Пам'ятки Запорізької області

Музей історії міста – наймолодший із музеїв Бердянська. Відкрився в 2005 році до Дня міста.

Експозиція, сформована на основі частини колекції краєзнавчого музею, висвітлює історію Бердянська з часів заснування на початку ХІХ століття до наших днів.

Зокрема, представлені колекції самоварів та прасок ХІХ-ХХ сторічь.

Музей історії музичних інструментів "БарабанЗА" працює на базі однойменного музичного хабу в Будинку радіо міста Запоріжжя, що об'єднує етномузичний клуб, школу гри на етнічних музичних інструментах і музичну репетеційну базу.

Музей започаткований у 2016 році громадською організацією "Центр розвитку бізнес-технологій та культури".

В експозиції представлено близько 500 музичних інструментів з різних країн світу. Серед них такі унікальні, як механічна скляна маримба, медитативні співучі глечики та каміння, сталева віолончель. Ще один унікальний експонат – дримба останнього мольфара Карпат Михайла Нечая.

Під час екскурсії можна не лише побачити експонати, а й почути їх голос. На деяких інструментах відвідувачі можуть самостійно заграти.

Музей "БарабанЗА" має сувенірну крамницю, де можна придбати репліки музичних інструментів або замовити виготовлення індивідуальних екземплярів.

Музей історії Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного в Мелітополі відкрито 1982 року на честь 50-річчя заснування навчального закладу.

Експозиція розповідає про історію розвитку університету, створення різних факультетів, про відомих викладачів та випускників.

Окреме місце відведено для подарунків, презентованих навчальному закладу за різні роки під час урочистостей.

Музей історії технічного прогресу Національного університету "Запорізька політехніка" відкрився в 2016 році з нагоди святкування 116-тої річниці від дня заснування навчального закладу.

Музей у ньому був започаткований ще в 1970 році, коли відкрилася перша музейна кімната тодішнього Запорізького машинобудівного інституту.

Нинішня експозиція демонструє етапи розвитку науки та техніки на Запоріжжі з ХVIII до початку XХІ століття. Представлені інструменти, обчислювальні прилади, засоби радіозв'язку, електроніка різних періодів ХХ століття. Про історію технічного університету розповідають фото та атестати випускників минулого століття, література та елементи інтер'єру часів заснування закладу, макети, моделі та проєкти випускників.

Центральним експонатом музею є автомобіль ЗАЗ-965 "Запорожець" - один із перших, що зійшли з конвеєру тодішнього заводу "Комунар" (нині "АвтоЗАЗ") у 1960 році.

Музей приватного акціонерного товариства "Дніпроспецсталь" у Запоріжжі відкрито у 1967 році.

Розташовується на другому поверсі будинку виробничого управління цього промислового підприємства, що працює з 1932 року і спеціалізується на виробництві сортової нержавіючої сталі.

Загальна кількість музейних предметів складає понад 6000 одиниць зберігання. Зокрема, в експозиції представлені макети виробничих цехів заводу, спецодяг робітників, зразки продукції підприємства, нагороди та подарунки колективу, світлини важливих подій в історії підприємства, документи.

Музей техніки "Мотор Січ" в Запоріжжі відкрито в 2012 році.

Музей розташований у колишній будівлі станції юних техніків неподалік території "Мотор Січі" - одного з найбільших у світі підприємств з виробництва авіаційних двигунів.

Базою для створення авіаційного музею послужив Народний музей історії підприємства, відкритий у 1980 році. В експозиції представлені авіаційні двигуни виробництва ПАТ "Мотор Січ", починаючи від перших поршневих зіркоподібних авіамоторів, і закінчуючи сучасними турбореактивними двигунами, а також моделі перших верстатів підприємства літаків та гелікоптерів тощо.

Поверхом вище розміщена експозиція 26 моделей ретро-мотоциклів, а також товарів народного споживання, що випускалися заводом: бензопили, мотоблоки, молочні сепаратори, вітроелектростанції та інше.

Біля входу до будівлі музею авіації встановлено транспортно-бойовий вертоліт Мі-24 з двигуном "Мотор Січ".

В лютому 2023 року з  Музею техніки вивезли виставкові експонати, аби уберегти мешканців навколишніх будинків від ракетного удару росіян.

