Пам'ятки Калуша

Меморіальний музей "Калуська в’язниця" створений 2013 року в підвальному приміщенні будинку XIX століття, в якому за часів польської та німецької окупації розміщувалися судові та слідчі установи, а за радянського режиму – репресивні органи НКВС та КДБ.

Під арештом тут перебували багато хто з активістів ОУН та УПА. Про їх діяльність на Калущині розповідає експозиція у залі "Історія національно-визвольної боротьби початку-середини ХХ століття".

У залі археологічних знахідок представлені матеріали з розкопок на території міста. У ще одній залі відтворено інтер'єр міської кімнати середини XX століття. Окрема експозиція присвячена історії Революції Гідності та російсько-української війни. Підвальне приміщення використовується як виставкова площа для тематичних експозицій.

Меморіальний музей "Калуська в’язниця" є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.

Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.

Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.

Етнографічний музей Калущини створений у 1994 році при Вищому професійному училищі №7 міста Калуш з ініціативи викладача Валерія Сердюка.

В експозиції представлено зібрані учнями та викладачами етнографічні колекції предметів традиційної культури Бойківщини і Прикарпаття, зокрема ужитково-побутові й мистецькі предмети XVIII-XX століть. У розділі "Народні промисли і ремесла" представлені вироби гончарства, ткацтва, ковальства.

Колекція сільськогосподарських знарядь праці розповідає про старовинні способи землеробства і тваринництва. Відтворено інтер’єр сільської хати кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Багатими є колекції вишивки, народного одягу, художніх виробів народних ремесел. У розділі "Сакральні пам’ятки Бойківщини" представлені церковні старожитності ХVІІІ–ХХ століть.

Калуська ратуша збудована в Калуші в кінці XIX – на початку XX століття навпроти костелу Святого Валентина.

Місто Калуш користувалося Магдебурзьким правом з 1549 року. Перша кам'яна ратуша існувала ще в ХVІІ-XVIII сторіччях, проте місце її розташування невідоме.

Нинішня будівля міського муніципалітету збудована у стилі класицизму з елементами модерну, має Г-подібну форму. Головною окрасою є невисока годинникова вежа.

До 1939 року тут засідав калуський магістрат, а за радянських часів розмішався райком партії. На початку 1970-х років приміщення передали управлінню сільського господарства. З 2005 року ведеться тривала реконструкція будівлі, її стан залишається аварійним.

Римо-католицький костел Святого Валентина в Калуші побудований у 1841-1845 роках на місці дерев'яного католицького храму Святої Марії Магдалини, який відомий з 1464 року.

Новий мурований костел виконаний у стилі неоготики. В 1786 році зведено нову вежу. У 1910-1912 pоках проведено капітальну реконструкцію: добудовано бічні каплиці, перед фасадом споруджено сходи, виготовлено нові головні та бічні вівтарі тощо.

З 1954 до 1999 рік храм було закрито, у ньому розмістили спортзал. Якийсь час він належав Українській Автокефальній Православній Церкві.

Нині костел Святого Валентина у Калуші чинний. У 2008 р. проведено останню реставрацію, яка повернула храму автентичний вигляд.

Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". 

До складу Музейно-виставкового центру також входять: Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.

Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.

Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.

В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.

Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша" розташований на території Калуської центральної районної лікарні, що на  житловому масиві "Підгірки". Є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Саме тут під час Другої світової війни знаходився підземний бункер підпільної групи ОУН на чолі з Іваном Магасом (псевдо "Черемош"), що займалася друком агітаційних матеріалів. Усі шестеро повстанців загинули 6 вересня 1945 року в бою зі спецзагоном НКВС.

Залишки сховища були знайдені та досліджені калуськими активістами.

У 2017 році відбулося урочисте відкриття реконструйованої криївки та пам'ятного знаку на честь загиблих підпільників ОУН.

Музей-оселя родини Івана Франка у Калуші розташований на виїзді з міста у бік Івано-Франківська. Цей район міста колись був окремим селом Підгірки, де з 1904 року мешкала родина Онуфрія Франка, брата письменника Івана Франка. Сам письменник також часто гостював у садибі свого брата.

Зберігся двоповерховний будинок, зведений 1935 року сином Онуфрія Франка – Омеляном. Донька Омеляна Оксана Франко в 1992 році ініціювала перетворення будинку на музей.

В семи експозиційних залах зберігаються листи та інші родинні документи, предмети побуту, одяг, картини. У "Франковій світлиці" представлено оригінальні речі родини Онуфрія Франка, зокрема унікальна колекція вишивок та предметів побут. На другому поверсі можна побачити раритетний рояль та старовинні речі домашнього вжитку, які збереглися з часу переїзду родини Онуфрія Франка. 

Музей-оселя родини Івана Франка є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Український народний дім збудований у Калуші в 1880 році. Будівля у стилі модерн з елементами класицизму має Г-подібну форму, з куполом на куті.

Народний дім був осередком української культури Калуша. В 1884 році тут на зборах літературного гуртка виступав письменник Іван Франко, про що свідчить пам'ятна дошка.

За радянських часів у будівлі розмістили районний будинок культури. Знаходиться поряд із костелом Святого Валентина.

Греко-католицька церква Святого Архистратига Михаїла споруджена в Калуші у 1910-1913 pоках. Попередній храм, збудований у 1771 році, був дерев'яним.

Для нової мурованої церкви архітектор Василь Нагірний, за однією із версій, взяв за основу проєкт храму Преображення Господнього у Львові, а втілив проєкт архітектор Теодор Мельничук за сприяння митрополита Андрея Шептицького.

Михайлівська церква побудована у традиційному візантійському стилі з 3 нефами та малим притвором, увінчана 5 куполами. По обидва боки порталу розташовані дві колони з вежами у формі малих куполів. П'ятиярусний іконостас виготовлений у 1927 році болехівським різьбяром Іваном Ленілом. Художні поліхромні розписи виконані у 1936-38 роках львівською групою художників під керівництвом Павла Ковжуна та Михайла Осінчука.

За радянських часів церква Святого Михаїла в Калуші належала російській православні церкві. В 1990 році повернута парафії Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Миколая зі дзвіницею в селищі Хотинь (зараз частина Калуша) була збудована в 1888 році майстрами із села Перегинськ (Рожнятівський район).

в 1961 році Миколаївську церкву було закрито, у 1970 році в приміщенні почав діяти музей атеїзму. Лише в  1989 році церква Святого Миколая була заново освячена як храм Української греко-католицької церкви.

На дзвіниці встановлено великий дзвін "Дмитро", подарований храму Янушем Фельчинським у 1991 році. 

За брамою церкви насипана символічна могила борцям за волю України.