Пам'ятки Дніпропетровської області

Жовтоводський історичний музей створено в 1985 році.

Експозиція розміщена у десяти залах на двох поверхах. Перша зала присвячена подіям Визвольної війни українського народу 1648-1654 років та перемозі Богдана Хмельницького на Жовтих Водах.

Друга зала представляє розвиток селища Жовта Ріка та видобуток залізної руди: макети львівського кар'єру, шахти "Капітальна", селища Жовта Ріка 1913 року.

Окремі експозиції присвячені подіям Другої світової війни та розвитку міста у повоєнні роки. Представлено макет міста Жовті Води.

У п'яти залах другого поверху виставлено колекції годинників, мінералів, нумізматики, живопису, графіки, художньої вишивки, скульптури.

Громадський інформаційно-виставковий центр Mediaprostir у Дніпрі функціонує на базі колишнього Центру інноваційних технологій "Парк ракет", що у сквері поруч із Дніпропетровською обласною радою.

Музейно-виставковий комплекс з натурними макетами трьох ракет виробництва заводу "Південмаш" створений у 2013 році. На експозиційному майданчику представлено одну з перших радянських балістичних ракет 8К11 (Р-11), першу ракету з мобільним стартом розробки КБ "Південне" 8К99 (РТ-20П) та триступеневу ракету-носій "Циклон-3".

Це одна з основних локацій туристичного маршруту "Дніпро космічний". Виставкова зала комплексу зараз використовується як майданчик для публічних заходів і презентацій.

Історико-етнографічний комплекс "Козацька сотня" в Петриківці представляє історичну, етнографічну та культурну спадщину Петриківщини XVIII-XIX століть як одного з центрів народної творчості та ремесел.

Також тут можна побачити і відчути, як жили і чим займалися за давніх часів мешканці різних регіонів України. Працює музей етнографії і побуту "Гражда" – копія гуцульської хати-гражди з житловими та господарськими будівлями XVIII століття, де експонується кераміка, предмети побуту та знаряддя праці жителів Придніпров’я.

Представлено макет козацької фортеці "Січ", тренувальний тир для стрільби зі старовинної козацької зброї (арбалет, лук, рушниця), міні-зоопарк (страуси, павичі, дикі качки, дикі кабани, кози, вівці, осел, коні), дитячий майданчик, манеж для кінних вистав та майданчик для пляжного волейболу.

Проводяться майстер класи, зокрема з петриківського розпису.

Магдалинівський історико-краєзнавчий музей імені Дмитра Кулакова засновано 1962 року в селищі міського типу Магдалинівка на Дніпропетровщині.

Носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Дмитра Кулакова. В 1985 році музей отримав окреме приміщення в центрі Магдалинівки, поруч із селищною радою.

Фонди музею налічують 2500 експонатів. Зокрема, в етнографічному куточку представлено предмети побуту XVIII-XIX століть. Діораму бою місцевих партизан з німецькими загарбниками на околиці села Криминівка присвячена партизанському руху на Приоріллі у роки Другої світової війни.

Кельнський бульвар – нова пішохідна зона в центрі Дніпра. Також його називають "Новим Арбатом".

Брукований бульвар прикрашає алея із фонтанів. Тут розташовані торгові центри, кафе та ресторани. Вогні вітрин та "арбатські" ліхтарі у вечірній час надають Кельнському бульвару європейського шарму.

Якось уночі на бульварі аноніми таємно встановили бронзову скульптуру людини, що сидить, яку прозвали "пам'ятником невідомому олігарху" (екстравагантний подарунок одному з заможних містян Геннадію Аксельроду).

Зараз це одне з улюблених місць прогулянок та відпочинку містян.

Залишки валів польської фортеці Кодак знаходяться в мальовничому місці на високому березі Дніпра в селищі Старі Кодаки на південній околиці Дніпра.

Кодацька фортеця була побудована французьким інженером Левассером де Бопланом за наказом польського короля Владислава IV для контролю над запорозьким козацтвом. Двічі була взята запорозькими військами (в 1910 році з ініціативи історика Дмитра Яворницького було встановлено обеліск на честь взяття фортеці в 1648 році). Згодом поруч, трохи північніше, князем Григорієм Потьомкіним було закладено Катеринослав (Дніпро).

Незабаром Кодацька фортеця втратила значення, а в 1944 році була майже повністю знищена гранітним кар'єром.

Етнографічний парк "Козацький хутір Галушківка" – це відтворений ентузіастами громадської організації "Козацтво Наддніпрянщини" хутір, що заснував на околиці села Гречане козак Галушка наприкінці XVIII століття.

Комплекс включає макет козацької фортеці та кілька селянських садиб XIX століття. Етнографічний музей містить експозицію, присвячену сільському побуту регіону, зокрема два весільні рушники віком понад 150 років.

В картинній галереї представлені роботи художника Володимира Виборного – портрети козацьких гетьманів та отаманів, пейзажі хутора Галушківка та жанрові картини.

Будинок художника обладнано для проживання гостей. На подвір'ї майстрів проводяться майстеркласи з петриківського розпису, гончарного мистецтва, ляльки-мотанки.

Шинок хутора може одночасно прийняти до 70 гостей. Пропонується традиційний козацький обід: куліш, вареники, галушки, узвар.

