Пам'ятки Чернігівської області

Свято-Миколаївський кафедральний собор - головний храм Ніжина, один із перших зразків архітектури українського бароко.

Собор збудований у 1658-1668 роках козаками Ніжинського полку коштом полковників Івана та Василя Золотаренків на місці старого дерев'яного храму. Повторює у камені класичні прийоми української дерев'яної архітектури. Характерна риса архітектури п'ятикупольного храму - "всефасадність", тобто він однаково виглядає з усіх боків. Усередині заслуговує на увагу різьблений іконостас.

В 1663 році Миколаївський собор у Ніжині став центром драматичних подій, пов'язаний із "Чорною радою" - тут було обрано гетьманом Лівобережної України кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, що прийнято вважати початком Руїни - розпаду гетьманської держави.

Згідно з місцевою легендою, в цьому ж храмі (ще дерев'яному) гетьман Богдан Хмельницький вінчався із сестрою ніжинських полковників Ганною Золотаренко, проте насправді їхнє весілля відбулося в Корсуні.

В 1990 році Миколаївський собор було відреставровано та передано релігійній громаді УПЦ московського патріархату. Тепла церква Іоанна Предтечі (1842 рік), що входила до комплексу, перебудована в Будинок культури (вулиця Батюка, 16).

В сквері встановлено пам'ятники Богданові Хмельницькому та Марії Заньковецькій.

Свято-Михайлівська церква в Полонках збудована в 1777-1779 роках (за іншою версією в 1720 році) коштом Олександра Шила, сина священика.

В архітектурі дуже помітно вплив дерев'яної народної архітектури Лівобережної України. Спочатку храм мав одну баню, потім до нього прибудували дві бані над бічними камерами і додали ліпнину на фасадах. 

Це один із найвиразніших храмів епохи українського бароко на Чернігівщині. У Михайлівській церкві зберігаються мощі Святителя Димитрія, митрополита Ростовського. Поруч із храмом знаходиться святе джерело, воді з якого приписують цілющі властивості.

Свято-Михайлівська церква збудована в селі Безуглівка у 1805-1835 роках.

Архітектуру кам'яного храму у стилі класицизму відносять до провінційного ампіру. На церковному обійсті зберігся надгробний камінь на могилі безуглівського поміщика Михайла Сидоренка.

Церква в ім'я святого Пантелеймона Цілителя у Прилуках розташована на центральній транспортній магістралі міста в бік Ромен.

Невеликий оригінальний цегляний храм у псевдоруському стилі збудований у 1905 році на заїжджому дворі Густинського монастиря.

За радянських часів у будівлі розміщувалася аптека, склад, кафе. В 2008 році проведено реставрацію Пантелеймонівської церкви, храм пофарбований у яскравий зелений колір.

Свято-Петропавлівська церква в Петрівці під Новим Биковим збудована у 1838 році.

Унікальний за архітектурою храм з елементами неоготики має оригінальні бані. Одна з них нагадує формою сильно плескату цибулину, а інша - кульку.

Свято-Покровська церква в Батурині - один із храмів гетьманської столиці, сповідальня гетьмана Івана Мазепи.

Перша дерев'яна церква, споруджена на цьому місці в XVII сторіччі, згоріла під час Батуринської трагедії, влаштованої росіянами.

Кам'яний п'ятикупольний храм було відбудовано в 1789 році в стилі українського бароко. Поруч знаходився будинок церковно-парафіяльної школи.

Комплекс Свято–Покровської церкви був повністю знищений більшовиками в 1936 році.

Відродження храму розпочалося в 2000 році коштом української діаспори, і через 8 років відновлену Покровську церкву було освячено.

Дерев'яна Свято-Покровська церква - єдиний храм Сосниці, що зберігся.

Спочатку побудована в 1724 році на місці стародавнього храму. Повністю перебудована в 1847 році.

Виконана в традиційних формах козацького храму. Виглядає архаїчно завдяки незвичайному нахилу стін. В інтер'єрах збереглися розписи олією на біблійні сюжети.

За радянських часів храм був закритий, у будівлі розміщувалась автошкола, потім склад. У 1989 році богослужіння було відновлено.

Свято-Покровська церква збудована у селі Жукля коштом генерал-майора Миколи Комстадіуса.

Вважається дуже цінною архітектурною пам'яткою, оскільки храмів такого типу в Україні більше немає.

Церква закладена у 1911 році на місці згорілого дерев'яного храму. За легендою, господар села пообіцяв мешканцям спорудити храм, який не горить. Для цього він виписав архітектора та будівельників з Петербурга.

Покровська церква виконана у неоруському стилі. Поєднує у собі елементи архітектури північних регіонів Стародавньої Русі з українськими композиційними прийомами. Інтер'єр храму прикрашають оригінальні розписи. Іконостас не зберігся донині.

