Пам'ятки Харківської області

Свято-Преображенська церква у Новій Водолазі була закладена у 1821 році на місці старого дерев'яного храму, що існував з 1750 року. У 1830 році стараннями парафіян будівництво було завершено, і наступного року церкву освятили.

Преображенський храм – зразок посткласицизму в архітектурі. Його оточує масивна кам'яна огорожа зі стилізованими баштами та залізними воротами, що підкреслює завершеність будови і робить її схожою на фортецю.

У 1920-х роках більшовики закрили храм і вилучили всі предмети із золота, срібла та слонової кістки. Богослужіння відновилося в 1943 році. У храмі багато ікон, є розписи давніх майстрів Нової Водолаги, зокрема іконописця Борисенка. Найбільш шанована ікони святителя Іоасафа Білгородського.

П'ятикупольний Свято-Преображенський собор в Ізюмі – одна із найстаріших кам'яних споруд Слобожанщини.

Входив до складу міських фортифікацій, довкола нього складався архітектурний ансамбль центру міста. Споруджений коштом полковників Костянтина Донець-Захаржевського та Федора Шидловського у 1684 році в стилі українського бароко артіллю майстрів, яка пізніше будувала Покровський собор у Харкові, зводила храми у Ніжині та Батурині.

В архітектурі Свято-Преображенського собору використані традиційні форми тризрубного дерев'яного храму з окремою дзвіницею. У 1903 році інженером Михайлом Ловцовим було проведено реконструкцію в неоросійському стилі: зведено нові куполи з цибулинними головками, по верху стін надбудовані кокошники.

У 1953-1955 роках архітектурній пам'ятці повернули первісні форми.

В ході повномасштабного вторгнення россії в Україну в 2022 році Свято-Преображенський собор був сильно пошкоджений і частково втратив скління через обстріли російською армією.

Свято-Успенська церква в Барвінковому закладена в 1876 році, освячена в 1884 році.

Храм збудовано у пізньовізантійському стилі на честь подвигів Барвінківського полку, який прославився під час визволення Болгарії від Османського панування. Імператор пожертвував храму срібну дарохоронницю, а імператорський двір – великий іконостас роботи художників храму Христа Спасителя в Москві.

Під час більшовицького перевороту на початку XX століття все оздоблення храму було знищено. У роки Другої світової війни вівтар був зруйнований бомбою, проте більшість храму вціліла. У первісному вигляді Успенська церква була відтворена під час реставрації у 1982 році.

Високий і стрункий Свято-Успенський собор у стилі українського бароко споруджено в Харкові в центрі Університетської гірки на місці старого храму 1688 року.

Дзвіниця з курантами, побудована архітекторами Євгеном Васильєвим та Андрієм Тоном, є найвищою будівлею в місті (89 метрів). Завдяки розташуванню вікон, храм має вигляд палацу.

За радянських часів Свято-Успенський собор був закритий, а в 1986 році в ньому відкрився Будинок органної та камерної музики. Після відкриття в 2016 році у Харкові нового філармонічного комплексу, Успенський собор повністю перейшов у власність єпархії.

В 2022 році під час російського вторгнення в Україну Свято-Успенський собор постраждав від обстрілу російських військ. Снарядом, що влучив в будівлю собору, були вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення.

Джерело у лісі на захід від Бабаїв названо ім'ям поета та філософа Григорія Сковороди, який неодноразово бував у Бабаях.

За легендою, гуляючи лісом, знаменитий український філософ встромив у землю палицю, і з-під неї забив холодний ключ.

Вода в джерелі має своєрідний тонізуючий смак.

Нині Сковородинівська криниця має статус гідрологічної пам'ятки природи.

Нижче за течією струмка знаходиться мальовниче Чорне озеро, на поверхні якого ростуть різнокольорові лілії. Прямо біля води є невеликий затишний ресторан.

Краєзнавчий музей селища Слобожанське на Харківщині знайомить з природою та історією Слобожанського краю.

Музей відкрився у 1989 році в колишньому будинку керуючого Циглерівських бурякоцукрового і механічного заводів.

Сьогодні фонди музею налічують понад 3000 експонатів. Основна експозиція розповідає про історичне минуле селища Слобожанського та Берестинського району, зокрема про події Другої світової війни.

В залі етнографії можна познайомитися з традиційним слобожанським побутом.

Також музей презентує колекцію картин місцевого художника Олексія Тикви.

Римо-католицький кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії збудований в Харкові в 1887-1892 роках за проєктом Харківського міського інженера Болеслава Михайловського.

