Пам'ятки Володимира

Перші укріплення міста Ладомир між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи.

Земляні вали чотирикутної форми, що збереглися в центрі сучасного Володимира, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі.

На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою, на території було кілька кам'яних храмів і палаців.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської росії використав фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім - туберкульозної лікарні. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.

Парафіяльний костел святих Йоакима і Анни збудований у Володимирі в строгих формах пізнього бароко на місці дерев'яного храму, заснованого в 1554 році за підтримки княгині Анни Збаразької.

Тринафтова базиліка з двома вежами на головному фасаді.

Під костелом – підвали, перекриті циліндричними склепіннями.

Стародавній білокам'яний Свято-Успенський кафедральний собор велично підноситься над містом Володимир трохи осторонь центру, за валами дитинця.

Закладений у XII сторіччі Мстиславом Ізяславичем, майбутнім великим князем Київським. "Мстиславів храм" був резиденцією волинських єпископів та родовою усипальницею князів Мстиславичів. Тут поховано засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича.

Храм неодноразово руйнувався і відбудовувався наново, остання перебудова в 1900 році надала йому давньоруські форми.

Поруч розташована збудована в XV сторіччі дзвіниця, а також будинок єпископів.

На території встановлено пам'ятники давньоруським князям.

Свято-Василівська церква-ротонда - унікальний зразок православної архітектури. Ім'я архітектора Олекси, який збудував храм, згадується в Галицько-Волинському літописі.

В конструктивно-технічному рішенні простежуються елементи готичної архітектури, зокрема восьмипелюсткове перекриття.

В 1901 році зверху була надбудована баня в російському стилі, яка до невпізнання змінила вигляд церкви.

Володимирський історичний музей розміщений у будівлі 1912 року побудови, що у старовинному сквері монастиря капуцинів.

Це одна з найдавніших збірок старожитностей Волинського краю, що бере початок з 1887 року, коли в місті задля збереження та вивчення пам'яток старовини володимирська громадськість організувала Давньосховище.

Зараз фонди музею налічують 18 тисяч одиниць. Представлена значна археологічна колекція, вироби володимирських  ремісників, знаряддя праці та речі побуту селян різних історичних періодів, велика етнографічна колекція, зокрема  зразків волинської вишивки та одягу.

В унікальній колекції монет VI-XIX століть представлено, зокрема срібляник князя Володимира Великого. Також експонується колекція стародруків, витвори мистецтва волинських майстрів різних епох.

Катедральний собор Різдва Христового розташований у центрі Володимира.

Був побудований як єзуїтський костел Розіслання Апостолів у межах окольного міста в 1755 році слонімським старостою Гнатом Садовським. Будівництво костелу в стилі пізнього бароко тривало 15 років. У 1762 році костел єзуїтів набув статусу монастиря "Серце Ісуса". Після скасування ордена єзуїтів костел перейшов до ордену Василіан, а в 1840 році монастир став православним, був резиденцією єпископів. У 1921 році знову перейшов у розпорядження римо-католицької єпархії.

Постраждав під час Другої світової війни. Наразі відреставрований, є православним катедральним собором Різдва Христового Православної церкви України.

Георгіївська церква (Святого Юрія) - типовий військовий храм, збудований на початку XX століття для розквартированого у Володимирі 149 Чорноморського полку (так звані "Брусилівські казарми").

Подібні храми будувалися за рішенням Головного штабу військового міністерства російської імперії за зразковими проєктами, затвердженими у 1900 році.

У повоєнні роки його переобладнали у будинок офіцерів.

Нині церква Святого Георгія знову діюча. Належить до Православної церкви України.

Домініканський монастир заснований у Володимирі в 1497 році великим литовським князем Олександром Ягеллончиком, який пізніше став польським королем.

До цього періоду деякі дослідники відносять зведення дзвіниці, яка зараз височить на розі вулиць Данила Галицького та Соборної.

Нинішній оборонний монастирський комплекс із Троїцьким костелом споруджений у 1789 році. Під час великої пожежі у XIX столітті костел згорів, інші споруди монастиря, повністю позбавлені декору, були пристосовані для міських потреб - тут містився міський суд, потім казначейство, польське староство. Нині це один із корпусів Володимирського професійного коледжу.

Каплиця Святого Володимира на початку вулиці Соборної у Володимирі побудована в русько-візантійському стилі. Відкрита в 1888 році до 900-річчя православ'я на Русі.

Чотирикутна у плані каплиця має восьмигранне завершення з арками у вигляді кокошників. Купол нагадує шолом давньоруського воїна.

Миколаївська церква споруджена у Володимирі в 1780 році як греко-католицька каплиця Святого Йосафата Кунцевича. Саме на цьому місці стояла хата батьків Кунцевича.

Невеликий храм збудований у стилі раннього класицизму. Головний фасад увінчаний фронтоном.

У 1800 році каплиця була передана православній церкві та освячена як церква Святого Миколая.

Церква Святого Священномученика Йосафата  побудована у Володимирі в 1890 році як лютеранська кірха для німецької громади міста. Поруч розташований будинок пастора.

Після Другої світової війни кирху перетворили на склад хімікатів, потім спортивну залу.

Нині це греко-католицька церква та монастир Святого Йосафата Кунцевича.