"Музей феноменальної сили", присвячений історії видатних запорізьких спортсменів та спортсменок, відкрився у Запоріжжі 2021 року.

Це вже другий із так званих "крафтових музеїв" міста, що дають можливість знайомитися з історією зблизька, безпосередньо взаємодіючи з деякими експонатами.

В музеї можна дізнатися про історію виникнення різних видів спорту, побачити ретро фотографії важливих спортивних подій у Запоріжжі, познайомитися з історіями найвидатніших спортсменів та спортсменок міста.

В експозиції представлено 125 оригінальних експонатів, серед яких особисті речі спортсменів, нагороди, відеоматеріали з їхніх приватних архівів. Серед них – квиток на Олімпіаду в Токіо відомого українського штангіста Леоніда Жаботинського, де він у 1964 році виграв перше олімпійське "золото", купальник плавчині Ольги Стражевої, в якому вона виступала на Олімпіаді у 1988-1989 роках, медаль призерки Олімпійських ігор 2000 року Олени Жупіної та інше.

Крім того, відвідувачі можуть скористатися інтерактивними елементами музейного простору, серед яких настільний футбол, бігова доріжка, стіл для армреслінгу тощо.

Музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлаїв в Запоріжжі розміщується в підземеллі будівлі XVIII століття, де колись працювала лабораторія з дослідження глини для виробництва цегли та черепиці.

В колекції – матеріали, пов'язані з історією та першими спорудами старого Олександрівська (нинішнього Запоріжжя), старовинні карти та фотодокументи, колекція старовинної черепиці та цегли, історія цегельного заводу селища Карантинка.

Також музей присвячений творчості художника соцреалізму Олексія Бурлая та художника документального жанру Іллі Бурлая.

Реалізується проект "Музей та школа", в рамках якого проводяться фестивалі творчості.

Музейні студії "Місто за порогами" є філією Національного заповідника "Хортиця", що розташована в центрі міста Запоріжжя, на другому поверсі "Будинку взуття". Це виставковий простір і культурний хаб для співпраці культурних установ і діячів з метою популяризації української історії та культури.

Постійно діє виставка "Запорожжя крізь віки: героїчна історія", де представлена частина експонатів з зачиненого на реконструкцію Музею історії запорозького козацтва. Її розділи присвячені скіфській добі, періоду Київської Русі та Козаччині. Експозиції оформлені в стилі музейного натюрморту. У виставковій залі відвідувачі побачать символічні човни – давньоруську ладдю, козацьку чайку, козацьке судно – які поєднують та сплітають різні сторінки історії в єдиний "текст".

Ще одна виставка представляє найновіші археологічні знахідки, які були виявлені під час обстеження обмілілих ділянок узбережжя річки Дніпро, що з’явилися внаслідок підриву російськими агресорами греблі Каховської ГЕС. У трьох експозиційних вітринах представлено близько 80 артефактів, які представляють різні історичні періоди від доби бронзи, скіфської доби, середньовіччя до козаччини: фрагменти ліпного посуду та давньогрецьких амфор, кинджал доби бронзи, кам’яні знаряддя праці, пращовий камінь, ворварки, вістря стріл, предмети озброєння козацького часу, фрагмент люстерка, браслет, ковальський молот тощо.

Фотовиставка "Заповідна Хортиця" являє собою креативну інсталяцію у вигляді розкрученої фотоплівки другої половини XX століття, доповнену дзеркалами, гілками та піском, які несуть певну символіку.

Історико-краєзнавчий музей селища міського типу Новомиколаївка відкрився в 1985 році.

Фонди музею налічують близько 2000 предметів. У чотирьох експозиційних залах музею відображена історія краю від найдавніших часів до сьогодення.

Зокрема, в археологічному розділі експонуються артефакти епохи бронзи з археологічних розкопок поблизу селища. Багатонаціональну культуру Запоріжжя представлено у експозиції "Заселення краю". В колекції "Етнографічні скарби Новомиколаївського краю" зібрані побутові речі кінця XIX - початку XX століття. Окремі експозиції розповідають про події Української революції, колективізації, Другої світової війни, повоєнного розвитку селища.