Костел базилікального типу має високу готичну дзвіницю зі шпилем та круглим вікном-розеткою на другому ярусі. Орган, виготовлений в Баварії, встановлений у 1901 році. При храмі діяла богадільня, притулок для дітей-сиріт, парафіяльна школа, цвинтарна каплиця.

В 1940 році костел Успіння Пресвятої Діви Марії був закритий за рішенням радянської влади. Перша повоєнна меса була відслужена на сходах храму тільки в 1991 році. До 2000 року було завершено реставрацію та відновлення інтер'єрів. Нині собор Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

Каплиця Нерукотворного Спаса споруджена на місці, де в 1888 році поблизу станції Борки зійшов із рейок потяг, у якому їхав російський імператор Олександр III із родиною.

Безліч людей загинуло в катастрофі, проте імператор, який перебував у вагоні, дивом не постраждав, як і члени його сім'ї. На згадку про цю подію було засновано Спасів скит.

За проєктом академіка архітектури Марфельда було споруджено храм Христа Спасителя та каплицю Нерукотворного Спаса. При скиті діяла лікарня та будинок для літніх залізничників, школа, бібліотека.

Під час Другої світової війни храм було підірвано, а каплицю сильно пошкодженю. Лише в 2003 році було проведено реставрацію каплиці, а станції повернули історичну назву.

"Співочими терасами" називають незвичайний за плануванням фруктовий сад у вигляді величезного амфітеатру, який в XIX столітті заклав на березі річки Мерла відомий цукрозаводчик Іван Харитоненко.

Місцеві кліматичні умови не дозволяли вирощувати тут екзотичні сорти дерев, проте було знайдено оригінальний вихід. На схилі балки було збудовано 6 звернених на південь терас, які протягом цілого дня освітлювалися сонцем. Тепло акумулювала і сама кам'яна кладка, що дозволило тут вирощувати південні плодові дерева.

Сад-амфітеатр у Городньому має ще одну особливість – унікальну акустику. Навіть тихі звуки можна почути на відстані до 60 метрів. За легендою, тут давав концерт знаменитий бас Федір Шаляпін. У вітряну погоду складається враження, що й самі тераси видають мелодійні звуки, за що їх і прозвали "Співочими терасами".

Харківський стадіон "Металіст" - домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий після реконструкції у 2009 році до чемпіонату Євро-2012. Вміщує понад 35 тисяч глядачів.

Історія стадіону почалася в 1925 році, коли керівництво міста Харків, яке тоді мало статус столиці, вирішило використати пустир поруч із центром міста під стадіон, і через рік він уже був відкритий як головна спортивна арена України.

В 1950 році стадіон довелося відновлювати після Другої світової війни. Серйозній реконструкції він не піддавався аж до 2009 року. Зараз стадіон "Металіст" у Харкові є одним із найсучасніших в Україні та має один із найкращих газонів. За характерні металеві опори, що нагадують павукові лапки, його прозвали "Павуком".

Проводяться екскурсії, в ході яких можна відвідати чашу стадіону, приміщення для футболістів, офіційних представників команд та ЗМІ, відвідати дитячу футбольну академію ФК "Металіст", придбати сувеніри в магазині футбольної атрибутики. Екскурсії проводяться за заявками для груп не менше 10 осіб. Тривалість екскурсії - 60 хвилин.

Церкву на честь Трьох Святителів - Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста споруджено в Харкові в 1915 році з ініціативи голови Міського купецького товариства, купця першої гільдії Григорія Гольдберга, який мав братів Василя та Івана (ймовірно, з цим пов'язаний вибір назви храму).

Проєкт церкви в формах московського п'ятиголов'я з наметовою дзвіницею розробив авторитетний харківський зодчий, професор Технологічного інституту Михайло Ловцов, взявши за основу об'ємно-планувальне та конструктивне рішення церкви на Петербурзькому подвір'ї Києво-Печерської лаври. Закладка Трьохсвятительської церкви відбулася в 1906 році, будівництво велося 9 років.

Особливу цінність становлять високохудожні інтер'єри. Розпис виконав петербурзький художник Олексій Сокол. Оригінальний іконостас був виготовлений в Італії за кресленнями Володимира Покровського.

Після 1917 року Трьохсвятительська церква була перетворена на склад, але вже в 1925 році її знову відкрили.

Комплекс сімейного відпочинку "Фельдман Екопарк" (Feldman Ecopark) під Харковом – благодійний проєкт МБФ "Фонд Олександра Фельдмана". З 2013 року має статус регіонального ландшафтного парку.

