Пам'ятки Запорізької області

Приватний зоопарк просто неба "Сафарі" створений у Бердянську в 2004 році підприємцем Ігорем Кальченком.

Займає територію 2,5 гектари на самому початку Бердянської коси.

Територія добре розпланована: вольєри, водоймища, альпійська гірка, місця відпочинку, кафе.

Бердянський зоопарк "Сафарі" налічує близько 60 видів екзотичних тварин. 36 із них занесено до Міжнародної Червоної книги. Так, за час існування зоопарку тут народилося 6 особин далекосхідного леопарду, яких залишилося на планеті всього 40. Також народилося 6 левенят, 4 дитинчата уссурійського тигра, 4 мавпочки та інші. Всі тварини мають просторі вольєри та досить доглянуті.

На вході на територію зоопарку "Сафарі" можна купити корми для самостійного годування тварин.

Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" на острові Хортиця в Запоріжжі відтворює узагальнений образ всіх восьми січей, які існували у XVІ-XVIII століттях за порогами Дніпра.

Січ – це обнесене частоколом (засікою) укріплене військове містечко, що слугувало військово-політичним центром запорозького козацтва – столицею Вольностей Війська Запорозького Низового, тобто вільних козацьких земель.

Острів Хортиця в ті часи був стратегічним пунктом на шляху набігів татар на українські землі. Водночас політичний вплив Речі Посполитої та Московського князівства, що контролювали інші українські землі, на ці території практично не розповсюджувався.

З Хортицею була пов’язана діяльність першого організатора Війська Запорозького Остапа Дашкевича та засновника першої січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який у 1553 році збудував козацький замок на острові Мала Хортиця (зараз – острів Байда). Всі наступні січі розташовувалися нижче по Дніпру, але формувалися за спільними принципами.

Зменшена копія козацької фортеці обнесена ровом, валом та зробленим з колод частоколом з кількома оборонними вежами. Внутрішній простір складається з двох частин – Малого коша (торгове та ремісниче передмістя) та Великого коша (козацький гарнізон). Головною спорудою січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці на центральному майдані. Навколо розташовані козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата, у якій приймали послів.

Експозиції в приміщеннях розповідають про функціонування січових органів управління (Будинок кошового отамана, Військова канцелярія), роботу Пушкарні (арсеналу), традиційні промисли козаків. Виставка "Козак Мамай і люлька" присвячена образу легендарного запорозького воїна-характерника.

В "Запорозькій Січі" базується театр козацького бою "Січові козаки", що регулярно проводить демонстрації козацьких бойових мистецтв та майстеркласи із володіння козацькою зброєю.

Кафедральний собор святого благовірного князя Олександра Невського в Мелітополі споруджений у 1815-1831 роках.

Оскільки місто Мелітополь тоді називалося Новоолександрівкою, храм вирішили назвати на честь великого князя Олександра Невського.

Спочатку церква була дерев'яною, потім відбудована у камені.

Нині собор Олександра Невського чинний.

У південно-східній частині острова Хортиця, в районі плавнів, розташований фольклорно-етнографічний кінний театр "Запорозькі козаки", що дбайливо зберігає стародавні козацькі традиції.

На замовлення великих туристичних груп тут проводяться кінні спектаклі та фольклорні вистави з виступом народних ансамблів та демонстрацією традиційних козацьких ремесел (дату та час чергової вистави слід заздалегідь з'ясовувати по телефону). Після вистави можна покататися на конях, а також придбати сувенірні вироби, виготовлені на ваших очах ковалем та гончарем.

На території діє кафе "Козацька застава" (традиційна українська кухня) з банкетною залою, двома колибами та літніми навісами.

Поруч в ангарі зберігаються підняті в 1999-2007 роках з дна Дніпра козацька чайка та бригантина 1736-1739 років, з якими працюють археологи та реставратори.

Бердянський краєзнавчий музей імені Василя Кравченка заснований у 1929 році.

Розташовується на першому поверсі триповерхового житлового будинку середини XX століття.

Представлені предмети скіфського періоду IV століття до нашої ери. Реконструйовано інтер'єр української селянської хати ХІХ сторіччя. Окремі експозиції розповідають про греків та болгар Причорномор'я.

В сквері перед музеєм виставлено колекцію половецьких кам'яних баб, а також старовинну гармату, підняту в середині ХІХ століття із затопленого в роки Кримської війни корабля "Боєць".

Мелітопольський міський краєзнавчий музей розташований у старовинному триповерховому будинку купця 2-ї гільдії Чернікова.

