Пам'ятки Сумського району

Приватний музей старожитностей "Причал Одіссея" у Сумах заснував 2015 року сумський фотохудожник, краєзнавець та колекціонер Сергій Гуцан. Його колекція починалася з добірки старих світлин та фотоапаратів. Згодом до них додалися особисті археологічні знахідки різних епох, а також старожитності, придбані в антикварних магазинах різних країн світу.

В 2022 році відбулося офіційне відкриття музею в новому приміщенні – колишньому будинку відомої сумської родини Григор’євих. Експозиція розміщується у чотирьох кімнатах і на мансарді. У першій кімнаті представлені різноманітні несистемні речі, що характеризують творчий пошук колекціонера. Друга зала присвячена історії вулиці Воскресенської від козацьких часів до XX століття. У третій кімнаті відтворено типовий інтер'єр початку XX століття і представлено експозицію, присвячену родині Григор’євих. У четвертій залі демонструються артефакти, що перетворені художниками на артоб'єкти. Виставковий простір "Світлиця" на мансарді має змінну експозицію.

Відвідування музею можливе за попереднім записом лише у супроводі авторської екскурсії власника (годинна екскурсія експозицією або двогодинна екскурсія експозицією та вулицями Воскресенською і Соборною).

Народний музей імені Лесі Українки відкрито в Косівщині в 1971 році до 100-річчя від дня народження поетеси.

Перебування Лесі Українки на Сумщині пов'язане із її лікуванням від туберкульозу. В 1889 році мати привезла Лесю в Косівщину до народної цілительки Параски Богуш. Тут поетеса написала свої "Весняні пісні".

Кімната-музей Лесі Українки розміщується в місцевій загальноосвітній школі, яка носить ім'я поетеси. Серед 600 експонатів - речі, що належали Парасці Богуш: горщик, товстостінна сулія для ліків, корито, рушник. Представлено першу збірку Лесі Українки "На крилах пісень" 1904 року видання тощо.

Екскурсії проводять юні екскурсоводи.

Олександрівська чоловіча гімназія – найстаріший навчальний заклад Сум. Пам'ятка архітектури національного значення.

Заснована меценатом Павлом Харитоненком. Основний корпус у стилі класицизму споруджено в 1873 році. Пізніше було побудовано пансіон на 40 осіб для іногородніх учнів. Завдяки гостроверхим вежам, зубцям, стрілчастому порталу і таким самим вікнам, ця будівля нагадує середньовічний замок. У цьому ж стилі збудовано лікарню. Незвичайні за красою сходи, що ведуть на другий поверх головного корпусу, та двосвітла актова зала.

Наразі це Сумська класична гімназія, що спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови.

Пам'ятник підприємцю Іванові Харитоненку стоїть на одній із центральних площ Сум.

Успішний цукрозаводчик і меценат, один із найбагатших людей Російської імперії ХІХ століття, Іван Харитоненко значно вплинув на розвиток міста Суми. Він та його нащадки будували у місті лікарні, навчальні заклади, інші об'єкти інфраструктури.

В 1899 році на площі Покровській було встановлено пам'ятник Іванові Харитоненку роботи скульптора Олександра Опєкушина. На початку XX століття його було знищено більшовиками, але відновлено в 1996 році.

Скульптура "Малюки-ласуни" на вулиці Воскресенській встановлена в Сумах  до 355 річчя міста. Це данина пам'яті цукровій промисловості родини Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання у ХІХ столітті.

Пам'ятник створено скульпторами Олегом Прокопчуком та Володимиром Буковим. Бронзовий хлопчик на стільці поїдає з мішка цукор, а дівчинка стоїть поряд. Приєднатися до них може будь-який перехожий, присівши на вільний стілець.

Того ж дня на Покровській площі в Сумах було відкрито пам'ятник цукру-рафінаду.

Пам'ятник цукру-рафінаду у Сумах відкрито до 355-річчя міста на згадку про колишню цукрову славу Сум.

Знаходиться на Покровській площі, навпроти пам'ятника цукрозаводчику Іванові Харитоненку, завдяки якому місто досягло процвітання у ХІХ столітті. На той час цукор почали пресувати в невеликі куби, і саме цю форму монумента обрали скульптори Віктор Довголюк та Олексій Шевченко.

На великий рафінадний куб можна зійти по кам'яних кубиках, щоб сфотографуватися на пам'ятці, що символізує багатство області. Передбачається, що окремі цукрові кубики будуть розкидані по всьому місту.

Того ж дня на вулиці Воскресенській у Сумах було відкрито скульптуру "Малюки-ласунки".

Парк культури та відпочинку імені Івана Кожедуба площею 58 гектарів знаходиться у центрі міста Суми.

У парку працює безліч атракціонів, регулярно відбуваються виставки, фестивалі та інші культурні заходи.

Неподалік центрального входу до парку розташований сучасний стадіон "Ювілейний". У південно-східній частині парку розташований міський пляж на річці Псел.

