Пам'ятки Полтавської області

Котелевський народний музей Сидора Ковпака відкрито в 2007 році до 120-річчя від дня народження героя партизанського руху на його батьківщині у Котельві.

Сидір Ковпак прославився як командир легендарного партизанського з'єднання, яке пройшло всю Другу Світову війну від Путивля на Сумщині до Карпат на заході України.

Музей Ковпака розміщений у школі, в якій він колись навчався (нині Котелевська гімназія №1 імені Сидора Ковпака). Перший відділ музею "Котелівщина – батьківщина Сидора Ковпака" розповідає про історію краю. В другому відділі представлені особисті речі героя, зокрема одяг та зброю.

Тут зберігаються зразки зброї часів Другої світової війни.

Музей українського весілля відкрито в 2008 році в Будинку культури села Великі Будища неподалік Диканьки.

В експозиції представлено весільне вбрання різних часів, предмети побуту, вишиті сорочки та рушники.

Окрім огляду музею, тут пропонують здійснити обряд українського весілля.

Музей-аптека в селі Рашівка – єдиний подібний заклад у Полтавській області. Створений у 2019 році з ініціативи місцевої художниці, дослідниці історії села та громадської діячки Юлії Кобізької.

Експозиція музею розташована в старовинному цегляному будинку колишньої аптеки в центрі Рашівки та розповідає про понад 130 років роботи першого в селі медично-санітарного закладу, що відкрився у 1892 році.

В торговій залі з ліпниною на стелі навколо люстри XIX століття і ще до останнього часу можна було придбати лікарські препарати. У другій залі відтворено інтер'єр старовинної аптечної лабораторії – виставлено робочий стіл асистента, обладнання для миття та сушіння аптечного посуду, шафи для зберігання медикаментів тощо. В кімнаті історії представлено автентичні аптечні меблі, обладнання та прилади першої половини XX століття. Про розвиток аптечної справи у Рашівці розповідають документи і старі світлини.

Державний музей-заповідник видатного педагога та письменника Антона Макаренка розташований у селі Ковалівка Полтавського району на території колишнього маєтку родини Трепке.

Саме тут з січня 1921 року до травня 1926 року розміщувалася створена Макаренком колонія для неповнолітніх правопорушників та безпритульних.

Музей-заповідник Макаренка був відкритий за рішенням ЮНЕСКО 25 лютого 1988 року, напередодні святкування 100-річчя з дня народження педагога.

Збереглися Червоний і Білий будинки, флігель, та ряд малих меморіальних об’єктів – вхідна арка, альтанка, колодязь, погріб, сходи до річки, пристань.

У восьми залах Червоного будинку розміщена основна експозиція, яка розповідає про життя Антона Макаренка та керованих ним виховних колективів, творчу діяльність педагога, долі його вихованців, втілення в життя макаренківських педагогічних ідей сьогодні.

У Білому будинку – меморіальна частина. Тут відновлено навчальні класи, спальню дівчат, клуб, майстерні, робочий кабінет Антона Макаренка, в якому ним були написані перші сторінки "Педагогічної поеми".

Старовинні будівлі маєтку Трепке зберегли декоративну ліпнину ХІХ століття.

Меморіальний музей-садиба Героя України, народної артистки України Раїси Кириченко офіційно створено у 2024 році. Раніше він функціонував на громадських засадах. Носить неформальну назву Музей-садиба "Мамина вишня" на честь популярної української пісні, яку виконувала артистка.

Музей розташовується в рідній хаті Раїси Кириченко у селі Корещина на Полтавщині. Тут вона народилася у 1943 році. До школи ходила в сусідньому селі Землянки, де вперше почала співати у хорі (у 2008 році перед школою встановлено пам'ятник).

В хаті збережена обстановка, яка була тут за життя народної артистки. Представлені особисті речі та світлини. Є можливість прослухати записи концертів Раїси Кириченко.

Найціннішим експонатом є титульний український сценічний стрій Берегині, подарований музею племінницею Раїси Кириченко.

Також у селі можна відвідати могилу Раїса Кириченко, де вона була похована, згідно із заповітом, поряд із могилою її матері у 2005 році.

Музей-садиба зеленого туризму "Михайлове чудо" працює в селі Трубайці на Полтавщині. Відкрита в 2025 році подружжям Яни та Михайла Волошиних на обійсті своїх предків.

Посеред сільського подвір'я розташована велика хата під очеретом, забудова на початку ХІХ сторіччя. У давнину це була сільська корчма.

Етнографічна експозиція у кількох музейних кімнатах розповідає про історію села Трубайці та давній побут його мешканців. Представлені знаряддя сільської праці, старовинний посуд, побутові речі, вишиті рушники, домашні ікони, великі скрині, у які дівчата складали посаг.

Поруч розташована житлова хата, де можна орендувати кімнати для відпочинку. На подвір'ї є альтанки, гойдалки та невеличка сцена для проведення різноманітних заходів.

