Пам'ятки Сумської області

Пам'ятник композитору Петрові Чайковському встановлений у центральному парку Тростянця.

Композитор провів у Тростянці три літні місяці 1864 року на запрошення свого друга та однокашника Олексія Голіцина. Тут Чайковський написав свій перший симфонічний твір – увертюру до драми "Гроза".

Монумент роботи скульптора Миколи Суходолова вважається єдиним в Україні пам'ятником Чайковському, де композитора зображено на повний зріст.

Пам'ятник свині з написом на постаменті "Від вдячних українців" відкрито у міському парку міста Ромни в 2000 році.

Тут, на місці давньоруського городища, археологи знайшли кістки свиней. Вони дійшли висновку, що свині, яких монголи через свою релігію не могли вживати в їжу і тому не відбирали у місцевих жителів, урятували народ від голодної смерті.

Роменська бетонна свинка, що сидить на задніх лапах, стала четвертим у світі пам'ятником свині.

Перший в Україні повнорозмірний пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку встановлено в Ромнах в 1918 році (за іншими даними – в 1919 році).

Місто Ромни на той час вже знаходилося під контролем більшовиків, які активно підтримували культ "поета-революціонера". Автор монумента – відомий скульптор Іван Кавалерідзе. Скульптура, яка зображує Шевченка, що сидить у задумливій позі, вважається найбільш "людяною" пам'яткою поетові.

У Києві, на Андріївському узвозі, встановлено макет цього пам'ятника.

Пам'ятник цукру-рафінаду у Сумах відкрито до 355-річчя міста на згадку про колишню цукрову славу Сум.

Знаходиться на Покровській площі, навпроти пам'ятника цукрозаводчику Іванові Харитоненку, завдяки якому місто досягло процвітання у ХІХ столітті. На той час цукор почали пресувати в невеликі куби, і саме цю форму монумента обрали скульптори Віктор Довголюк та Олексій Шевченко.

На великий рафінадний куб можна зійти по кам'яних кубиках, щоб сфотографуватися на пам'ятці, що символізує багатство області. Передбачається, що окремі цукрові кубики будуть розкидані по всьому місту.

Того ж дня на вулиці Воскресенській у Сумах було відкрито скульптуру "Малюки-ласунки".

Парк-пам'ятнка садово-паркового мистецтва "Тростянецький" розташований на схилах пагорбів мальовничого урочища "Нескучне", де серед змішаного сосново-листяного лісу знаходяться три озера.

Ландшафтний парк закладений на початку ХІХ століття, коли Тростянець належав Олександрі Надаржинській, онуці засновника міста Тимофія Надаржинського. Сформований на основі старовинної діброви з використанням природного ландшафту Нескучнянський парк займає площу 256 гектарів (збереглися 400-річні дуби).

Біля заднього входу до парку в 1911 році зведено двоповерховий будинок керуючого в стилі модерн з вежею, в якому зараз розміщується лісодослідна станція.

На березі третього озера в глибині парку "Нескучне" розташований "Грот Німф" (1809 рік), споруджений із великих плоских каменів до 100-річчя Полтавської битви. За легендою, грот був входом у підземелля, розташовані під містом. За князя Василя Голіцина грот використовувався для театралізованих вистав на тему давньогрецьких міфів, звідки пішла назва.

Парк культури та відпочинку імені Івана Кожедуба площею 58 гектарів знаходиться у центрі міста Суми.

У парку працює безліч атракціонів, регулярно відбуваються виставки, фестивалі та інші культурні заходи.

Неподалік центрального входу до парку розташований сучасний стадіон "Ювілейний". У південно-східній частині парку розташований міський пляж на річці Псел.

Петропавлівська цвинтарна церква в стилі класицизму розташована на найстарішому міському цвинтарі в Сумах, де поховано багато іменитих сумчан.

Храм збудований у 1843-1851 роках коштом купця Федора Сапожнікова. Церква кам'яна однокупольна. Дзвіниця з'єднана із храмом коротким переходом. Збереглися первісні прикраси інтер'єру, олійний живопис.