Нині фонди музею налічують 48 тисяч предметів. Представлено унікальну колекцію скіфського золота (IV сторіччя до нашої ери) з розкопок Мелітопольського кургану.

Гордістю нумізматичної колекції є скарб срібних монет 1895-1925 років випуску.

З експонатів художньої галереї велику цінність становлять графічні та живописні роботи художника світового значення Олександра Тишлера.

Під час широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році Мелітопольський міський краєзнавчий музей опинився в окупації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, окупантами викрадено 1841 одиницю музейних предметів, серед яких історична зброя, прикраси з Мелітопольського скіфського кургану (скіфське золото), старовинні монети, ордени та медалі радянського часу.

Меморіальний будинок-музей Петра Шмідта в Бердянську присвячений знаменитому революціонеру лейтенанту Петру Шмідту, який підняв у 1905 році повстання на крейсері "Очаків", а також його батькові Петру Шмідту, який у 1876-1886 роках служив начальником міста та порту Бердянська, значно посприявши їхньому благоустрою.

Музей розташований у будинку градоначальника навпроти парку, закладеного Петром Шмідтом стршим.

Експозиція на першому поверсі розповідає про Севастопольське повстання 1905 року, одним із організаторів якого був лейтенант Шмідт.

На другому поверсі частково відтворено інтер'єри житла заможних містян початку ХХ століття.

Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" розташований в Запоріжжі на найвищій точці острова Хортиця (59 метрів над рівнем Дніпра), яку вінчає найбільший з хортицьких курганів "Зорова могила", що збереглися.

На кургані встановлено копію скульптури скіфського воїна.

На початку ХХ століття на острові Хортиця налічувалося 129 курганів. З 28 могильників, що входили колись у курганну групу "Зорова могила", збереглося лише 3. У 2005 році археологи реконструювали ще 8 курганів, серед яких один досліджено та відновлено, два відновлено на місці зруйнованих, а решта - кургани-макети та святилище Арея.

У музеї просто неба зібрано безліч кам'яних артефактів: жорна (символ достатку і плодючості), каток або гарман (пристосування для обмолоту зерна), ступи (для товчення зерна), статуї, антропоморфні стели тощо.

Мелітопольський чоловічий монастир Святого Сави Освяченого входить до новостворених монастирів України. Рішення про його створення було прийнято в 1994 році.

Мелітопольський храм Усікнення Глави Іоанна Хрестителя фактично став подвір'ям монастиря, а постійне перебування там намісника перемістило із села Терпіння туди і сам монастир. У травні 1995 року розпочалося будівництво першого одноповерхового корпусу. У 2005 році було завершено будівництво нового храму. Центральний боковий вівтар був освячений на честь ікони Божої Матері "Призри на смиренність", північний на честь Усікнення глави Іоанна Предтечі, а південний на честь небесного покровителя монастиря, святого Сави Освяченого.

Належить УПЦ Московського патріархату. У вересні 2022 року, під час російської окупації Мелітополя в ході російсько-української війни,  монахи монастиря святого Сави Освяченого відкрито підтримали російське вторгнення в Україну та надали свій монастир російським окупантам для організації псевдореферендуму. Служба безпеки України зібрала докази колабораційної діяльності настоятеля монастиря і в грудні 2022 року проти керівника монастиря Олександра Прокопенка та шести інших діячів РПЦвУ було запроваджено персональні санції терміном на 5 років.

Стрибки з мотузкою (Flying rope) у Запоріжжі здійснюються на залізному Арочному мості, що сполучає острів Хортиця з правим берегом Дніпра.

Арковий міст у Запоріжжі споруджений у 1974 році за проєктом Миколи Артеменка. Висота мосту становить 40 метрів при довжині 320 метрів. Тут уперше в практиці радянського мостобудування було застосовано унікальну 205-метрову металеву збірну балку, яка працює спільно з балкою жорсткості.

У 2000 році з мосту було зроблено перший стрибок на мотузці у виконанні Олександра Шкалікова. Flying rope (Флаїнг роуп) або Bridge swinging rope (Брідж свінгінг роуп) відрізняється від класичного Банджі-джампінгу тим, що при здійсненні стрибка на динамічній альпіністській мотузці відбувається безпосередній винос на маятник, що є безпечним для того, хто стрибає. Мотузка проноситься та кріпиться під мостом. Атракціон на запорізькому залізному мості організовано клубом екстремальних видів спорту "Ермітаж".

Стрибки з мотузкою у Запоріжжі можливі у кількох варіантах: в альпіністській системі або, у спеціальних бандажах, за ноги, вздовж або впоперек мосту, з зануренням або без, різні екзотичні стрибки, наприклад із зав'язаними очима, з парасолькою, парами.