Постійно поповнюється експозиція, присвячена героям російсько-української війни.

Оріхівський краєзнавчий музей заснований 1972 року. З 1993 року музей розміщується в історичномуу будинку міської управи, що є пам'яткою архітектури місцевого значення. Будівля зведена 1893 року в стилі українського класицизму.

Фонди музею налічують близько 7000 експонатів. Зала "Археологія" знайомить відвідувачів з історією краю від кам'яного віку до до другої половини XVIII століття, коли почалося будівництво Дніпровської укріпленої лінії і виникло перше козацьке поселення в Оріховій балці.

Експозиція "Оріхівщина на зламі XIX – початку XX століття" розповідає про розвиток сучасного міста Оріхів.

У виставковій залі працює етнографічна виставка, де представлені старовинні предмети побуту: одяг, посуд, рушники, праски, самовари тощо.

Окрема експозиція розповідає про події російсько-української війни, починаючи з 2014 року.

Під час повномасштабного російського вторгнення 2022 року, коли Оріхів опинився поблизу лінії фронту, будівля Оріхівського краєзнавчого музею зазнала пошкоджень внаслідок обстрілів міста російськими загарбниками.

Пам'ятник Нестору Махну встановлений у 2009 році в центрі міста Гуляйполе, на батьківщині знаменитого анархіста, ватажка повстанського руху селян на південному сході України у 1917-1919 роках.

Виготовлена ​​з бетону скульптура - копія гіпсового пам'ятника, який був встановлений за рік до цього в Гуляйполі ​​перед хатою старшого брата Махна, що збереглася. Командувач Революційної повстанської армії Нестор Махно зображений сидячим у військовій гімнастерці та папасі з шаблею в руці.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну російські війська ракетним ударом в 2024 році зруйнували пам'ятник Нестору Махну, який був неофіційним символом міста. Втім, вже у вересні того ж року скудбптура була відновлена.

Монумент "Слава помідору!" встановлений у 2009 році на центральній площі Кам'янки-Дніпровської.

Таким чином мешканці міста висловили подяку овочеві-годувальнику, на вирощуванні якого спеціалізується весь район. Встановлення пам'ятника помідору ініціював директор державного підприємства "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство" Григорій Карпій.

На створення пам'ятника помідору пішло близько 10 мішків цементу, а важить величезний томат 600 кілограмів. Пофарбований у червоний колір помідор виглядає дуже апетитно, біля нього часто фотографуються городяни та гості Кам'янки-Дніпровської.

Комунальна установа "Пологівський краєзнавчий музей" Пологівської міської ради з 1968 року розташовується в садибному будинку купців Сандомирських у Пологах.

Музейний фонд налічує більше 12 тисяч історичних пам'яток. В шести залах представлені експозиції: "Природа Пологівщини", "Археологія та заселення краю", "Наш край на початку ХХ століття", "Пологівський район напередодні та в роки Другої світової війни", "Сучасність рідного краю".

Гордістю музейної колекції є кам’яні ідоли половецького періоду, археологічні знахідки під час розкопок курганів, предмети побуту і сільськогосподарський реманент перших переселенців, фото та документи, що свідчать про будівництво Катериненської залізниці та заснування міста Пологи.

Експозицію доповнюють діорами "Розробка Положського родовища каолінів та вогнетривких глин" та "Кінсько-Роздорівське водосховище, а також відтворені інтер'єри селянської хати, оселі міщанської родини, квартири залізничника.

Конкафедральний санктуарій Бога Отця Милосердного – єдиний католицький храм Запоріжжя.

Римо-католицька парафія існувала в Олександрівську (Запоріжжя) ще до революції, але в 30-х роках минулого століття католицький костел закрили, а згодом зруйнували.

З 1999 року в місті почали зводити новий храм. У його стіну було закладено наріжний камінь, узятий з базиліки Святого Апостола Петра в Римі. У 2004 році відбулося урочистість освячення храму Бога Отця Милосердного (єдиний під таким зверненням у Східній Європі).

Будівля прямокутна, розділена всередині рядами колон та стовпів на непарну кількість поздовжніх частин (3 нефи) з освітленням з верхніх вікон та апсидною нішою у вівтарній частині. Класично суворе внутрішнє оздоблення.