Пам'ятки Сумської області

Меморіальний музейний комплекс українського митця, живописця, графіка Миколи Стороженка відкрився на його малій батьківщині, в селі В’язове, у 2018 році до 90-річчя з дня народження митця.

Микола Стороженко – академік Національної академії мистецтв України, народний художник України, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, засновник і багаторічний керівник Майстерні живопису та храмової культури в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Належав до кола другої хвилі Національного Відродження в Україні, "шістдесятників", в якому були такі знакові постаті, як Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Юрій Якутович, Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Валентин Задорожний. Всі вони були відкриті до експериментів із різними матеріалами, щоб нести високий синтез, у поєднанні здобутків українського народного мистецтва, досвіду українського авангарду та європейського модернізму.

В експозиціх музею окрім художніх робіт майстра також представлені меморіальні речі митця, які передала музею його родина – книги, пензлі й фарби, подарунки та нагороди.

На території В'язового зберігся будинок, де жив Микола Стороженко, та школа, де Стороженко навчався і малював свої перші роботи.

Музей видатного поета-лірика ХХ століття Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби) відкрився в місті Білопілля, батьківщині поета, в 1998 році на другому поверсі Білопільської центральної районної бібліотеки, яка з 1993 року з носить ім’я свого славетного земляка.

В холі бібліотеки встановлено бюст Олександра Олеся (робота сумського скульптора Якова Красножона). В двох просторих залах загальною площею 54 квадратних метри розмістилась експозиція, яка налічує 384 експонати та розповідає про життя і творчість поета.

Перша зала присвячена білопільському періоду життя Олександра Олеся. Завдяки місцевому книготорговцю Кості Стороженку музей має фотознімок будинку, де народився поет в його тодішньому вигляді. Фотокопія запису в церковній книзі Покровської церкви свідчить, що саме тут було хрещено маленького Сашка.

Відкриває експозицію діорама центральної площі Білопілля кінця ХІХ століття. Доповнюють експозицію музею меблі кінця ХІХ століття, які зберігалися в помешканнях білопільців. Родзинкою музею є самовар, знайдений в садибі Кандибів на горищі клуні, що збереглася з тих  часів.

Найціннішим скарбом музею є особисті речі Олеся передані з архіву поета інститутом літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України та прижиттєві видання його творів датовані 1909, 1917, 1919, 1923, 1935 роками.

Значне місце в експозиції музею відведено матеріалам, що висвітлюють життя і творчість сина поета Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби), перебування на Білопільщині внука Олександра Олеся – Олега Кандиби, який проживає в Канаді.

Музей Павла Грабовського був заснований у 1964 році на громадських засадах. У 1994 році музей отримав статус "Народного музею".

У п'яти залах музею загальною площею понад 90 квадратних метрів розмістилася експозиція, що розповідає про життя і творчість поета.

Чільне місце в експозиції займають стенди із зібраними фотографіями та матеріалами, що розповідають про життя поета в селі Пушкарне (колишня назва Грабовського): дитячі роки, юність, народницьку діяльність, заслання в рідне село, а також відправку до армії, арешт по дорозі, зустріч з Надією Сигидою в Бутирській тюрмі, листування з Іваном Франком, роки заслання (Вілюйськ, Якутськ, Тобольськ).

Найціннішими експонатами музею є особисті речі Павла Грабовського, які передали музею на сторіччя від дня народження поета дружина та донька його сина Богдана: рушник, вишитий матір'ю, гольничок для дружини та грибок-іграшка для сина, зроблені руками Грабовського.

Окрема зала музею присвячена етнографії краю. В ній представлені предмети давнього українського побуту: сорочки, рушники, вишиванки, глечики, горщики, праски, гребінки, ступки тощо.

Меморіальний комплекс останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка на Сумщині включає Музей Петра Калнишевського, що є відділом Державного історико-культурного заповідника "Посулля".

Музей заснований у 2005 році на основі матеріалів Роменського краєзнавчого музею, що раніше складали виставку "Легендарний кошовий". Розташований у приміщенні будинку культури села Пустовійтівка, на батьківщині Петра Калнишевського.

Основна експозиція розповідає про життєвий шлях кошового отамана: дитинство в рідному селі, посвячення в джури на Січі, службу у Війську Запорозькому Низовому, обрання кошовим отаманом, участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 років, ув'язнення за наказом царського уряду та заслання на Соловки. Представлено реконструкцію інтер'єру соловецької камери, де 25 років просидів Петро Калнишевський.

