Пам'ятки Тернопільської області

Кармелітський монастир-фортеця з ренесансним Успенським костелом споруджено в Теребовлі на березі річки Гнізна в 1617 році коштом Петра Ожиги.

Обнесений фортечною стіною із чотирма кутовими вежами з бійницями. Найпримітнішою спорудою монастиря є колишній теребовлянський парафіяльний костел, будівництво якого було завершено в 1639 році. Тут зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яка зараз знаходиться у Гданську.

За радянських часів у приміщеннях монастиря кармелітів розміщувалася фабрика ялинкових іграшок.

В 1990 році комплекс передали громаді Української автокефальної православної церкви. Костел переосвятили на православну церкву Святого Володимира, у монастирських приміщеннях відкрилася духовна семінарія.

Величний монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього височить у центрі Бучача на протилежному від Бучацького замку пагорбі, що в урочищі Федір.

Побудований для отців василіян, яких у XVIII сторіччі запросив до міста Стефан Потоцький для заснування богословської школи.

Центральною спорудою комплексу Василіянський монастиря є барочна Хрестовоздвиженська церква із дзвіницею (архітектор Йоган Шільцер). З двох боків до неї примикають корпуси келій та василіянської гімназії (зараз Бучацький колегіум імені Святого Йосафата).

За радянських часів Василіянський монастир в Бучачі був закритий та руйнувався, проте після 1991 року проведено повну реставрацію. Усі будівлі, включаючи гідроелектростанцію на річці Стрипа, відновлені та використовуються за призначенням.

Перший на Заході України музей ретро-автомобілів "Ретро-Кортеж" відкрито в Тернополі в 2016 році з ініціативи підприємця Тараса Демкура.

Представлено понад 20 старовинних автомобілів, частина з яких має цікаву історію. Зокрема, в колекції є автомобіль "Ягуар", який належав президенту США Річарду Ніксону, а також "Майбах" зі ставки Гітлера "Вервольф". Найстаріший автомобіль датується 1933 роком.

Також представлені відреставровані мотоцикли, стара радіотехніка, колекція міні-автомобілів із різних куточків світу, військова техніка.

Народний музей було створено при Будинку дитячої та юнацької творчості міста Заліщики в 1985 році. В 1992 році його було переоформлено в "Музей "Стрілецької слави". 

В експозиції музею - історія виникнення Легіону Українських Січових Стрільців, інформація про структуру бойового формування, бойові операції, експонати про побут і культуру.

Музей Арсена Річинського заснований в 2004 році при Кременецькому медичному училищі, яке носить ім'я цього видатного українського громадсько-політичного і церковного діяча, композитора, фотографа, краєзнавця, основоположника української етнології релігії, лікаря. Відкриття музею відбулося в 2008 році.

В експозиції музею зібрані численні та цікаві історичні документи, книги, фотографії, які ілюструють життєвий шлях цієї непересічної особистості. Автором більшості розміщених на музейних стендах фотографій є сам Арсен Річинський, адже він був фаховим фотографом. Підписи до фотографій – його ж авторства.

Музейна кімната всесвітньо відомого українського, канадського, швейцарського економіста, громадського діяча, мецената, колишнього члена Римського клубу Богдана Гаврилишина діє в селищі Коропець на першому поверсі Будинку культури з 2019 року.

Богдан Гаврилишин народився в Коропці в 1926 році. Був радником трьох президентів та 14-ти прем'єр-міністрів України.

В музейній екпозиції можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато світлин з різних етапів його життя.

Обласний комунальний музей Богдана Лепкого в місті Бережани відкрився 1995 року в приміщенні Бережанської ратуші на площі Ринок.

Саме тут з 1805 року розташовувалася Бережанська гімназія, де навчався, а згодом і викладав видатний український поет, письменник, літературознавець і громадський діяч Богдан Лепкий. Тут він почав писати свої перші вірші та оповідання.

Основний фонд музею Богдана Лепкого налічує близько 3500 експонатів. Експозиція у шести залах складається з прижиттєвих видань творів письменника, оригінальних світлин, різного роду документів, підручників, публікацій в німецьких часописах та малярських робіт. 

Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Бережанський музей книги.

Музей Володислава Федоровича заснований у 2007 році як Музей історії села Вікно. Розташований в адмінбудівлі в центрі села.

Оновлена експозиція відкрилася 2021 року. Вона присвячена українському громадсько-політичному діячу та меценату Володиславу Федоровичу, чий батько Іван Федорович був дідичем з села Вікно у XIX столітті. Успадкувавши маєток у Вікні, Володислав Федорович збирав у ньому твори народного мистецтва, заснував школу та виробництво килимів.

У 1873-1874 років у віконському маєтку жив і працював український маляр Корнило Устиянович. На запрошення Федоровича до маєтку приїжджав Іван Франко. Детальніше про цем це можна дізнатися в музейній експозиції, яка розгорнута у п'яти залах.

Центральними експонатами музею є частина килиму та статуетка папуги, які селянам вдалося врятувати з пожежі в маєтку Федоровичів у 1917 році. Також представлені зразки гончарської школи села Товсте і копії килимів, які ткали в селі Вікно. В етнографічній залі експонуються старовинні предмети селянського побуту.

