Пам'ятки Полтавської області

Пам'ятник бабусі, що торгує насінням "на склянку", відкритий в Горішнях Плавнях у 2006 році.

Скульптура розміщена на центральній вулиці міста, де понад 30 років, всупереч намаганням міської влади та перевіряючих служб, ведеться вулична торгівля. Під табуреткою у продавчині насіння припасена й чекушка для постійних клієнтів.

Місцеві торговки вигадали прикмету у зв'язку з відкриттям пам'ятника: якщо посидіти поряд з ним до сходу сонця, то цілий день чекає успіх у торгівлі.

Пам'ятник козацької слави в Полтаві відкрито в 1994 році. Присвячений українським козакам, які загинули під час Полтавської битви.

Автори проєкту - скульптор Володимир Білоус, художник Віктор Батурін.

На масивній гранітній підставі встановлено величезний козацький хрест із лаконічним написом "Українським загиблим козакам". Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки.

Пам'ятник засновнику Миргородського курорту Іванові Зубковському відкрили в 1998 році до 150-річчя від дня його народження.

Лікар та громадський діяч Іван Зубковський досліджував та довів лікувальне значення миргородської мінеральної води, завдяки чому у 1917 році у Миргороді була відкрита перша водолікарня з 5 ваннами.

Пам'ятник роботи архітектора Сергія Руських та художника Миколи Цися є барельєфом з написом: "Засновнику Миргородського курорту, земському лікарю, громадському діячеві від вдячних земляків".

Пам'ятник гетьману України Іванові Мазепі встановлено в Полтаві в 2016 році перед Успенським собором, спорудженим його коштом.

Це перший повноцінний ростовий пам'ятник Мазепі (раніше було встановлено бюсти у Мазепинцях та Чернігові). Бронзову скульптуру заввишки 3,2 метри скульптор Микола Білик виготовив ще в 2009 році, проте відкриттю монумента передувала тривала громадська дискусія про його доцільність, оскільки російська та радянська пропаганда довгий час формувала негативний образ гетьмана, який прагнув вивести Україну з-під політичного впливу Московії.

З Полтавою пов'язаний ключовий епізод Північної війни 1709 року, коли війська московського царя Петра I розгромили армію шведського короля Карла XII і його союзника Івана Мазепи. Цю подію увічнюють у місті багато пам'яток, проте майже всі вони присвячені росіянам та шведам.

Кошти на встановлення пам'ятника українському гетьману було зібрано громадськістю.

Пам'ятник письменнику Миколі Гоголю в Полтаві встановлено в 1934 році, хоча він був створений ще до більшовицького перевороту 1917 року.

В 1913 році міська громадськість Полтави почала збирати кошти на пам'ятник своєму видатному землякові, і через 2 роки скульптор Леонід Позен передав місту виготовлену ним скульптуру. Гоголя скульптор зобразив таким, що сидить у задумі з книгою в руці.

Пам'ятник Миколі Гоголю планували встановити на площі перед драмтеатром, проте Перша світова війна стала на заваді цим планам. За більшовиків встановлювати пам'ятник спочатку не хотіли з ідеологічних міркувань, оскільки Гоголь походив із дворянської родини. Лише 1934 році пам'ятник зайняв своє нинішнє місце на бульварній частині вулиці Миколи Гоголя.

Пам'ятник Миколі Гоголю у Великих Сорочинцях – один з перших пам'ятників письменнику в Україні. Також вважається одним із найкращих у світі.

Увічнити пам'ять великого земляка жителі Сорочинців вирішили в 1909 році, коли відзначали сторіччя від дня його народження. Автор проєкту монумента – петербурзький скульптор Ілля Гінцбург.

Пам'ятник урочисто відкрили в 1911 році неподалік будинку лікаря Михайла Трохимовського, в якому Гоголь народився в 1809 році. Бронзова скульптура зображує письменника, що сидить у глибокій задумі.

Колишній пам'ятник на місці відпочинку Петра I у Полтаві, за легендою, був встановлено там, де в XVIII сторіччі знаходився будинок козака Магденка, в якому другого дня після Полтавської битви 1709 року зупинявся російський цар Петро I.

Перший монумент, споруджений в 1817 році, був простим цегляним обеліском. В 1849 році замість нього було встановлено нинішній пам'ятник роботи архітектора Олександра Брюллова, брата знаменитого художника Карла Брюллова.

Відпочинок імператора після перемоги у Полтавській битві символізував увінчаний лавровим вінком давньоруський шолом та круглий щит, що мирно лежать не богатирському мечі. У нижній частині гранітного п'єдесталу було розміщено горельєфне зображення сплячого лева. Напис на п'єдесталі свідчив: "Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року".

У 2025 році пам’ятник на місці відпочинку Петра І в Полтаві було демонтовано в рамках деколонізації публічного простору та усунення символів російської імперської ідеології.

