Пам'ятки Сумської області

Воскресенська церква в Лебедині – рідкісний на території Слобожанщини дерев'яний храм, що зберігся з XVIII століття, хоч і багаторазово перебудований.

Спочатку був пятісрубний, хрестовий а плані, п'ятиголовий. Зовні обшитий вертикально поставленими дошками з нащільниками.

У 1930-х роках Воскресенську церкву було закрито радянською владою, дзвони скинуто, дзвіницю зруйновано, іконостас спалено. Останнім часом розпочалася реставрація.

Гамаліївський (Харалампіївський) монастир - монастир-в'язниця, один із найнегативніших прикладів використання історико-архітектурної спадщини в Україні.

Заснований у 1702 році як скит при дерев'яній церкві Святого Харлампія. В 1713 році гетьман України Іван Скоропадський видав універсал та виділив кошти на спорудження жіночого монастиря. Тут же він був похований у родовому склепі Харлампіївської церкви (збереглися білокам'яні надгробки), а монастир фактично став родовою усипальницею.

У 1735 році було закінчено будівництво собору Різдва Богородиці, територію оточили мурами з вежами та надбрамною дзвіницею, з'явилися кам'яні келії та господарські будівлі.

У XVIII столітті Гамаліївський монастир двічі горів та відновлювався. Проіснував до 1924 року, коли тут було відкрито будинок престарілих та дитячий притулок, а собор перетворено на будинок культури.

У 1961 році на території Гамаліївськрнр монастиря було засновано виправно-трудову колонію суворого режиму №66, склепи Скоропадських замуровано, могили ченців зрито. Лише у 1994 році було проведено реставрацію Харлампієвої церкви, у ній почали проводити богослужіння для ув'язнених. Собор досі використовується під майстерні. Питання повернення монастиря православній церкви не вирішено.

Гетьманський національний природний парк створено в 2009 році з метою збереження унікальних та різноманітних ландшафтів Лівобережного лісостепу – від низинних берегів та сфангових боліт до реліктових корінних лісів.

Парк площею понад 23 тисячі гектарів розташований у долині річки Ворскла. До парку віднесено ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег річки.

До складу Гетьманського національного природного парку увійшли гідрологічні заказники "Хухрянський", "Бакіровський", "Климентівський", "Ямний", а також 6 заповідних урочищ. Зокрема, урочище "Литовський бір" - це унікальний реліктовий сосновий бір, де зустрічаються дерева віком понад 200 років. Дві пам'ятки природи місцевого значення - "Джерело крем'яне" і "Криничка".

Різдва Богородиці (Глинська пустинь) ставропігійний чоловічий монастир розташований у селі Соснівка неподалік Глухова, за кілька кілометрів від російського кордону.

За переказами, монастир заснований у 1557 році на тому місці, де тутешнім бджолярам під час збору меду з'явилася на сосні чудотворна ікона Різдва Пресвятої Богородиці.

Назва монастиря походить від маєтку князів Глинських, на чиїх земля заснована пустинь. Покровителями Глинського монастиря в різні часи були Іван Мазепа та Олексій Меньшиков. Розквіт припав на ХІХ століття.

Пустинь, обнесена кам'яною огорожею, мала п'ять окремих та чотири домові храми. Соборний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці зі дзвіницею був збудований у 1770-1781 роках. Майже всі споруди були знищені після того, як у 1922 році монастир закрили більшовики.

У 1994 році Глинська пустинь була знову відкрита, її зайняли представники московського патріархату. Було освячено новий надбрамний храм в ім'я ікони Іверської Божої Матері. На місці зруйнованого собору в 2002 році збудовано Свято-Микільський храм.

На території є святе джерело.

Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на місці старого укріплення давньоруського часу князь Ярема Вишневецький спорудив дерев'яний замок та заснував прикордонне містечко Куземин (Куземчин). Під час Визвольної війни в Куземині була сформована козацька сотня, що входила до складу Полтавського, а згодом Гадяцького полку. У 1708-1709 роках укріплення Куземинського замку використовували шведські війська – тут базувався Хельсінгландський полк.

Від давніх оборонних споруд на сьогодні залишилися тільки земляні вали. Експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" регулярно проводить археологічні дослідження.

Державний історико-культурний заповідник "Посулля" об'єднує цілий комплекс пам'яток історії та культури Роменського та Недригайлівського районів Сумської області, розташованих у басейні річки Сула, серед яких історичні музеї, етнографічний комплекс, низка пам'ятних місць і природних пам'яток.

Адміністрація заповідника розміщується в місті Ромни, в будинку XIX століття, поруч із Роменським краєзнавчим музеєм. Також до складу заповідника входять Недригайлівський краєзнавчий музей, Музей-садиба Олекси Ющенка, Музей Петра Калнишевського з архітектурно-етнографічним комплексом "Старе село".

Музейний фонд заповідника складає близько 40 тисяч експонатів, що знайомлять з історичним минулим та сьогоденням, природою, етнографією, мистецьким надбанням Посульського краю.

