Пам'ятки Ніжинського району

Могила вченого-бджоляра Петра Прокоповича знаходиться на околиці села Пальчики, в якому він у 1830 році відкрив школу бджільництва, раніше засновану ним у сусідньому селі Митченки.

Прокопович вважається основоположником раціонального бджільництва та винахідником сучасного рамкового вулика.

Пам'ятник Петрові Прокоповичу на його могилі у Пальчиках було встановлено у 2008 році, проте оригінальну скульптуру незабаром вкрали. Збереглися дві могильні плити (поряд похований наступник Прокоповича Степан Великдан), обладнано гарний під'їзд, збудовано дві гарні альтанки.

Історико-культурний центр-музей "Вітрила Маклая" відкрито в Батурині у 2014 році до 168-річчя від дня народження видатного вченого-мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.

Це вже третій музей, створений нащадками вченого Олександром та Надією Миклухо-Маклаями.

Сам Микола Миклухо-Маклай не мав прямого відношення до Батурина, але був нащадком запорозьких козаків, а його покровителем був граф Олексій Толстой, правнук гетьмана Кирила Разумовського, який провів найкращі роки в Батурині.

У другій половині ХІХ століття Миклухо-Маклай вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії, написав багато робіт з зоології, зоогеографії та фізичної географії.

В музеї представлена галерея портретів Маклая та членів його родини, родовий герб, матеріали етнографічних експедицій, макети кораблів, статуетки острівних тубільців, карти та інше.

В одній з кімнат музею є куточок, де можна приміряти костюми XIX сторіччя та сфотографуватися біля корабельного штурвалу.

Музей "Вітрила Маклая" в Батурині є частиною однойменного готельно-ресторанного комплексу.

Відділ "Поштова станція" Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відкрито в 1986 році у комплексі будівель поштової контори XVIII століття, що майже повністю зберігся.

Поштові станції у Києві, Ніжині та Батурині були створені після указу московського царя Олексія Михайловича про регулярне поштове сполучення між Москвою та Києвом від 1669 року.

В 1787 році під поштову станцію переобладнали приватну садибу, збудовану в центрі Ніжина у другій половині XVIII століття. Комплекс складався з двоповерхового будинку поштової контори з помешканням ніжинського поштмейстера і готельними номерами, двох симетричних флігелів, конюшні та каретної.

На початок XIX століття Ніжинська поштова станція була однією з найбільших у Лівобережній Україні. В тутешньому готелі зупинялися Михайло Ломоносов, Григорій Сковорода, Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Марко Вовчок та інші.

Експозиція музею розміщена в збереженому флігелі станційного наглядача. Відновлено інтер'єр кімнати очікування, де можна ознайомитися з картою поштових трактів Російської імперії 1793 року, копіями "подорожніх" Миколи Гоголя (1851 рік) та Тараса Шевченка (1859 рік).

Також в експозиції представлено колекцію історичних поштових марок України та Росії, 30 старих поштових листівок з фотографіями вулиць Ніжина, макет поштової станції у первісному вигляді.

Археологічний музей Батурина відкрито в реконструйованому приміщенні Воскресенської церковно-парафіяльної школи (1904 рік), яка розташована поруч з Воскресенською церквою, неподалік від Цитаделі Батуринської фортеці.

Музей археології Батурина входить до складу Національного заповідника "Гетьманська столиця".

Експозиція розгорнута у трьох залах за хронологічно-тематичним принципом. Епохи неоліту, бронзи та залізної доби представлені фрагментами кераміки та кремнієвими виробами. Давньоруський матеріал: посуд, скляні браслети, прикраси із кольорових металів, залізні та кістяні вироби. На дату спорудження польських укріплень вказує срібний талер, викарбуваний у Базелі в 1622 році.

Про визвольний рух українського народу оповідає повстанська зброя: бойові сокири, вила тощо. Гетьманський період Батурина характеризують козацькі похідні та побутові предмети, копії документів та карт, вироби ремісників, зокрема оригінальні кахлі з зображеннями гербів українських гетьманів Івана Брюховецького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.

Особливої уваги заслуговують знайдені під час розкопок релікти героїчної оборони міста 1708 року - натільні іконки та хрестики жертв різанини, уламки гармати та дзвону. Символом трагедії стала обпалена ікона Богоматері з Немовлям на мідній пластині зі слідами позолоти роботи майстрів Києво-Печерської Лаври кінця XVII століття, віднайдена археологами у могилі літньої жінки з розтрощеним черепом.

