Пам'ятки Сумської області

Кам'яна однобанна Спасо-Преображенська церква - одна з архітектурних домінант Глухова.

Збудована в 1765 році за проєктом глухівського архітектора Андрія Квасова на місці дерев'яної "Заградської" церкви XVII сторіччя, що знаходилася в ті часи за межами міських укріплень. Зразком послужили Трьохсвятительська церква в Лемешах та Вознесенська церква в Коропі.

За радянських часів Спасо-Преображенська церква була закрита, проте в 1980-х роках проведено реставрацію, і в 1989 році храм повернули віруючим.

На стінах вівтаря виявлено унікальний розпис XVIII сторіччя - фрагмент "Таємної вечері".

Лише два аварійні флігелі збереглися від колись розкішної Строганівської садиби в Хотіні, яку сто років тому називали однією з найвизначніших садиб у всій російській імперії.

З XVII століття маєток Хотінь належав нащадкам засновника Сум полковника Герасима Кондратьєва. Палацовий комплекс був збудований у 1799-1810 роках при онуці полковника Ганні Кондратьєвій, яка взяла шлюб з таємним радником Михайлом Комбурлеєм. Подружжя запросило відомого петербурзького архітектора періоду розквіту класицизму росії Джакомо Кваренгі.

Садиба була побудована за традиційною на той час осьовою системою та оточена великим парком. У палаці налічувалося 87 кімнат, всі вони були оформлені в різній колірній гамі. Тривалий час у садибі жив і працював військовий історик Дмитро Бутурлін, потім більш як півстоліття Хотіню володів графа Павло Строганов, на запрошення якого тут гостювали художники Іван Крамськой та Федір Васильєв.

На початку XX століття, коли за садибу Строганових розгорівся судовий позов, палац занепав. У 1918 році Хотінський палацовий ансамбль було знищено пожежею. Від нього збереглися два бічні флігелі, в яких за радянських часів розміщується середня школа. Наразі будівлі в поганому стані.

При школі діє Музей історії.

Фонтан-пам'ятник Сумці, встановлений у 2008 році на одній із центральних пішохідних вулиць Сум, символізує легенду про заснування міста.

За переказами, перші переселенці-козаки з містечка Пруда на Київщині на чолі з отаманом Кондратьєвим влітку 1655 року знайшли на місці, де невелика річка впадала в Псел, три мисливські суми з монетами. Річку назвали Сумкою, а засноване тут місто – Суми.

Скульптор Олексій Шевченко відтворив легенду в камені: над криницею з водою висить сумка з грошима, з якої також витікає вода. З'явилася нова міська традиція - змочувати обличчя, сумки та гаманці "чарівною" водою з колодязя.

Центральний міський парк Глухова – невелика паркова зона в самому центрі міста.

На Соборному майдані поряд із парком стояв садибний будинок, у якому до 1758 року жив відомий український композитор, основоположник духовного хорового співу Дмитро Бортнянський. В 2002 році на місці садиби Бортнянського встановлено пам'ятний знак із барельєфним зображенням композитора, відлитим із бронзи.

У парку навпроти площі знаходиться пам'ятник Бортнянському. Поруч із ним встановлено пам'ятник композитору Максиму Березовському, який також народився у Глухові.

Архітектурно-етнографічний комплекс "Старе село" в Пустовійтівці є науково-дослідним сектором Музею останнього отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, що відтворює сільський краєвид, традиційний для України ХVІІІ–ХІХ століть.

В основі комплексу – церква Святої Трійці, побудована у 1773 році коштом уродженця села Петром Калнишевським та відновлена у 2006-2007 роках. До церкви прилягає паркова зона "Калнишевий гай".

Через дорогу від храму влаштовано маленький етнографічний майданчик просто неба (скансен) із відреставрованим вітряком XIX століття. Вітряк шестикрилий, стовпового типу, обнесений тином. На обійсті біля нього стоїть чумацький віз. Неподалік знаходиться колодязь-журавель із довбанкою для напування коней, ятка та дубова колода-лавка для відпочинку. Ще в сотні метрів від церкви можна побачити клуню під очеретом та саж під черепицею.

Благовіщенська церква - одна з найдавніших кам'яних споруд Тростянця.

Побудована коштом місцевих дворян у 1750 році, коли Тростянець належав родині Надаржинських, нащадків царського духівника Тимофія Надаржинського.

Благовіщенський храм у Тростянці виконано в стилі раннього класицизму з елементами бароко. Відрізняється присадкуватим силуетом.

Нині храм діючий (УПЦ московського патріархату).

Двоповерховий будинок "Теремок" - єдина споруда садиби поміщиків Кондратьєвих у Старому Селі під Сумами, що збереглася. Вважається найдавнішою цивільною будівлею, що збереглася на Сумщині.

Садиба на високому березі річки Псел заснована у першій половині XVIII сторіччя. Перший одноповерховий садибний будинок було виконано в стилі бароко. У 1753 році полковник Степан Кондратьєв, нащадок засновника Сум Герасима Кондратьєва, реконструював будинок. До нього було зроблено прибудову та надбудовано другий поверх.

Пізніше "Теремок" використовувався як зерносховище. За радянських часів був житловим. Нині покинутий. Планується реставрація.