Також заповідник "Посулля" опікується об'єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду місцевого і національного значення, серед яких комплекси скіфських курганів, сіверянське городище Монастирище, Пам’ятник мамонту на місці палеолітичної стоянки в селі Кулішівка, геологічна пам'ятка – гора Золотуха тощо.

Церква Святого Димитрія збудовано в Стецьківці у 1835-1846 роках коштом поміщиків Савичів. Храм виконаний у стилі класицизму.

У радянські часи приміщення використовувалося як зерносховище, але під час Другої світової війни богослужіння було відновлено.

Нині Димитріївська церква діє. У 2002 році проведено реставрацію.

Дитячий парк "Казка" розташований у центральній частині міста Суми.

На його території, крім дитячих атракціонів, розташовуються казкові споруди та постаті персонажів казок.

Крім того, у парку "Казка" регулярно відкриваються пересувні зоопарк та цирк, а також проводяться загальноміські розважальні заходи.

Історико-етнографічний музей "Батьківська хата" у Малому Самборі відкрився у 2016 році під час проведення фестивалю "Віншуємо суницю – першу ягоду-царицю". Експозиція зібрана зусиллями місцевих жителів.

З давньою історією та розвитком села Малий Самбір можна познайомитися в історичній частині експозиції музею. В "Українській світлиці" представлено інтер'єр традиційної сільської хати з предметами народного побуту та зразками одягу кінця ХІХ – початку ХХ століття. У виставковій залі демонструються вироби місцевих народних умільців.

Музей "Тіні незабутих предків" заснований в Білопіллі в 1998 році як історико-краєзнавчий. З 2023 року розташовується в приміщенні Центру дитячої та юнацької творчості міста.

Експозиція музею охоплює період історії міста Білопілля з початку Х сторіччя і до подій більшовицького перевороту 1917 року. Центральне місце займає макет давньої фортеці Вир, як форпосту Київської держави, на якому представлено будову міста в Х столітті. В експозиції музею також є артефакти часів Київської держави, а також цінні речі, знайдені під час археологічних розкопок на території міста. Цікавим експонатом є торгова пломба часів князя Ізяслава Давидовича (ХІІ сторіччя).

Музей історії села Ярошівка заснований 1983 року при місцевій середній школі – нинішній Ярошівській гімназії. Ініціатором створення був місцевий учитель і краєзнавець Анатолій Запорожець, до збору матеріалів долучилися його учні.

Музей складається з трьох кімнат і має наступні розділи: "Історія виникнення козацького поселення Ярошівка", "Народні ремесла нашого краю", "Звичаї, традиції, свята на селі", "Реабілітовані історією", "Ярошівчани – учасники Союзу визволення України", "Друга світова війна", "Сільське господарство ХХ століття", "Історія школи", "Відомі люди села" та інші.

Формується експозиційна база для розділу про російсько-українську війну і учасників боротьби за територіальну цілісність і незалежність України.

Історико-культурний музейний комплекс "Кочубеївський" був створений в селі Дубовичі в 2012 році з метою розвитку та збереження історико-культурної та архітектурної спадщини краю.

До складу комплексу входять 9 історико-культурних об'єктів, серед яких:
- комплекс споруд садиби родини Кочубеїв (садибний будинок та флігель),
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Кочубеївський,
- гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Джерело-криниця",
- пам'ятний знак на місці парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці з мозаїчною іконою Божої Матері "Дубовицька",
- пам'ятний знак на місці домової церкви родини Кочубеїв,
- шкільний музей історії села Дубовичі тощо.

Основними напрямами діяльності комплексу є науково-дослідна, пошукова, культурно-освітня, господарська діяльність. Співробітники комплексу поводять екскурсійне обслуговування на всіх об'єктах заповідника.

Краєзнавчий музей села Козацьке на Сумщині засновано у 2000 році як шкільний музей. З 2017 року функціонує на базі місцевого клубу "Краєзнавець" при Козацькому сільському будинку культури.

Експозиція музею, розгорнута в кількох залах будинку культури, розповідає про походження села та його назви, історію місцевої школи, церкви, сільськогосподарських підприємств села.

Відвідувачі можуть дізнатися більше про традиції та звичаї місцевих жителів, а також ознайомитися з виставкою картин наївного мистецтва, які створених майстрами села Козацьке.

У сквері поруч із музеєм створено виставку ретротехніки, де представлені старі автомобілі, трактори та інша техніка, що використовувалася місцевими сільськогосподарськими підприємствами.

Кролевецький краєзнавчий музей створено в 2000 році на базі відкритого в 1971 році музею історії міста.

Музей займає старовинний дерев'яний будинок у центрі Кролевця.

Експозиція розповідає про історію краю з давніх часів до кінця Другої світової війни, про культуру та мистецтво Кролеветчини.

В окремій залі представлено історію ткацтва, мистецтвом якого Кролевець славився у XVIII столітті.

Будівлю міської управи (ратуші) з високою годинниковою вежею збудовано в Лебедині на початку XX століття.

Виконана у формах раціоналістичного модерну як архітектурна домінанта центру міста.

За радянських часів у будівлі Лебединської ратуші розмістили пожежну охорону, вежу переобладнали на пожежну каланчу.