Народний музей "Музична Полтавщина" при Полтавському фаховому коледжі мистецтв носить ім'я свого засновника – українського диригента, педагога, композитора та фольклориста Михайла Фісуна, який почав формувати колекційну збірку майбутнього музею ще на початку 1970-х років.

Зараз експозиція представлена у трьох тематичних залах: "Історія Полтавського музичного училища імені Миколи  Лисенка", "Основоположник української класичної музики Микола Лисенко та його послідовники", "Музична Полтавщина".

Серед експонатів: фотознімки, документи, листи, друковані та рукописні твори композиторів, сувеніри, кераміка, скульптура, карбування, платівки. Зокрема, представлено збірник обрядових пісень із особистою печаткою Миколи Лисенка, збірник народних пісень з автографом української письменниці Марко Вовчок, партитура кантати "На вічну пам'ять Івану Котляревському" із автографом Миколи Лисенка тощо.

Також в музеї можна дізнатися про життя і долю найвідоміших кобзарів та лірників Полтавщини.

Краєзнавчий музей села Новоаврамівка був створений у травні 1959 року на громадських засадах і став першим сільським історико-краєзнавчим музеєм на Полтавщині. Його засновником і керівником протягом багатьох років був місцевий педагог і краєзнавець Федір Могиленко.

Новоаврамівський краєзнавчий музей є філією Хорольського краєзнавчого музею.

Зараз колекція музею налічує близько 5000 експонатів. Експозиції розповідають про місцеву історію та культуру, занурюючи відвідувачів у побут і традиції минулих поколінь.

Зокрема, в музеї Новоаврамівському краєзнавчому музеї можна дізнатися про природу і далеке минуле краю, самобутність місцевої культури, події початку ХХ століття і колективізацію, Другу світову війна і повоєнну відбудову, важливі події сучасності.

Новосанжарський краєзнавчий музей заснований у 1967 року з ініціативи вчителя місцевої школи Івана Пилипенка. У 2016 році оновлена експозиція відкрилася в приміщенні старої школи Нових Санжар, яка була збудована у 1905 році.

Історичні матеріали з життя селища і району були представлені в експозиціях "Природа", "Етнографія", "Історія", "Друга світова війна", "Мистецтво", "Культура".

Станом на цей час музей не працює.

Опішнянська гідроелектростанція на річці Ворскла побудована в 1958 році в селі Міські Млини, присілку Опішні.

Діюча ГЕС потужністю 225 кіловат.

Гарне місце для риболовлі та відпочинку.

Оржицький історико-краєзнавчий музей створений у 1974 році.

Експозиція розповідає про природу та археологічні знахідки на території краю, історію смт Оржиця від давніх часів до сучасності, традиційний побут місцевого населення.

Очеретуватський краєзнавчий музей на Полтавщині засновано у 1970-х роках відомим краєзнавцем і письменником Євгеном Бутенком. У 1990 році музей отримав звання народного.

Експозиція музею розповідає про історію села Очеретувате, культуру та побут його мешканців, природу цього краю.

Колекція налічує близько 35000 експонатів. Вони представлені у відділах історії, природи, бойової слави. Також Очеретуватський краєзнавчий музей має картинну галерею, де експонується близько 70 робіт місцевих художників.

Палац поміщиків Ладигіних розташований на пагорбі у старому парку села Богданівка. Панська садиба збудована у середині XIX стоіття, після того як Богданівку придбав генерал Ладигін для своєї дружини.

Центральною спорудою садиби є двоповерховий цегляний палац, який раніше мав третій дерев'яний мансардний поверх. Також збереглася огорожа з в'їзною брамою у вигляді великої арки.

Окрасою садиби є Богданівський парк із столітніми дубами, який зберігся до нашого часу і з 1970 року має статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення.

Палац у стилі романтизму збудував у Хорошках в 1848 році князь Щербатов.

За радянських часів у будівлі розміщувалася середня школа. У 1966 році на територіїї колишньої садиби Щербатова знімали деякі епізоди кінокомедії "Весілля у Малинівці". Зокрема, в інтер'єрах палацу знято сцени весілля.

Після того, як школа отримала нове приміщення, палац Щербатова тривалий час був покинутий і руйнувався. В 2006 році він перейшов у приватну власність - палац викупила родина з Полтавщини. Було проведено розчищення території від сміття навколо палацу та невеликий ремонт правого крила. Нові власники дали об'єкту нову назву - "Садиба Рамайдан", на її основі планується реалізація екологічного проєкту "ТурбоВулик". Проводяться екскурсії.

Пам'ятник шведським воїнам, які загинули під час Полтавської битви, відкритий у 1909 році з ініціативи російської громадськості на знак визнання доблесті та відваги солдатів армії Карла XII.

Пам'ятний хрест на гранітній піраміді встановлено на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. Напис на бронзовій дошці говорить: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що загинули в бою під Полтавою 27 червня 1709 року".

Втрати шведської армії у Полтавській битві становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч осіб. Більшість загиблих було поспіхом поховано у траншеях та ярах.

Пам'ятник шведам від росіян знаходиться прямо біля траси на в'їзді до Полтави з боку Охтирки.