Пам'ятки Луцька

Луцький "будинок з химерами" - найколоритніша житлова будівля в місті. Належить родині сучасного скульптора Миколая Голованя.

Побудований на березі річки Стир за проєктом архітектора Ростислава Метельницького будинок-майстерня прикрашений безліччю кам'яних скульптур у різних стилях, що створює враження повної еклектики. Тут можна зустріти постаті казкових героїв та міфічних істот поряд зі скульптурами святих.

За життя господар будинку особисто проводив екскурсії з оглядом інтер'єрів, оформлених скульптурами з античними мотивами. Микола Головань помер на початку 2022 року, після чого його дружина Тамара повідомила про плани відкрити в будинку музей. З липня 2022 року вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку.

Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла в Луцьку - одна з найцінніших архітектурних пам'яток міста, що входить до найзначніших католицьких святинь Волині.

Побудований у XVII сторіччі одночасно з монастирем єзуїтів за проєктом архітекторів Джакомо Бріано та Бенедетто Моллі. Дзвіниця, що знаходиться поруч, збереглася з XVI сторіччя, коли в Луцьку було засновано католицьке єпископство і з'явився перший латинський собор, який не зберігся до наших днів.

Інтер'єр пишно декорований ліпленням, скульптурою, пілястрами, а також розписами роботи багатьох художників: Миколи Климковича, Павла Вишинського, Тадеуша Конича (Кунце), Яна Прехтля, Вільяні, Франциска Смуглевича, Войцеха Герсона та інших.

При монастирі в XVII-XVIII століттях діяла найбільша на Волині релігійна школа. Нині у будівлях єзуїтського монастиря розміщується технікум харчових технологій.

Петропавлівський костел є кафедральним собором Луцької дієцезії римсько-катольцької церкви в Україні.

Під будинком є трирівневі підземелля (вхід праворуч собору, проводяться екскурсії).

Луцький замок князя Любарта – одна з найпотужніших фортець Волині, візитна картка Луцька.

Верхній замок існував на вершині пагорба ще за часів Рюриковичів.

У нинішньому вигляді типового європейського середньовічного феодального замку збудований в 1340-1385 роках литовсько-руським князем Любартом. Став резиденцією волинських князів, а на деякий час - і столицею Галицько-Волинського держави. Укріплений у 1430-1542 pоках за правління князя Свидригайла.

Комплекс Луцького замку включає В'їзну, Стирову та Владичу вежі, оточені стінами. Всередині знаходяться шляхетський та єпископський житлові будинки. Збереглися фундаменти та підземелля собору Іоанна Богослова XII століття, в якому було поховано князя Любарта та багатьох інших волинських правителів.

На території Луцького замку відкрито кілька музеїв: живопису, дзвонів, будівельної кераміки, друкарства, зброї. Замок постійно реставрується, на території проводяться археологічні дослідження.

Лютеранська церква збудована на місці згорілого кармелітського костелу в 1905-1907 роках як протестантський храм німецьких колоністів, що переселилися до Луцька в кінці ХІХ століття.

Кірху в неоготичному стилі збудував архітектор Християн Бойтельспахер коштом німецької громади.

Після Другої світової війни постраждалий храм був перебудований для потреб міського архіву.

В 1991 році розпочалася реставрація, і з 1994 року тут проводить богослужіння баптистська церква "Будинок Євангелія". При ній відкрито недільну школу.

Будинок ХІХ століття в центрі Луцька, поряд із замком Любарта, в якому в 1890-1891 роках жила літературна родина Косачів.

Це був останній період перебування в місті Лесі Українки, яка на той час була вже тяжко хвора. Службова квартира Петра Косача (батька Лесі) розташовувалась на другому поверсі.

В 2007 році в будинку Косачів відкрито музей "Лесіна вітальня". Потрапити до музею можна за попереднім погодженням із адміністрацією.

Тут розташований офіс Історико-культурного заповідника "Старе місто".

Музей волинської ікони в Луцьку репрезентує регіональну школу волинського іконопису.

Створення колекції пов'язане з ім'ям мистецтвознавця Павла Жолтовського, який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збирання історичного та культурного матеріалу в храмах Волині.

В експозиції представлено понад 1,5 тисячі творів сакрального мистецтва, серед яких близько 600 ікон волинської художньої школи XVI-XVIII століть, твори металопластики, декоративного різьблення та скульптури.

Один із найцінніших експонатів - візантійська ікона Холмської Божої Матері (XI-XII століття). За легендою написана в Єрусалимі апостолом-євангелістом Лукою. Була родовою святинею князя Данила Галицького.

Музей історії Луцького братства – один із наймолодших музеїв Луцька. Він відкрився 2011 року в колишньому приміщенні православного монастиря Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього поруч із Хрестовоздвиженською церквою.

