Пам'ятки Херсонської області

Православна каплиця збудована у Правдиному в другій половині ХІХ століття коштом багатих землевласників тутешнього краю – родини Савунів.

Служила родинною усипальницею. Розташована на сільському цвинтарі. Невеликий храм виконано у псевдо-візантійському стилі.

Зараз каплиця знаходиться в занедбаному стані і потребує реставрації.

Православна Свято-Архангело-Михайлівська церква в Зміївці розміщується в приміщенні колишньої протестанської кірхи апостола Іоанна. Мурована кірха була збудована в XIX сторіччі на місці дерев'яної кірхи 1787 року, з якої розпочалося створення шведами-переселенцями шведського села на Херсонщині.

Перебуває в спільному користуванні православної і шведської протестанської громади. В інтер'єрі поєднуються протестантські та православні мотиви.

На території Михайлівської церкви встановлено пам'ятний знак репресованим шведам і німцям, які переслідувалися радянською владою в 1937-1938 роках, а також пам'ятний знак з нагоди річниці заснування та заселення села Зміївка шведськими колоністами.

Належить громаді Православної церкви України.

В 2008 році Зміївку відвідав шведський король Карл XVI Густав і його дружина Сільвія. До приїзду короля храм відремонтували, на ньому встановлено новий купол.

Старовинна козацька Свято-Введенська церква в Бериславі - єдина дерев'яна церква на Херсонщині, пам'ятка архітектури XVIII сторіччя.

Побудована з дубу в 1725 році в запорозькій фортеці Перевалочній (нинішнє селище Світлогірське біля місця впадання річки Ворскла в Дніпро), спочатку називалася Воскресенською. В 1784 році храм було переправлено плотами Дніпром до Берислава.

За радянської влади Веденську церкву було закрито на нетривалий період із 1939 по 1941 рік. Тут зберігається Євангеліє 1695 року.

Святодухівський кафедральний собор у стилі класицизму будувався понад 30 років, з 1804 по 1836 роки.

Храм має два бічні вівтарі - на честь Архістратига Михаїла та на згадку Священномучеників Херсонеських.

Тут зберігається список чудотворної Касперівської ікони Божої Матері, яка захищала мешканців Таврійської губернії під час Кримської війни.

Катерининський собор у Херсоні - визначна пам'ятка XVIII сторіччя. Стиль раннього класицизму із застосуванням мотивів балканської середньовічної архітектури.

Собор із монументальною дзвіницею зведений у 1782-1787 роках на місці дерев'яної Михайлівської церкви на території колишньої Херсонської фортеці. Названий на честь Святої Катерини та імператриці Катерини II, яка відвідала храм у 1786 році. Збереглося крісло, виготовлене спеціально для імператриці. В інтер'єрі - твори живопису, які приписуються Володимиру Боровиковському та Дмитру Левицькому.

В 1791 році в склепі під собором був похований князь Григорій Потьомкін-Таврійський.

На території Катерининського собору розташований "Пантеон Херсонської фортеці" - поховання офіцерів, що загинули у російсько-турецькій війні.

Свято-Миколаївський морський собор у Херсоні зведено в 1842 році коштом нащадка гетьманського роду Дорошенків, колезького асесора Якова Дорошенка. Розташований у Забалківському передмісті, яке відокремлено від міста глибоким яром (балкою).

Перший дерев'яний храм Святого Миколи Чудотворця з'явився тут на початку ХІХ століття, але швидко занепав, і тоді виникла необхідність будівництва нової церкви. Кам'яний храм у стилі класицизму має сферичний купол та двоярусну дзвіницю.

В роки Кримської війни в Миколаївській церкві відспівували захисників Севастополя, які померли в херсонських шпиталях.

В 2007 році Свято-Миколаївському храму було надано статус морського собору.

Свято-Покровська церква в Чаплинці побудована в 1844 році.

При церкві діяла церковно-парафіяльна школа.

Нині – чинний православний храм.

Свято-Успенський собор - одна з найстаріших будівель Херсона. Храм заснований купцями Сизарєвим та Фендріковим. За легендою, відразу після початку будівництва припинилася чума, що лютувала в місті.

Успенський собор побудований у стилі раннього класицизму, у формі довгастого хреста. Відрізняється чудовим оздобленням. Усередині можна побачити витончений іконостас та ікону Успіння Пресвятої Богородиці.

За радянських часів храм було закрито, приміщення переобладнали під спортзалу. Наразі собор повернуто віруючим, ведеться реставрація.

Скадовський історико-краєзнавчий музей розташований у старовинній будівлі, яку називають "Будинком з колонами".

Двоповерховий будиночок з античними колонами був побудований наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, належав одному із засновників міста, професору Одеського технічного університету Меттельштейну. Це єдиний дореволюційний особняк, що зберігся в місті.

Основна експозиція розповідає про історію міста та його засновника, ватажка дворянства Таврійської губернії Сергія Скадовського.

Також є виставка, присвячена звільненню Скадовська від фашистської окупації, художня галерея та зал природи краю.

Склеп Фальц-Фейнів у Новочорномор'ї - напівзруйнована кам'яна каплиця-усипальниця на кургані, з якого відкривається розкішний вид на околиці.

