Пам'ятки Сумського району

Великий кам'яний Успенський собор розташований на терасі над селом Межиріч, біля підніжжя плато високого правого берега річки Псел.

Закладений у 1759 році на замовлення та коштом місцевого уродженця Луки Білоуса, архімандрита Києво-Печерської лаври, як соборний храм сотенного містечка Межиріч. Зразком послужив Успенський собор в Охтирці (1728-1738 роки, не зберігся).

Споруджений у рідкісному храмовому стилі, властивому Слобожанщині, собор є цінною пам'яткою української національної архітектури доби бароко.

Фонтан-пам'ятник Сумці, встановлений у 2008 році на одній із центральних пішохідних вулиць Сум, символізує легенду про заснування міста.

За переказами, перші переселенці-козаки з містечка Пруда на Київщині на чолі з отаманом Кондратьєвим влітку 1655 року знайшли на місці, де невелика річка впадала в Псел, три мисливські суми з монетами. Річку назвали Сумкою, а засноване тут місто – Суми.

Скульптор Олексій Шевченко відтворив легенду в камені: над криницею з водою висить сумка з грошима, з якої також витікає вода. З'явилася нова міська традиція - змочувати обличчя, сумки та гаманці "чарівною" водою з колодязя.

Лебединський міський художній музей імені Бориса Руднєва розташований у старовинній будівлі в центрі міста.

Початок створення художнього музею в Лебедині було покладено в 1918 році інженером-технологом з Харкова Борисом Руднєвим. Експозиція створювалася на основі націоналізованих колекцій місцевих поміщиків, зокрема зі Строганівської садиби в Хотіні під Сумами.

Наразі в експозиції близько 2 тисяч раритетів. Серед них непогані колекції українського портрету XVIII століття, роботи художників Дмитра Левицького, Василя Полєнова, Сергія Васильківського, Григорія Мясоєдова, Валентина Сєрова, родини Кричевських тощо.

Перший дерев'яний храм побудував у Низах засновник селища Герасим Кондратьєв ще в 1678 році на згадку про загиблого сина Івана.

Нинішня цегляна церква Іоанна Богослова споруджена цукрозаводчиком Миколою Сухановим у 1910 році.

За радянської влади будівлю церкви використовували як овочевий склад.

Нині храм діючий.

Церква Казанської ікони Божої матері була закладена в Басівці у 1906 році на честь загиблих у російсько-японській війні. В 1912 році Казанську церкву освятили.

Внутрішній інтер'єр був прикрашений фресками, присвяченими пам'яті жителів Басівки, що загинули при Порт-Артурі, в Маньчжурії, на кораблях 1-ї, 2-ї та 3-ї Тихоокеанських ескадр. Також в інтер'єрі було зображення Святої Трійці – копія розпису храму Христа Спасителя в москві.

Нині храм у напівзруйнованому стані.

Мурована однобанна церква Різдва Іоанна Предтечі зі дзвіницею знаходиться на північно-східній околиці Сум, яка має історичну назву слобода Лука.

Церква є головною архітектурною домінантою Луки, добре проглядається із залізниці, з Липенського городища та з берегів річки Псел. Територія церкви оточена стіною з двома кованими орнаментальними брамами кінця XIX століття.

У 1687 році сумський полковник Герасим Кондратьєв заснував на Луці дівочий Іоанно-Предтеченський монастир, в якому в 1691 році було збудовано однойменний дерев'яний храм. Монастир був закритий в 1787 році.

На його місці в 1837 році коштом родини місцевих дворян Линтварьових була побудована кам'яна тричасткова церква з дзвіницею як парафіяльний храм для Луки та сусіднього села Баранівки. У 1907 р. до церкви прибудували два бічні вівтарі – Святої Трійці та Святого Іоанна.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Юнаківці – видатна пам'ятка архітектури класицизму.

Прекрасна п'ятиглава двоярусна церква в стилі класицизму, виконана за проєктом архітектора Олександра Палицина, нагадує твори архітектора кінця XVIII – початку ХІХ століття Джакомо Кваренгі. Будівництво було розпочато в 1793 році на місці старого дерев'яного храму і тривало 13 років коштом князя Михайла Голіцина. Кам'яний храм мав три престоли: в ім'я Святого Миколая Чудотворця, Архістратига Михаїла та головний – на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1874 році в нижньому підвальному поверсі храму також було облаштовано теплу церкву Трьох Святителів. Діяла церковно-парафіяльна школа.

Церква Різдва Богородиці тривалий час залишалася чинною навіть за радянської влади, але була закрита в 1960-х роках, до наших днів дійшла у напівзруйнованому стані.