Пам'ятки Запорізької області

Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара – витвір архітектури епохи радянського монументального класицизму.

Будівля в стилі "сталінського ампіру" побудована в 1953 році. ЇЇ прикрашають барельєфи та пілястри, ліплення та розпис, кришталеві люстри, підлога з ексклюзивної мозаїки з малюнками греблі та домни. Фронтон будівлі прикрашений гіпсовою скульптурою дівчини з лірою. Біля ніг дівчини розташувалися два комсомольці з бандурою.

Театр існує з 1929 року, довгий час носив ім'я Миколи Щорса. Наразі називається на честь Володимира Магара, який був головним режисером театру з 1929 по 1965 рік.

Запорізький обласний краєзнавчий музей розташований у колишній будівлі Земської управи (1912 рік) - одному з небагатьох будинків дореволюційного Олександрівська, що збереглися.

Заснований археологом та фольклористом Яківом Новицьким. Понад 100 тисяч експонатів висвітлюють історію міста з найдавніших часів до Другої світової війни. Найцікавіші колекції: палеонтологічні залишки тварин неогенового та антропогенового періодів; археологічні знахідки із Запорозького кургану; сарматські прикраси; колекції комах; опудала рідкісних птахів; зброя та предмети побуту запорізьких козаків.

Один із відділів присвячений уродженцю запорізького краю отаману Нестору Махну, який прославився у революційні роки як лідер анархістського народного руху у південних областях України.

Запорізький державний цирк – один із центральних організаторів дозвілля та відпочинку як дітей, так і дорослих у місті Запоріжжі та області.

1,5 тисячі посадочних місць.

На арені Запорізького цирку виступали видатні представники циркового мистецтва такі як Юрій Нікулін, Ігор та Еміль Кіо, сімейні династії Дурових, Філатових, Запашних та багато інших.

Циркові вистави відбуваються по суботах, неділях о 12:00 та 15:30, а також у дні канікул.

У цирку, окрім вистав для дітей, відбуваються виступи артистів естради.

Народну назву "Замок Попова" отримав палацово-парковий комплекс у Василівці, на базі якого створено історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова".

Грандіозний палац був збудований у 1894 році (ймовірно, за проєктом архітектора Миколи Бенуа) у стилі неоромантизму з елементами готики та бароко та нагадував по архітектурі середньовічні європейські замки. В головному корпусі була бальна зала, дзеркальні кімнати, бібліотека з рідкісними книгами, картинна галерея з оригіналами Тіціана, Гойї, Рембрандта.

В радянські часи більшість будівель була розібрана на будматеріали. Збереглися зубчасті стіни з брамою, два флігелі, каретна, стайня, дозорна вежа. Пам'ятник в аварійному стані, на його території розміщуються житловий будинок, школа-інтернат.

У західному флігелі відкрито музей історії садиби, де, зокрема, представлені картини Брюллова. Нещодавно завершилося розчищення палацових підвалів та інших підземель, куди почали проводити екскурсії.

Під час широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році будівлі садиби Попова були пошкоджені, музейні експозиції розграбовані російськими окупантами.

"Острів Скарбів" у Кириловці - один із найбільших аквапарків Європи.

За площею він займає 5,7 гектарів, а площа всіх басейнів складає 6 тисяч квадратних метрів. Одночасно "Острів Скарбів" може прийняти 1,5 тисячі відвідувачів.

Головний плавальний басейн з'єднує з іншими басейнами Лінива річка, що протікає всією територією комплексу. 16 атракціонів для дорослих: швидкісна відкрита гірка "Камікадзе", закритий "Тонелль", плавна "Гігантська гірка", переплетені тунелі "Косички", чотиривірна гірка "Мультислайд", гірка "Космічна діра" з виром та інші. Також є 18 дитячих атракціонів та безліч ігрових майданчиків.

