Пам'ятки Київської області

Тетіївський народний історико-краєзнавчий музей заснований у 1967 році. З 1989 року розташовується в приміщенні колишнього банку початку XX століття, навпроти Центрального міського парку Тетієва.

На сьогодні фонди музею налічують понад 4000 експонатів, які виставлені в семи кімнатах. Експозиція розповідає про далеке минуле Тетіївщини, події Української революції, Голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну та повоєнну відбудову.

Привертає увагу насичений матеріалами стенд "Тетіїв на перехресті віків" про історію розвитку міста. Постійно поповнюються експонатами виставки "Євромайдан" та "Неоголошена війна".

Трипільський етно-історичний комплекс розташований в мальовничому місці над дніпровською затокою в селі Трипілля на Київщині, навпроти Дівич-гори. Це приватний музейно-розважальний заклад сучасного формату, що в інтерактивній формі знайомить з історією і культурою України від найдавніших часів.

Ще у 2006 році на цьому місці відомий колекціонер Олександр Поліщук спільно з архітектором Володимиром Лазоренком, художником Анатолієм Гайдамакою та істориком-белетристом Юрієм Шиловим відкрили приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта-Україна". Основу його експозиції складала зібрана Поліщуком особиста колекція предметів побуту трипільської культури.

Після тривалої перерви музей наново відкрився у 2023 році у новому форматі. Експозиція на трьох поверхах знайомить з археологічними знахідками на території Київщини та нематеріальною культурною спадщиною регіону.

На першому поверсі музею можна відвідати українську світлицю та залу ручної праці, де представлені старовинні ткацькі верстата, веретена, а також велика колекція старовинних вишитих сорочок, рушників, килимів. У залі Едіакарського періоду експонуються скам'янілості перших живих організмів і тварин, які були знайдені на території України. В експозиції трипільської культури представлена кераміка трипільського типу (переважно безпаспортна і неатрибутована). У виставковій залі зараз експонуються ляльки-мотанки майстрині Юлії Петренко.

В окремій будівлі взимку відкривається Резиденція-музей святого Миколая. Працює кафе з каміном в українському стилі, де проводяться дитячі майстеркласи, чайні церемонії, тематичні заходи, пропонуються обіди під замовлення туристичних груп. Крім звичайних екскурсій, в музеї проводять квести. У сувенірній крамничці продаються вироби ручної роботи.

Труханів острів - одне з найулюбленіших місць відпочинку киян.

За легендою, острів названо ім'ям половецького хана Тугорхана, оскільки наприкінці XI століття на ньому була резиденція його доньки - дружини київського князя Святополка.

Довгий час ця земля була безлюдною, з XIX століття стала набувати популярності як зона відпочинку з Центральним пляжем. У 1950-х роках Труханів острів був з'єднаний з Правим берегом Дніпра підвісним Пішохідним мостом, який відчутно вібрує під ногами при великому скупченні народу.

В урочищі Кам'яниця у північно-західній частині Ржищева збереглися залишки козацької сторожової фортеці: вали, рів та підземний хід.

За легендою, під час тривалої облоги останні захисники фортеці, що залишилися живими, - три брати - сховали полкову скарбницю в колодязі Вигадка, який також зберігся до наших днів.

Дерев'яна Успенська церква у Вільховці збудована у XIX столітті на місці старого Михайлівського храму, відомого з 1700 року.

Церква дев'ятизрубна п'ятиголова, зі складною композицією обсягів, що є рідкістю для Київщини. Верх виконаний у псевдовізантійському стилі, що робить церкву схожою на храми княжого періоду. Частково збереглися старовинні розписи в інтер'єрі.

На території знаходиться могила Колотновської, дружини місцевого священика.

Приватна фабрика ялинкових прикрас родини Бакунів розташована поруч з Києвом, в селі Луб'янка під Гостомелем.

У 2007 році Василем Бакуном та його дітьми Ігорем та Катериною тут налагоджено традиційне, але сучасніше виробництво скляних ялинкових куль, розписаних вручну. 