Також експонуються фрагменти дерев'яної Троїцької церкви, побудованої коштом отамана в Пустовійтівці (нині реконструйована). Також можна побачити колекцію козацької зброї, монет, люльок, ікон.

Ще у двох експозиційних залах представлені місцеві археологічні знахідки скіфських часів та матеріали про інших видатних вихідців із Путовійтівки.

Літературний музей письменників Леоніда Полтави та Йосипа Дудки діє в селі Пустовійтівка при Пустовійтівській загальноосвітній школі імені Петра Калнишевського.

Заклад відкрився в 2006 році як меморіальний музей поета, публіциста, громадського діяча Леоніда Полтави до 85-річчя від дня його народження. Експозиція музею знайомить із життєвим, творчим шляхом Леоніда Полтави, виданнями його книг англійською та українською мовами, родинними знімками, афішами виступів, лібретто опер та оперет, колекціями значків, брелоків, монет, марок, конвертів, особистими речами Леоніда Полтави, які подаровані музеєві його родиною з Нью-Йорку.

Згодом була відкрита музейна експозиція до 95-річчя від дня народження Йосипа Дудки – відомого поета і педагога Роменщини, неординарної людини, палкого патріота своєї землі.

Кімната-музей поета Пилипа Рудя працює в приміщенні Бистрицького навчально-виховного комплексу, адже саме в селі Бистрик він народився у 1910 році та навчався у місцевій школі.

В експозиції представлено портрет Пилипа Рудя, документи і світлини з його сімейного архіву, розповідь про життя і творчість поета "Серце мужнє і пісенне", малюнок його рідної хати. З особистих речей Рудя можна побачити книги, сорочку, листи з війни до рідних, посвідчення кореспондента по Південно-Західному фронту, збірку поезій "Звитяжна молодість" тощо. 

Серед інших матеріалів про життя і творчість Рудя: спогади про нього друзів та односельців, листування школярів з дружиною та донькою поета, статті, присвячені Рудю та фотоматеріали про життєвий і творчий шлях поета.

Приватний музей старожитностей "Причал Одіссея" у Сумах заснував 2015 року сумський фотохудожник, краєзнавець та колекціонер Сергій Гуцан. Його колекція починалася з добірки старих світлин та фотоапаратів. Згодом до них додалися особисті археологічні знахідки різних епох, а також старожитності, придбані в антикварних магазинах різних країн світу.

В 2022 році відбулося офіційне відкриття музею в новому приміщенні – колишньому будинку відомої сумської родини Григор’євих. Експозиція розміщується у чотирьох кімнатах і на мансарді. У першій кімнаті представлені різноманітні несистемні речі, що характеризують творчий пошук колекціонера. Друга зала присвячена історії вулиці Воскресенської від козацьких часів до XX століття. У третій кімнаті відтворено типовий інтер'єр початку XX століття і представлено експозицію, присвячену родині Григор’євих. У четвертій залі демонструються артефакти, що перетворені художниками на артоб'єкти. Виставковий простір "Світлиця" на мансарді має змінну експозицію.

Відвідування музею "Причал Одіссея" можливе за попереднім записом лише у супроводі авторської екскурсії власника (годинна екскурсія експозицією або двогодинна екскурсія експозицією та вулицями Воскресенською і Соборною).

При музеї працює крамничка "Геродот-Shop", де можна придбати копії історичних прикрас від сумського майстра Данила Сорокіна.

Музей Тараса Шевченка створений при навчально-виховному комплексі села Шеченкове на Сумщині у зв'язку з тим, що видатний український поет побував тут у 1859 році.

У тодішній Гирівці Шевченко гостював кілька днів у маєтку родини Лазаревських. Тут він працював над деякими поетичними творами, серед них – "Ой, на горі ромен цвіте". Також намалював портрет господині – Афанасії Лазаревської.

Музей заснований у 1961 році як шкільна літературна кімната Тараса Шевченка. Основна експозиція присвячена зв'язкам Тараса Шевченка з родиною Лазаревських. Серед них фотокопії родинних документів, портрет історика Олександра Лазаревського, спогади його сина.

В етнографічному куточку представлені побутові речі, якими селяни користувалися за часів життя Шевченка: глечики, тарілки, рушники тощо.

