Пам'ятки Надвірни

Музей історії Надвірнянщини розташований у будівлі, збудованій у центрі Надвірної у 1939 році і де розміщувалися органи НКВС-КДБ.

Експозиція займає 14 кімнат та налічує понад 6 тисяч експонатів.

У підвалах музею відтворено обстановку слідчого ізолятора. На стінах тюремної камери збереглися написи, зроблені мешканцями краю, яких закатували в НКВС.

Міська ратуша у Надвірній вперше була збудована в 1601 році для розміщення міської влади.

Магістрат тоді складався із двох колегій, які складалися з виборних чиновників, які виконували адміністративно-судові функції. Війта (голову магістрату) призначав власник міста.

У ХІХ столітті Надвірнянська ратуша була перебудована і набула нинішнього вигляду.

За радянських часів у будівлі ратуші розмістився районний будинок культури. На другому поверсі знаходиться Надвірнянський туристично-інформаційний центр.

Руїни Надвірнянського замку розташовані у міському парку Надвірної, за будинком Надвірнянського райвідділу МВС.

На момент першої згадки про Надвірну в 1589 році замок вже існував. Припускають, що його збудував хтось із роду Потоцьких. За однією з версій, після того, як в кінці XVI століття замок був зруйнований татарами, нові власники з роду Куропатвів перенесли свою резиденцію до Пнева.

У 2007 році згідно з районною програмою охорони пам'яток поряд із руїнами замкової вежі розпочалися археологічні розкопки.

Природний заповідник "Ґорґани" створений для збереження у природному стані гірських ландшафтів центральної частини Українських Карпат.

Перший резерват сосни кедрової європейської (раніше цю породу називали кедром) у Карпатах було створено у верхів'ї річки Лімниці біля села Ясен у 1919 році. Нинішній заповідник "Ґорґани" площею 5344,2 гектари заснований у 1996 році. До його складу увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Джурджі" та "Садки", заповідні урочища "Чорник", "Гниляк", "Новобудова", "Ельми", "Довжинець", "Столи".

Гори Ґорґани займають центральну частину Українських Карпат і важкодоступні через дуже круті схили та кам'янисті розсипи. Заповідник охоплює схили гір від 710 до 1754 метрів над рівнем моря (гора Довбушанка).

Унікальністю території заповідника є висока безпека природних лісів та пралісів, що відрізняються твердістю своєї природної структури. Панують хвойні ліси. Широколистяні ліси займають приблизно 1% площі. Флора налічує понад 450 видів. На території заповідника поширені 42 види ссавців та 104 види птахів. Зустрічаються благородний олень, лісовий кіт, бурий ведмідь та інші.

Дерев'яну церкву Воздвиження Чесного Хреста було перенесено до Надвірної з Манявського монастиря, який був закритий у 1793 році.

З того часу носила ім'я Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Перебудована в 1840 році майстром Молотом. Згоріла під час Першої світової війни у 1914 році, але була відновлена у первісному вигляді.

Воздвиженська (Благовіщенська) церква належить Української греко-католицької церкви. Є характерним взірцем гуцульської школи народної архітектури.