Музей історії архітектури Запоріжжя знайомить відвідувачів з головними архітектурними та містобудівними напрямками і стилями міста.

Це перший із серії так званих "крафтових музеїв", що розповідають про історію через "живу", інтерактивну експозицію, яка демонструє міський розвиток від першої Олександрівської фортеці до сучасних  мікрорайонів.

Музей складається з чотирьох відділів, присвячених забудові Старого Олександрівська, колоніям менонітів, добі індустріальної модернізації, повоєнному відновленню міста.

Створені майстрами копії дверей старого Олександрівська, відео-інсталяції та дбайливо збережені архітектурні елементи вплетені у дизайн музейного простору.

Розважально-пізнавальний водний центр "Музей води" відкрився 2021 року при Інженерному навчально-науковому інституті Запорізького національного університету.

Експозиція характеризує гідросферу планети Земля, інформує про водні ресурси України, знайомить із геологічною будовою земної кори та процесом фільтрації води, демонструє технологічні схеми очистки стічних вод на очисних спорудах, вчить раціональному водокористуванню тощо.

З експозиційних розділів можна виділити 3D-модель містечка, що демонструє колообіг води в природі, майданчик експериментів (міні-лабораторію), експозицію методів очищення води, а також фотолокацію.

Екскурсії проводяться по суботах о 10:00 та о 12:00 годині. Для відвідування необхідний попередній запис.

Музейний комплекс Запорізького національного університету також включає Зоологічний музей ЗНУ, Музей етнографії народів Півдня України та Музей радянського побуту.

Музей етнографії народів Півдня України створений при історичному факультеті Запорізького національного університету в 1997 році.

Кільком поколінням студентів-істориків вдалося зібрати одну з найкращих на території Степової України колекцій черепиці, речей домашнього вжитку та реманенту. 

В 2015 році в сусідньому приміщенні відкрився Музей радянського побуту. Серед його експонатів – меблі, побутові речі та техніка ХХ століття. У шафах розвішено одяг тих часів, відведене місце для біжутерії, косметики, парфумів радянської епохи. Представлене зібрання платівок для програвача, журнали повоєнних часів, колекція дискових телефонів, радіола тощо. Також експонується багато сімейних листів, фотографій, документів, грамот. 

Музейний комплекс Запорізького національного університету також включає Зоологічний музей ЗНУ та Музей води.

Музей Запорізького національного університету відкрито в 1985 році у головному навчальному корпусі закладу.

Експозиція розповідає про історію народної освіти колишнього міста Олександрівськ від початку XX століття, про заснування у 1921 році Запорізького педагогічного технікуму на базі вчительської семінарії, про сталінські репресії і долі членів колективу Запорізького державного педагогічного інституту в середині 1930-х років, про участь студентів і викладачів у Другій світовій війні, про повоєнну відбудову і подальший шлях закладу до нинішнього університетсього статусу.

У 2016 році відкрито оновлену експозицію, родзинкою якої стало оформлення картинами навчальних корпусів вишу, виконаними запорізькою мисткинею Катериною Тарлінською в техніці digital art.

Музейний комплекс Запорізького національного університету також включає Зоологічний музей ЗНУ, Музей етнографії народів Півдня України, Музей радянського побуту та Музей води.

Музейний комплекс Національного заповідника "Хортиця" розташований у північній частині острова Хортиця, навпроти греблі Дніпрогесу. Це ключовий об'єкт туристично-музейного кластеру на острові Хортиця.

Музей історії запорозького козацтва відкрили в Запоріжжі у 1983 році. Експозиція висвітлює історію козацького краю з найдавніших часів до сучасності.

З 2016 року музей перебуває на реконструкції (частину експонатів представлено в Музейних студіях "Місто за порогами"). Після відкриття оновлений музей матиме сучасну експозицію, в якій будуть представлені діорами "Бій Святослава з печенігами" та "Рада на Січі".

Будівля музею із внутрішнім двориком є частиною комплексу оглядових майданчиків, з яких відкривається чудова панорама Дніпра, скелястих порогів та гідроелектростанції. Музейна площа використовується як основний майданчик для офіційних заходів.

Поруч з музеєм розташований 14-метровий Курган єдності України, на верхівці якого у 2021 році встановлено металеву скульптуру "Коло Єдності" заввишки 7 метрів.

Від музею вздовж узбережжя облаштована "Тарасова стежка", присвячена перебуванню молодого Тараса Шевченка на Хортиці влітку 1843 року. Вона супроводжується уривками з творів Кобзаря, де згадується Хортиця, пороги Дніпра, Великий Луг Запорозький та запорозьке козацтво.