Пам'ятки Полтавської області

Народний музей "Музична Полтавщина" при Полтавському фаховому коледжі мистецтв носить ім'я свого засновника – українського диригента, педагога, композитора та фольклориста Михайла Фісуна, який почав формувати колекційну збірку майбутнього музею ще на початку 1970-х років.

Зараз експозиція представлена у трьох тематичних залах: "Історія Полтавського музичного училища імені Миколи  Лисенка", "Основоположник української класичної музики Микола Лисенко та його послідовники", "Музична Полтавщина".

Серед експонатів: фотознімки, документи, листи, друковані та рукописні твори композиторів, сувеніри, кераміка, скульптура, карбування, платівки. Зокрема, представлено збірник обрядових пісень із особистою печаткою Миколи Лисенка, збірник народних пісень з автографом української письменниці Марко Вовчок, партитура кантати "На вічну пам'ять Івану Котляревському" із автографом Миколи Лисенка тощо.

Також в музеї можна дізнатися про життя і долю найвідоміших кобзарів та лірників Полтавщини.

Національний музей-заповідник українського гончарства засновано в Опішні в 1986 році.

Це стародавнє селище здавна славилося як найбільший центр майстрів кераміки, гончарна столиця України.

В експозиції просто неба представлені ексклюзивні авторські роботи опішнянських гончарів, серед яких лауреати премії Тараса Шевченка, а також майстрів з інших регіонів, які беруть участь у щорічних фестивалях монументальної керамічної скульптури.

У виставковій залі представлені особливо цінні експонати, велика колекція книг про гончарство.

Всі відвідувачі Національного музею-заповідника українського гончарства отримують у подарунок свищик. За попередньою домовленістю можлива зустріч із майстром, який продемонструє мистецтво роботи на гончарному колі. На території знаходиться сувенірна крамниця.

Краєзнавчий музей села Новоаврамівка був створений у травні 1959 року на громадських засадах і став першим сільським історико-краєзнавчим музеєм на Полтавщині. Його засновником і керівником протягом багатьох років був місцевий педагог і краєзнавець Федір Могиленко.

Новоаврамівський краєзнавчий музей є філією Хорольського краєзнавчого музею.

Зараз колекція музею налічує близько 5000 експонатів. Експозиції розповідають про місцеву історію та культуру, занурюючи відвідувачів у побут і традиції минулих поколінь.

Зокрема, в музеї Новоаврамівському краєзнавчому музеї можна дізнатися про природу і далеке минуле краю, самобутність місцевої культури, події початку ХХ століття і колективізацію, Другу світову війна і повоєнну відбудову, важливі події сучасності.

Новосанжарський краєзнавчий музей заснований у 1967 року з ініціативи вчителя місцевої школи Івана Пилипенка. У 2016 році оновлена експозиція відкрилася в приміщенні старої школи Нових Санжар, яка була збудована у 1905 році.

Історичні матеріали з життя селища і району були представлені в експозиціях "Природа", "Етнографія", "Історія", "Друга світова війна", "Мистецтво", "Культура".

Станом на цей час музей не працює.

Опішнянська гідроелектростанція на річці Ворскла побудована в 1958 році в селі Міські Млини, присілку Опішні.

Діюча ГЕС потужністю 225 кіловат.

Гарне місце для риболовлі та відпочинку.

Оржицький історико-краєзнавчий музей створений у 1974 році.

Експозиція розповідає про природу та археологічні знахідки на території краю, історію смт Оржиця від давніх часів до сучасності, традиційний побут місцевого населення.

Очеретуватський краєзнавчий музей на Полтавщині засновано у 1970-х роках відомим краєзнавцем і письменником Євгеном Бутенком. У 1990 році музей отримав звання народного.

Експозиція музею розповідає про історію села Очеретувате, культуру та побут його мешканців, природу цього краю.

Колекція налічує близько 35000 експонатів. Вони представлені у відділах історії, природи, бойової слави. Також Очеретуватський краєзнавчий музей має картинну галерею, де експонується близько 70 робіт місцевих художників.

Палац поміщиків Ладигіних розташований на пагорбі у старому парку села Богданівка. Панська садиба збудована у середині XIX стоіття, після того як Богданівку придбав генерал Ладигін для своєї дружини.

Центральною спорудою садиби є двоповерховий цегляний палац, який раніше мав третій дерев'яний мансардний поверх. Також збереглася огорожа з в'їзною брамою у вигляді великої арки.

Окрасою садиби є Богданівський парк із столітніми дубами, який зберігся до нашого часу і з 1970 року має статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення.