Свято-Покровська церква в Антонівці була закладена в 1889 році на місці старого дерев'яного храму. Освячена на свято Покрови Пресвятої Богородиці у 1914 році. Храм з червоної цегли виконаний у русько-візантійському стилі.

В 1920 році церква була закрита радянською владою. Під час Другої світової війни богослужіння на деякий час було відновлено. В 1991 році Свято-Покровський храм було повернуто православній громаді села. Тоді ж розпочалася реставрація, яка продовжується досі.

Інтер'єри Покровської церкви вражають яскравими кольорами та майже повним відсутністю розписів.

Свято-Троїцький кафедральний собор у Чернігові входить до комплексу Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого на Болдиних горах у XI сторіччі Антонієм Печерським.

Після монголо-татарської навали монастир було відроджено в 1649 році з ініціативи полковника Степана Подобайла. Ансамбль Троїцького собору із дзвіницею, Введенською церквою та Трапезною споруджено в 1679-1695 році коштом гетьмана України Івана Мазепи. Чудова архітектура у стилі українського бароко - твір талановитого вільнюського архітектора Йоганна-Батиста Зауера (Йоганна Баптиста).

З 1790 року Троїцько-Іллінський монастир служить резиденцією чернігівського архієпископа - тут знаходиться так званий "Архієрейський дім".

Сам монастир не діє, але собор відкритий для парафіян. У Троїцькому соборі спочивають мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета (Гумилевського), частки мощей деяких київських святих.

Біля південної стіни собору похований поет-байкар Леонід Глібов.

Монументальна дзвіниця висотою 58 метрів відкрита для відвідування (195 сходинок), згори відкривається найкраща панорама Чернігова.

Свято-Троїцький кафедральний собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Успенська церква у Вишеньках – видатний зразок храмової архітектури другої половини ХІХ століття.

Споруджена в 1782-1787 роках коштом фельдмаршала Петра Румянцева-Задунайського у формах класицизму з елементами бароко.

Дуже виразний храм, що вражає простотою плану, вишуканими пропорціями, елегантністю фасадів, витонченим силуетом будівлі. В архітектурі вгадується вплив католицької та мусульманської храмової архітектури.

Успенський храм є частиною палацово-паркового комплексу Рум'янцева-Задунайського. Ведеться реставрація.

Дерев'яна Свято-Успенська церква у селі Стара Талалаївка – один із найпрекрасніших зразків дерев'яної архітектури Чернігівщини.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці збудований у 1775 році як родова усипальниця родини Мазаракі, якій тоді належало село. В кінці ХІХ – на початку ХХ століття Успенську церкву реконструювали під керівництвом колишнього військового інженера Володимира Бузовського.

Багато декорована восьмикупольна церква розташована на невеликому пагорбі біля озера. З обох боків – дві восьмигранні вежі (у південній частині – дзвіниця та сходи, що ведуть на хори).

Збереглися іконостас ХVІІІ-ХІХ сторічь та настінні розписи початку XX століття.

У радянські часи Успенська церква була єдиною діючою у всій окрузі. Нині храм належить УПЦ московського патріархату.

Свято-Успенська церква в Фастівцях заснована в 1743 році.

Спочатку храм був побудований з використанням елементів та прийомів російської професійної архітектури.

У 1863 році кам'яна Успенська церква була перебудована у стилі романтизму з використанням елементів руської архітектури. Особливо це вплинуло на архітектуру дзвіниці, яка була добудована.

Свято-Успенська церква в центрі Коропа заснована в 1767 році (за іншими даними - в 1716 році).

Спочатку храм був дерев'яний. Кам'яну церкву Успіння Богородиці в стилі класицизму звели у 1894 році коштом коропських міщан Євдокима та Макара Стовпцових за заповітом їхнього батька Антипа Стовпцова. Настоятелем храму був Іван Кибальчич, батько революціонера-терориста Миколи Кібальчича.

Нині храм діючий. Тут зберігаються мощі Святого Феофана Рихлівського (1881-1977 роки), який прославився пророцтвами та зціленнями. Поруч зведена дзвіниця.

Седнівська гідроелектростанція на річці Снов споруджена в 1948-1951 роках. Це один із найстаріших діючих об'єктів енергетики Чернігівщини. Після зупинки в 1981 році станцію знову було запущено в 1999 році.

У будівлі Седнівської ГЕС у 2015 році відкрито Музей енергетики Чернігівщини. В експозиції представлені етапи розвитку чернігівської енергетики: запуск перших електростанцій у Новгороді-Сіверському та Чернігові, будівництво перших ЛЕП та підстанцій, період масової електрифікації, розвиток енергетичного комплексу в ХХІ столітті. Експонуються документи, фотографії та зразки енергообладнання.