Музей присвячений історії Хрестовоздвиженського православного братства мирян і духовенства, яке діяло в Луцьку у XVII-XVIII та у XIX-XX століттях. Серед його засновників і меценатів була, зокрема, фундаторка Київської братської школи Галшка Гулевичівна, а серед видатних братчиків – гетьман Іван Виговський. Метою діяльності братства було відродження Української православної церкви, що занепала після Берестейської унії 1596 року.

Експозиція музею складається з 12 тематичних розділів, у яких представлено монастирські меблі, оригінальні предмети церковного вжитку, стародруки XVII- XIX століть із бібліотеки Луцького братства, документи з фінансової діяльності братчиків, метричні книги Хрестовоздвиженської братської церкви.

Музей історії Луцького братства є відділом Волинського краєзнавчого музею. Церква відреставрована і використовується Волинським крайовим братством Андрія Первозваного, яке є спадкоємцем Луцького братства Чесного Хреста. Для огляду доступні храмові крипти.

Музей сучасного українського мистецтва родини Корсаків (МСУМК) відкрив 2018 року волинський підприємець і меценат Віктор Корсак.

Музейна експозиція на площі 3000 квадратних метрів розташована на трьох поверхах Культурно-розважального центру "Адреналін Сіті" на північно-східній околиці Луцька.

Це найбільший в Україні музей сучасного національного мистецтва, де представлені живопис, графіка, скульптури, відеоарт, інсталяції та інші твори творів понад 100 провідних українських митців від початку XX століття до сучасності. Загалом представлено понад 800 арт-об’єктів у кількох виставкових залах.

Перлиною колекції є ранній твір основоположника кубізму в скульптурі, всесвітньо відомого українського скульптора Олександра Архипенка "Оголена" (1907 рік), що стала прототипом багатьох майбутніх творів митця. Також музей пишається роботами корифеїв львівського модернізму: Олени Кульчицької, Романа Сельського, Леопольда Левицького та Ярослави Музики.

Нонконформізм радянських часів представлений трьома школами: північно-західною – Львів, Закарпаття; центрально-східною – Київ, Харків; південною – Одеса. Зокрема, експонуються роботи Миколи Малишка, Петра Гончара та інших. Постмодернізм представлено роботами Влодка Кауфмана, Юрія Іздрика, Петра Бевзи, Петра Антипа тощо.

Структурним підрозділом МСУМК є Художньо-меморіальний музей Миколи Кумановського, де представлені меморіальні речі художника: офортний станок, пензлі, мастихін, старий мольберт, на якому – його останнє незавершене полотно.

Також музей має змінну експозицію, що представляє творчість найкращих вітчизняних та закордонних митців. Поруч розташована галерея стрітарту "ПоліхромА", що є майданчиком для розвитку сучасного урбаністичного мистецтва.

Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вулиця Данила Галицького, 33), прозвана "Малим замком". Споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна п'ятирівнева вежа з бійницями.

В липні 2023 року на території Окольного замку відкрився музейний простір, що включає в себе вежу князів Чорторийських, підземелля колегіуму єзуїтів та фрагмент оборонного муру.

В XVII сторіччі Хрестовоздвиженська церква входила до комплексу споруд Хрестовоздвиженського Луцького братства, що включало монастир, лікарню та школу.

Луцьке братство було засноване групою волинських шляхтичів, серед яких - уславлена українська меценатка Галшка Гулевичівна, засновниця Київського братства. Побудована на пожертвування меценатки Хрестовоздвиженська церква має яскраво виражений оборонний характер. В нинішньому вигляді храм відбудовано після пожежі 1888 року.

Під вівтарем церкви збереглися крипти, в яких ховали братчиків, відомих шляхтичів, громадських, культурних та державних діячів. Тут поховані Данило Братковський, Галшка Гулевичівна, Лаврентій Древінський.

Підземелля відкрити для відвідування. У приміщенні монастиря відкрито музей історії Луцького братства.

Житловий будинок поруч із пішохідною вулицею Лесі Українки, в якому зупинявся російський цар Петро I під час візиту до Луцька в 1709 році.

Рідкісний зразок кам'яного житлового будинку, що повторює планування народного житла - "хати на дві половини".

Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан".

Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць.

Проходять екскурсії із дегустаціями.

Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.

Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин.

У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.

В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.

"Будинок Пузини" - найстаріша житлова будівля Луцька. Він був збудований у 1545-1546 роках. луцьким єпископом Юрієм Фальчевським.

Оригінальна двоповерхова будівля зі склепінчастими перекриттями та контрфорсами, розташована прямо біля входу до Луцького замку, раніше прилягала задньою стороною до стіни Окольного замку.

Назву, що прижилася, будинок отримав у XVII сторіччі, коли в ньому проживав єпископ Опанас Пузина. Також будинок належав знатній волинській родині Гулевичів та луцькому війту Андрієві Загоровському.

В даний час "Будинок Пузини" залишається житловим - його займають кілька родин.

Оборонна Велика синагога, прозвана "Малим замком", входила до системи укріплень Окольного замку стародавнього Луцька.

Синагога споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна вежа п'ятиярусна з бійницями.

Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".