Пам'ятки Чернівецького району

Свято-Георгіївська церква у Сторожинці заснована в 1829 році, стала першим у місті великим храмом.

У нинішньому вигляді відбудована в 1888 році коштом Катерини Гарсте - дружини Миколи Флондора.

Нині Свято-Георгіївська церква належить до УПЦ московського патріархату.

Кафедральний собор Святого Духа в Чернівцях збудовано з ініціативи митрополита Євгена Гакмана (похований у соборі, встановлено пам'ятник).

Будівництво велося під наглядом крайового інженера Адольфа Маріна та віденського архітектора Антіна Рьолля. В 1860 році за проєктом архітектора Йозефа Главки було перебудовано фасад храму. Свято-Духівський Собор виконаний на зразок Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі в неоренесансному стилі. В архітектурній композиції домінує монументальний купол заввишки 46 метрів. Збереглися фрески ХІХ століття роботи віденського живописця Карла Йобсона

За радянських часів приміщення використовувалося як склад, потім виставковий зал.

В 1989 році Свято-Духівський кафедральний собор повернуто православній громаді Чернівців, проведено реставрацію.

"Нова" руська (тобто русинська - українська) церква Святого Миколая була збудована архітекторами Вальтером Штюбхен-Кірхнером, Йозефом Ленером та Вірджилом Іонеску на зразок шедевра румунського середньовічного зодчества - королівської церкви середини XIV сторіччя в Куртя-де-Арджеш.

За оригінальні "кручені" бані прозвана "п'яною церквою".

За радянських часів Миколаївська церква залишалася чинною (це був кафедральний собор та резиденція єпископа), завдяки чому зберігся самобутній інтер'єр.

Зараз використовується парафіянами УПЦ московського патріархату.

Свято-Спиридонівська церква в Герці – типовий храм буковинської архітектурної школи.

Заснована в 1807 році.

Церква яскраво розписана як зовні, так і всередині.

Старововчинецький краєзнавчий музейний комплекс імені Івана Касіяновича Топала є найбільшим в області народним краєзнавчим музеєм.

Сільський музей заснував у 1957 році мешканець Старого Вовчинця Іван Топало, вчитель історії місцевої школи.

Більш ніж за півстоліття існування в музеї було зібрано багату колекцію - понад 8 тисяч експонатів, що відображають природу та історію села. Зокрема, представлено реконструкцію буковинської хати першої половини ХХ століття, знаряддя праці селян, глиняний посуд, зразки буковинської вишивки.

Особливий інтерес викликає багата колекція буковинських писанок – понад 3 тисячі екземплярів.

Сторожинецька ратуша збудована в 1905 році.

Вважається другою за висотою на Буковині після чернівецької.

Основним архітектурним елементом ратуші є двоярусна годинникова вежа з оглядовим майданчиком, куди ведуть круті сходи.

Як і раніше, будівля ратуші є символом місцевого самоврядування Строжинця – в ній розміщується міська рада.

Будівля Українського народного дому в Чернівцях ось уже понад сто років є осередком національної культури.

На фасаді зазначена дата 1884 - рік заснування українського товариства "Народний дім". Двоповерхова будівля для нього була збудована в 1899 році.

Українська громада в Чернівцях завжди була однією з найбільших. До кінця ХІХ ст. вона поступалася за чисельністю лише єврейській. Перед Першою світовою війною у місті відбувався активний процес відродження української мови та національної ідентичності буковинських русинів, які усвідомили себе українцями.

В приміщенні Народного дому діяли українські товариства, видавалася періодична преса, проводилися урочисті заходи та зустрічі з видатними діячами української культури. Тут виступали Леся Українка, Михайло Грушевський, Іван Франко та інші.

Зараз будівля також належить товариству "Український народний дім у Чернівцях".

Старообрядницький Успенський собор у Білій Криниці збудований у 1901-1908 роках, пізніше став головним храмом Білокриницького жіночого монастиря.

Великі кошти на будівництво виділили московські старообрядці Гліб та Ольга Овсяннікови, щоб увічнити пам'ять про їхнього рано померлого сина. Архітектор Олександр Кузнєцов розробив проєкт у стилі російського православного зодчества XVII-XVIII століть. Будівництво велося під наглядом австрійського архітектора Кліка. Окремі кам'яні деталі конструкції доставлялися із Москви.

Ошатний цегляний собор з п'ятьма банями-цибулинами, покритий зовні глазурованою черепицею, нагадує московський храм Василя Блаженного. Різьблений дубовий іконостас для нього виготовили майстри з Володимира та Палеха. Ескізи розписів підготував Віктор Васнєцов, проте розписати храм не встигли через Першу світову війну.

В радянські часи приміщення використовувалося як склад мінеральних добрив.

В 1988 році, з ініціативи Раїси Горбачової, в Успенському соборі відкрили філію московського музею давньоруського мистецтва імені Андрія Рубльова.

Наразі храм повернуто Білокриницькому жіночому монастирю. Був резиденцією предстоятеля Російської православної старообрядницької церкви.