Пам'ятний знак полтавській галушці, встановлений поруч із оглядовим майданчиком на Івановій горі, вважається одним із символів сучасної Полтави.

Автори пам'ятника галушці - художник Анатолій Чорнощоков та скульптор Микола Цись. Відкриття пам'ятника в 2006 році було присвячене дню народження письменника Миколи Гоголя, який оспівав галушку в своїх творах.

Спочатку пам'ятник полтавській галушці встановили біля Успенського кафедрального собору, але на вимогу віруючих згодом перенесли ближче до ресторану "Лілея".

Це місце популярне у молодят та гостей міста. Біля пам'ятника щорічно у першій декаді червня проводиться Свято полтавської галушки.

Пам'ятник сантехнікам у Кременчуці створено коштом працівників місцевого водоканалу. Він покликаний увічнити нелегку працю слюсарів та сантехніків.

Пам'ятник встановлено біля входу до комунального підприємства "Кременчукводоканал" з нагоди 95-річчя підприємства.

Скульптура зображує двох робітників, що закручують засувку водогону.

Скульптура сантехніка, що до пояса виглядає з каналізаційного люка, - одна з нових пам'яток Горішніх Плавнів.

Сантехнік зображений з розвідним ключем у руці і, судячи з виразу обличчя, трохи напідпитку. Навпроти нього на кришці люка сидить пес.

Автор пам'ятника – скульптор Олег Рябо.

"Пам'ятник полковнику Келіну та доблесним захисникам Полтави" встановлено в 1909 році на місці Мазурівських воріт Полтавської фортеці на згадку про оборону міста напередодні Полтавської битви 1709 року.

Протягом 3 місяців фортеця витримувала облогу шведської армії Карла XII до підходу основних сил російської Петра I. Обороною керував комендант Полтавської фортеці полковник Олексій Келін, який отримав за це звання генерал-майора.

Монумент захисникам Полтави роботи скульптора-анімаліста Артемія Обера спорудили до 200-річчя Полтавської битви. Пам'ятник є гранітним обеліском на п'єдесталі, на якому розташована бронзова фігура лева. Раніше обеліск був увінчаний імперським двоголовим орлом.

Пам'ятник Солосі на Полтавщині встановлено на трасі Р-42 між Великими Сорочинцями та Опішнею, біля повороту на село Ставкове. За легендою, село засноване поміщицею Солохою, тож до 1964 року воно мало назву Солоха.

Скульптурний образ Солохи змальовано з персонажу повісті Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" та радянського кінофільму "Вечори на хуторі біля Диканьки". На постаменті викарбувано афоризм українського письменника Павла Загребельного: "Військо можна перемогти – жінку ніколи!".

Поруч із пам'ятником облаштовано зону відпочинку.

Пам'ятник Тарасові Бульбі, героєві однойменного твору Миколи Гоголя, встановили у Келеберді до 200-річчя від дня народження письменника.

Бронзова скульптура зображує запорозького отамана Бульбу, що сидить на камені з люлькою в роті на високому скелястому мисі і дивиться в задумі на широку гладь Дніпра. Поруч із ним пасеться кінь, неподалік стоїть козацька гармата.

Автори скульптурної композиції – художник Володимир Чепелик та його син, скульптор Олексій Чепелик.

Поруч знаходиться Спасо-Преображенська церква (2005 рік) та пам'ятник воїнам, які загинули під час форсування Дніпра у 1943 році.

Пам'ятник "Шведам від шведів" під Полтавою споруджений в 1909 році поряд із полем Полтавської битви.

Монолітний гранітний монумент заввишки 6 метрів доставили зі Швеції. За легендою, російська влада висунула вимогу - на пам'ятнику не повинно бути жодних барельєфів, скульптур та будь-яких інших прикрас. Шведи виконали умову, проте щороку в день Полтавської битви рано вранці, коли перші промені сонця, що сходить, падають на граніт, на ньому з'являється силует скорботної жінки.

На двох сторонах пам'ятника мають написи шведською та російською мовами: "На згадку шведам, що загинули тут у 1709 році, споруджено співвітчизниками у 1909 році".

"Парк Миру" закладений у Кременчуці в 1983 році з нагоди 40-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

На території парку встановлено єдиний в Україні Гонг Миру – індонезійський символ миру. Тут же розміщується музей військової техніки просто неба та автомістечко, є дитячий та спортивний майданчики, діє шаховий клуб.

В 2012 році в парку було висаджено Алею сакур. В 2017 році у парку Миру, на території якого в роки німецько-фашистської окупації було розстріляно понад 20 тисяч мирних мешканців, було відкрито пам'ятний знак "Праведникам світу".

З оглядового майданчика Парку Миру відкривається чудовий краєвид на центральну частину Кременчука.