Пам'ятки Сумської області

Палеонтологічний музей у Сумах відкрився 2025 року при Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради. Його експозиція представляє автентичні предмети природничої історії Сумської області та інших регіонів України і світу.

Зокрема, в музеї представлена найбільша в області колекція викопних безхребетних тварин пізньої крейди та палеогену. Також представлена стегнова кістка мамонта, знайдена одним із співзасновників музею під час проведення навчань з дайвінгу на річці Сейм.

На сьогодні загальна кількість експонатів палеонтологічного музею перевищує 700 одиниць.

Пам'ятник українській зброї встановлений на в’їзді до села Шаповалівка в 2009 році на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві.

Пам'ятний знак являє собою встановлену на низькому постаменті художню композицію з козацьких шабель, що розрубують щит, і символізує перемогу козацької зброї над ворогом. Напис на памʼятнику: "Тут кувалася слава української зброї! Установлено на честь 350 річниці славетної перемоги війська гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві".

Автори пам'ятника: скульптори Микола Мазур і Богдан Мазур, архітектор – Володимир Биков.

На протилежному боці від знака розташовано меморіальну каплицю, яку також збудовано до 350-річчя перемоги українського війська у Конотопській битві.

В центрі села Шаповалівка встановлено бюст гетьмана Івана Виговського.

Пам'ятник великому гетьману України Іванові Виговському встановлено в сквері центральної частини села Шаповалівка Конотопського району поблизу сільського будинку культури коштом районного бюджету.

Скульптор – Юрій Медвідь, архітектор – Володимир Биков.

Бюст Івана Виговського встановлено на п'єдесталі з глиби кварциту. На п'єдесталі закріплена металева табличка у вигляді грамоти із зображенням гетьманських атрибутів: металевого кованого герба та булави, з надписом: "Іван Виговський – гетьман України". Загальна висота пам'ятника – 4 метри.

Пам'ятник підприємцю Іванові Харитоненку стоїть на одній із центральних площ Сум.

Успішний цукрозаводчик і меценат, один із найбагатших людей російської імперії ХІХ століття, Іван Харитоненко значно вплинув на розвиток міста Суми. Він та його нащадки будували у місті лікарні, навчальні заклади, інші об'єкти інфраструктури.

В 1899 році на площі Покровській було встановлено пам'ятник Іванові Харитоненку роботи скульптора Олександра Опєкушина. На початку XX століття його було знищено більшовиками, але відновлено в 1996 році.

Скульптура "Малюки-ласуни" на вулиці Воскресенській встановлена в Сумах  до 355 річчя міста. Це данина пам'яті цукровій промисловості родини Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання у ХІХ столітті.

Пам'ятник створено скульпторами Олегом Прокопчуком та Володимиром Буковим. Бронзовий хлопчик на стільці поїдає з мішка цукор, а дівчинка стоїть поряд. Приєднатися до них може будь-який перехожий, присівши на вільний стілець.

Того ж дня на Покровській площі в Сумах було відкрито пам'ятник цукру-рафінаду.

Перший в Україні пам'ятник останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Калнишевському встановлено в селі Пустовійтівка, де він народився в 1691 році.

Фактично, з встановлення цього пам'ятника в 1991 році розпочалося створення у Пустовійтівці меморіалу Калнишевського.

Отаман зображений з гетьманською булавою в руці. Автори пам'ятника – академік Василь Бородай та скульптор Ростислав Синько.

Пам'ятник композитору Петрові Чайковському встановлений у центральному парку Тростянця.

Композитор провів у Тростянці три літні місяці 1864 року на запрошення свого друга та однокашника Олексія Голіцина. Тут Чайковський написав свій перший симфонічний твір – увертюру до драми "Гроза".

Монумент роботи скульптора Миколи Суходолова вважається єдиним в Україні пам'ятником Чайковському, де композитора зображено на повний зріст.

Пам'ятник свині з написом на постаменті "Від вдячних українців" відкрито у міському парку міста Ромни в 2000 році.

Тут, на місці давньоруського городища, археологи знайшли кістки свиней. Вони дійшли висновку, що свині, яких монголи через свою релігію не могли вживати в їжу і тому не відбирали у місцевих жителів, урятували народ від голодної смерті.

Роменська бетонна свинка, що сидить на задніх лапах, стала четвертим у світі пам'ятником свині.

Перший в Україні повнорозмірний пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку встановлено в Ромнах в 1918 році (за іншими даними – в 1919 році).

Місто Ромни на той час вже знаходилося під контролем більшовиків, які активно підтримували культ "поета-революціонера". Автор монумента – відомий скульптор Іван Кавалерідзе. Скульптура, яка зображує Шевченка, що сидить у задумливій позі, вважається найбільш "людяною" пам'яткою поетові.