Після початку повномасштабної російсько-української війни, в травні 2022 року, більшість старообрядців проголосували за реєстрацію незалежної церкви і вихід з підпорядкування московській митрополії російської православної старообрядницької церкви. Нині Успенський собор є духовним центром Древлеправославної церкви України.

Товариство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 році, а через 15 років спеціально для нього було збудовано будівлю з концертною залою.

Проєкт розробив міський архітектор Еміль фон Регіус, будівництвом керував цісарсько-королівський будівельний радник Алоїз Булірц. Розпис залу виконав відомий віденський художник Карл Йобст, який у цей час розписував резиденцію буковинських митрополитів.

В 1940 році в цьому приміщенні було засновано Чернівецьку обласну філармонію. До складу філармонії імені Дмитра Гнатюка наразі входять: академічний камерний оркестр, академічний симфонічний оркестр, академічний камерний хор, концертна група солістів "Музична просвіта", дует "Писанка", ансамбль народної музики "Плай", фольк-рок гурт та дитяча вокальна студії "Казковий світ".

В 2020 році будівлю філармонії облаштували для людей з інвалідністю.

Зала органної та камерної музики філармонії розташоване окремо, в приміщенні Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла.

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Чернівцях - найдавніший мурований православний храм міста. Визнана пам'яткою архітектури.

Збудована на початку 1760-х років на місці старої дерев'яної церкви на території православного чоловічого монастиря "Гореча" (1712 рік). Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудованав стилі бароко, використовувалася як фортеця, вздовж другого ярусу проходить бойова галерея.

Після закриття в 1784 році монастиря "Гореча", церква стала парафіяльною. Суттєвих пошкоджень церква зазнала під час Першої світової війни. У повоєнний час храм було відремонтовано. Церква Різдва Пресвятої Богородиці залишалась діючою навіть в радянський період. В 1992 році храм капітально відремонтовано. В 1995 році відновився монастирь "Гореча" і церква Різдва Богородиці знову стала монастирською.

Збереглися фрески XVII сторіччя.

Однонефну кам'яну церкву Святого Іоанна Богослова без купола збудовано в XIX столітті як родову усипальницю графів Кантакузинів, що володіли селом.

Тут зберігається частка мощів святого великомученика та цілителя Пантелеймона, привезена з Афона графом Олександром Кантакузиним, якого вважають нащадком візантійського імператора Іоанна VІ Кантакузина. Скринька з мощами дивом збереглася за радянських часів, і тепер це головна реліквія храму.

Церква Святого Юрія  розташована в центрі Новоселиці.

Збудована у 1858 році на місці старого дерев'яного храму, відомого з XV сторіччя.

Церква Святої Параскеви Сербської - перший православний кам'яний храм у Чернівцях.

Побудована на місці дерев'яної парафіяльної церкви за проєктом архітектора Антіна Павловського.

В 1864 році, на третю річницю смерті Тараса Шевченка, чернівецькі русини у церкві Святої Параскеви вперше вшанували пам'ять Кобзаря, тим самим усвідомивши себе українцями.

За радянських часів тут розташовувався шаховий клуб.

Від 1992 року храм набув статусу собору. Відтоді церква Святої Параскеви є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Дубівцях в 1775 році і вже в 1782 році реконструйована.

Вважається одним із найкращих зразків гуцульської дерев'яної архітектури. Тризрубний храм, з куполом над центральним зрубом. В інтер'єрі зберігся невеликий п'ятиярусний різьблений іконостас.

Композиційно гармонійна будова Успенської церккви останніми роками була покрита оцинкованим залізом, внаслідок чого храм втратив специфічний шарм, властивий дерев'яним культовим спорудам.

З Успенською церквою пов'язані імена двох українських співаків світового рівня – Ореста та Дениса Руснаків. Їх батько був священиком у цьому храмі, а самі вони у дитинстві співали у церковному хорі. Про це розповідає музейна експозиція у сусідній одноповерховій будівлі сільської школи.

Зведення Міської ратуші на площі Ринок у 1847 році закріпило її статус центру Чернівців.

Будівництвом чернівецької ратуші керував архітектор Андреас Мікуліч за участю крайового інженера Адольфа Маріна. В архітектурі будівлі простежуються риси, пов'язані з відходом від принципів класицизму та зверненням до італійського Ренесансу: фасад вирішений у класичному стилі, тоді як у вежі годинника проглядаються ренесансні мотиви.

Будівля і зараз використовується за призначенням - у ній засідає Чернівецька міська рада. Фасад прикрашає герб міста.

Щодня на 50-метрову годинну вежу 126-ма сходинками піднімається сурмач у буковинському народному костюмі і рівно о 12:00 виконує з балкона мелодію з пісні "Марічка" - музичну візитку Буковини.

За попереднім погодженням з Туристичним інформаційним центром Чернівців можливий підйом на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста та околиць (групи до 5 осіб).

На площу також виходять фасади кількох будівель в австрійському стилі, в яких у ХІХ столітті розміщувалися найкращі готелі міста: "Під Чорним Орлом", "Золотий Лев" та інші.