніших східних форпостів Речі Посполитої.

Побудований в 1659 році брацлавським воєводою Михайлом Чарторийським, про що свідчить його герб "Погон" на надбрамній вежі. З іншого боку розміщено герб "Пілава" дружини князя, Єфросинії Станіславіцької (з нею пов'язана легенда про смуглолицю господиню замку, яка наклала на себе руки після зради чоловікові).

Замок квадратний у плані, з високими стінами на земляних валах та чотирма бастіонами по кутках. Він відіграв важливу роль у ході польсько-турецьких воєн, польські війська зберігали тут зброю та припаси. Польський король Ян III Собеський неодноразово зупинявся у замку під час молдавських походів.

Як магнатська резиденція замок проіснував до 1817 року, коли помер останній його господар Миколай Ценський. За радянських часів на території розміщувалася лікарня.

Нині замок у занедбаному стані.

Черниківський (Черницький) водоспад знаходиться у присілку Черник села Зелена, на гірській річці Черник.

Висота Черниківського водоспаду становить 7-8 метрів. Водоспад двоступінчастий. Спочатку широкий потік води падає з висоти 2,5-3,0 метри і спрямовується у вузький клиноподібний жолоб, що звужується, з якого потім з гулом вилітає і падає з висоти 4-5 метрів.