Пам'ятки Дніпропетровської області

Народний музей історії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" розміщується в колишньому інженерному клубі Кам'янського, збудованому на початку XX століття.

Експозиція в чотирьох залах розповідає історію підприємства, починаючи з моменту першої плавки на тодішньому Дніпровському металургійному заводі у 1889 році. Музейні фонди налічують понад 15 тисяч експонатів: архівних матеріалів, унікальних книжкових видань, старовинних знарядь праці, предметів побуту та етнокультури, рідкісних фотографій, фрагментів справжнього технологічного обладнання, особистих речей працівників заводу.

Особливе місце посідає експозиція продукції заводу на відкритому майданчику перед музеєм. А головним експонатом Музею історії ДМК вважається заводський гудок, який більше 100 років подавав сигнал початку і закінчення зміни.

Національний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка було засновано в Дніпрі (на той час Січеславі) в 1918 році урядом гетьмана Павла Скоропадського як перший професійний театр України.

Будівля була прибудована як театрально-концертна зала до колишнього англійського клубу (архітектор Федір Булацель). Реконструйована в 1978-1979 роках. Збережено картуші з цифрами "1838" та "1913" - дати заснування клубу та його 75-річчя. Фасад прикрашений скульптурним триптихом, що відбиває етапи творчого шляху театру. Закруглений кут увінчаний фігурою музи.

Нікопольський краєзнавчий музей створено в 1919 році як Музей образотворчих мистецтв на основі художньої колекції, реквізованої у місцевого поміщика Нечаєва.

Початково музей розміщувався в історичному будинку початку ХХ століття, але зараз ця пам'ятка архітектури вже тривалий час перебуває в аварійному стані, тож експозиція розташована у тимчасовому приміщенні в центрі Нікополя.

Найцінніша частина колекції була втрачена під час Другої світової війни.

Зараз фонди музею налічують понад 45 тисяч експонатів, які розповідають про природу та історію краю з найдавніших часів до сьогодення.

Експозиція відділу природи та екології знайомить з характеристикою географічного положення краю, його флорою і фауною, корисними копалинами, палеонтологією, екологією довкілля.

Експозиція відділів археології і давньої  історії та   запорозького козацтва і нової історії має три розділи: "Археологічні пам’ятки краю", "Запорозькі Січі і запорозьке козацтво на території краю", "Наш край під владою Російської імперії".

Експозиція відділу новітньої та сучасної історії складається з двох стаціонарних виставок: "Україна. Шлях до незалежності" і "Наш край у роки Другої світової війни".

Відділ мистецтв організовує й експонує тимчасові і стаціонарні художні та етнографічні виставки. Також в музеї регулярно проходять лекції, майстеркласи, тематичні заходи.

Павлоградський історико-краєзнавчий музей знаходиться у центрі міста, поряд із собором Нерукотворного Спасу.

Експозиція розповідає про історію міста, в тому числі знаменитого 135 павлоградського гусарського полку, що прославився у франко-російській війні 1812 року.

Є цікава етнографічна колекція та експозиція, що розповідає про козаків Самарської паланки.

Один з найцікавіших експонатів - козацький човен XV столітя, що добре зберігся.

Пам'ятник на місці закінчення битви під Жовтими Водами встановлений у селі Жовтоолександрівка до 350-річчя початку Визвольної війни.

На цьому місці, поряд з урочищем Княжі Байраки, у 1648 році козацькі війська гетьмана Богдана Хмельницького за підтримки кримських татар Тугай-бея остаточно розгромили польську армію, яка відступала, що стало першою великою перемогою Визвольної війни українського народу.

Автори пам'ятника: архітектор Віктор Шульга, скульптор Степан Жиляк. На одній із двох гранітних брил викарбувано герб гетьмана Богдана Хмельницького, на другій – герб кримськотатарського роду Гіреїв. Стилізований український рушник перетворюється на бойовий прапор – символ військової доблесті та спілки запорозького козацтва та кримськотатарського війська, які здобули на Жовтих Водах легендарну перемогу.

Пам'ятник літературному та фольклорному герою поручику Ржевському встановлено біля центральної прохідної Павлоградського хімічного заводу.

Вважається, що герой п'єси Олександра Гладкова "Давним-давно" поручик Дмитро Ржевський служив у Павлоградському гусарському полку, хоча прямо про це у п'єсі не йдеться.

Популярним образ безшабашного гусара став після виходу в 1962 році кінокомедії Ельдара Рязанова "Гусарська балада". Про поручика з вульгарними замашками з того часу в народі народилося безліч фривольних анекдотів із сексуальним підтекстом. В анекдотах часто фігурують інші реальні та літературні персонажі гусарської доби XIX століття.

Білоруський скульптор Володимир Жбанов зобразив поручика Ржевського, що недбало сидить на спинці лавочки і залихватски підкручує вуса..

Пам'ятник на місці загибелі князя Святослава Ігоровича в Микільському-На-Дніпрі - одна із найстаріших пам'яток, присвячених Стародавній Русі.

За легендою, біля знаменитого дніпровського порогу "Ненаситець", повертаючись після невдалого походу на Константинополь, загинув у бою з печенігами один із найвойовничіших і найдіяльніших київських князів Святослав Ігорович, син Княгині Ольги. За час свого князювання (964-972 роки) він встиг розгромити Хазарський каганат, підкорити в'ятичів, здійснити військові походи до Болгарії та Північного Кавказу.