В ході екскурсії відвідувачам демонструють різні етапи іграшкового виробництва: видування куль зі скляних трубок, сріблення куль розчином оксиду срібла, сушіння у спеціальних печах та, нарешті, ручний розпис, який здійснюють студенти художніх вищих навчальних закладів. Відвідувачі можуть замовити персональний малюнок або зробити напис на кулі.

Луб'янська фабрика ялинкових прикрас виготовляє понад 2000 видів ялинкових іграшок, багато з яких можна купити у фірмовому магазині за ціною виробника.

В перший же день повномасштабного російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, фабрика і село Луб’янка були окуповані росіянами. Ігор Бакун, син засновника фабрики, який працював склодувом ялинкових прикрас та проводив екскурсії, був розстріляний російськими військовими. 

Наразі фабрика ялинкових прикрас в Луб’янці не приймає екскурсійні групи. Натомість фабрика організовує виїзні майстер-класи на базі шкіл чи дитячих садочків.

Страусина ферма "ВІП Страус" (VIP Ostrich Farm) була відкрита під Києвом у 2001 році. Головний напрямок діяльності ферми - це розведення африканських страусів з метою подальшої реалізації молодняку ​​та розведення дорослого стада. Використовуються технології страусиних ферм США та Канади, які адаптовані під українські умови.

За попередніми домовленостями проводяться пізнавальні та розважальні екскурсії територією ферми. Також можна придбати сувеніри на згадку виготовлені з пір'я та шкаралупи яєць африканських страусів, сфотографуються з птахами та отримати фотографію страуса на згадку.

Заповідник-ферма "Кийлівська Асканія" розташований у мальовничому куточку Київщини, далеко від доріг. Захищений з усіх боків кілометровою смугою густого лісу.

У заповіднику створені всі умови для відпочинку в дикій природі та для спілкування з тваринами, які вільно пересуваються територією та практично ручні.

На території заповідника є 5 водойм для лову риби, де живуть лебеді та гуси, гніздяться дикі качки. Багатство "Кийлівської Асканії" становлять екзотичні тварини та птиці: чорні африканські страуси, камерунські кізочки, в'єтнамські свині, фазани, пухові кури.

Цілий рік для любителів верхової їзди - катання на конях, а для дітей - катання на візку, запряженому осликом. Покуштувати екзотичні продукти можна у кафе-барі "Екзотичні страви". Працює сувенірна крамниця, також є банкетна зала на 40 осіб.

Публічна експозиція "Подарунки президентам України" є загальнодоступною частиною Фонду президентів України, що функціонує на базі Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського в Києві.

Фонд заснований у 1996 році. Колекція музею подарунків президентам України нараховує близько 2000 предметів і документів, пов’язаних із життям та діяльністю керівників української держави. Тут є подарунки з різних куточків світу.

Серед експонатів різноманітні твори мистецтва, як, наприклад: предмети народних промислів (вишиванки, дерев’яні скриньки, килими, вази, посуд тощо), музичні інструменти, декоративна зброя (шаблі, мечі, булави тощо), картини (виконані різними техніками на полотні, шовку, папірусі, з використанням каміння, гаптовані тощо), предмети одягу (мантії, національний одяг тощо), макети військової техніки, почесні нагороди та відзнаки президентів України, скульптури та нумізматичні експонати тощо.

Особливу увагу привертає килим з портретами 12 президентів пострадянських країн, подарований Леоніду Кучмі таджицьким колегою Емомалі Рахмоном у 1997 році.

Світло-музичний фонтан зі скульптурною композицією "Груша" відкрили у київському парку "Позняки" у 2012 році.

У центрі композиції - чотириметрова скульптура із нержавіючої сталі. За задумом автора проєкту, київського скульптора Олексія Золотарьова, груша, як символ солодкого життя, поділена на 7 нерівних частин, що символізує руйнування та водночас створення, об'єднання.

Поліровані поверхні скульптури дають можливість взаємодії з глядачем.

Хоральна (центральна) синагога збудована в XIX сторіччі коштом єврейської громади міста Біла Церква. Будівля виконана у стилі еклектики.