Музей рідкісної книги імені Григорія Васильківського діє в Ніжині з 1985 року на базі фундаментальної бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Розташований на другому поверсі університетської бібліотеки в старовинному будинку Купецького зібрання в центрі міста Ніжин. Музей носить ім'я одного із своїх засновників, професора Григорія Васильківського.

В основу бібліотеки покладено 2,5 тисячі томів особистої збірки книг графа Олександра Кушелєва-Безбородька, який був попечителем Ніжинської гімназії вищих наук, попередниці нинішнього університету.

В експозиції представлено багато унікальних європейських та слов'янських видань XVI - початку ХХ століть, у тому числі рідкісні екземпляри видань творів давньогрецького філософа Платона (Венеція, 1513 рік), "Іліади" та "Одіссеї" Гомера (1544 рік), "Енеїди" Вергілія (1567 рік), класичні видання ХVI-XVIII століть творів європейських мислителів.

Особлива гордість музею – запрестольне Євангеліє 1689 року з Ніжинського Благовіщенського монастиря – подарунок митрополита Стефана Яворського. Величезного розміру фоліант важить майже 18 кілограмів, деякі сторінки розфарбовані від руки, заголовки – позолочені.

Музей україно-чесько-словацької дружби в Світанку відкрився в 1973 році, за радянських часів називався музеєм радянсько-чехословацької дружби.

Це місце було вибрано для музею у зв'язку з подіями 1943 року, коли ешелон із чехословацькими воїнами, що рухалися на радянсько-німецький фронт, в районі станції Яхнівка зазнав авіаудару німців. В результаті загинули 54 солдати - на їхній братській могилі встановлено стела та мармурові плити з іменами загиблих.

Експозиція музею розміщена у 4 залах. Перша зала розповідає про історію краю з часів Київської Русі. У центрі експозиції про Другу світову війну – діорама, яка показує події на станції Яхнівка. Є документи про участь чехословацького героя Людвіка Свободи, який брав участь на території Чернігівщини спочатку у радянсько-українській війні проти Червоної армії більшовиків, потім у боях проти німців під час Другої світової війни. Зал "Дружба" розповідає про дружні стосунки із Чехією та Словаччиною.

Щороку на День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 14 жовтня сюди приїжджають військові аташе Чехії, щоб вшанувати пам'ять загиблих.

Музей Фундації академіка Петра Тронька відкрито в селі Веприк у заміському будинку близького товариша вченого-історика Анатолія Сєрикова.

Основні розділи експозиції: журнал "Пам'ятки України" - національний проєкт академіка Петра Тронька; сім'я декабриста Сергія Волконського та культура Чернігівщини; меморіальна кімната Петра Тронька.

Музейний комплекс Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя розташований у головному університетському корпусі, збудованому в 1820 році для Ніжинської гімназії вищих наук.

Цей вищий навчальний заклад університетського типу був відкритий у Ніжині з ініціативи графів Олександра та Іллі Безбородьків. Попечителем став Олександр Кушелєв-Безбородько, онук Іллі Безбородька. В 1821-1828 роках тут навчався письменник Микола Гоголь. Випускниками гімназії були також письменник-байкар Євген Гребінка, художник Андрій Горонович, меценат Василь Тарновський та інші.

В 1909 році, до 100-річчя з дня народження Гоголя у тодішньому Ніжинському історико-філологічному інституті було засновано Музей Миколи Гоголя.

Крім нього, до складу музейного комплексу Ніжинського університету входять Музей історії Ніжинської вищої школи, Музей радянського побуту "Homo sovieticus", а також унікальна картинна галерея, у трьох залах якої представлений живопис різних епох.

В основі художньої експозиції - полотна епохи Відродження та класичних європейських шкіл, що були подаровані навчальному закладу його попечителем Олександром Кушелєвим-Безбородьком в 1845 році з нагоди 25-річного ювілею. Особливу цінність становить одне з найбільших в країні зібрань живописних полотен українського художника Сергія Шишка, які він особисто подарував навчальному закладу. 36 картин представляють різні етапи творчого зростання та розвитку митця.

Можливість відвідування музею у вихідні дні необхідно заздалегідь узгоджувати з адміністрацією університету.

Окремі споруди, що входили в XVII-XIX століттях у комплекс цитаделі Ніжинської фортеці, збереглися на території нинішнього центрального міського ринку.

