Пам'ятки Рівненської області

Хотинські печери під Рівним – пам'ятка природи місцевого значення (з 1979 року).

Знаходяться на схилі другої надзаплавної тераси річки Горинь поряд із селом Хотин.

Печери зацікавили дослідників ще в XIX столітті, коли на стінах були виявлені малюнки, які, можливо, стосуються дохристиянських часів. Ймовірно, Хотинські печери були притулком для місцевих жителів при нападах ворогів.

За легендою, підземний хід веде в Рівне.

Церква Воскресіння Господнього (колишня Миколаївська) побудована в Козлині в 1793 році.

Це один з небагатьох храмів, що зберігся в часи радянської окупації в околицях.

Воскресенська церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Олександра Невського у Радивилові закладена в 1824 році за сприяння волинського єпископа Стефана Романовського.

Через брак коштів будівництво розтяглося на 50 років. Лише в 1874 році завдяки допомозі тодішнього власника Радивилова, дійсного статського радника Попова спорудження церкви Олександра Невського було завершено.

Церква підпорядкована УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Олександра Невського у Костополі збудована у 1893 році.

Храм належить до маловідомих зразків останнього періоду розвитку волинської монументальної архітектури кінця XIX – початку ХХ століття з використанням "єпархіального" стилю.

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Святих Апостолів Петра і Павла у Великих Межирічах побудована в 1848 році на місці більш давнього храму.

Споруда тризрубна, одноверха. В архітектурі пам'ятки поєднуються класицистичні принципи із псевдоруським стилізаторством. В інтер'єрі висотно розкритий внутрішній простір нефа активно посилюється контрастом плоско перекритого бабинця, що відкривається в неф високою напівциркульною аркою-вирізом.

Петропавлівська церква є твором дерев'яної архітектури Рівненщини середини XIX століття.

Церква святих Косми та Даміана у Новому Корці стоїть на прибережній скелі над річкою Корчик прямо навпроти Корецького замку.

Дерев'яна Космодаміанівська церква побудована в 1896-1897 роках на місці храму XVIII сторіччя.

Невелика дерев'яна церква Святого Миколая була споруджена на центральній площі Шубкова в 1629 році.

В 1870 році, коли село перейшло у володіння княгині Євгенії Шеншиної з роду Арсеньєвих, на місці старої Миколаївської церкви почали будувати новий храм, а старий, за допомогою дубових колод, перевезли на сільський цвинтар.

Нині це діюча церква в ім'я Святого Миколая.

Дерев'яна церква Святої Мучениці Параскеви П'ятниці у Новому Корці збудована в 1911-1914 роках.

Архітектурні форми храму нагадують споруди Свято-Троїцького монастиря.

Найкращий вид на П'ятницьку церкву відкривається із валів Корецького монастиря.

Шевченкове джерело (Тарасова криниця) знаходиться поряд з трасою М-06 "Київ - Чоп" недалеко від Дубна, за селом Підлужжя біля Тараканова.

Восени 1846 року український поет Тарас Шевченко зупинявся на відпочинок біля цього джерела під час подорожі на Волинь художником в Археографічній комісії. Повертаючись із Почаєва, він побував у селі Верба та місті Дубно. Згідно з місцевою легендою, з цієї придорожньої криниці Шевченко пив воду.

За радянських часів Шевченкове джерело було красиво оформлено, біля нього встановили пам'ятник поетові.

Юзефінський дуб в урочищі "Юзефінська дача" неподалік села Глинне - одне з найстаріших дерев України.

У Книзі рекордів України він зафіксований як найстаріший дуб України (1300 років), проте фахівці Київського еколого-культурного центру дійшли висновку, що йому не більше 1000 років, і він не є найстарішим.

Юзефінський дуб також називають "Деревом князя Ігоря", оскільки, за легендою, він був свідком походу князя Ігоря 945 року.

Дуб-патріарх має висоту близько 20 метрів, обхват - 7,9 метрів. Дерево у вкрай поганому стані, на стовбурі є кілька дупел, залишилися живими тільки дві гілки.