Поруч знаходяться руїни Миколаївської церкви (1741-1754 роки).

Буринський краєзнавчий музей імені Павла Попова було створено у 1982 році як "Музей історії Буринського району". В 1992 році музей отримав статус "Народного музею".

Музейний фонд налічує понад дві тисячі експонатів, серед яких пам'ятки і предмети історії, археології, природознавства, етнографії і культури, що розповідають про історико-культурний та соціально-економічний розвиток Буринщини.

Музей розташований в одній із будівель комплексу садиби місцевих поміщиків – дворян Павлових.

Церква Святого Василя Великого в Ромнах - унікальна пам'ятка архітектури XVIII–XIX століть, що входить до ансамблю Святодухівського собору і, по суті, є його дзвіницею. Знаходиться на Базарній площі міста Ромни, поруч із ринком та давньоруським городищем.

Будівництво церкви було розпочато в 1751 році за ініціативи та коштом представника козацької старшини, бунчукового товариша Андрія Полетики. Освячення відбулося у 1780 році. Первісно храм був присвячений Успінню Пресвятої Богородиці. Свою сучасну назву на честь Василя Великого церква отримала близько 1811 року.

Церква Святого Василя Великого являє собою рідкісний для Лівобережної України тип багатоярусної споруди, що суміщає функції надбрамного храму та соборної дзвіниці. Архітектура Василівської церкви характеризується перехідним етапом від пізнього українського бароко до раннього класицизму і є автентичним свідченням високого рівня будівельної культури Гетьманщини. Після перебудови церква стала подовженою, безкупольною.

Сьогодні Василівська церква разом із сусіднім Святодухівським собором формує унікальний силует історичного центру Ромен, що входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Посулля" і є об'єктом культурної спадщини національного значення. 

Триярусна Введенська церква-дзвіниця входить до комплексу Свято-Покровського собору в Охтирці.

Побудована за проєктом харківського архітектора Петра Ярославського, уродженця міста Охтирка. Виконана у стилі бароко з елементами класицизму. Має центричну пірамідальну композицію і складається із трьох ярусів, встановлених на невисокому цоколі. У першому ярусі розміщена церква, два верхні призначені для дзвонів. Споруда відрізняється хорошими пропорціями та чіткістю силуету.

Введенська церква-дзвіниця розташована біля головного входу до Покровського собору та є його дзвіницею.

Сільський парк у Великому Бобрику закладений у 1815 році на території садиби поміщиці Єлизавети Рахманової.

Домінантою парку є 35-метрова ялина, посаджена під час закладення парку сином поміщиці генералом Григорієм Рахмановим, учасником війни з Наполеоном 1812 року.

Крім кількох дубів-патріархів віком 250-300 років, збереглися алейна група лип, кілька ялин, дві сосни, ясен тощо. Садибний будинок не зберігся.

Вознесенську церкву в Тростянці зведено на початку XX століття. Багато оформлений храм у шатрово-купольному стилі називають у народі "Червоною церквою" за характерний колір цегляних стін.

40-метрова дзвіниця церкви відрізняється високохудожньою роботою майстрів-кам'янотесів. Підлога в храмі виконана з метлахської плитки. Особливістю споруди є розміщення ризниці та дияконника центрального нефа за бічними апсидами.

Завдяки великим розмірам та виразній пластиці Вознесенська церква домінує над навколишньою забудовою Тростянця і надає місту відомий силует.

Вознесенська церква в Лебедині збудована в 1858 році на місці однойменного дерев'яного храму, відомого з 1692 року.

Новий цегляний храм зробили кубічним, чотиристовпним, з напівкруглою вівтарною апсидою. Над входом розташована дзвіниця.

В архітектурі цієї споруди класицизм та бароко добре поєднуються з місцевим колоритом.

Церква Святого Вознесіння збудована в Ромнах на рубежі XVIII-XIX століть за межами міського валу, на місці дерев'яного храму, заснованого в 1700 році.

В 1895 році була прибудована дзвіниця. У 1896 році відкрилася церковно-парафіяльна школа.

За радянських часів Вознесенську церкву було закрито, будівля використовувалася не за призначенням.

Відродження церкви Святого Вознесіння почалося в 1996 році. Йде реставрація.

Білокам'яна Вознесенська церква у Великому Бобрику – одна з найвдаліших культових споруд Сумщини.

Величний храм у стилі класицизму з триярусною дзвіницею споруджений у 1808 році на височини у центрі села. Він чудово доповнив мальовничий сільський пейзаж із ставком та пагорбами. У поле зору Вознесенська церква потрапляє відразу після повороту з траси Суми - Охтирка, а потім не зникає з виду протягом всіх п'яти кілометрів путівця.

Спочатку храм здається дуже маленьким, що природно для невеличкого села. Реальний масштаб споруди стає очевидним лише коли починаєш спускатися до ставка. Порівняно з навколишніми сільськими спорудами Вознесенська церква виглядає просто величезною.

Оригінальна особливість архітектури храму – відкрита трипрогонова аркадна галерея, увінчана дзвіницею.

Інтер'єри Вознесенської церкви декоровані колонами та пілястрами коринфського ордера. Збереглися старовинні фрески.