Однобанна кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці була збудована на західній околиці Лебедина в XVIII сторіччі.

Точна дата побудови невідома, але з архівних документів випливає, що в 1777 році вона вже підлягала ремонту.

У 1875 році Успенська церква перебудована за проєктом архітектора Федора Данилова.

За радянських часів храм був закритий та покинутий. Наразі ведеться реставрація.

Природний заповідник “Михайлівська цілина” - це унікальна ділянка цілинного плакорного лугового степу площею 202 гектари, якої жодного разу не торкався плуг.

З 1741 року ці землі належали графам Капністам, які на своєму конезаводі в Михайлівці розводили орловських рисаків. Великі ділянки степу були виділені під пасовища і тому ніколи не розорювалися.

У 1928 році "Михайлівська цілина" була оголошена заповідником, до останнього часу входила до складу Українського степового природного заповідника (у 2009 році. виділена в окрему зону, що охороняється). Територія заповідника, оточена полезахисною лісопосадкою, є невисоким пагорбом, що поступово знижується до оточуючих його балок. Загальна площа заповіднику становить 882,9 гектари.

Тут росте понад 500 видів трав, 38 з яких охороняються (11 занесено до Червоної книги України). Оскільки вони цвітуть у різний час,  протягом літа степ 10-12 разів змінює колір.

У заповіднику мешкають зайці-русаки, лисиці та дрібні гризуни.

Екскурсії "Михайлівською цілиною" організує Лебединський міський краєзнавчий музей.

Пророко-Іллінську церкву в Сумах споруджено на штучному насипі.

Була закладена ще 1836 році, але після пожежі будівництво тривалий час було заморожено.

Церква зведена в стилі класицизму з елементами еклектики.

Парк імені Івана Асмолова – пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Парк площею близько 3 гектарів знаходиться через дорогу від собору Святої Трійці у Сумах. В середині ХІХ століття купець ІІ гільдії Іван Асмолов купив квартал землі на вулиці Троїцькій для будівництва своєї резиденції. Навколо будинку, збудованого за останньою архітектурною модою, було розбито парк. Асмолову, пристрасному мандрівнику та селекціонеру, з усього світу привозили екзотичні рослини, які чудово вживалися з місцевими.

Нині у парку росте близько 100 рідкісних порід хвойних та листяних дерев, близько 30 сортів бузку. На території парку розташований Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення. Садибний будинок Асмолова є одним із його корпусів.

Невеликий одноповерховий садибний будинок у Лебедині збудований у першій половині ХІХ століття братами Залеськими.

В 1859 році в садибі Залеських зупинявся Тарас Шевченко.

До кінця XX століття тут розташовувався краєзнавчий музей. Зараз будівля порожня, потрібна реставрація.

Садиба Суханових-Сумовських - гарний двоповерховий будинок палацового типу в Сумах.

Побудований у 1895 році сумським підприємцем та меценатом Миколою Сухановим. Згодом садиба перейшла у власність родини Сумовських. Садибний будинок розташований у глибині парку за огорожею з кованою брамою та фігурними ґратами.

Двоповерхова житлова будівля з багатими архітектурними прикрасами була з'єднана підземним ходом із конторською будівлею з мансардою в стилі неоренесансу. На межі садибної ділянки стоїть довга будівля господарського корпусу.

Наразі в різних приміщеннях садиби Суханових розміщено Інститут прикладної фізики, служби Академії банківської справи, а також один із підрозділів МВС.

У приміщенні бібліотеки банківської академії відкрито експозицію "Суханови в Сумах", яка розповідає про життя та благодійність родини Суханових.

Свято-Воскресенський кафедральний собор - головний православний храм Сум, найстаріша кам'яна споруда в місті, чудовий зразок українського бароко.

Собор побудований на межі XVII-XVIII століть коштом засновника міста Герасима Кондратьєва та його сина Андрія Кондратьєва. За легендою, при будівництві в стіну храму було замуровано сестру Кондратьєва - Марію, отаманшу розбійницької зграї.

Архітектура двоповерхового кам'яного собору повторює традиційні форми української дерев'яної храмової архітектури - він схожий на тризрубні козацькі церкви. Судячи з товщини стін (до 1,5 метрів), характерної форми вікон-бійниць та розташування на лінії колишніх. міських укріплень, Воскресенський собор входив до оборонної системи Сум. До річки вів підземний хід, який тепер засипаний.

За радянських часів тут був розташований відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею. Після 1991 року Воскресенську церкву повернули віруючим, і тепер є кафедральним собором Сумської єпархії Православної церкви України.

Імпозантна Свято-Миколаївська церква в Лебедині, що поєднує у своєму архітектурному образі візантійський стиль із ренесансом - яскравий зразок можливостей так званого "цегляного стилю", поширеного у XIX-XX століттях в Україні.

Миколаївська церква збудована в 1890 році за проєктом архітектора Володимира Нємкіна. Автор багато прикрасив стіни храму хитромудрими карнизами, арками та іншими складними елементами.