У Києві, на Андріївському узвозі, встановлено макет цього пам'ятника.

Пам'ятник цукру-рафінаду у Сумах відкрито до 355-річчя міста на згадку про колишню цукрову славу Сум.

Знаходиться на Покровській площі, навпроти пам'ятника цукрозаводчику Іванові Харитоненку, завдяки якому місто досягло процвітання у ХІХ столітті. На той час цукор почали пресувати в невеликі куби, і саме цю форму монумента обрали скульптори Віктор Довголюк та Олексій Шевченко.

На великий рафінадний куб можна зійти по кам'яних кубиках, щоб сфотографуватися на пам'ятці, що символізує багатство області. Передбачається, що окремі цукрові кубики будуть розкидані по всьому місту.

Того ж дня на вулиці Воскресенській у Сумах було відкрито скульптуру "Малюки-ласунки".

Парк культури та відпочинку імені Івана Кожедуба площею 58 гектарів знаходиться у центрі міста Суми.

У парку працює безліч атракціонів, регулярно відбуваються виставки, фестивалі та інші культурні заходи.

Неподалік центрального входу до парку розташований сучасний стадіон "Ювілейний". У південно-східній частині парку розташований міський пляж на річці Псел.

Однобанна кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці була збудована на західній околиці Лебедина в XVIII сторіччі.

Точна дата побудови невідома, але з архівних документів випливає, що в 1777 році Покровська церква вже підлягала ремонту.

У 1875 році церква перебудована за проєктом архітектора Федора Данилова.

За радянських часів храм був закритий та покинутий. Наразі ведеться реставрація.

Природний заповідник “Михайлівська цілина” - це унікальна ділянка цілинного плакорного лугового степу площею 202 гектари, якої жодного разу не торкався плуг.

З 1741 року ці землі належали графам Капністам, які на своєму конезаводі в Михайлівці розводили орловських рисаків. Великі ділянки степу були виділені під пасовища і тому ніколи не розорювалися.

У 1928 році "Михайлівська цілина" була оголошена заповідником, до останнього часу входила до складу Українського степового природного заповідника (у 2009 році. виділена в окрему зону, що охороняється). Територія заповідника, оточена полезахисною лісопосадкою, є невисоким пагорбом, що поступово знижується до оточуючих його балок. Загальна площа заповіднику становить 882,9 гектари.

Тут росте понад 500 видів трав, 38 з яких охороняються (11 занесено до Червоної книги України). Оскільки вони цвітуть у різний час,  протягом літа степ 10-12 разів змінює колір.

У заповіднику “Михайлівська цілина” мешкають зайці-русаки, лисиці та дрібні гризуни.

Екскурсії "Михайлівською цілиною" організує Лебединський міський краєзнавчий музей.

Мурована Пророко-Іллінська церква була закладена на Засумці (районі міста, який відмежовувався від старої частини Сум річкою Сумкою) в 1836 на місці згорілого дерев'яного храму. Після чергової пожежі будівництво тривалий час було заморожено і було завершене вже в 1845 році. В 1851 році церкву освятили на честь святого пророка Іллі.

За своєю архітектурною композицією це поширений в українській архітектурі тип одноярусних хрестовокупольних храмів прямокутного плану, збудованих в класичному стилі з елементами еклектики. До Пророко-Іллінської церкви приєднана чотириярусна дзвіниця з головним входом до храму, яка завершується куполом з високим шпилем.

Державний історико-культурний заповідник у місті Путивлі охороняє комплекс пам’яток історії, культури та археології історичного міста і його околиць – від давньоруських часів до XX століття. Загалом на його території перебуває 35 об’єктів культурної спадщини.

Пам'ятками національного значення є Городок (дитинець давньоруського Путивля), архітектурні ансамблі Молченського монастиря (XVI-XIX століття) та колишнього Святодухівського жіночого монастиря (XVII-XIX століття), церква Миколи Великоріцького (XVIIІ століття).

В приміщенні адміністрації заповідника діє Путивльський краєзнавчий музей. Він розташований у невеликому одноповерховому особняку в центрі Путивля, що належав у XIX столітті поміщику Черепову. Майже три тисячі експонатів розкривають історію міста з найдавніших часів до наших днів. Зокрема, в музеї представлені шафа XVIII століття, яка належала гетьманові Івану Мазепі; крісло російського самозванця Лжедмитрія Першого; дзвін, подарований місту царем Михайлом Романовим; щелепи бика з малюнками, знайдені у Молченському болоті.

Національний статус має Меморіальний комплекс "Спадщанський ліс", де розташовані Музей партизанської слави, Музей зброї та військової техніки та Музей монументального мистецтва тоталітарної доби "Парк тоталітарного періоду". Також до складу заповідника входять Музей горюнської культури та Монумент "Дзвін скорботи" в селі Нова Слобода.