У XIX-XX соліттях село Новочорномор'я належало родині Фальц-Фейнів.

У 1897 році Олександр Фальц-Фейн, брат засновника заповідника "Асканія-Нова", побудував на кургані біля Круглого озера мавзолей з православною каплицею, в якому була похована його дружина Софія Степанівна, яка рано пішла з життя. Курган був обнесений 12-гранною цегляною огорожею з будинком наглядача, який служив і брамою. У 1908 році і сам барон Фальц-Фейн був похований у цьому ж мавзолеї.

Скульптура Божої Матері відкрита у Покровському сквері в 2009 році. Вона розташована на місці храму Пресвятої Богородиці, зруйнованого в 1940-х роках.

Фігура висотою 2,5 метра, виготовлена з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. Територію скверу, розташованого біля міського РАГСу, ще недавно занедбаного та непривабливого, тепер упорядкували: уздовж вимощених тротуарною плиткою доріжок встановили лави, на клумбах висадили квіти та хвойні деревця. А увечері тут горять ліхтарі.

Залишки оборонних споруд на березі Дніпра у селі Тягинка належать до литовських та турецьких часів.

Ще в XIV сторіччі на острові Велике Городище було збудовано литовський замок Тягинь із трьома круглими вежами по кутах.

У 1491 році, після захоплення цих земель у Великого князівства Литовського, кримський хан Менглі-Гірей перебудував фортецю Тягинь, яка стала одним із опорних пунктів для набігів татар на українські землі.

У 1492 році під стінами фортеці Тягинь запорозькими козаками було захоплено та знищено турецький корабель, що прийнято вважати першою згадкою про козаків та дату заснування запорозького козацтва.

У 1673 році похід на фортецю Тягинь здійснив отаман Іван Сірко, а в 1693 році полковник Семен Палій розгромив тут татарський загін. Остаточно фортеця була зруйнована в XVIII столітті.

На місці городища в 1992 році встановлено пам'ятник на честь 500-річчя українського козацтва "Козацька Слава" у вигляді колони з фігурою Святого Архістратига Михайла. Фрагменти стін фортеці збереглися біля старого мосту.

Комплекс будівель та залишки оборонних споруд Херсонської фортеці, що започаткувала місто Херсон, розташовані на території та в околицях парку "Херсонська фортеця".

Фортеця в гирлі Дніпра була закладена князем Григорієм Потьомкіним у 1778 році поряд із більш раннім укріпленням Олександр-Шанц (1737 рік). Будівництво вели війська місцевого гарнізону під керівництвом генерала Івана Ганнібала.

На території парку "Херсонська фортеця" на вулиці Перекопській збереглися арочні Очаківські (західні) та Московські (північні) ворота кінця XVIII сторіччя, пороховий льох (переобладнаний під ресторан), фрагменти валів та равелінів.

З протилежного боку вулиці Перекопської знаходиться Арсенал з монументальною колонадою, побудований в 1784 році - одна з найраніших будівель Херсонської фортеці (зараз - міська в'язниця).

Херсонський обласний краєзнавчий музей виник на основі колекції старожитностей, яку почав збирати в 1890 році археолог Віктор Гошкевич, та ентомологічного кабінету ботаніка та еколога Йосипа Пачоського. В 1963 році експозиції об'єднані в єдиний музей, який з 1978 року розміщується в колишній будівлі Херсонського окружного суду (1893 рік). 

До широкомасштабного російського вторгнення фонди музею налічували близько 144 тисяч музейних експонатів. Експозиція включала природничий, археологічний та історичний відділи, а також зал Суворова.

Під час російськох окупації Херсона в 2022 році загарбники пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей. Зокрема, окупанти вивезли колекції монет, зброї, сарматські прикраси радянського часу та російської імперії, антикварні меблі XVIII-XIX століть, колекцію ікон, картини, а також цінні матеріали археологічних розкопок на пізньоскіфському городищі Червоний Маяк.

Фасади музею отримав пошкодження внаслідок російських обстрілів Херсону. Зараз будівля законсервована та очікує на реставрацію.

Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка (ХОХМ) було відкрито в 1977 році в колишній будівлі Міської думи.

Його прообразом був дореволюційний Херсонський музей образотворчих мистецтв, до зібрання якого входили твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, передані Петербурзькою академією мистецтв, Петербурзьким фарфоровим заводом та заводом скловиробів. Приводом для створення нинішнього музею стало отримання містом у дар приватного зібрання живопису колекціонерки Марії Корніловської.

До широкомасштабного російського вторгнення колекція музею складаляся з творів мистецтва XVII-XXI століть, а її географія охоплювала кілька континентів. Основу колекції становили понад 150 робіт видатного українського живописця Олексія Шовкуненка. Також в експозиції були представлені полотна Василя Полєнова, Олексія Саврасова, Івана Крамського, Володимира Маковського, Михайла Врубеля, Миколи Пимоненка, Володимира Орловського та інших художників, іконопис XVII-XX століть.

Під час російськох окупації Херсона у 2022 році загарбники пограбували Херсонський художній музей. Більшу частину експонатів вивезли на територію окупованого Криму. Зокрема, росіяни викрали картини XVIII-XIX століть, що належать пензлям західноєвропейських, українських і російських художників, а також картини радянських митців.