Пам'ятки Чернігівської області

Старовинна ялина алея віком понад 100 років – заповідний об'єкт (ботанічна пам'ятка природи місцевого значення).

На сьогодні це 79 тридцятиметрових дерев, які з обох боків оточують дорогу до монастирських печер.

Стрітенський собор Густиського жіночого монастиря на Галаганівській вулиці – помітна архітектурна споруда старих Прилук.

Зведений у 1889 році на честь загиблого російського імператора Олександра ІІ. Більшість коштів на будівництво пожертвував тодішній градоначальник Іван Дедін.

Рідкісна для української архітектури споруда на кшталт тринефної базиліки з трьома куполами (до нашого часу збереглася лише одна - центральна), складена з рідкісної червоної цегли і пофарбована коричневою фарбою.

З 1929 року донедавна у храмі розміщувався краєзнавчий музей. Наразі експозицію демонтовано, ведуться роботи з відновлення храму.

Символічна тріумфальна арка зведена в 1787 році з нагоди проїзду через Новгород-Сіверський імператриці Катерину II.

Будівництво профінансували місцеві дворяни та купецтво. На пілонах між колонами вміщено щити з гербами десяти повітів Новгород-Сіверського намісництва.

Тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському - унікальна меморіальна споруда стилю високого класицизму на Лівобережній Україні. Потребує реставрації.

Троїцька церква в Троїцькому побудована коштом козацької старшини в 1772-1774 роках на зразок Вознесенської церкви в Коропі.

За типом – тетраконх. До центрального, увінчаного куполом, кубічного об'єму примикають чотири нижчі екседри з фасадами, увінчаними трикутними фронтонами.

За весь період існування храм жодного разу не розбудовувався. До останнього часу його стан був гнітючий, проте нещодавно було проведено реставрацію.

Троїцька церква розташована у грецькому кварталі Ніжина. Однокупольний кам'яний храм у стилі бароко споруджений у 1733 році.

В 1888 році був ґрунтовно перебудований, внаслідок чого набув рис класицизму. Зокрема було повністю змінено форму купола, із західного боку прибудовано двоярусну дзвіницю зі шпилем. Церковне подвір'я обнесене кованою огорожею в кінці ХІХ століття. На огорожі є оригінальний напис з датою останньої реконструкції та прізвищем її ініціатора.

Тривалий час Троїцький храм було закрито, приміщеня церкви використовувалося як архівосховище. Нині Ніжинська міська рада розпочала процес щодо повернення Троїцької церкви громаді міста і ухвалила відповідне рішення.

Троїцька церква побудована в Бігачі в 1831 році за поміщиків Кейкуатових.

Величний кам'яний храм в стилі класицизму є пам'яткою архітектури національного значення. Бічні фасади прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордену із трикутними фронтонами.

До наших днів Троїцька церква не збереглася у первісному вигляді - втрачено відкриту галерею і дзвіницю, які примикали до храму. Нині храм не використовується та потребує термінового капітального відновлення та реставрації.

Тростянецький дендропарк - один із найкрасивіших ландшафтних парків України.

Створений у ХІХ столітті представником старовинного гетьманського роду Іваном Скоропадським (онук гетьмана Івана Скоропадського, дід гетьмана Павла Скоропадського).

Проєкт Тростянецького парку розробив садівник Карл Шлінглоф. На рівній ділянці землі були насипані штучні гори (висота до 30 метрів), що нагадують Альпи. Котловани, що утворилися при заборі ґрунту для гір, перетворені на ставки. Спочатку було посаджені дерева місцевих порід: сосна, ялина, береза, дуб. Потім у штучно створеному ландшафті були висаджені екзотичні види: сосна веймутова, сибірська ялина, кедр сибірський, сосна чорна, тсуга, ялівець та інші. Разом - 623 видів.

Роботи тривали до смерті Скоропадського в 1887 році. Він похований на території парку, на пам'ятнику висічені слова: "Будь-який перехожий! Сад, в якому ти гуляєш, посаджений мною; він служив мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це господареві саду: ти зробиш добру справу".

Наразі дендрологічний парк "Тростянець" підпорядкований Національній академії наук України, проводяться екскурсії.

Від комплексу садибних споруд збереглося два флігелі, які зараз реставруються для створення музею та готелю.

Добре помітна з автотраси Трьохсвятительська церква в Лемешах зведена в 1755 році братами Розумовськими на могилі батька - Григорія Розума.

Архітектурні деталі оформлення фасадів церкви свідчать про поступовий відхід від стилю бароко та переважання рис класицизму. В 1865 році до церкви було прибудовано двоярусну дзвіницю, яка з'єднувалася з нею одноповерховим корпусом.