Поруч знаходяться могили членів родини цукрозаводчиків Харитоненків з мармуровими надгробками італійського майстра Арістіда Круазі, а також могили купців Суханових.

Однобанна кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці була збудована на західній околиці Лебедина в XVIII сторіччі.

Точна дата побудови невідома, але з архівних документів випливає, що в 1777 році Покровська церква вже підлягала ремонту.

У 1875 році церква перебудована за проєктом архітектора Федора Данилова.

За радянських часів храм був закритий та покинутий. Наразі ведеться реставрація.

Природний заповідник “Михайлівська цілина” - це унікальна ділянка цілинного плакорного лугового степу площею 202 гектари, якої жодного разу не торкався плуг.

З 1741 року ці землі належали графам Капністам, які на своєму конезаводі в Михайлівці розводили орловських рисаків. Великі ділянки степу були виділені під пасовища і тому ніколи не розорювалися.

У 1928 році "Михайлівська цілина" була оголошена заповідником, до останнього часу входила до складу Українського степового природного заповідника (у 2009 році. виділена в окрему зону, що охороняється). Територія заповідника, оточена полезахисною лісопосадкою, є невисоким пагорбом, що поступово знижується до оточуючих його балок. Загальна площа заповіднику становить 882,9 гектари.

Тут росте понад 500 видів трав, 38 з яких охороняються (11 занесено до Червоної книги України). Оскільки вони цвітуть у різний час,  протягом літа степ 10-12 разів змінює колір.

У заповіднику “Михайлівська цілина” мешкають зайці-русаки, лисиці та дрібні гризуни.

Екскурсії "Михайлівською цілиною" організує Лебединський міський краєзнавчий музей.

Мурована Пророко-Іллінська церква була закладена на Засумці (районі міста, який відмежовувався від старої частини Сум річкою Сумкою) в 1836 на місці згорілого дерев'яного храму. Після чергової пожежі будівництво тривалий час було заморожено і було завершене вже в 1845 році. В 1851 році церкву освятили на честь святого пророка Іллі.

За своєю архітектурною композицією це поширений в українській архітектурі тип одноярусних хрестовокупольних храмів прямокутного плану, збудованих в класичному стилі з елементами еклектики. До Пророко-Іллінської церкви приєднана чотириярусна дзвіниця з головним входом до храму, яка завершується куполом з високим шпилем.

Державний історико-культурний заповідник у місті Путивлі охороняє комплекс пам’яток історії, культури та археології історичного міста і його околиць – від давньоруських часів до XX століття. Загалом на його території перебуває 35 об’єктів культурної спадщини.

Пам'ятками національного значення є Городок (дитинець давньоруського Путивля), архітектурні ансамблі Молченського монастиря (XVI-XIX століття) та колишнього Святодухівського жіночого монастиря (XVII-XIX століття), церква Миколи Великоріцького (XVIIІ століття).

В приміщенні адміністрації заповідника діє Путивльський краєзнавчий музей. Він розташований у невеликому одноповерховому особняку в центрі Путивля, що належав у XIX столітті поміщику Черепову. Майже три тисячі експонатів розкривають історію міста з найдавніших часів до наших днів. Зокрема, в музеї представлені шафа XVIII століття, яка належала гетьманові Івану Мазепі; крісло російського самозванця Лжедмитрія Першого; дзвін, подарований місту царем Михайлом Романовим; щелепи бика з малюнками, знайдені у Молченському болоті.

Національний статус має Меморіальний комплекс "Спадщанський ліс", де розташовані Музей партизанської слави, Музей зброї та військової техніки та Музей монументального мистецтва тоталітарної доби "Парк тоталітарного періоду". Також до складу заповідника входять Музей горюнської культури та Монумент "Дзвін скорботи" в селі Нова Слобода.

