Пам'ятки Чернівецького району

Товариство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 році, а через 15 років спеціально для нього було збудовано будівлю з концертною залою.

Проєкт розробив міський архітектор Еміль фон Регіус, будівництвом керував цісарсько-королівський будівельний радник Алоїз Булірц. Розпис залу виконав відомий віденський художник Карл Йобст, який у цей час розписував резиденцію буковинських митрополитів.

В 1940 році в цьому приміщенні було засновано Чернівецьку обласну філармонію. До складу філармонії імені Дмитра Гнатюка наразі входять: академічний камерний оркестр, академічний симфонічний оркестр, академічний камерний хор, концертна група солістів "Музична просвіта", дует "Писанка", ансамбль народної музики "Плай", фольк-рок гурт та дитяча вокальна студії "Казковий світ".

В 2020 році будівлю філармонії облаштували для людей з інвалідністю.

Зала органної та камерної музики філармонії розташоване окремо, в приміщенні Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла.

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Чернівцях - найдавніший мурований православний храм міста. Визнана пам'яткою архітектури.

Збудована на початку 1760-х років на місці старої дерев'яної церкви на території православного чоловічого монастиря "Гореча" (1712 рік). Церква Різдва Пресвятої Богородиці виконана в стилі бароко, використовувалася як фортеця, вздовж другого ярусу проходить бойова галерея.

Після закриття в 1784 році монастиря "Гореча", церква стала парафіяльною. Суттєвих пошкоджень церква зазнала під час Першої світової війни. У повоєнний час храм було відремонтовано. Церква Різдва Пресвятої Богородиці залишалась діючою навіть в радянський період. В 1992 році храм капітально відремонтовано. В 1995 році відновився монастирь "Гореча" і церква Різдва Богородиці знову стала монастирською.

Збереглися фрески XVII сторіччя.

Однонефну кам'яну церкву Святого Іоанна Богослова без купола збудовано в XIX столітті як родову усипальницю графів Кантакузинів, що володіли селом.

Тут зберігається частка мощів святого великомученика та цілителя Пантелеймона, привезена з Афона графом Олександром Кантакузиним, якого вважають нащадком візантійського імператора Іоанна VІ Кантакузина. Скринька з мощами дивом збереглася за радянських часів, і тепер це головна реліквія храму.

Церква Святого Юрія  розташована в центрі Новоселиці.

Збудована у 1858 році на місці старого дерев'яного храму, відомого з XV сторіччя.

Церква Святої Параскеви Сербської - перший православний кам'яний храм у Чернівцях.

Побудована на місці дерев'яної парафіяльної церкви за проєктом архітектора Антіна Павловського.

В 1864 році, на третю річницю смерті Тараса Шевченка, чернівецькі русини у церкві Святої Параскеви вперше вшанували пам'ять Кобзаря, тим самим усвідомивши себе українцями.

За радянських часів тут розташовувався шаховий клуб.

Від 1992 року храм набув статусу собору. Відтоді церква Святої Параскеви є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Дубівцях в 1775 році і вже в 1782 році реконструйована.

Вважається одним із найкращих зразків гуцульської дерев'яної архітектури. Тризрубний храм, з куполом над центральним зрубом. В інтер'єрі зберігся невеликий п'ятиярусний різьблений іконостас.

Композиційно гармонійна будова Успенської церккви останніми роками була покрита оцинкованим залізом, внаслідок чого храм втратив специфічний шарм, властивий дерев'яним культовим спорудам.

З Успенською церквою пов'язані імена двох українських співаків світового рівня – Ореста та Дениса Руснаків. Їх батько був священиком у цьому храмі, а самі вони у дитинстві співали у церковному хорі. Про це розповідає музейна експозиція у сусідній одноповерховій будівлі сільської школи.

Чернівецький обласний краєзнавчий музей займає двоповерхову будівлю колишнього Православного релігійного фонду на пішохідній вулиці Ольги Кобилянської, поряд із кафедральним собором.

Фонди музею налічують 90 тисяч експонатів. В експозиції представлені рідкісні зразки слов'янської літератури, у тому числі іноді виставляють Острозьку Біблію Івана Федорова. Великий інтерес становлять нумізматична колекція та виставка зброї XVIII-XIX століть. Серед історичних раритетів краєзнавчого музею - прапор Чернівців, виготовлений до 500-річчя першої писемної згадки про місто, яке відзначалося в 1908 році.

Основу зібрання творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва музею становлять ікони XVI-XVIII століть., твори видатних буковинських художників Миколи Івасюка, Юстина Пігуляка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської.

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту (Чернівецький скансен) – один із небагатьох музеїв просто неба в Україні, що відтворюють атмосферу традиційного українського села з певними регіональними особливостями.

Музей розташований на території площею дев'ять гектарів з характерним горбистим рельєфом на північно-східній околиці міста Чернівці, поблизу річки Прут. Експозиція презентує буковинські поселення середини XIX – першої половини XX століття.

У двох експозиційних зонах музею (Хотинщина та Західне Подністров'я) відтворено дві характерні сільські вулиці. Вздовж них розташовані п'ять типових для сіл цих регіонів селянських садиб із дерев'яними житловими та господарськими спорудами, а також церква, дзвіниця, сільська управа, корчма, кузня. Правдоподібно відтворені інтер'єри, в яких виставлені предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг та інше.

Готується спорудження трьох інших зон музею: "Прикарпаття" (Глибоцький, Сторожинецький, Герцаївський, Вижницький райони), "Гуцульщина" (частково Вижницький, Путильський райони) та археологічна зона "Давня Буковина".

На базі Чернівецького музею народної архітектури та побуту проводяться численні тематичні виставки. Відвідувачам пропонуються екскурсії, різноманітні театралізовані дійства, фольклорні свята, етнофестивалі, майстеркласи традиційних буковинських ремесел.

Чернівецький обласний художній музей розташований в імпозантній будівлі, збудованій в Чернівцях у 1901 році за проєктом архітектора Айзенберга для Буковинського ощадного банку.

Будівля музею вважається одним із найкращих зразків стилю віденської сецесії в Східній Європі. Верхню частину фасаду прикрашає майолікове панно, що символізує економічне процвітання Австро-Угорщини. Герб Буковини на грудях однієї з алегоричних фігур дає підставу вважати, що й інші фігури також символізують різні провінції імперії.

Зараз у Чернівецького художному музеї експонуються рідкісні полотна буковинських художників, починаючи з турецьких часів і до наших днів (XVIII-XX століть): Епамінонди Бучевського, Євгена Максимовича, Августи Кохановської, Леона Копельмана, Миколи Івасюка, Євзебія Ліпецького, Гуго фон Реццорі, Артура Кольника та інших. Також представлена ​​колекція пластики Опанаса Шевчукевича – мініатюрні фігурки з теракоти.

На першому поверсі Чернівецького художнього музею працює сувенірна крамниця та літературне кафе.