Пам'ятки Черкаської області

Дерев'яна церква Святого Дмитра Солунського побудована в 1822 році коштом генерал-майора Кристіана Граве, героя франко-російської війни 1812 року.

Під час війни Граве керував Київським арсеналом, де були відлиті гармати, що брали участь у Бородінській битві. Дмитрівська церква будувалася як родова усипальниця Граве. Поруч із нею зберігся сімейний склеп із пам'ятником.

За радянських часів у приміщенні храму мали намір розмістити музей війни 1812 року, але на початку 1990-х років його перенесли у будинок школи, а храм повернули віруючим.

Сама церква хрещата у плані, з дзвіницею, що примикає до неї. По всьому периметру храму розташовані невеликі хрести. Над входом розміщено зображення Святого Дмитра Солунського з написом: "Мученик Дмитро".

Дерев'яна церква Святого Димитрія в селі Залізнячка під Єрками збудована в 1773 році, донині дійшла з деякими перебудовами.

Церква хрестова у плані, одноголова, із восьмигранним центральним зрубом, складена з тесаних дубових брусів. У композиції споруди домінує центральний об'єм, завершений плескатим шатровим верхом на барабані. Усі фасади увінчані трикутними фронтонами. В інтер'єрі бічні гілки підпорядковані висотно розкритому центральному об'єму та з'єднані з ним арками-вирізами.

Дмитрівська церква вважається унікальним твором народної дерев'яної архітектури Правобережжя, проте остання реконструкція позбавила її автентичного вигляду – храм потинськували цементною "шубою", розібравши частину дерев'яного каркасу.

Дерев'яна церква Святого Іоанна Предтечі збудована в селі Сичівка на місці старого храму в 1896 році.

Храм зведений відповідно до типового єпархіального проєкту, але на відміну від більшості своїх "побратимів", він пофарбований не блакитною чи синьою, а білою фарбою.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця у Тубільцях заснована в 1843 році князем Михайлом Воронцовим.

Спочатку церкву планували освятити як Покровську, оскільки так називався попередній храм у Тубільцях, але через те, що нову будували з матеріалів розібраної у Мошнах церкви Святого Миколая, збудований храм також присвятили цьому святому.

На початку XX століття з ініціативи графині Катерини Балашової Миколаївську церкву реконструювали.

У радянський період з неї скинули бані та перетворили на склад.

Зараз це знову діючий храм. Купол та дзвіницю поки що не відновили, однак і без них церква виглядає дуже колоритно. Особливо вражають високий кам'яний фундамент та величезні вікна.

Церква Святого Михаїла розташована в селі Юрчиха під Кам'янкою.

Церква цегляна, 1897 року побудови. Хрестова у плані. Висота купола з хрестом – 30 метрів.

На території Свято-Михайлівської церкви є могила невідомого (напис не читається). Богослужіння проводяться в неділю. Решту часу церква закрита.

Церкву Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) збудовано на хуторі Буда в 2012 році з ініціативи громадської організації "Вільне козацтво Холодного Яру" коштом підприємців Олесі та Олега Островських, яким належить розташований поруч етнографічний комплекс "Дикий хутір".

Цегляний храм виконаний у формах традиційних козацьких церков та оздоблений деревом. Це перший в Україні храм, присвячений останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Калнишевському, канонізованому в 2008 році.

Поруч в 2014 році встановлено перший в Україні пам'ятник героям "Небесної сотні".

Дерев'яна церква Святої Великомучениці Параскеви збудована у Тимошівці в 1914 році.

На території церковного двору знаходяться кілька старих могил із надмогильними плитами. На одній з них видно напис "Святий раб божий Тимофій". Поруч розташований цвинтар із монументальним пам'ятником жертвам Голодомору.

Церква Святої Олександри в Яблунівці на Лисянщині споруджена в 1838 році на місці старого храму Йосипа Обручника, заснованого в 1814 році.

Схожу на костел кам'яну православну церкву в ім'я цариці Олександри збудувала графиня Софія Потоцька на гроші своєї матері Олександри Браницької. Архітектура храму дуже цікава та незвичайна для Подніпров'я. Характерною особливістю є дві вежі-дзвіниці над входом.

На початку ХХ століття при храмі діяла церковно-парафіяльна школа. У 1930-х роках церкву закрили, приміщення використовували як склад.

У 1990-х роках церкву Святої Олександри відреставрували та повернули віруючим.

Дерев'яна церква Святої Параскеви в Антипівці збудована у 1890 році з ініціативи настоятеля Іоанна Дроздовського на місці старого згорілого храму.

Нинішня церква відрізняється незвичайними різьбленими карнизами та нехатактерними бічними восьмигранними виходами, які схожі на веранди, вкриті невеликими куполами з хрестами.

Серед кількох могильних хрестів на церковному обійсті виділяється старовинний кам'яний козацький хрест.

Дерев'яна церква Святої Параскеви побудована в селі Собківка в 1870 році й має рідкісну особливість - три входи з одного боку, і всі входи мають окремі ганки.

Церква майже прямокутна у плані, хоча колись була хрещата. Коли саме було зроблено бічні добудови – невідомо, але швидше за все за радянських часів.

Церква Успіння Божої Матері в Чаплинці була заснована в ХІХ столітті коштом місцевого землевласника.

У 1933 році храм було закрито, а після Другої світової війни зруйновано.

Успенську церкву відновили лише в 1993 році коштом уродженця сусіднього села Порадівка Миколи Супруна, чоловіка народного депутата Людмили Супрун.

Церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Медведівці збудовано в 1860-1864 роках коштом київського цивільного губернатора Івана Фундуклея, який володів Медведівкою у XIX столітті.

Храм одноверхий, хрестовий у плані. Зовнішність його близька до стандартної єпархіальної архітектури, проте при цьому відрізняється деякими рисами модерну.

Успенська церква в Медведівці - пам'ятка архітектури ХІХ століття місцевого значення.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Жаботині збудована у 1708 році. Кілька разів перебудовувалася: у 1730, 1765, 1851 та 1881 роках.

У декоративному оформленні фасадів своєрідно переплетені елементи різних стильових напрямків. На стінах центрального об'єму – монументальний живопис на полотні кіня ХІХ століття.

Успенська церква є рідкісним на Правобережжі твором народної дерев'яної архітектури з елементами романтизму.

Церква-ротонда Святої Олександри у Лебедівці збудована у 1843 році відставним капітаном Порфирієм Красовським, який володів селом в середині ХІХ столітття. До того тут був старий дерев'яний храм.

Нинішня кам'яна церква у стилі класицизму має нетрадиційну для православ'я круглу форму ротонди, яка акцентована з трьох сторін портиками тосканського ордену зі спареними колонами.

Інтер'єр оформлений ліпниною та монументальним живописом. У західній частині ротонди влаштовані хори, яким на фасаді балкон відповідає.

Існує припущення, що храм був масонським, чим пояснюється його нетрадиційна архітектура.

Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована у Верещаках в 1775 році.

Належала до 7 класу штатної класифікації та мала 46 гектарів землі.

Внаслідок радянської антирелігійної кампанії у 1961 році Покровську церкву було закрито.

Знову відкрилася на богослужінь на початку 1990-х років.