За попередніми замовленнями проводяться екскурсії, відбуваються кінні вистави, відзначаються народні свята.

Комплексний музей історії є комунальним закладом Царичанської селищної ради.

Музей у Царичанці заснований в 1959 році, з 2021 року розташовується в новому приміщенні Культурного та ділового центру Царичанської громади.

Експозиція знайомить з історією, культурою, флорою і фауною Приорільської землі. Зокрема, представлена кераміка бронзової доби, козацькі люльки та порохівниці ХVII-XVIII століть, побутові речі і знаряддя праці місцевого селянства.

На базі музею діє туристично-інформаційний простір "Путівник Царичанською громадою". Музей має сучасне мультимедійне обладнання для проведення семінарів та зустрічей.

Костел Святого Миколая в Кам'янському - один із небагатьох уцілілих римо-католицьких храмів у східних областях України.

Збудований у 1905 році в неоготичному стилі архітектором Мар'яном Хорманським на замовлення польської громади робітників Дніпровського заводу. У плані храм має форму латинського хреста. Красою та величчю вражають дві його 33-метрові вежі.

В 1928 році храм був закритий більшовиками, настоятель розстріляний. За радянських часів у приміщенні була автомийка.

Нині костел Святого Миколая повернуто римо-католицькій громаді міста, ведуться реставраційні роботи.

Криворізький міський історико-краєзнавчий музей засновано в 1960 році.

Музей розташований у будівлі радянської часу побудови в центральній частині міста.

Представлені природні та археологічні колекції, етнографічні та нумізматичні матеріали, твори образотворчого та народно-ужиткового мистецтва, фото та документальні джерела з історії Криворіжжя ХIХ-ХХ століть.

Історико-краєзнавчий музей у Криничках на Дніпропетровщині заснований у 1980 році, зараз функціонує на базі Криничанського центру учнівської молоді.

Фонди музею налічують близько 1800 експонатів, які розкривають історію Криничанщини від XVIII століття, місцеву культуру та природні особливості. Етнографічна колекція в "Українській світлиці" дає можливість ознайомитися з побутом традиційної української селянської хати XIX століття. Експозиція "Світлиця хліба" складається з восьми розділів, що присвячені історії хліборобства. Постійно діє виставка старовинних і сучасних ляльок-мотанок у творчій майстерні "Лялин світ".

В 2016 році в Криничанському історико-краєзнавчому музеї відкрито окрему експозицію, що присвячена місцевому педагогу, мандрівнику, ентузіасту розвитку туризму на Криничанщині Анатолію Маслакову.

Курган Довга Могила розташований на східній околиці Дніпра, біля селища Чаплі.

Вважається найвищою точкою лівобережжя Дніпра на околицях цього міста. Висота над рівнем моря – 170 метрів. На кургані розташований геодезичний тріангуляційний знак.

З цього місця відкриваються чудові краєвиди на Дніпро.

Мавринський майдан - це величезна, таємнича, складна конфігурація земляної споруди на східній околиці Межиріча.

З висоти пташиного польоту нагадує краба чи загадковий символ. Має форму зрізаного конуса з улоговиною, від якого симетрично відходять змієподібні земляні вали. Поблизу це звичайний, нічим не примітний, хоч і досить високий пагорб.

Існує кілька версій щодо його призначення. За однією з них, запорозькі козаки використовували його як оборонну споруду. Є гіпотеза, що Мавринський майдан утворився внаслідок грабіжницьких розкопок звичайних курганів або після влаштування в них селітрових розробок. Нарешті, деякі дослідники вбачають зв'язок між конструкцією Мавринського майдану та становищем сонця у різні пори року. Можливо, раніше він був храмом, релігійно-культовою спорудою, де давні мешканці збиралися для проведення ритуалів, або календарно-обсерваторним комплексом на кшталт англійського Стоунхенджа.

Марганецький міський краєзнавчий музей працює з 1969 року в приміщенні на першому поверсі житлового будинку на центральній площі міста Марганець.

Зібрання музею налічує близько 6000 експонатів, що розповідають про історію, археологію, етнографію, природу краю. Серед них чимало геологічних, палеонтологічних, археологічних матеріалів і побутових речей різних епох.

В експозиції про період німецької окупації під час Другої світової війни представлені документи, гроші, фото, аусвайси, нагороди, особисті речі партизан.

Окрема експозиція розповідає про історію Марганецкого гірничо-збагачувального комбінату, представлені інструменти шахтарської праці та предмети побуту середини XX століття.

Комунальний заклад культури "Історико-краєзнавчий музей" Межівської селищної ради зааснований 1976 року, розташовується в приміщенні Межівського будинку культури.

Фонди музею нараховують 2400 експонатів. В експозиції представлені археологічні знахідки скіфських часів, історичні матеріали періоду Української революції, років сталінських репресій, Другої світової війни, російсько-української війни.

Відтворено інтер'єр української хати XIX – початку XX століття: лави, плетене дитяче ліжко, самовари, макітри, коромисла, рубелі, праски, прялка.

У розділі "Видатні люди Межівщини" експонуються матеріали про письменників Саву Божка, Івана Костирю та інших.