Пам'ятки Рівненської області

Перший православний храм Дубно збудовано в XVI столітті на острові Кампа при Спасо-Преображенському монастирі, заснованому першими власниками міста з роду Острозьких.

Спасо-Преображенська церква вперше згадано у 1592 році в листі князя Костянтина Острозького як "творіння предків наших". У 1643 році на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну, що збереглася до наших днів. У 1839 році добудовано дзвіницю.

Один із середньовічних дзвонів храму (1572 рік) представлений в експозиції "Скарби наші духовні" історико-культурного заповідника Дубно.

Музейно-розважальний комплекс "Таємничі підземелля Рівного" відкрився 2021 року в Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. У XIX-XX століттях тут розташовувалася садиба князя Фредеріка Любомирського "На гірці".

Палац Любомирського був зруйнований за часів Другої світової війни, у повоєнні роки його залишки були знесені під час впорядкування парку, але під фонтаном "Богатир" збереглися елементи підвальної частини споруди. Вони стали основою для інтерактивної музейної експозиції "Таємничі підземелля Рівного". Його проєкт розробив видатний український художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.

Експозиційний комплекс складається з верхнього оглядового майданчика та підземної частини. Згори для огляду через скляні кола доступні фрагменти археологічних розкопок на території садиби з підсвіченою експозицією зразків зброї, знайдених під час досліджень.

У підземній частині можна побачити розчищені коридори та кімнати з експозицією про історію міста Рівного, палацового комплексу "На гірці" та родини князів Любомирських.

Відвідувачам пропонуються класичні екскурсії, віртуальні тури з використанням мультимедійних технологій, а також інтерактивна гра у квест-кімнаті.

Тараканівський форт (інші назви - Форт-застава Дубно, Дубенський форт) - потужна кріпосна споруда часів протистояння між Росією та Австро-Угорщиною.

Зведений на російсько-австрійському кордоні в 1890 році за наказом царя Олександра ІІІ для захисту львівської залізниці. Дубенський форт має форму ромба, являв собою бетонно-земляне укріплення. В центрі знаходиться чотирикутна двоповерхова казарма. Оточений двома рядами потужних земляних валів, між якими викопано 14-метровий рів з кам'яними стінами та казематами.

Проте вважається, що з погляду військової інженерії проєкт виявився невдалим. Тараканівський форт не використовувався за призначенням. Нині в занедбаному стані й поступово руйнується.

Татарська надбрамна вежа - одна з двох фортечних веж, що збереглися. Входили в систему зовнішніх міських укріплень давнього Острога.

Знаходилася в мусульманській частині міста, в ній утримували  полонених татар, звідки і походить назва. Також виконувала функції в'їзної брами.

В даний час у поганому стані реставрація не проводиться.

Троїцький Дерманський монастир - стародавній православний монастир із яскраво вираженим оборонним характером.

Дерманський монастир заснований на відрогах Мізочського кряжу в кінці XV сторіччя князем Василем Острозьким. Служив заміською резиденцією князя, у зв'язку з чим було зведено фортифікаційні споруди - кам'яний замок, оточений стінами з бійницями та ровом із водою. Вхід охороняла масивна надбрамна вежа, перетворена згодом на дзвіницю монастиря.

Пізніше Василем-Костянтином Острозьким було збудовано Троїцьку церкву та монастирські келії.

В 1575-1576 роках Дерманським монастирем керував першодрукар Іван Федоров, в 1602 році відкрилася друкарня та духовна школа.

В 1627-1633 роках настоятелем монастиря, який став греко-католицьким, був Мелетій Смотрицький, автор "Граматики слов'янської".

У ХІХ столітті російський уряд відібрав монастир у греко-католиків і передав православним ченцям з Острога.

Нині Дерманський монастир чинний, належить УПЦ московського патріархату. До комплексу входить Троїцький собор, храм Казанської Ікони Богоматері, церква Феодора Острозького. Будується житловий корпус із церквою на честь Святого Інокентія Іркутського.

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка виросла над залізничними коліями поруч зі станцією "Клевань" зовсім незвичайним чином. Якоїсь миті влада перестала підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот.

У теплу пору року ця зелена алея служить знімальним майданчиком місцевим молодятам - відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою.

Хотинські печери під Рівним – пам'ятка природи місцевого значення (з 1979 року).

Знаходяться на схилі другої надзаплавної тераси річки Горинь поряд із селом Хотин.

Печери зацікавили дослідників ще в XIX столітті, коли на стінах були виявлені малюнки, які, можливо, стосуються дохристиянських часів. Ймовірно, Хотинські печери були притулком для місцевих жителів при нападах ворогів.

За легендою, підземний хід веде в Рівне.

Церква Воскресіння Господнього (колишня Миколаївська) побудована в Козлині в 1793 році.

Це один з небагатьох храмів, що зберігся в часи радянської окупації в околицях.

Воскресенська церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Олександра Невського у Радивилові закладена в 1824 році за сприяння волинського єпископа Стефана Романовського.

Через брак коштів будівництво розтяглося на 50 років. Лише в 1874 році завдяки допомозі тодішнього власника Радивилова, дійсного статського радника Попова спорудження церкви Олександра Невського було завершено.

Церква підпорядкована УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Олександра Невського у Костополі збудована у 1893 році.

Храм належить до маловідомих зразків останнього періоду розвитку волинської монументальної архітектури кінця XIX – початку ХХ століття з використанням "єпархіального" стилю.

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Святих Апостолів Петра і Павла у Великих Межирічах побудована в 1848 році на місці більш давнього храму.

Споруда тризрубна, одноверха. В архітектурі пам'ятки поєднуються класицистичні принципи із псевдоруським стилізаторством. В інтер'єрі висотно розкритий внутрішній простір нефа активно посилюється контрастом плоско перекритого бабинця, що відкривається в неф високою напівциркульною аркою-вирізом.

Петропавлівська церква є твором дерев'яної архітектури Рівненщини середини XIX століття.

Церква святих Косми та Даміана у Новому Корці стоїть на прибережній скелі над річкою Корчик прямо навпроти Корецького замку.

Дерев'яна Космодаміанівська церква побудована в 1896-1897 роках на місці храму XVIII сторіччя.

Дерев'яна церква Святої Мучениці Параскеви П'ятниці у Новому Корці збудована в 1911-1914 роках.

Архітектурні форми храму нагадують споруди Свято-Троїцького монастиря.

Найкращий вид на П'ятницьку церкву відкривається із валів Корецького монастиря.

Юзефінський дуб в урочищі "Юзефінська дача" неподалік села Глинне - одне з найстаріших дерев України.

У Книзі рекордів України він зафіксований як найстаріший дуб України (1300 років), проте фахівці Київського еколого-культурного центру дійшли висновку, що йому не більше 1000 років, і він не є найстарішим.

Юзефінський дуб також називають "Деревом князя Ігоря", оскільки, за легендою, він був свідком походу князя Ігоря 945 року.

Дуб-патріарх має висоту близько 20 метрів, обхват - 7,9 метрів. Дерево у вкрай поганому стані, на стовбурі є кілька дупел, залишилися живими тільки дві гілки.