Фортеця в Ніжині була побудована під час польського панування на місці ранніх укріплень, реконструйована в 1749 році за західноєвропейським зразком. Цитадель була обнесена земляним валом із 4 воротами, 11 дерев'яними вежами та бастіонами. Однак після великої пожежі на початку ХІХ століття вали були зриті, а територія відведена під базар.

Збереглася замкова Богоявленська церква (1721 рік), пороховий льох (XIII століття), а також двоповерхова будівля острогу (в'язниці), в якій зараз розміщується станція швидкої допомоги (вулиця Базарна, 18). Залишки північного валу фортеці помітні з боку річки.

Наразі територію цитаделі займає Ніжинський ринок із будинками магазинів XIX століття. Зокрема, тут можна купити відомі ніжські огірочки домашнього приготування.

Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського розташований у старовинному будинку, що належав у XIX столітті купцю Дяченку.

Фонди налічують 30 тисяч експонатів, які розповідають історію міста з найдавніших часів до 1945 року. Цікава колекція археологічних знахідок, отриманих при розкопках на території старої частини міста, речей козацької доби (холодна та вогнепальна зброя, гетьманські універсали), експонати, що характеризують багатонаціональність Ніжина (зокрема історію виникнення грецької громади).

Особливий інтерес представляє нумізматична колекція, колекція орденів та медалей, філателістична колекція.

На подвір'ї Ніжинського краєзнавчого музею встановлено перший радянський трактор ХТЗ.

Маєток барона Миколи Мейендорфа (Маєндорфа) був побудований в Новому Бикові в кінці ХІХ століття, коли в селі було відкрито цукровий завод.

Двоповерховий палац у стилі неоготики прикрашає декоративна вежа.

Наразі будівля перебуває в напівзруйнованому стані.

Пам'ятник відомому українському живописцю Миколі Ге встановлений у 1981 році на могилі художника, який останні роки свого життя прожив на хуторі Іваньківському (зараз село Шевченка) під Фастівцями.

Микола Ге закінчив 1-шу Київську гімназію, навчався у Київському та Петербурзькому університетах, Академії Мистецтв. Був одним із засновників Товариства передвижників. В 1876 ​​році переїхав до України, де купив невеликий хутір Іваньківський. Його пензлю належить низка етюдів українського селянства та природи України.

На хуторі у Миколи Ге бували Ілля Рєпін, Лев Толстой, Павло Третьяков. Пізніше на хуторі жив і творив Михайло Врубель (був одружений з родичкою художника).

Помер Микола Ге в Іваньківському в 1894 році, похований у східній частині хутора.

Пам'ятник встановлено до 150-річчя від дня народження художника та його дружини, похованої поряд. Нинішній стан пам'ятника викликає серйозні побоювання, оскільки за відсутності догляду, він поступово занепадає.

Перший у світі пам'ятник видатному письменнику Миколі Гоголю встановлено у Ніжині в 1881 році.

Саме тут майбутній письменник здобув освіту, закінчивши у 1828 році Гімназію вищих наук князя Безбородька.

Автором пам'ятника став знаменитий скульптор Пармен Забіла, який сам був з Ніжина. Вважається, що свій профіль скульптор увічнив у складках Гоголівого плаща на зрізі бюста, залишивши таким незвичайним чином свій автограф.

Ніжинські огірки, що прославили місто Ніжин, набули популярності за часів правління імператриці Катерини II, яка наказала забезпечувати ними імператорський двір, що виконувалось до 1917 року.

В радянські часи продукція Ніжинського консервного заводу також користувалася незмінною популярністю завдяки особливому хрусту та характерному смаку місцевих огірків, що пояснюється властивостями тутешнього ґрунту та особливим посолом, рецепт якого, за легендою, завезли до Ніжина греки. Нині ніжинські соління експортують до 70 країн світу. 2

В 2005 році перед центральним входом до Ніжинського консервного заводу встановлено пам'ятник ніжинському огірку. Скульптура овочу виконана із зеленого італійського граніту. Він зображений лежачим на бочці для засолення, що стоїть на льоху для зберігання консервації.

Покровська церква споруджена в Ніжині в 1757-1765 роках і з того часу не перебудовувалася.

Кам'яний храм виконаний у строгому стилі бароко майже без декору. В інтер'єрі можна побачити розписи кінця XVIII сторіччя.

В ХІХ столітті до західного фасаду Покровської церкви була прибудована витончена двоярусна дзвіниця в стилі ампір. Вона прикрашена майстерно виконаними чотириколонними портиками та трикутними фронтонами з чітким ритмом зубчиків.

Нині Покровська церква належить до Православної церкви України.