Пам'ятки Василькова

Васильківський краєзнавчий музей розташований у будівлі Будинку культури в центрі Василькова.

Фонди музею налічують 1200 експонатів. Представлені стародавні знаряддя праці, зброя, прикраси та інший археологічний матеріал кам'яного віку, Трипільської культури, скіфських часів та Давньої Русі, зібраний зокрема при розкопках поблизу Василівського дитинця в ході археологічної експедиції 1985 року.

В етнографічній експозиції представлені знаряддя праці, посуд та одяг, якими користувалися васильківці в минулому.

Також є відділи колективізації 1920-1930-х років, культурного розвитку Васильківщини, Другої Світової війни, декоративно-ужиткового мистецтва.

Фрагменти земляних валів давньоруського Василева збереглися на пагорбі на захід від собору Антонія та Феодосія.

Нинішнє місто Васильків було засноване в 988 році князем Володимиром Великим, який отримав при хрещенні ім'я Василь. Стара назва міста Василів (Васильєв) походить від християнського імені князя. Це була добре укріплена фортеця із земляними валами та ровами, яка часто використовувалася як опорний пункт у часи усобиць. Місто було знищено монголами у 1240 році. На території дитинця знайдено залишки древнього дерев'яного храму та княжого палацу.

Пізніше городище Василів було включено до системи козацьких укріплень XVI-XVII століть. Залишки валів простежуються по всьому центру міста. Найкраще зберігся вал за собором, на гребінь якого можна піднятися сходами із подвір'я храму.

Джерело Святого Феодосія знаходиться біля підніжжя замкової гори Василькова, під собором Антонія та Феодосія.

Вважається, що перший колодязь на цьому місці викопав у ХІ сторіччі Феодосій Печерський, який був родом звідси.

Каплиця над джерелом споруджена в 1832 році. В радянський час вона була зруйнована, але відновлена в 2001 році.

Приватний музей васильківської майоліки відкрився в 2021 році в торговому центрі "Пасаж" у Василькові.

Його заснувала громадська активістка Людмила Шкулькова на основі власної колекції виробів Васильківського майолікового заводу.

Завод був заснований в 1934 році у Василькові, який здавна відомий як один із центрів гончарства Наддніпрянщини. На заводі працювало багато майстів художньої кераміки, серед яких Прокіп Бідасюк, Надія та Валерій Протор'єви. У другій половині XX століття завод був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, його продукція брала участь у виставках декоративного мистецтва багатьох країн світу.

Багато зразків продукції представлено в експозиції музею: настінні тарілки, сервізи, куманці, вази, глечики, кухлі, підсвічники, декоративні скульптури. Серед них і знаменитий "Бородянський півник", що став символом незламності українців під час російської збройної агресії. Його авторство приписують Прокопу Бідасюку, але, ймовірніше, це робота Валерія Протор'єва.

Експозиція доступна для зовнішнього огляду постійно, але про екскурсії необхідно домовлятися завчасно.

Старовинну будівлю в стилі модерн на розі Соборної та Покровської у центрі Василькова зведено у наприкінці ХІХ сторіччя.

У різних джерелах її називають новою синагогою або єврейською школою. На старих світлинах над будівлею можна побачити два куполи з аттиками, які тепер відсутні.

З 1944 року тут розмістилася середня школа – нині Васильківський ліцей №2.

Пам'ятник декабристам встановлено в центрі Василькова, на площі перед міськрадою.

В 1825 році у Василькові почалося повстання Чернігівського полку на чолі з декабристами Сергієм Муравйовим-Апостолом та Михайлом Бестужевим-Рюміним. Повстання було організовано Південним товариством після виступу декабристів на Сенатській площі в Петербурзі. Дворяни-декабристи, які виступали проти кріпосного права, намагалися насильно скинути самодержавство. У Василькові війська повстанців захопили зброю та полкову скарбницю, після чого рушили на Білу Церкву, на підступах до якої були розбиті урядовими військами. Призвідників повстання згодом стратили.

На пам'ятному знаку у Василькові зображені профілі п'яти страчених декабристів: Павла Пестеля, Кіндрата Рилєєва, Сергія Муравйова-Апостола, Михайла Бестужева-Рюміна, Петра Каховського. Автори пам'ятника: скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов.

Пам'ятник поетові Тарасові Шевченку у Василькові встановлено в 1993 році на одній із центральних площ міста.

Монумент вирізняється "людяністю" - український геній зображений не суворим старим з осудливим поглядом, як завжди, а молодим і натхненним поетом, який присів відпочити з книжкою в руках.

"Венецією" називають невеликий парк у центральній частині Василькова, де створено видовжений ставок, схожий на канал. Деяка подібність венеціанськими каналами надають ставку перекинуті через нього ажурні містки.

На березі ставка стоїть маленька неоготична будівля дитячої школи мистецтв з двома гостроверхими вежами.

В центрі парку встановлено пам'ятник воїнам-афганцям.

Церква Святого Миколая у Василькові поєднує риси класицизму з характерними елементами бароко. Славиться багатим оздобленням, розписами ХІХ століття та чудовим різьбленим іконостасом.

Пам'ятка архітектури є чинним православним храмом Московського патріархату.

Поруч з Миколаївською церквою знаходиться відкрите Святим Феодосієм джерело. Над ним споруджено каплицю.

Синагога "Бейкер" (пекарів) у Василькові зведена на початку ХХ століття на місці дерев'яного єврейського молитовного будинку.

Цегляна двоповерхова будівля синагоги має характерні ознаки єврейської культової споруди, пишно декорована з використанням елементів середньовічної архітектури.

В 1927 році синагогу "Бейкер" закрили, будівлю передали Південно-Західній залізниці та перебудували під залізничний вокзал "Васильків-2".

Наразі будівля знаходиться у комунальній власності, до останнього часу в ній проживали кілька сімей.

Собор Антонія та Феодосія у Василькові – зразок архітектури українського бароко.

Собор на честь преподобних Антонія та Феодосія збудований в середині XVIII сторіччя кріпаком Києво-Печерської лаври Степаном Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладено підземний хід).

Зовні нагадує козелецький собор Різдва Богородиці. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор Тальянець).

В інтер'єрі збереглися розписи Василя Бібібкова. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Стара частина будівлі нинішньої Васильківської загальноосвітньої школи №1 - це синагога, збудована у Василькові в 1812 році.

Пізніше тут розміщувалася єврейська школа. Після Другої світової війни у приміщенні колишньої синагоги було відкрито загальноосвітню школу. Деякий час при ній діяв музей.

Старовинна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться у північному передмісті Василькова, на в'їзді до міста з боку Києва.

Побудована в 1859 році. Невелика споруда з двома банями відрізняється вдалою композицією та пластичністю форм. Освячена на честь Різдва Божої Матері в другій половині ХХ століття.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.