Палац у стилі романтизму збудував у Хорошках в 1848 році князь Щербатов.

За радянських часів у будівлі розміщувалася середня школа. У 1966 році на територіїї колишньої садиби Щербатова знімали деякі епізоди кінокомедії "Весілля у Малинівці". Зокрема, в інтер'єрах палацу знято сцени весілля.

Після того, як школа отримала нове приміщення, палац Щербатова тривалий час був покинутий і руйнувався. В 2006 році він перейшов у приватну власність - палац викупила родина з Полтавщини. Було проведено розчищення території від сміття навколо палацу та невеликий ремонт правого крила. Нові власники дали об'єкту нову назву - "Садиба Рамайдан", на її основі планується реалізація екологічного проєкту "ТурбоВулик". Проводяться екскурсії.

Пам'ятник шведським воїнам, які загинули під час Полтавської битви, відкритий у 1909 році з ініціативи російської громадськості на знак визнання доблесті та відваги солдатів армії Карла XII.

Пам'ятний хрест на гранітній піраміді встановлено на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. Напис на бронзовій дошці говорить: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що загинули в бою під Полтавою 27 червня 1709 року".

Втрати шведської армії у Полтавській битві становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч осіб. Більшість загиблих було поспіхом поховано у траншеях та ярах.

Пам'ятник шведам від росіян знаходиться прямо біля траси на в'їзді до Полтави з боку Охтирки.

Пам'ятник бабусі, що торгує насінням "на склянку", відкритий в Горішнях Плавнях у 2006 році.

Скульптура розміщена на центральній вулиці міста, де понад 30 років, всупереч намаганням міської влади та перевіряючих служб, ведеться вулична торгівля. Під табуреткою у продавчині насіння припасена й чекушка для постійних клієнтів.

Місцеві торговки вигадали прикмету у зв'язку з відкриттям пам'ятника: якщо посидіти поряд з ним до сходу сонця, то цілий день чекає успіх у торгівлі.

Пам'ятник козацької слави в Полтаві відкрито в 1994 році. Присвячений українським козакам, які загинули під час Полтавської битви.

Автори проєкту - скульптор Володимир Білоус, художник Віктор Батурін.

На масивній гранітній підставі встановлено величезний козацький хрест із лаконічним написом "Українським загиблим козакам". Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки.

Пам'ятник засновнику Миргородського курорту Іванові Зубковському відкрили в 1998 році до 150-річчя від дня його народження.

Лікар та громадський діяч Іван Зубковський досліджував та довів лікувальне значення миргородської мінеральної води, завдяки чому у 1917 році у Миргороді була відкрита перша водолікарня з 5 ваннами.

Пам'ятник роботи архітектора Сергія Руських та художника Миколи Цися є барельєфом з написом: "Засновнику Миргородського курорту, земському лікарю, громадському діячеві від вдячних земляків".

Пам'ятник гетьману України Іванові Мазепі встановлено в Полтаві в 2016 році перед Успенським собором, спорудженим його коштом.

Це перший повноцінний ростовий пам'ятник Мазепі (раніше було встановлено бюсти у Мазепинцях та Чернігові). Бронзову скульптуру заввишки 3,2 метри скульптор Микола Білик виготовив ще в 2009 році, проте відкриттю монумента передувала тривала громадська дискусія про його доцільність, оскільки російська та радянська пропаганда довгий час формувала негативний образ гетьмана, який прагнув вивести Україну з-під політичного впливу Московії.

З Полтавою пов'язаний ключовий епізод Північної війни 1709 року, коли війська московського царя Петра I розгромили армію шведського короля Карла XII і його союзника Івана Мазепи. Цю подію увічнюють у місті багато пам'яток, проте майже всі вони присвячені росіянам та шведам.

Кошти на встановлення пам'ятника українському гетьману було зібрано громадськістю.

Пам'ятник письменнику Миколі Гоголю в Полтаві встановлено в 1934 році, хоча він був створений ще до революції.

В 1913 році міська громадськість Полтави почала збирати кошти на пам'ятник своєму видатному землякові, і через 2 роки скульптор Леонід Позен передав місту виготовлену ним скульптуру. Гоголя скульптор зобразив таким, що сидить у задумі з книгою в руці.

Пам'ятник планували встановити на площі перед драмтеатром, проте Перша світова війна стала на заваді цим планам. За більшовиків встановлювати пам'ятник спочатку не хотіли з ідеологічних міркувань, оскільки Гоголь походив із дворянської родини. Лише 1934 році пам'ятник зайняв своє нинішнє місце на бульварній частині вулиці Миколи Гоголя.