Пам'ятки Дніпропетровської області

Костел Святого Миколая в Кам'янському - один із небагатьох уцілілих римо-католицьких храмів у східних областях України.

Збудований у 1905 році в неоготичному стилі архітектором Мар'яном Хорманським на замовлення польської громади робітників Дніпровського заводу. У плані храм має форму латинського хреста. Красою та величчю вражають дві його 33-метрові вежі.

В 1928 році храм був закритий більшовиками, настоятель розстріляний. За радянських часів у приміщенні була автомийка.

Нині костел Святого Миколая повернуто римо-католицькій громаді міста, ведуться реставраційні роботи.

Криворізький міський історико-краєзнавчий музей засновано в 1960 році.

Музей розташований у будівлі радянської часу побудови в центральній частині міста.

Представлені природні та археологічні колекції, етнографічні та нумізматичні матеріали, твори образотворчого та народно-ужиткового мистецтва, фото та документальні джерела з історії Криворіжжя ХIХ-ХХ століть.

Історико-краєзнавчий музей у Криничках на Дніпропетровщині заснований у 1980 році, зараз функціонує на базі Криничанського центру учнівської молоді.

Фонди музею налічують близько 1800 експонатів, які розкривають історію Криничанщини від XVIII століття, місцеву культуру та природні особливості. Етнографічна колекція в "Українській світлиці" дає можливість ознайомитися з побутом традиційної української селянської хати XIX століття. Експозиція "Світлиця хліба" складається з восьми розділів, що присвячені історії хліборобства. Постійно діє виставка старовинних і сучасних ляльок-мотанок у творчій майстерні "Лялин світ".

В 2016 році в Криничанському історико-краєзнавчому музеї відкрито окрему експозицію, що присвячена місцевому педагогу, мандрівнику, ентузіасту розвитку туризму на Криничанщині Анатолію Маслакову.

Курган Довга Могила розташований на східній околиці Дніпра, біля селища Чаплі.

Вважається найвищою точкою лівобережжя Дніпра на околицях цього міста. Висота над рівнем моря – 170 метрів. На кургані розташований геодезичний тріангуляційний знак.

З цього місця відкриваються чудові краєвиди на Дніпро.

Мавринський майдан - це величезна, таємнича, складна конфігурація земляної споруди на східній околиці Межиріча.

З висоти пташиного польоту нагадує краба чи загадковий символ. Має форму зрізаного конуса з улоговиною, від якого симетрично відходять змієподібні земляні вали. Поблизу це звичайний, нічим не примітний, хоч і досить високий пагорб.

Існує кілька версій щодо його призначення. За однією з них, запорозькі козаки використовували його як оборонну споруду. Є гіпотеза, що Мавринський майдан утворився внаслідок грабіжницьких розкопок звичайних курганів або після влаштування в них селітрових розробок. Нарешті, деякі дослідники вбачають зв'язок між конструкцією Мавринського майдану та становищем сонця у різні пори року. Можливо, раніше він був храмом, релігійно-культовою спорудою, де давні мешканці збиралися для проведення ритуалів, або календарно-обсерваторним комплексом на кшталт англійського Стоунхенджа.

Марганецький міський краєзнавчий музей працює з 1969 року в приміщенні на першому поверсі житлового будинку на центральній площі міста Марганець.

Зібрання музею налічує близько 6000 експонатів, що розповідають про історію, археологію, етнографію, природу краю. Серед них чимало геологічних, палеонтологічних, археологічних матеріалів і побутових речей різних епох.

В експозиції про період німецької окупації під час Другої світової війни представлені документи, гроші, фото, аусвайси, нагороди, особисті речі партизан.

Окрема експозиція розповідає про історію Марганецкого гірничо-збагачувального комбінату, представлені інструменти шахтарської праці та предмети побуту середини XX століття.

Комунальний заклад культури "Історико-краєзнавчий музей" Межівської селищної ради зааснований 1976 року, розташовується в приміщенні Межівського будинку культури.

Фонди музею нараховують 2400 експонатів. В експозиції представлені археологічні знахідки скіфських часів, історичні матеріали періоду Української революції, років сталінських репресій, Другої світової війни, російсько-української війни.

Відтворено інтер'єр української хати XIX – початку XX століття: лави, плетене дитяче ліжко, самовари, макітри, коромисла, рубелі, праски, прялка.

У розділі "Видатні люди Межівщини" експонуються матеріали про письменників Саву Божка, Івана Костирю та інших.

Сурсько-Литовський меморіально-художній музей Федора Решетникова відкрився 1990 року в рідному селі художника, при місцевій середній школі.

Федір Решетников народився в 1906 році в родині місцевого художника-іконописця. В селі Сурсько-Литовське він прожив до 14 років, тут почав малювати. Згодом став полярним дослідником, брав участь у всесвітньо відомій експедиції на криголамі "Челюскін", звідки привіз чимало етюдів на арктичну тематику.

Решетников вважається одним з головних представників соцреалізму в живописі. Найбільшу відомість йому принесли картини на побутову тематику: "Знову двійка", "Прибув на канікули", "Узяли язика", а також антивоєнна картина "За мир".

Шкільному музею в Сурсько-Литовському Решетников заповів 22 оригінали своїх робіт. В 1997 році Меморіально-художній музей Федора Решетникова отримав звання народного. Крім картин, тут зберігаються матеріали про життя та творчість художника.

Головним осередком літературного життя Дніпропетровщини є музей "Літературне Придніпров’я", відділ Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Відкрився в 1983 році в історичному "Будинку Інзова", збудованому на початку XIX століття для розміщення Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців. Певний час його очолював генерал-лейтенант Іван Інзов, якого в 1820 році неодноразово відвідував російський поет Олександр Пушкін. Також будинок пов'язаний з діяльністю літературно-артистичного товариства імені Миколи Гоголя, багатьма іншими культурними і громадськими діячами.