Музей-майстерню заснував в Сумах у 2006 році відомий український митець Леонтій Костур. Художник працює у стилі, який назвав власним прізвищем – "костуризм". Його переважно глиняні роботи, костури, розповідають про побут і традиції України.

Майстерня розташована в будинку, яку Леонтій Костур отримав у спадок і переоблаштував на музей-майстерню. У музеї експонується понад 300 скульптур ("костур") та значна кількість творів живопису.

Музей-садиба Олекси Ющенка у селі Хоружівка на Сумщині діє з 2007 року як сектор Недригайлівського краєзнавчого музею у складі Державного історико-культурного заповідника "Посулля". Розташовується на південній околиці села, що має назву Шкодівка.

Експозиція розміщується у столітній батьківській хаті українського поета і журналіста Олекса Ющенко, троюрідного дядька третього Президента України Віктора Ющенка. В будинку відтворена обстановка, яка була тут за життя Олекси Ющенка та його батьків на початку XX століття.

В експозиції представлені особисті речі родини Ющенків, перші видання збірок поета, його статті, листи і світлини.

На подвір'ї встанволене погруддя Олекси Ющенка.

Народний музей історії села Салогубівка засновано 1975 року. Початково він був присвячений радянському розвіднику Кузьмі Гнідашу, який народився у Салогубівці у 1914 році.

Зараз у музеї представлено 1410 експонатів, із них 200 оригінальних. В експозиції зібрані матеріали і документи, що висвітлюють історію села та життя його відомих уродженців. Представлені деякі етнографічні матеріали.

Народний музей історії села Чернеча Слобода розташований у центрі населеного пункту, навпроти школи. Відкрився у 1991 році з ініціативи місцевої громадськості. В оформленні брав участь відомий художник Микола Бондаренко.

Експозиція сформована завдяки небайдужим жителям села Чернеча Слобода, які поділилися з музеєм багатьма старожитностями. Зокрема, представлені зразки традиційного одягу, вишитих рушників, кераміки тощо.

Старі документи і світлини на стендах розповідають про період Українмької революції, часи Голодомору та Другої світової війни, зокрема увіковічена пам'ять чотирьох братів Морозів та п'яти братів Шаповалів. Представлені й матеріали про сучасну російсько-українську війну.

Народний музей імені Лесі Українки відкрито в Косівщині в 1971 році до 100-річчя від дня народження поетеси.

Перебування Лесі Українки на Сумщині пов'язане із її лікуванням від туберкульозу. В 1889 році мати привезла Лесю в Косівщину до народної цілительки Параски Богуш. Тут поетеса написала свої "Весняні пісні".

Кімната-музей Лесі Українки розміщується в місцевій загальноосвітній школі, яка носить ім'я поетеси. Серед 600 експонатів - речі, що належали Парасці Богуш: горщик, товстостінна сулія для ліків, корито, рушник. Представлено першу збірку Лесі Українки "На крилах пісень" 1904 року видання тощо.

Екскурсії проводять юні екскурсоводи.

Музей уславленого командира Сумського партизанського з'єднання Сидора Ковпака відкрився в 1971 році при Глухівському технікумі механізації (зараз Глухівський агротехнічний інститут).

Музей відображає історію партизанського руху на Сумщині в роки німецької окупації 1941-1943 років. Зокрема, представлені матеріали та карти про три рейди ковпаківців Сумщиною, рейд на Правобережну Україну, знаменитий Карпатський рейд, а також Польський та Німанський.

Один із раритетів - дерев'яна німецька табличка "Обережно: Ковпак!", які розвішували в місцях дії партизанів.

Також можна побачити особисті речі Ковпака та членів його родини, зокрема його знамениту трофейну мадярську офіцерську шубу.

Недригайлівський краєзнавчий музей відкрився у 2006 році з ініціативи місцевого осередку товариства "Просвіта". Розташовується у відреставрованому приміщенні друкарні. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Посулля".

Експозиція налічує близько 5000 експонатів. В археологічній колекції представлені фрагменти кераміки та металевих вироби бронзової доби, знайдені археологами в урочищі Мазепина гора. Історичний розділ розповідає про заснування селища Недригайлів, тут можна побачити копії документів періоду Хмельниччини.

Також представлені зброя, військове спорядження, знаряддя праці, предмети побуту різних часів, матеріали про Голодомор 1932–1933 років, ліквідацію аварії на ЧАЕС.

Крім того, музей висвітлює життя та діяльність місцевих художників, народних майстрів, науковців та політиків.