Пам'ятки Луцька

Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.

В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.

Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.

Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).

Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

Кафедральний собор Святої Трійці було збудовано в XVIII сторіччі як костел монастиря бернардинів у новій частині міста, яка зараз є адміністративним центром Луцька.

Проєкт розробив архітектор Павло Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, проте після ліквідації ордена бернардинців та передачі храму православній церкві будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко.

До нашого часу в Свято-Троїцькому соборі збереглося внутрішнє оздоблення XIX століття з двоярусним різьбленим та позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.

Луцька пивоварня "Земан" заснована в 1888 році чеським пивоваром Вацлавом Земаном, батько якого, Йозеф Земан, в 1869 році переселився з Чехії до Квасилів на Волині.

В 1906 році дерев'яна будівля заводу була знищена пожежею, але через два роки броварня була знову відбудована в камені. В 1913 році пивоварня вийшла на максимальну продуктивність. Тут варили пиво 4 сортів: "Столове", "Сакура", "Гранат" та "Бок-Бір".

В 1939 році, після приєднання Волині до СРСР, Луцька пивоварня була націоналізована. Після здобуття Україною Незалежності, в 2004 році, було налагоджено виробництво пива під торговою маркою "Земан" на честь засновника пивоварні Вацлава Земана. Наразі тут варять 12 сортів пива.

Луцький зоопарк розташований на території Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.

Зооекспозиція складається із 42 видів фауни. Зокрема, представлені леви, ведмеді, благородний олень, бізон, антилопа, лама, дикобраз, єнотовидні собаки, фазани, павичі, чорні лебеді та інші. Загалом у Луцькому зоопарку мешкають понад 150 тварин та птахів.

На території зоопарку є літнє кафе.

Художній музей у Луцьку презентує видатну колекцію світового та українського живопису, графіки і скульптури різних епох.

Експозиція розміщується у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому 1789 року на руїнах княжого палацу Луцького замку.

Колекція Луцького художнього музею сформована у повоєнні роки на основі збірки з магнатської галереї князів Радзивілів в Олицькому замку. Широко представлено європейський живопис XVII – початку XX століття, зокрема з Італії, Франції, Німеччини, Польщі.

Перлиною колекції вважаєься картина "Святий Ієронім" (1644 рік) – чи не єдина в Україні робота видатного іспанського художника "золотого віку" Хусепе де Рібери.

Луцький художній музей має одну з найбільших в країні збірок польського живопису (Януарій Суходольський, Ян Матейко, Юзеф Брандт та інші), ядром якої є галерея парадних портретів князів Радзивілів та інших аристократів Речі Посполитої. Серед них виділяється портрет королеви Анни Австрійської, дружини польського короля Стефана Баторія, пензля придворного художника Мартіна Кобера. Ще однією окрасою постійної експозиції музею є "Вінчання per procura князя Миколая Чорного Радзвіла з Катериною Австрійською (Гонзагою)" роботи Ксаверія Геського.

Серед шедеврів українського живопису кінця XIX – початку XX століття – картина "Шторм на морі" видатного художника-мариніста Івана Айвазовського. Також в експозиції представлений сучасний український живопис, доробок волинських митців.

Монастир бригідок у Луцьку розміщувався у палаці, що займав південну частину території Окольного замку і був однією з ланок оборонної системи міста в XV-XVI сторіччях.

В 1940-х роках будинок використовувався як в'язниця.

Нині тут знаходиться Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир Православної церкви України. Планується відкриття музею тоталітаризму "Луцька Голгофа".

Музей науки і техніки та промислового дизайну (Музей технічного прогресу) відкрився 2018 року в приміщенні Культурно-розважального центру "Адреналін Сіті" на північно-східній околиці Луцька, поруч із Музеєм сучасного українського мистецтва Корсаків.

Експозиція знайомить відвідувачів із розвитком науки й технологій від найпростіших пристосувань первісних часів і до сучасних гаджетів.

В Музеї науки і техніки працює 18 кафедр: музична, архітектури та дизайну, світло-оптична, фізико-хімічна, військова, медична, геймінгу, історії технічного прогресу, фізики та механіки та інші.

Музей промислового дизайну представляє зразки продукції масового виробництва на перетині мистецтва і техніки. Зокрема, представлені колекції годинників, фотоапаратів, радіотехніки, грамофонів, магнітофонів, телефонів, комп'ютерів. Серед цікавинок – секція 3D пазлів від відомого українського виробника іграшок UGEARS.

Всіх представлених експонатів можна торкатися руками.

Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки створено з ініціативи громадської організації "Джерела".

Музей розташований на території військового містечка в центрі Луцька, в приміщеннях 1925 року побудови.

В експозиції представлено 50 зразків військової техніки та озброєнь. Відкрито постійно діючу виставку "Сторінки військової історії Волинського краю".

Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці - найстаріший діючий православний храм Луцька, який, крім того, ніколи не припиняв своєї діяльності.

Ймовірно, храм був заснований ще в XIII сторіччі онуками київського князя Володимира Великого. Відновлений на давньоруських фундаментах у ХV-XVI століттях, за правління великого князя литовського Вітовта. Після 1625 року церкву розібрали та побудували на її місці новий кам'яний Покровський храм, який потім ще неодноразово реконструювався аж до кінця ХІХ століття.

В останні роки було відреставровано настінні розписи та іконостас. Головна реліквія – ікона Волинської Богоматері, шедевр українського живопису XIII-XIV століть.

В користуванні УПЦ московського патріархату.