Мистецька резиденція Art Kuzemyn (Арт Куземин) заснована в селі Куземин на Сумщині 2021 року харківським центром сучасного мистецтва "ЄрміловЦентр". Основна локація розташована в центрі села, навпроти автостанції.

На території арт-резиденції в Куземині представлено роботи багатьох сучасних українських художників і скульпторів. Привертають увагу інсталяції "Дитинство Ікара" (Олег Калашник), "Яблучний спас" (Анна Іванова), "Сходинник" (Тетяна Зоркіна), "Перевтілення" (Оксана Солоп), "Господарі" (Маргарита Журунова) та інші. 2024 року мистецький простір поповнився скульптурами проєкту "Непереможне сонце" Олексія Яловеги.

На базі резиденції Art Kuzemyn проводяться різноформатні мистецькі заходи, виставки та пленери.

Оборонний Молченський монастир-фортецю на березі Сейму в Путивлі споруджено на рубежі XVI-XVII сторічь на основі фортеці литовських часів, яку називали Кремлем.

Обитель заснували в 1570 році ченці, що переселилися в фортецю з розташованої за 20 кілометрів від Путивля Молченської пустині. В 1604 році за стінами монастиря ховався цар-самозванець Лжедмитрій I, виступивши звідси на Москву після смерті Бориса Годунова.

В комплексі Молченського монастиря домінує Собор Різдва Богородиці, збудований у 1575-1585 роках і який неодноразово перебудовувався в XVII-XVIII сторіччях. Дзвіницею служить надбрамна вежа фортеці, також зберігся фрагмент стіни з кутовою вежею.

До комплексу Молченського монастиря також входять зведені в ХІХ столітті церква Іоанна Предтечі, настоятельський та келійний корпуси, трапезна та господарські споруди. Входить до складу Путивльського державного історико-культурного заповідника.

Роменський краєзнавчий музей розташований в історичному центрі міста Ромни та входить до складу Державний історико-культурний заповідник "Посулля". Це один із найбагатших музеїв Сумської області – в його фондах налічується близько 50 тисяч експонатів.

Історія музею розпочалася у 1919 році, коли в Ромнах було засновано Товариство захисту пам’яток старовини та мистецтва. Протягом перших десятиліть музей декілька разів змінював свою адресу, поки у 1943 році не розмістився у нинішньому приміщенні колишнього банку XIX століття.

Експозиція музею розповідає про історію Роменщини та природу краю. Діють постійні експозиції: "Духовні обереги краю", "Роменці – герої Чорнобиля", "Історичний вибір народу", "Життя в ім'я науки", "Віхи історії Роменщини", "Роменщина в роки Другої Світової війни", діорама "Тваринний світ Роменщини".

Героїчну козацьку добу в історії Роменщини представлено зброєю, колекцією козацьких люльок та побутових речей XVII-XVIII століть. Серед раритетів – Литовський статут 1588 року, найстаріше друковане видання у музейних колекціях Сумщини. Унікальною реліквією, пов’язаною з ім’ям Тараса Шевченка, є торбан, що належав самому Кобзарю. Гордістю музею є розкішна мистецька колекція та багата етнографічно-побутова збірка.

Біля будівлі краєзнавчого музею лежить величезний валун, занесений сюди льодовиком із Карелії 180 тисяч років тому.

Парк імені Івана Асмолова – пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Парк площею близько 3 гектарів знаходиться через дорогу від собору Святої Трійці у Сумах. В середині ХІХ століття купець ІІ гільдії Іван Асмолов купив квартал землі на вулиці Троїцькій для будівництва своєї резиденції. Навколо будинку, збудованого за останньою архітектурною модою, було розбито парк. Асмолову, пристрасному мандрівнику та селекціонеру, з усього світу привозили екзотичні рослини, які чудово вживалися з місцевими.

Нині у парку росте близько 100 рідкісних порід хвойних та листяних дерев, близько 30 сортів бузку. На території парку розташований Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення. Садибний будинок Асмолова є одним із його корпусів.