Пам'ятки Закарпатської області

Завод-радгосп "Виноградівський" відкритий у 1972 році.

Шахта виносховища прорубана в Чорній горі у формі підкови та має довжину 350 метрів. Температура там коливається в межах 11-14 градусів. У дубових бочках можна одночасно зберігати до 720 тисяч літрів виноматеріалу та вина. Використовується класична технологія виготовлення вин із витримкою у дубовій тарі.

Тут вироблялися вина сортів "Леанка королівська", "Совіньйон", "Степняк", "Мюллер Тургау", "Ізабелла" та інші. В даний час винзавод "Виноградівський" призупинив виробництво, дегустації тимчасово не проводяться.

Виноградівський історичний музей розташований в історичному центрі міста, знаходиться у тимчасовому приміщенні (до останнього часу розміщувався у Францисканському монастирі, який зараз повернуто до католицької церкви).

Фонди налічують близько 10 тисяч експонатів.

Цікава бронзова колекція ІІ тисячоліття до нашої ери.

Представлено великий матеріал про повстання угочанських селян під керівництвом Дєрдя Дожа (початок ХVІ століття) та про визвольну війну угорського народу проти Габсбургів.

В одній із зал розміщена етнографічна колекція із зразками народного ткацтва та вишивки.

Музейний комплекс "Лінія Арпада" створений у Колочаві на базі чотирьох бункерів, що збереглися з часів Другої світової війни.

600-кілометрову лінію оборони, що складалася з ланцюга окремих оборонних вузлів, збудували в 1943-1944 роках угорські війська проти наступу радянської армії.

У районі Колочави було близько тридцяти бункерів "Лінії Арпада", один із яких - біля мосту на березі річки Теребля. Для протидії руху військової техніки на дорогах та в руслах річок було розставлено ряди бетонних пірамід, багато з яких збереглося до наших днів. У зв'язку з тим, що основного удару радянські війська завдали на іншому напрямку, доти "Лінії Арпада" були залишені угорськими військами, що відступають, без бою.

Колочавський військовий музей "Лінія Арпада" включає чотири бункери, в яких відновлено інтер'єри: "Командний", "Оборонний", "Шпиталь", "Котлопункт". В експозиції представлено озброєння, обладнання, інструменти, предмети побуту гарнізонів.

Тривалість екскурсії всіма об'єктами комплексу - близько двох годин. Додатково можна замовити польовий обід та поїздку на БРДМ.

Термальний басейн та ванни водолікарні "Теплі води" розташовані поряд із Хустом у селі Велятино.

Лікувальна термальна, борна та борно-хлоридна мінеральна вода (+30-58 градусів), яка використовується у водолікарні, видобувається зі свердловини глибиною 100 метрів із Велятинського родовища та відрізняється високим вмістом йоду.

Термальний басейн у Велятині обладнаний для цілорічного прийняття ванн. Використовується для лікування органів опорно-рухового апарату, нервової системи, серцево-судинних захворювань, гінекологічних захворювань та інших.

Водоспад Воєводин – один із найкрасивіших водоспадів Закарпаття.

Розташований у важкодоступному місці на території Державного заказника Соколові Скелі. Назва розшифровують як "вий-водин" (виття води). Другу назву Шипіт він також отримав за потужний голос.

Крижані води гірського потоку Воєводин, що стікають з гори Руна, скидаються тут з висоти 24 метри і через 4 кілометри впадають у річку Шипіт.

Неподалік є комфортна база відпочинку.

Мальовничий водоспад Городилів шумить схилом однойменної гори на висоті 460 метрів.

Розташований біля підніжжя гір Іліна та Роронд-Тете за 3 кілометри на північний захід від села Іза.

Холодна вода стікає гарними струменями з висоти 3-4 етри по каменях, порослим зеленим мохом, у кам'яну основу червоного кольору. Найбільш ефектно водоспад Городилів виглядає знизу, але є оглядовий майданчик і нагорі.

Дорогою до водоспаду є кілька менших водоспадів, а також езона відпочинку з джерелом і альтанками на березі потоку.

У заповідному урочищі Городилів зустрічається карпатська плямиста саламандра, занесена до Червоної книги.

Невеликий водоспад Кам'янка розташований на схилі однойменної гори у Національному природному парку "Синевир", поряд із автошляхом, що веде із села Синевир у село Синевирська Поляна.

Являє собою ряд маленьких водоспадів. Висота перепаду води найбільшого потоку – 6 метрів.

До водоспаду Кам'янка зручно під'їжджати автомобілем.

Водоспад Крутило на невеликій гірській річці Туриця знаходиться в урочищі Кичера приблизно за 2 кілометри вище за течією від села Лумшори, біля турбази "Водоспад".

За течією річку можна спостерігати багато дрібних водоспадів заввишки до 1 метра. Крутило - один з найбільших, вище 3 метрів. Його потужний струмінь вимив у скелях глибокий простір що добре підходить для купання.

Водоспад Скакало весело скаче по валунах на гірському струмку Матеків поряд із селищем Чинадійово, одразу за туркомплексом "Водограй".