В зібраннях музею - рукописи художніх творів, книги, документи, фотографії, особисті речі видатних письменників, фольклористів, діячів театру XVIII-XX століть, що мали відношення до Дніпропетровщини.

Частина експозиції розгорнута на першому поверсі будинку. Другий поверх "Будинку Інзова", де не завершено ремонт, став музейною лабораторією. Щорічно тут проводять близько 30 мистецьких виставок і до 70-ти науково-просвітніх заходів.

Музей історії Дніпровського метрополітену заснований в 1996 році, невдовзі після відкриття першої лінії метро в місті Дніпро. Музей знаходиться в одному з приміщень будівлі управління Дніпровського метрополітену.

Експозицію відкриває панорамне фото станції метро "Металургів" зі схемою всієї лінії та її перспективних ділянок. В експозиції представлені документи і світлини, що ілюструють історію будівництва об'єкту та нинішню повсякденну роботу метро. Можна побачити зразки порід, через які вели проходку метробудівельники, зразки будівельних конструкцій і технологічного обладнання, символічні ключі від кожної станції першої черги та від усього метрополітену, зразок типового станційного світильника.

Екскурсії в Музей історії Дніпровського метрополітену доступні тільки для організованих груп за попереднім узгодженням з адміністрацією.

Музей історії лоцманів Дніпровських порогів розташувався у Лоц-Кам'янському будинку культури на південній околиці Дніпра, у селищі Лоцманська Кам'янка, де здавна жили дніпровські лоцмани, нащадки запорозьких козаків.

До будівництва Дніпрогесу лоцмани проводили судна через пороги на Дніпрі. Музей історії лоцманів та лоцманського ремесла створено на основі приватної колекції останнього дніпровського лоцмана Григорія Омельченка.

В невеликій кімнаті Будинку культури розмістилося близько 200 експонатів: якоря, весла, одяг лоцманів, вишиті рушники та сорочки, скрині, глечики, народні картини та десятки фотографій.

Музей історії міста Кам'янське розташований у великій будівлі в стилі конструктивізму, побудованому у 1985 році. До того довго займав приміщення Миколаївської церкви.

Експозиція музею розміщена в двох залах на площі близько 2,5 тисячі квадратних метрів і відтворює історію міста з найдавніших часів до сьогодення.

Складовою її частиною є окремий розділ "Леонід Брежнєв та його час”, присвячений життю та діяльності державного і політичного діяча Леоніда Брежнєва, який тривалий час жив та працював в місті.

Фондові колекції налічують більше 90 тисяч одиниць збереження, серед яких - археологічна та етнографічна колекції, нумізматика, філателія, боністика, колекція подарунків Леоніду Брежнєву тощо.

У 2009 році відкрилася експозиція просто неба "Кам'янське у знаках і символах". Зокрема, тут представлена скульптура Прометея, що розірвав кайдани, яка є символом міста. Фігура заввишки 3,82 метра з 1920 року стояла на високій стелі на розі проспектів Свободи та Гімназичного. Згодом її замінили на копію, а оригінал виставили у дворі історичного музею.

Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області відкрито 2008 року як філію Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Музей розміщується на другому поверсі будівлі Дніпропетровської обласної ради, яка була зведена в 1905 році для Катеринославського комерційного училища і перебудована у 1935 році під потреби органу місцевого самоврядування.

Експозиція площею 200 квардартих метрів відображає історію розвитку інститутів місцевого самоврядування на Дніпропетровщині з часів середньовіччя і до сьогодення.

У музеї представлено понад 600 експонатів, серед яких особисті речі чиновників різних часів, пердмети інтер'єру та обладнання робочих кабінетів, канцелярське приладдя, історичні документи та світлини, подарунки селищних рад із різних районів області. Представлені портрети багатьох керівників міста Дніпро (колишнього Катеринослава, Дніпропетровська) та Дніпропетровської області (колишньої Катеринославської губернії).

Музей історії розвитку фінансової системи Дніпропетровської області відкрився в 2002 році при Головному фінансовому управлінні (нині - Департамент фінансів) Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Історія фінансової системи області представлена в музеї з 1787 року, коли був заснований тодішній Катеринослав. На сьогодні фонди музею налічують понад 1700 експонатів. Серед них оригінали грошових знаків, рахівниці і арифмометри, старовинне бухгалтерське приладдя, зразки фінансових документів. Зокрема, представлено указ імператриці Катерини II про створення казенних палат, а також металеві таблички, які вивішували на будинки, віддані під заставу.

Центральним елеметом експозиції є реконструкція робочого місця фінансиста середини XX століття з восковою фігурою конторського клерка.

Криворізький музей єврейської культури та історії Голокосту створено при синагозі Бейс Штерн Шульмана з ініціативи та на основі особистої колекції мецената Михайла Мармера.

Експозиція "Музею Михайла Мармера" розповідає про повсякденне життя криворізьких євреїв у кінці ХІХ – на початку ХХ століття, в тому числі трагічний бік історії - єврейські погроми. Подано раритетні предмети, що розповідають про релігійну традицію єврейського народу.

Експозиція "Катастрофа" про події Другої світової війни складається із п'яти окремих розділів: напередодні трагедії, фабрики смерті, гетто, Голокост на Дніпропетровщині, єврейський рух опору, експозиція пам'яті.

Остання експозиція оптимізує логічний зміст музею, розповідаючи про поступальний розвиток єврейського життя в Україні.