Є декілька тематичних кафе та ресторанів: бар "Welcome" (напої, солодощі), кафе "Сицилія" (піца, паста), бістро "Штурвал" (українська кухня), кафе "Азія" (східна кухня), дитяче кафе "Африка", рибний ресторан "Біллі Бонс".

Після закриття аквапарку працюють ресторан та нічний клуб "Сомалі", який вдень працює в режимі DJ-кафе.

Аквапарк "Острів Скарбів" відкрито з початку червня до кінця серпня.

Комунальна установа "Балківський історико-краєзнавчий музей" Малобілозерської сільської ради Запорізької області працює в селі Балки з 1970 року.

Музейний фонд налічує понад 10 тисяч експонатів. В археологічній експозиції представлена частина скарбів скарби кургану "Гайманова могила", зокрема амфори та мідний казан.

Етнографічна експозиція "Українська світлиця" відтворює фрагмент інтер'єру сільської хати з пічкою, предметами побуту, вишитим одягом, рушниками, самоваром.

Зал бойової слави розповідає про події Української революції та Другої світової війни.

Бердянський маяк на дальній косі почав працювати в 1838 році.

Одна з найстаріших споруд Бердянська за два століття зовні практично не змінилася. Зміни торкнулися лише навігаційних приладів. В даний час на висоті 70 метрів встановлено радіомаяк, який включають у разі потреби. А в повсякденному житті працює установка з електромаячною апаратурою, що обертається.

Маяк розташований на краю Бердянської коси.

Бердянський художній музей засновано в 1930 році з ініціативи живописця та графіка, доктора мистецтвознавства та професора, колекціонера Ісаака Бродського.

В основу експозиції лягла його особиста колекція живопису, в тому числі полотна Іллі Рєпіна, Костянтина Коровіна, Михайла Врубеля, Миколи Реріха, Ісаака Левітана, Костянтина Маковського, Валентина Сєрова, Олександра Бенуа, Марка Шагала та інших, а також роботи самого Бродського.

В даний час музейний фонд складається з 4,5 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та прикладного мистецтва. Зокрема, в музеї представлена ​​картина Івана Айвазовського "Буря на морі" (1896 рік).

Житловий будинок, збудований в 1896 році німцем-менонітом Арнольдом Петерсом у Ручаївці, перетворений його нащадком Віктором Діком на музей німецьких колоністів.

У будинку збереглося первісне планування, обстановка, меблі. Тут зібрано різні знаряддя праці, предмети побуту німецьких поселенців. Особливий інтерес викликає верстат для очищення качанів кукурудзи, виготовлений у 1861 році на заводі Копа. На горищі розташована коптильня, що діє.

Господарі проводять екскурсії, в ході яких (за попереднім замовленням) пропонують відвідувачам дегустацію: ковбаски власного виробництва, німецьке кегове пиво, а також домашній хліб і запечену в печі картоплю з салом.

УВАГА! Будинок-музей німецьких колоністів закрився - власник музею Віктор Дік помер і його сім'я вирішила закрити музей. У селі Ручаївка збереглися й інші будинки, збудовані німецькими колоністами.

Приватний зоопарк у Василівці належить місцевому жителю, ковалю, художнику Олександрові Пилишенку.

Першим його вихованцем стала левиця Катя з Ялтинського зоопарку. Через деякий час їй підшукали пару – лева Самсона із Рівненського зоопарку. Він належить до рідкісного виду берберійських левів, яких у дикій природі практично немає. У 2011 році левиця народила двох левенят. Це сталося в той час, коли Пилишенко встановлював 36-денний рекорд тривалості перебування людини у вольєрі з левами.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Василівка перебуває під контролем російських окупаційних військ. Тут залишають домашніх вихованців ті, хто виїжджає на підконтрольну Україні територію. Наразі у Центрі реабілітації тварин Олександра Пилишенка живе більш як 500 великих та малих звірів та птахів. У тому числі дуже великих, таких, як леви, тигри, ведмеді - близько 70. Тут рятують тварин після важких життєвих обставин - вигодовують, лікують та надають притулок.