Кам'яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, перегороджує шлях водотоку, і струмок трьома сходами зривається з уступів, утворюючи чотириметровий каскад струменів, що ніби перескакують з каменю на камінь.

Водоспад Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття – 36 метрів.

Розташований біля траси Ясіня-Рахів, за 2 кілометри від повороту на Драгобрат. Знаходиться на струмку (потоці) Труфанець - правій притоці річки Чорна Тиса, на південно-східних схилах Свидовецького хребта.

Утворений на місці виходу на поверхню стійких до руйнування пісковиків. Потік бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 метрів біля підніжжя Близниці. Довжина потоку – 2830 метрів. У лісовому поясі він частково (230 метрів) протікає під землею.

Водоспад Труфанець утворює кілька каскадів. Це один із наймальовничіших водоспадів каскадного типу в Українських Карпатах. Гідрологічна пам'ятка природи.

Водоспад Шипіт (Шипот, Шопіт) - один із найкрасивіших та найповноводніших водоспадів Закарпаття.

Знаходиться у горах на околиці села Пилипець. Прозваний Шипотом за гучний голос, який здалеку чується як шепіт. Вода стікає з полонин Боржави та падає мальовничими каскадами з висоти 14 метрів.

Водоспад особливо гарний навесні, під час танення снігів, а також восени, у сезон дощів. Влітку ж є невеликий струмок, що збігає з гори по кількох скельних уступах.

Щорічно з 1993 року водоспад збирає тисячі неформалів із різних країн на хіппівський фестиваль "Шипіт". Про традиції, кульмінація свята припадає на Івана Купала, 7 липня.

Вознесенський костел – найдавніший храм Виноградова. Заснований, ймовірно, у XIII сторіічі, але вперше згадується на рубежі XV-XVI століть.

Кам'яний, однонефний, укріплений контрфорсами. Спочатку костел міг виконувати оборонні функції, а триярусна дзвіниця служила сторожовою вежею.

Згодом храм неодноразово перебудовувався, нинішні форми набув у XVIII столітті.

Під час недавніх реставраційних робіт було відкрито романські та готичні портали на південному та північному фасадах, готичне кам'яне різьблення в апсиді. Збереглися фрагменти орнаментального фрескового живопису, різьблення та ліпний герб над головним входом.

Наразі Вознесенський костел – діючий католицький храм Виноградова.

Брукована пішохідна вулиця Корзо в центрі Ужгорода з'єднує площу Корятовича з вулицею Августина Волошина.

У перекладі з італійської "корзо" означає "місце для прогулянок". Назва, дана вулиці ще колишніми власниками міста Другетами, виправдана й зараз. Це улюблене місце для прогулянок містян та гостей Ужгорода – тут безліч кафе та магазинів, фасади старовинних будинків відреставровано, а міські служби ретельно підтримують чистоту.

Гейзер мінеральної води у Вучковому знаходиться на березі гірського потоку в урочищі Петровець на під'їзді до Міжгір'я з боку Хуста.

Вода в джерелі солона, з високим вмістом заліза, що видно по червоно-жовтогарячому кольору навколишніх каменів.

Раніше гейзер бив нагору вільним 7-метровим фонтаном з постійною періодичністю 4 рази на добу. У радянські часи, під час закладення санаторію, він був укладений у трубу, основний потік відведений до річки.

В даний час гейзер знову вивергається вертикально догори фонтаном висотою 5-7 метрів. Періодичність вивержень може змінюватися від 20 хвилин до кількох годин (у середньому кожні дві години). Тривалість виверження – близько 10 хвилин.

На іншому боці річки є джерело зі смачною залізистою мінеральною водою - "квасом".

На в'їзді в урочище знаходиться бджільницьке господарство, на території якого встановлений єдиний у Європі пам'ятник бджолі. Саме тут у 1960-ті роки було виведено морозостійкий вид бджоли-карпатянки.

Географічний центр континентальної Європи обчислено і відзначено в селі Ділове, в району Рахова, угорськими геодезистами в 1887 році.

Тут було встановлено двометровий бетонний геодезичний знак у вигляді зрізаної чотиригранної піраміди. На прямокутному постаменті висічено латиною: "Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, за допомогою спеціального приладу, виготовленого в Австро-Угорщині, за шкалою меридіанів та паралелей, визначено тут Центр Європи. 1887".

Згодом обчислення угорських геодезистів неодноразово заперечувалися вченими з інших країн, але залишаються загальновизнаними.

В радянські часи поряд була встановлена нова стела заввишки 7,2 метри. У 2005 році поряд зі стелою з'явилася Алея європейських прапорів, що наголошує на символічності даного місця. У колибі-музеї представлено колекцію автентичних гуцульських предметів побуту.

У 2010 році відкрито еколого-просвітницький центр із музеєм природи та культури Карпат, для якого збудували двоповерховий дерев'яний будинок у гуцульському стилі. Еколого-культурологічний рекреаційний комплекс "Центр Європи" є філією Карпатського біосферного заповідника.