У віці 16 років тут почав свій шлях кантора Пінхас Мінковський, про якого писав Бабель в одному зі своїх оповідань про Беню Крика: "Похорон Йосипа буде за першим розрядом: шість коней, як шість левів, дві колісниці з вінками, хор із Бродської синагоги, сам Мінковський прийде відспівувати покійного вашого сина".

За радянських часів синагогу було закрито, зараз будівля належить технолого-економічному коледжу Білоцерківського національного аграрного університету.

Борщагівський храм Казанської ікони Божої Матері "Живоносне Джерело" заснований в середині XVII сторіччя, одразу після заснування села Братська Борщагівка (нинішній район Києва) на землях, подарованих Київському Братському Богоявленському монастирю козацьким гетьманом Іваном Петражицьким-Кулагою.

Головною святинею був чудотворний образ Божої Матері Борщагівської, за легендою знайдений сліпим ченцем поруч із старовинним колодязем.

Нинішня кам'яна будівля церкви Живоносного Джерела у псевдовізантійському стилі споруджена у 1872 році. Храм хрестоподібний у плані, п'ятиголовий, з великим центральним куполом та триярусною дзвіницею. Пізніше були прибудовані два бічні притвори.

За радянських часів храм був закритий, використовувався як зерносховище. В 2002 році відроджений храм Казанської ікони Божої Матері "Живоносне Джерело" освятив Патріарх Київський та всієї Русі Філарет.

Дерев'яний храм святого великомученика Димитрія Солунського є центральною спорудою етнографічного комплексу "Українське село".

Храм заснований коштом народного депутата Володимира Бондаренка на місці, де в 2004 році на нього було скоєно невдалий замах – його автомобіль закидали пляшками з горючою сумішшю. Будівництво було завершено в 2007 році.

Храм збудований із циліндричного зрубу у вигляді восьмикутної ротонди. Інтер'єр прикрашає різьблений іконостас у стилі українського бароко. При храмі святого великомученика Димитрія Солунського діє парафіяльна школа.

Хутір Млинок виник неподалік Веприка в XVII-XVIII сторіччі, коли мірошник Дем'ян Цукренко поставив тут водяний млин на річці Кирша при її впадінні в Ірпінь.

Проте поселення на цьому місці існували з найдавніших часів, починаючи з неоліту (XII-X сторіччя до нашої ери), про що свідчать археологічні знахідки. Збереглися укріплення пізнішого скіфського городища VI-V сторічь до нашої ери. Вал довжиною 1,5 кілометри, висотою 5 метрів, шириною до 25 метрів з ровом глибиною 2 метри захищає площу близько 40 гектарів. Це одне із найбільших скіфських городищ на Кевщині. У розрізі вал можна побачити прямо на під'їзді до хутора, поруч із оригінальними дерев'яними воротами та сторожовою вежею.

На березі водосховища споруджено каплицю Нерукотворного Образу Ісуса Христа та Феодорівської Ікони Божої Матері.

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України створений 1966 року за сприяння голови правління Спілки письменників України Олеся Гончара.

Розташовується в історичній будівлі Бурси Софійського монастиря (1763-1767 роки), на території Національного заповідника "Софія Київська". 

У фондах архіву-музею зберігаються документи з літератури, мистецтва й культури України XVIII–XX століть, біографічні та епістолярні матеріали, рукописи творів, графічні праці та світлини багатьох українських письменників, художників, композиторів, діячів театру та кіно. Деякі з цих матеріалів представлені в експозиційних залах музею. 

Особливий інтерес становлять відтворені інтер'єри робочих кабінетів з особистими речами видатних діячів української культури. Серед них мемтріальні кабінети кінорежисера Олександра Довженка, письменників Юрія Яновського, Михайла Стельмаха, Івана Микитенка, поета Андрія Малишка, художника Миколи Глущенка. 

При державному архіві-музеї працює читальний зал, де можна замовити для ознайомлення архівні документи.

Відділом Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України є музей "Літературно-мистецькі Плюти" на околиці Києва.