Пам'ятки Чернівецького району

Будівля Українського народного дому в Чернівцях ось уже понад сто років є осередком національної культури.

На фасаді зазначена дата 1884 - рік заснування українського товариства "Народний дім". Двоповерхова будівля для нього була збудована в 1899 році.

Українська громада в Чернівцях завжди була однією з найбільших. До кінця ХІХ ст. вона поступалася за чисельністю лише єврейській. Перед Першою світовою війною у місті відбувався активний процес відродження української мови та національної ідентичності буковинських русинів, які усвідомили себе українцями.

В приміщенні Народного дому діяли українські товариства, видавалася періодична преса, проводилися урочисті заходи та зустрічі з видатними діячами української культури. Тут виступали Леся Українка, Михайло Грушевський, Іван Франко та інші.

Зараз будівля також належить товариству "Український народний дім у Чернівцях".

Старообрядницький Успенський собор у Білій Криниці збудований у 1901-1908 роках, пізніше став головним храмом Білокриницького жіночого монастиря.

Великі кошти на будівництво виділили московські старообрядці Гліб та Ольга Овсяннікови, щоб увічнити пам'ять про їхнього рано померлого сина. Архітектор Олександр Кузнєцов розробив проєкт у стилі російського православного зодчества XVII-XVIII століть. Будівництво велося під наглядом австрійського архітектора Кліка. Окремі кам'яні деталі конструкції доставлялися із Москви.

Ошатний цегляний собор з п'ятьма банями-цибулинами, покритий зовні глазурованою черепицею, нагадує московський храм Василя Блаженного. Різьблений дубовий іконостас для нього виготовили майстри з Володимира та Палеха. Ескізи розписів підготував Віктор Васнєцов, проте розписати храм не встигли через Першу світову війну.

В радянські часи приміщення використовувалося як склад мінеральних добрив.

В 1988 році, з ініціативи Раїси Горбачової, в Успенському соборі відкрили філію московського музею давньоруського мистецтва імені Андрія Рубльова.

Наразі храм повернуто Білокриницькому жіночому монастирю. Був резиденцією предстоятеля Російської православної старообрядницької церкви.

Після початку повномасштабної російсько-української війни, в травні 2022 року, більшість старообрядців проголосували за реєстрацію незалежної церкви і вихід з підпорядкування московській митрополії російської православної старообрядницької церкви. Нині Успенський собор є духовним центром Древлеправославної церкви України.

Товариство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 році, а через 15 років спеціально для нього було збудовано будівлю з концертною залою.

Проєкт розробив міський архітектор Еміль фон Регіус, будівництвом керував цісарсько-королівський будівельний радник Алоїз Булірц. Розпис залу виконав відомий віденський художник Карл Йобст, який у цей час розписував резиденцію буковинських митрополитів.

В 1940 році в цьому приміщенні було засновано Чернівецьку обласну філармонію. До складу філармонії імені Дмитра Гнатюка наразі входять: академічний камерний оркестр, академічний симфонічний оркестр, академічний камерний хор, концертна група солістів "Музична просвіта", дует "Писанка", ансамбль народної музики "Плай", фольк-рок гурт та дитяча вокальна студії "Казковий світ".

В 2020 році будівлю філармонії облаштували для людей з інвалідністю.

Зала органної та камерної музики філармонії розташоване окремо, в приміщенні Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла.

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Чернівцях - найдавніший мурований православний храм міста. Визнана пам'яткою архітектури.

Збудована на початку 1760-х років на місці старої дерев'яної церкви на території православного чоловічого монастиря "Гореча" (1712 рік). Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудованав стилі бароко, використовувалася як фортеця, вздовж другого ярусу проходить бойова галерея.

Після закриття в 1784 році монастиря "Гореча", церква стала парафіяльною. Суттєвих пошкоджень церква зазнала під час Першої світової війни. У повоєнний час храм було відремонтовано. Церква Різдва Пресвятої Богородиці залишалась діючою навіть в радянський період. В 1992 році храм капітально відремонтовано. В 1995 році відновився монастирь "Гореча" і церква Різдва Богородиці знову стала монастирською.

Збереглися фрески XVII сторіччя.

Однонефну кам'яну церкву Святого Іоанна Богослова без купола збудовано в XIX столітті як родову усипальницю графів Кантакузинів, що володіли селом.