Екопарк являє собою територію для сімейного відпочинку з розвагами та зоопарком, де утримуються тигри, вовки, мавпи, кенгуру, носухи, єноти та інші. У відвідувачів є можливість не лише спостерігати за тваринами, а й близько поспілкуватися з деякими з них у зоні "Контактного зоопарку" – нагодувати та погладити тварин так званої тактильної групи: кури, гуси, качки, павичі, кролики, альпаки, камерунські кози, декоративні вівці, віслюки, поні, в'єтнамські свині (корм надається екопарком). Працює гурток молодих натуралістів.

Для любителів активного відпочинку в екопарку є канатне містечко, батути. Територія обладнана альтанками, у кожній з яких є самовар, заварка, цукор, чашки та бублики. У зимовий час у вихідні дні відвідувачів пригощають кулішем і солодощами, а весняно-літній період маленьким відвідувачам належить солодка вата і попкорн.

Російсько-українська війна

У перші ж дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, в лютому 2022 року, територія екопарку, де мешкали близько п’яти тисяч тварин, опинилася в зоні російських обстрілів, поруч йшли бої. 199 днів Фельдман Екопарк перебував під щоденними ворожими обстрілами.

Щодня співробітники та волонтери Екопарку, ризикуючи своїм життям, проривалися на його територію, щоб погодувати, напоїти та обігріти тварин. Намагаючись врятувати своїх підопічних, загинули шестеро людей - співробітників парку й волонтерів. Серед них – неповнолітній хлопець, який допомагав батькам.

В ході боїв за Харків росіяни зруйнували 97% відсотків вольєрів та будівель Екопарку. Загинуло більше 300 тварин. 4750 тварин та птахів вдалося врятувати від загибелі та евакуювати.

Від лютого 2023 року триває розмінування 140 гектарів території Екопарку від розтяжок, залишків касетних боєприпасів, протипіхотних і протитанкових мін, розчищення завалів. Розстріляні вольєри, як нагадування про російську агресію, поки що прибирати не будуть.

Фентезі-парк просто неба відкрито в Харкові 2021 року.

Парк світлових скульптур розташований у сквері біля Харківського муніципального культурного центру, колишнього будинку культури "Металіст".

На паркових алеях та газонах встановлені художні інсталяції та фігури фантастичних героїв. У вечірній час фігури підсвічуються та оживають за допомогою проекційних технологій. У парку встановлено сцену, облаштовано великий дитячий майданчик, реконструйовано фонтан, прокладено пішохідні доріжки, впорядковано зони відпочинку з лавками.

Передбачається, що на території креативного простору Харківського фентезі-парку свої творчі ідеї зможуть втілювати молоді скульптори, дизайнери, художники світу, архітектори, музиканти та артисти.

Харківська дитяча залізниця "Мала Південна" розташована на території Центрального парку культури та відпочинку та Лісопарку.

Перший потяг пройшов "Малою Південною" Харкова в 1940 році. Довжина дороги - 3,6 кілометрів. Спочатку були побудовані дві станції: "Парк" та "Лісопарк". До ювілею дороги в 2000 році було проведено реконструкцію вокзалу, колійного господарства та інших споруд. Також було збудовано платформу "Меморіал". Зараз в експлуатації знаходяться два тепловоза - ТУ2-054 і ТУ7А-3198, і два потяги по шість пасажирських вагонів у кожному.

Працює з травня по кінець жовтня (в травні та вересні-жовтні - тільки у вихідні).

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

В ході повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, російські війська неодноразово обстрілювали дитячу залізницю в Харкові. Під час обстрілів було пошкоджено рухомий склад і будівлі залізниці. З міркувань безпеки рух поїздів дитячою залізницею у Харкові на час воєнного стану припинено.

Харківська муніципальна галерея почала свою діяльність в 1996 році та стала першою галереєю муніципального статусу в Україні. Основний напрямок діяльності - робота з сучасними українськими художниками.

У своїй виставковій політиці галерея поєднує програми та виставки майстрів традиційного живопису, графіки, скульптури, фотографії с проєктами сучасного мистецтва, нових медіа. Художники галереї: Борис Михайлов, Віталій Куліков, Віктор Гонтарів, Сергій Братков, Віктор Сидоренко, Павло Маков, Вачаган Норазян, Едуард Яшин, Олександр Рідний, Ганна Іванова, Володимир Кочмар та багато інших, а також команда молодих авторів: Аліна Клейтман, Антон Ткаченко, Артем Волокітін, Віталій Кохан, Гамлет Зиньківський, Ганна Бикова, Констянтин Зоркін, Олена Полященко, Ольга Федорова, Роман Мінін.

Галерея має два виставкові майданчики: основна зала (більше 100 квадратних метрів) та АРТпідвал (140 квадратних метрів), спеціалізацією якого є молодіжне та експериментальне мистецтво.