Пам'ятки Самбірського району

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Турці збудований у 1779 році на місці першого дерев'яного римо-католицького храму, який був заснований у 1730 році з ініціативи магната Антонія Калиновського, який володів містом у ті часи.

Калиновський запросив до Турки отців-єзуїтів і доручив їм опіку над нечисленним католицьким приходом міста. У 1749 році орден єзуїтів було ліквідовано австрійським урядом і Успенський костел став парафіяльним.

У 1906-1914 роках проведено реконструкцію за проєктом Станіслава Маєрського. Після радянського періоду запустіння в 1992 році Успенський костел повернули турківським римо-католикам.

Лаврівський монастир Святого Онуфрія отців василіан у Лаврові – найдавніша діюча обитель на території Західної України, одна з головних святинь греко-католиків.

За легендою, монастир заснований у XIII сторіччі князем Лавром, якого історики пов'язують з  Великим князем литовським Войшелком, який прийняв чернечий постриг під ім'ям Лавриш. Також засновником прийнято вважати князя Лева Даниловича, оскільки Лаврів згадується у 1291 році серед його володінь (вважається, що князя було поховано у монастирському храмі, але у XVIII сторіччі його прах перепоховали у невідомому місці).

Перша достовірна документальна згадка про самий монастир відноситься до 1407 року. Одним із головних релігійних центрів регіону монастир став після прийняття унії та входження до ордену отців василіан Київської митрополії. Головною святинею є храм Святого Онуфрія, вівтарна частина якого збереглася з XIII сторіччя. Згодом храм неодноразово перебудовувався – у XVII столітті після пожежі його відбудували в стилі українського бароко, а під час реставрації 1860-1867 років він набув теперішнього вигляду. Збереглися фрески XV сторіччя.

У підземному склепі-некрополі спочивають молдавські князі Костянтин Бассараб та Штефан Петричейку, а також деякі православні та греко-католицькі ієрархи.

Оборонні стіни монастиря датовані XIII-XVIII сторіччями, а корпус чернечих келій – 1902-1909 роками. Архаїчний вигляд має квадратна вежа-дзвіниця.

В період між Першою та Другою світовими війнами у монастирі діяв Василіянський ліцей. З 1994 році обитель знову належить чернечому ордену василіан.

На території зростає 700-річний дуб Лева Даниловича, під яким, за переказами, любив відпочивати князь.

Мисливський будиночок польського короля Стефана Баторія у Самборі збудований у XVI сторіччі на території королівського Самбірського замку, що був розташований на південь від центру міста.

Пізніше на замкових валах було збудовано комплекс будівель нинішньої районної лікарні. Будинок Стефана Баторія пристосований під лікарняну церкву Святого Пантелеймона.

Меморіальний музей Леся Курбаса в Самборі відкрито в 1993 році в будинку, в якому майбутній актор та режисер народився в 1887 році.

Курбас був засновником національної західноукраїнської театральної школи та творцем знаменитого театру-академії "Березіль".

Зібрання музею налічує 5594 предметів: бюст Леся Курбаса роботи скульптора Миколи Посікіри, барельєфна дошка роботи скульптора Еммануїла Мисько, художні полотна Михайла Яремківа, Степана Муряша, Лесі Фринцко та інших.

Представлені добірки театральних фотографій, вишиті серветки тощо.

Дерев'яна церква Архангела Михайла в селі Ісаї побудована в 1663 році майстром Іллею Пантелимоном, про що свідчить різьблений напис на західному одвірку. Це одна з найдавніших дерев’яних церков Львівщини, унікальний зразок бойківської народної архітектури, що входить до "оригінальної карпатської трійці" (церкви у Сколе, Верхній Рожанці та Ісаях).

Архітектурно Михайлівської церкви відноситься до дрогобицької школи зодчества, для якої характерними рисами є три монументальні цибулясті бані, додаткова церковця-емпора під куполом над бабинцем і опасання на стовпчиках. Крім того, будівля належить до небагатьох нині зразків церкви з криласом (підвищенням для співаків).

В інтер'єрі зберігся старовинний триярусний іконостас із Царськими вратами "Древо Єсея", стінопис XVII століття, хоругви XVIII століття, автентичні замки та кенотаф. У церкві зберігаються ікони відомих художників кінця XIX століття Івана та Василя Чайок, створені у 1897 році. Триває реставрація.

Михайлівська церква в селі Ісаї є пам’яткою архітектури національного значення. Поруч знаходиться дерев'яна дзвіниця 1722 року. Ведеться реставрація.

Монастир сестер бригідок був заснований у Самборі в 1621 році польським магнатом Миколою Даниловичем із Журова.

На пагорбі при перетині нинішніх вулиць Івана Франка та Степана Бандери він виставив із цегли та каміння монастир, костел та господарські будівлі. Комплекс був оточений стінами та ровами, мав оборонну вежу, і тому його було включено в оборонну систему міста. Монастирський комплекс збудований у вигляді підкови – південне плече утворює костел, а західне та північне – монастирські приміщення.