На початку повномасштабної війни виникали ситуації, коли тварини не їли вісім діб, електрики, опалення та газу не було тижнями. Наразі Василівський зоопарк тримається за рахунок благодійної допомоги від небайдужих людей.

Вільнянський краєзнавчий музей відкрився в 1971 році.

У фондах музею зберігається понад 2 тиссячі предметів. До уваги відвідувачів 7 залів.

У залі "Заселення" показано історію краю з найдавніших часів до ХІХ століття.

У залі "Початок XX століття" експонуються предмети побуту, знаряддя праці, документи цього періоду.

Інші зали розповідають про революційні події, історію заводу імені Тараса Шевченка, події Другої світової війни.

Тимчасові виставки експонують твори місцевих художників, майстрів та любителів декоративно-ужиткового мистецтва.

Парк "Вознесенівський" вважається одним із найромантичніших місць Запоріжжя.

Відкрита озелена територія площею 4,5 гектари з елементами сучасного ландшафтного дизайну розташована поруч із каскадом фонтанів "Райдуга" на набережній Дніпра.

Назву парк отримав на честь села Вознесенка, яке в давнину перебувало на цьому місці.

У Вознесенівському парку створено штучний ставок з фонтанами, через який у 2009 році за фінансової підтримки "Мотор Січ" було перекинуто "Міст закоханих" (міст до "Тещі та Свекрухи"), який став дуже популярним для проведення весільних фотосесій.

Крім того, у Вознесенівському парку є алея молодят зі скульптурою двох сердець. Сюди за традицією приїжджають наречені після реєстрації шлюбу.

Ще однією визначною пам'яткою Вознесенівського парку є історичний пам'ятник князю Святославу Ігоровичу.

Вознесенівський парк є одним із найдоглянутіших, найчистіших та впорядкованих парків Запоріжжя, місцем відпочинку та проведення різноманітних культурних заходів.

Будівля Гуляйпільської міської ради збудована на початку XX століття. У 1918-1921 роках тут розміщувався виконком Гуляйпільської ради, в якій працював герой визвольного руху південноукраїнського селянства Нестор Махно. Тут проходили з'їзди фронтовиків-повстанців, робітничих та селянських рад, відділів військово-польового штабу.

Встановлено меморіальну табличку.

Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в історичній будівлі колишнього банку взаємного кредиту в центрі міста Гуляйполе.

Експозиція музею складається з 9 розділів із фондом 17 тисяч експонатів, які розповідають про найдавнішу історію цих земель, епоху запорозького козацтва, побут селянського та міщанського житла, ремесла Гуляйпільського краю тощо.

Найцікавіша частина експозиції розповідає про життя та діяльність уславленого анархіста, ватажка Революційної повстанської армії Нестора Махна. Зокрема, представлено легендарну тачанку - винайдену махновцями рухливу вогневу точку на кінній тязі. На подвір'ї встановлено пам'ятник тачанці.

Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році, місто Гуляйполе опинилося на лінії фронту і під постійним обстрілом російської армії. На початок 2023 році в місті не залишилося жодної вцілілої будівлі. Значних руйнувань зазнав і краєзнавчий музей Гуляйполя.

У серпні 2024 року будівля Гуляйпільського краєзнавчого музею вщент згоріла внаслідок чергового російського обстрілу. Напередодні співробітники музею встигли евакуювати більшу частину експозиції, які є складовою Музейного фонду України.

Заповідник "Гайчур" - це унікальний зоопарк просто неба. Організований у 1993 році як заповідник "Таврія", також відомий під назвою ЗАТ "Джаз".

Територія в 286 гектарів представлена ​​різноманітними ландшафтами: первоздані полиново-злакові та чагарникові степи, штучні лісові масиви, річка, штучні озера.

Тут у природних умовах живуть рідкісні види тварин: кінь Пржевальського, бізон північноамериканський, муфлон європейський, козуля, лань, благородний олень, кулан тощо.