На стінах Трьохсвятительської церкви зберігся фрагмент розпису XVIII-XIX сторічь.

"Узруївські джерела" - гідрологічна пам'ятка природи з 1964 року. Численні незамерзаючі джерела б'ють з дна озера серед болотного масиву вздовж русла річки См'яч.

За легендою, раніше джерела, що били фонтаном, були пов'язані підземною річкою з великим вирмом на Десні, який колись погрожував судноплавству в районі села Леньків.

У 2004 році тут була обладнана зона відпочинку Новгород-Сіверського лісгоспу з альтанками та банкетним будиночком з каміном. Тут відпочивали на природі президенти України, росії та білорусі під час зустрічі у Новгороді-Сіверському в 2004 році.

Невелика цегляна Успенська церква так званої єпархіальної архітектури є "наймолодшою" в Седневі. Розташована на пагорбі на околиці села.

Храм споруджено в 1860 році. Тоді по всій російській імперії старі дерев'яні церкви замінювали кам'яними спорудами. За основу брали "зразкові" (випробувані) проєкти, які єпархіальні архітектори підганяли під конкретне місце. Для окраси цих храмів використовували декоративні елементи російської архітектури XIV-XVI століть. Такою є і Успенська церква в Седневі.

Із західного боку розташовується шатрова дзвіниця. У повоєнний час це був єдиний діючий храм у всій окрузі.

Успенський собор - найстаріша з будівель Новгорода-Сіверського, що збереглися в первісному вигляді.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці був побудований орієнтовно в 1671 році на місці, де, за переказами, в давнину знаходилося язичницьке капище зі слов'янськими ідолами. Храм п'ятикупольний, у плані хрестовий. Виконаний у класичному стилі українського бароко.

В 1701 році було проведено реконструкцію, в 1820 році замінено бані та прибудовано дзвіницю.

Нині Успенський собор є діючим храмом УПЦ московського патріархату.

Хрестовоздвиженська церква на Магерці (колишнє передмістя Ніжина) побудована в 1775 році на місці старого дерев'яного храму як усипальниця полковника Петра Разумовського коштом його вдови.

Церква тетраконхова з чотирма апсидами.

У 1860 році за проєктом землеміра повіту Фаловича із заходу добудовано теплу церкву з двоярусною дзвіницею, поєднану з основним об'ємом довгою залою.

За радянських часів приміщення храму використовувалося як кінозал і фільмосховище. У 1991 році Хрестовоздвиженську церкву було передано УПЦ московського патріархату.

Художній відділ Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відкрився у 1991 році, з 2021 року розташовується в колишній садибі поміщиків Макарових XIX століття.

Меморіальна дошка на фасаді свідчить, що саме цьому будинку в 1827 році читав свої перші твори Микола Гоголь. Також з родиною Макарових були пов’язані Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Марко Вовчок, Марія Заньковецька. Саме тому експозиція музею демонструє трансформацію дворянської садиби, її побуту в період із кінця XVIII до початку XX століття.

Тут планують облаштувати літературну світлицю, експозицію про видатних історичних постатей Ніжина.

В художній колекції музею – роботи видатного українського художника Сергія Шишка, а також Олександра Якимченка, Миколи Стратілата, Вадима Доброліжа та інших. Зараз в музеї функціонує виставкова зала, де проводять виставки сучасних ніжинських художників.

Борзнянський художньо-меморіальний музей "Садиба народного художника України Олександра Саєнка" відкрився 1996 року в будинку родини Саєнків у містечку Борзна на Чернігівщині.

Експозиція висвітлює життя і творчість відомого українського митця-декоратора, чиє ім'я внесене до списку видатних діячів світової культури ЮНЕСКО.

Олександр Саєнко народився у Борзні в 1899 році. Через хворобу ще в дитинстві він втратив слух і мову, але завдяки протекції сусідки Саєнків, письменниці Ганни Барвінок (дружини Пантелеймона Куліша) потрапив до Петербурзького імператорського училища глухонімих. Найбільше прославився роботами у галузі монументального та монументально-декоративного мистецтва в техніці інкрустації соломкою.

В експозиції музею представлені такі його відомі роботи, як "Козак Мамай", "Семен Палій" та інші. Також експонуються килими, гобелени, вибійки роботи Саєнка, зібрана ним колекція ічнянських кахлів, меморіальні речі родини.

Центральний парк культури та відпочинку Чернігова - популярне місце дозвілля містян. Розташований на березі Десни.

На території парку розміщується Літній театр просто неба, атракціонне містечко, американські гірки, цирк, фонтани, ботанічна пам'ятка природи "Група багатовікових дубів".

Упродовж року проводяться культурно-масові заходи, фестивалі.