Музей пропонує відвідувачам як традиційні екскурсії, так і аудіогіди.

Лановецька міська комунальна установа "Музей Івана Марчука" створена 2011 року. До її складу входить Музей-кімната Івана Марчука у його рідному селі Москалівка поблизу Ланівців.

Музей Марчука безпосередньо у Ланівцях створюється з 2020 року в колишньому приміщенні кінотеатру "Супутник", що в центрі міста. Це має бути сучасний музей iз картинною галереєю, творчою майстернею та зоною для інсталяцій.

Музей Івана Марчука створений 2010 року в приміщенні Москалівської початкової школи на батьківщині художника – у селі Москалівка поблизу Ланівців. Заклад є підрозділом Лановецької міської комунальної установи "Музей Івана Марчука".

Народний художник України Іван Марчук народився у Москалівці у 1936 році в родині місцевого ткача, закінчив семирічну сільську школу. Згодом навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша. На сьогодні у творчому доробку майстра близько 5000 картин, які експонуються в музеях на всіх континентах світу.

Протягом тривалого часу музей у Москалівці був єдиним музеєм Івана Марчука в Україні. Його започаткували місцеві педагоги-­ентузіасти в одній шкільній кімнаті за особистого сприяння художника. Згодом експозиція розширилася.

Зараз музей має два експозиційні зали, де представлені деякі особисти речі Івана Марчука, документальні матеріали про життя художника у Москалівці, про його творчий шлях та світове визнання. Протягом певного часу в музеї експонувалося понад 40 орігиналів картин Марчука, але тепер пожна побачити лише репродукції. Екскурсії проводять школярі.

Музей історії освіти "Волинські Афіни" створений у Кременці в 2024 році. Є структурним підрозділом Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

До складу музею входять: "Музей історії освіти", "Наукова лабораторія "Творчість Уласа Самчука та Бориса Харчука: художній літопис ХХ століття", "Навчально-методичний центр імені Мазурка", "Європейський лінгводидактичний освітній хаб вивчення мов і культур", "Галерея батьків-засновників освітніх закладів міста Кременець" тощо.

Музейна експозиція відображає всі етапи історії Академії.

Музей в Підгайцях було створено в 1993 році як музей Української Повстанської Армії з ініціативи "Союзу Українок" в підвальному приміщенні, де колись працівники НКВС катували політв’язнів. У 2002 році на базі музею УПА був створений народний історико-краєзнавчий музей Підгаєччини. Нині музей розташовується в колишній будівлі Українського народного дому в стилі українського модерну.

Експозиція музею представлена у трьох тематичних відділах. Перша зала присвячена археології краю та історії визвольної боротьби на Підгаєччині. В ній експонуються збірка споминів колишніх вояків Української Повстанської Армії "В рядах УПА", хроніка "Незабутні літо та осінь повстання незалежності 1991 року", матеріали "Відзначення 60-ліття". Велику цінність представляє і переклад з російської публіцистичного твору Івана Біласа "Репресивно-каральна система в Україні у 1917-1953 роках", написана на основі досліджень архівних матеріалів, в яких розкривається підступна технологія поборювання національно-визвольного руху ОУН-УПА, яку практикували органи НКВС.

Друга зала – художньо-публіцистична. В ній розміщені картини і літературно-публіцистичні матеріали місцевих краєзнавців та колишніх жителів Підгаєччини, які зараз проживають за кордоном. 

Третя зала – народознавча. В ній представлені експонати, що відображають культуру й побут селян, які проживали на теренах краю впродовж ХІХ століття.

Народний музей історії села Стіжок відкрито в 1982 році. Статус "Народного музею" отримав у 1993 році.

Від початку музей займав одну кімнату в місцевій школі. У 1985 році в селі збудували новий будинок культури, в який була перенесена музейна експозиція.

Ретельно підібрані експонати, дбайливо оформлені стенди, переважна кількість речей-оригіналів у музеї розповідають про  історію Стіжка, починаючи з часів заселення цієї місцевості і аж до наших днів. 

Окрема експозиція висвітлює події сучасної історії України.

Музей історії Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької має музейну кімнату, яка знайомить з історією навчального закладу від часів його заснування у 1958 році.

Експозиція розповідає про кожне відділення, що функціонують у навчальному закладі: “Фортепіано”, “Оркестрові струнні інструменти”, “Оркестрові духові та ударні інструменти”, “Народні інструменти”, “Хорове диригування”, “Спів”, “Теорія музики”, “Образотворче мистецтво”.

В експозиції представлені концертні костюми оркестрів, хорів та ансамблів, старовинні музичні інструменти. Окремі стенди розкривають досягнення деяких випускників.

Музей на честь митрополита Луцького і Волинського Якова (Панчука) відкрили в 2013 році у селі Лосятин, де народився владика. Музей відкрито на подвір’ї церкви Архістратига Михаїла.

Експозиція музею ілюструє життєвий шлях і діяльність митрополита архіпастиря, розбудовника української помісної церкви.