У 1782 році австрійська влада ліквідувала монастир бригідок, у його приміщеннях розмістили військові склади та магазини. З 1946 року в монастирських корпусах розміщується швейна фабрика, а в прибудованому до них в 1905 році помпезному будинку казначейства - військовий шпиталь.

Музей народного побуту організований місцевим священиком, колекція виставлена в приміщенні пам'ятки архітектури – дерев'яній дзвіниці церкви Святого Михайла (1730 рік).

Триярусна дзвіниця вважається пам'яткою гуцульського дерев'яного зодчества.

В музеї представлені різноманітні інструменти, посуд, ткацькі верстати, народний одяг, меблі. На другому поверсі - виставка ікон та вишитих хоругв.

Екскурсії проводить священик розташованої поруч церкви Святого Михайла (1902 рік).

Музей-світлиця національно-визвольної боротьби в місті Рудки представляє історичний матеріал про боротьбу за українську державність у 1918-1919 та у 1930-1940 роках на Рудківщині.

На найпочеснішому місці – портрет головнокомандувача УПА генерала Романа Шухевича.

Музей гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного відкрито в селі Кульчиці, в якому він народився в 1570 році в родині місцевого шляхтича.

Звідси він вирушив на навчання до Острозької академії, а потім подався на Запорозьку Січ, ставши згодом одним із найвидатніших політичних діячів в історії України.

В 1992 році в Кульчицях було встановлено пам'ятник Сагайдачному.

Музей Сагайдачного відкрито в приміщенні колишньої початкової школи. Експозиція налічує близько 900 експонатів. З 1993 року, кожної третьої неділі квітня, щорічно біля пам'ятника Петру Сагайдачному проходить "День пам'яті Сагайдачного".

Тут же представлена ​​експозиція, присвячена ще одному знаменитому уродженцю Кульчиць - Юрію Кульчицькому, героєві оборони Відня 1683 року та власнику першої віденської кав'ярні.

В 2010 році перед музеєм встановлено пам'ятник Юрію Кульчицькому.

Музей-криївку в селі Сприня відкрито в 2012 році на території спортивно-туристичного комплексу "Прикарпаття".

На цьому місці в 1944 році відбулися установчі збори Української головної визвольної ради – політичного органу воюючої України, який мав представляти країну на міжнародній арені.

Обстановка криївки (прихованого притулку повстанців) точно відтворює умови життя бійців УПА тих часів.

Тут діє постійна експозиція з можливістю проведення екскурсій.

Садиба у селі Вишня з ХІХ століття належала польському комедіографу Александеру Фредро, дідові митрополита Андрея Шептицького, одного з найшанованіших предстоятелів Українсбкої греко-католицької церкви.

До наших днів збереглися палац у стилі неоренесансу, збудований у 1835 році, флігель з баштою, парк зі ставком та господарські споруди. Нині тут розташовується аграрний коледж.

У палаці збереглася пишна ліпнина у зовнішній та внутрішній обробці, старовинні сходи, кілька кахлевих печей, книжкові шафи з бібліотеки письменника.

Відкрито кімнату-музей Александера Фредро та Андрея Шептицького. В експозиції представлені оригінальні меблі, а також макет палацу, виготовлений студентами Варшавської політехніки.

Ратуша в центрі ринкової площі міста Турки збудована в 1907 році на місці старої дерев'яної будівлі магістрату.

Право на самоврядування Турка отримала ще в 1730 році. Новий будинок ратуші виконано у стилі модерн. Досі воно використовується за призначенням – у ньому розміщується Турківська міська рада.

Також у ратуші знаходиться Народний музей "Бойківщина", який розповідає про історію та культуру цього краю. Постійні експозиції: "Історія Турки з давніх часів до сьогодення", "Етнографія: одяг, предмети побуту", "Знаряддя праці в натуральному господарстві", "Кімната етнографа Михайла Зубрицького", "Українська діаспора".

Рудківська ратуша збудована в кінці XIX – на початку XX століття.

Будівля прямокутна, двоповерхова, з невеликою годинниковою вежею на куті. Декор трохи нагадує синагогу.

Будівля ратуші досі використовується за призначенням – у ній розміщена Рудківська міська рада.

У сквері на площі Відродження біля ратуші встановлено погруддя видатного українського письменника Івана Франка.

Ранчо "Білаки" знаходиться на виїзді із Самбора в бік Старого Самбору.

Складається зі страусиної ферми та міні-зоопарку з екзотичними тваринами: левами, буйволами, ведмедями, вовками, оленями, дикими кабанами, ослами та інших. У великих вольєрах містяться страуси.

При фермі є ресторан "Гостиний двір", в якому можна скуштувати екзотичні страви зі страусиного м'яса та яєць.

Оборонна церква Різдва Богородиці в Росохах споруджена в XV-XVI сторіччях.

Дзвіниця та кам'яні мури добудовані в XIX столітті.

Тридольний храм, триверхий. Раніше мав гонтове покриття ступінчастого даху, але зараз покритий жерстю. Товщина стін досягає 1,5 метрів.

Усередині збереглася старовинна вівтарна перегородка з отвором для Царських Воріт.