Чавунна плита на гранітному валуні на березі Дніпра встановлена в 1872 році на ймовірному місці загибелі князя. Напис на ній говорить: "У 972 році біля дніпровських порогів загинув у нерівному бою з печенігами руський витязь, князь Святослав Ігорович".

Пам'ятник знаходиться на території Дитячого оздоровчого табору. Відвідувачів супроводжує охорона.

Парк імені Лазаря Глоби – центральний парк Дніпра.

Заснований у XVIII столітті запорозьким козаком Лазарем Глобою на території його садиби. До 1858 року парк називався Катеринославський Казенний сад, а з 1920-х років міська влада розділила його на Міський сад і Технічний сад. За радянської влади парк носив ім'я Чкалова.

Тут знаходиться дитяча залізниця, міські атракціони, картинг-центр та літній концертний майданчик. Серед парку є велике озеро з гарними лебедями.

Встановлено пам'ятник Лазарю Глобі на його могилі.

Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва створено в 2010 році на базі виставки петриківського розпису при фабриці "Дружба".

У фондах музею налічується 2500 предметів, що розповідають про історію Петриківки, етнографію цього краю, розвиток народно-прикладного мистецтва, техніки петриківського розпису.

Особливу цінність становлять вироби народних майстрів петриківського декоративного розпису Федора Панка, Андрія Пікуша, Наталії Рибак та інших.

У музеї проводять майстеркласи з різних технік народного ремесла.

Історико-краєзнавчий музей у Петропавлівці заснований у 1967 році, зараз розташовується в Петропавлівському центрі культури Kvitka.

Експозиція складається з чотирьох відділів: "Наш край від найдавніших часів до початку XX століття", "Наш край у 1900-1940 роках", "Випробування війною та відбудова", "Розвиток краю" та етнографічної зали "Українська світлиця".

Перед входом в будівлю облаштовано експозицію "Кам'яні свідки історії краю", в якій представлено кам'яні ідоли скіфо-сарматського преіоду.

Проспект Дмитра Яворницького - головна вулиця Дніпра та одна із найстаріших магістралей міста.

Почала формуватися одночасно із заснуванням Катеринослава в кінці XVIII сторіччя. З 1834 по 1923 рік називалася Катерининський проспект, до 2016 року - проспект Карла Маркса. Нині носить ім'я видатного українського історика Дмитра Яворницького, який тривалий час жив та працював у Катеринославі.

Проспект забудований різностильовими будинками XIX-XX століть. Зберігся Будинок губернатора (1840-1850 роки), "Будинок Хріннікова" (1910-1913 роки, нині - гранд-готель "Україна"), будівля поштамту тощо. В районі центральної площі Героїв Майдану організовано пішохідну зону - Кельнський бульвар, прозваний "Новим Арбатом".

Поруч на бульварі знаходиться вернісаж, де можна придбати картини місцевих художників та вироби народних промислів, у тому числі петриківський розпис.

П'ятихатський народний історико-краєзнавчий музей створений у 1972 році. В основу експозиції лягли етнографічні матеріали з навколишніх сіл Троїцьке, Лихівка, Комісарівка, Жовте, що були засновані запорозькими козаками.

Експозиція у семи залах відображає різні етапи розвитку краю: українське козацтво XVII століття, етнографія XIX-XX століть; заснування та розвиток міста П'ятихатки у 1886-1917 роках, П'ятихатки періоду УНР 1917-1920 років, розвиток у міжвоєнний період, Друга світова війна, сучасність.

Представлено зібрання картин місцевого художника Володимира Махоні, а також картина "Битва на Жовтих Водах" художників Мальцева, Войцеховського та Черевка.

В 1992 році експозицію музею поповнили дві половецькі кам'яні фігури, одна з яких встановлена перед входом у музей.

50-метрова "Родинна лавка" у Дніпрі - найдовша лава в Україні.

Встановлена у 2011 році на набережній Дніпра поряд із Фестивальним причалом. Ціліснолита лавочка виготовлена з металу та соснових брусів, прикрашена 7 інсталяціями, що відображають життєвий шлях родини та вічні сімейні цінності.

Знаходиться в зоні безкоштовного Wi-Fi.

Свято-Миколаївська церква - найстаріший храм Дніпра. Розташована на території колишнього міста Нові Кодаки, центру Кодацької паланки Запорозької Січі, яке з часом стало частиною нинішнього міста Дніпро.

Кам'яна церква в стилі класицизму побудована замість дерев'яної козацької церкви, що існувала з 1650 року. Хрестова, із сильно витягнутою західною гілкою та напівкруглою апсидою, з невеликими квадратними прибудовами.

Збереглися розписи початку XX століття.

Кафедральний собор Святого Миколая Чудотворця з високою дзвіницею в Кам'янському виділяється архітектурними елементами у давньоруському стилі.

Збудований у 1894 році за проєктом архітектора Леоніда Бродницького коштом робітників та службовців за участі Дніпровського металургійного заводу.

За радянських часів у приміщенні розташовувався краєзнавчий музей.

В 1988 році Миколаївський собор було повернуто церкві, проведено реставрацію. Наразі належить громаді УПЦ московського патріархату.