Тут зберігається частка мощів святого великомученика та цілителя Пантелеймона, привезена з Афона графом Олександром Кантакузиним, якого вважають нащадком візантійського імператора Іоанна VІ Кантакузина. Скринька з мощами дивом збереглася за радянських часів, і тепер це головна реліквія храму.

Церква Святого Юрія  розташована в центрі Новоселиці.

Збудована у 1858 році на місці старого дерев'яного храму, відомого з XV сторіччя.

Церква Святої Параскеви Сербської - перший православний кам'яний храм у Чернівцях.

Побудована на місці дерев'яної парафіяльної церкви за проєктом архітектора Антіна Павловського.

В 1864 році, на третю річницю смерті Тараса Шевченка, чернівецькі русини у церкві Святої Параскеви вперше вшанували пам'ять Кобзаря, тим самим усвідомивши себе українцями.

За радянських часів тут розташовувався шаховий клуб.

Від 1992 року храм набув статусу собору. Відтоді церква Святої Параскеви є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.

Зведення Міської ратуші на площі Ринок у 1847 році закріпило її статус центру Чернівців.

Будівництвом чернівецької ратуші керував архітектор Андреас Мікуліч за участю крайового інженера Адольфа Маріна. В архітектурі будівлі простежуються риси, пов'язані з відходом від принципів класицизму та зверненням до італійського Ренесансу: фасад вирішений у класичному стилі, тоді як у вежі годинника проглядаються ренесансні мотиви.

Будівля і зараз використовується за призначенням - у ній засідає Чернівецька міська рада. Фасад прикрашає герб міста.

Щодня на 50-метрову годинну вежу 126-ма сходинками піднімається сурмач у буковинському народному костюмі і рівно о 12:00 виконує з балкона мелодію з пісні "Марічка" - музичну візитку Буковини.

За попереднім погодженням з Туристичним інформаційним центром Чернівців можливий підйом на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста та околиць (групи до 5 осіб).

На площу також виходять фасади кількох будівель в австрійському стилі, в яких у ХІХ столітті розміщувалися найкращі готелі міста: "Під Чорним Орлом", "Золотий Лев" та інші.

Чернівецький обласний краєзнавчий музей займає двоповерхову будівлю колишнього Православного релігійного фонду на пішохідній вулиці Ольги Кобилянської, поряд із кафедральним собором.

Фонди налічують 90 тисяч експонатів. В експозиції музею представлені рідкісні зразки слов'янської літератури, у тому числі іноді виставляють Острозьку Біблію Івана Федорова. Великий інтерес становлять нумізматична колекція та виставка зброї XVIII-XIX століть. Серед історичних раритетів краєзнавчого музею - прапор Чернівців, виготовлений до 500-річчя першої писемної згадки про місто, яке відзначалося в 1908 році.

Основу зібрання творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва становлять ікони XVI-XVIII століть., твори видатних буковинських художників Миколи Івасюка, Юстина Пігуляка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської.

Чернівецький музей просто неба - один із небагатьох музеїв народної архітектури та побуту в Україні.

На території двох експозиційних зон (Хотинщина та Західне Подністров'я) зібрано характерні для сіл цих регіонів дерев'яні житлові та господарські споруди. Правдоподібно відтворені інтер'єри, в яких виставлені предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг та інше.

На базі Чернівецького музею народної архітектури та побуту проводяться численні тематичні виставки.

Чернівецький обласний художній музей розташований в імпозантній будівлі, збудованій у 1901 році за проєктом архітектора Айзенберга для Буковинського ощадного банку.

Будівля вважається одним із найкращих зразків стилю віденської сецесії в Східній Європі. Верхню частину фасаду прикрашає майолікове панно, що символізує економічне процвітання Австро-Угорщини. Герб Буковини на грудях однієї з алегоричних фігур дає підставу вважати, що й інші фігури також символізують різні провінції імперії.

Зараз у будівлі експонуються рідкісні полотна буковинських художників, починаючи з турецьких часів і до наших днів (XVIII-XX століть): Епамінонди Бучевського, Євгена Максимовича, Августи Кохановської, Леона Копельмана, Миколи Івасюка, Євзебія Ліпецького, Гуго фон Реццорі, Артура Кольника та інших. Також представлена ​​колекція пластики Опанаса Шевчукевича – мініатюрні фігурки з теракоти.

На першому поверсі Чернівецького художнього музею працює сувенірна крамниця та літературне кафе.