Пам'ятки Волинської області

Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан".

Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць.

Проходять екскурсії із дегустаціями.

Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.

Музей історії сільського господарства Волині просто неба (скансен) розташований в селі Рокині на території місцевого дендрологічного парку.

Тут відтворено життя волинських селян ХІХ століття. На невеликій території розміщено 12 старих дерев'яних архітектурних споруд: церкву, млин, кузню, білу та курну хати, господарські будівлі тощо.

Усі експонати музею діючі, відвідувачам пропонують скористатися знаряддями праці та предметами домашнього побуту.

За попереднім замовленням співробітники музею історії сільського господарства Волині в етнічних костюмах розтоплять печі, приготують селянський обід, організують проведення народних свят та старовинних обрядів. Без попереднього замовлення доступна звичайна екскурсія.

Свято-Воскресенський кафедральний собор - п'ятий Ковельський соборний храм, що зберігся до наших днів.

Згадка про перший Воскресенський собор зустрічається в грамоті королеви Бони в 1549 році. Після цього дерев'яний храм неодноразово згорав, але відновлювався.

Кам'яний п'ятикупольний собор був збудований у 1877 році. На фронтоні є розпис - зустріч Ісуса Христа з Марією Магдалиною після Воскресіння.

Будівля старої аптеки Фрідріксона – один із найцікавіших зразків довоєнної цивільної архітектури Ковеля.

Будвля цегляна, двоповерхова. Кут зрізаний і відтятий еркером, який завершується чотиригранним куполом. За деякими даними, будівля зведена в 1799 році, хоча ймовірніше, що це пам'ятка архітектури XIX століття.

Аптеку в Ковелі відкрив провізор Фрідріксон. Клієнтами відомого на всю округу фармацевта були, зокрема, письменник Модест Левицький, котрий працював у Ковелі повітовим лікарем, а також родина Косачів із сусіднього Колодяжного.

Наразі у будівлі аптеки Фрідріксона розміщується Управління культури, молоді, спорту та туризму з галереєю мистецтв, муніципальна аптека №1 з музейною експозицією, а також кафе "Сопрано".

Аптека-музей розташована в приміщенні старої аптеки, збудованої у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин. В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.

У 1920 році в аптеці було засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.

Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.

Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.

У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.

"Будинок Пузини" - найстаріша житлова будівля Луцька. Він був збудований у 1545-1546 роках. луцьким єпископом Юрієм Фальчевським.

Оригінальна двоповерхова будівля зі склепінчастими перекриттями та контрфорсами, розташована прямо біля входу до Луцького замку, раніше прилягала задньою стороною до стіни Окольного замку.

Назву, що прижилася, будинок отримав у XVII сторіччі, коли в ньому проживав єпископ Опанас Пузина. Також будинок належав знатній волинській родині Гулевичів та луцькому війту Андрієві Загоровському.

В даний час "Будинок Пузини" залишається житловим - його займають кілька родин.

Оборонна Велика синагога, прозвана "Малим замком", входила до системи укріплень Окольного замку стародавнього Луцька.

Синагога споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна вежа п'ятиярусна з бійницями.

Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".

Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.

В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.

Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.

Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).

Крім класичних екскурсій, тут проводять різноманітні інтерактивні заходи, квести, майстеркласи та воркшопи.

Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського, Олицький замок.

Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки створено в Луцьку з ініціативи громадської організації "Джерела".

Музей розташований на території військового містечка в центрі міста, в приміщеннях 1925 року побудови. Є філією Національного військово-історичного музею України.

В експозиції представлено понад 1000 експонатів, серед яких авіаційна та бронетанкова техніка, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецька зброя, апаратура иа обладнання військ зв’язку, бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи і фотографії, військові трофеї тощо. 

Відкрито постійно діючу виставку "Сторінки військової історії Волинського краю".

Георгіївська церква (Святого Юрія) - типовий військовий храм, збудований на початку XX століття для розквартированого у Володимирі 149 Чорноморського полку (так звані "Брусилівські казарми").

Подібні храми будувалися за рішенням Головного штабу військового міністерства російської імперії за зразковими проєктами, затвердженими у 1900 році.

У повоєнні роки його переобладнали у будинок офіцерів.

Нині церква Святого Георгія знову діюча. Належить до Православної церкви України.

Горохівський історичний музей засновано в 1967 році як музей революційної, бойової та трудової слави.

Організатором та першим директором був краєзнавець Андрій Максименко.

Експозиція розгорнута у двоповерховому будинку та має такі основні розділи: "Формування української державності", "Горохівщина у Другій світовій війні", етнографічний.

У музеї відкрито низку виставок, серед них: "Реабілітовані історією", фотовиставка до річниці Незалежності України "Рідний мій Горохів".

Горохівський парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Закладений на початку ХІХ століття власником міста Тарнавським.

У парку Тарнавський побудував палац у стилі ампір, у якому було зібрано багату колекцію творів мистецтва, зокрема. рідкісні античні скульптури.

Нині у парку площею 12 гектарів росте понад 80 видів різних дерев та чагарників.

Домініканський монастир заснований у Володимирі в 1497 році великим литовським князем Олександром Ягеллончиком, який пізніше став польським королем.

До цього періоду деякі дослідники відносять зведення дзвіниці, яка зараз височить на розі вулиць Данила Галицького та Соборної.

Нинішній оборонний монастирський комплекс із Троїцьким костелом споруджений у 1789 році. Під час великої пожежі у XIX столітті костел згорів, інші споруди монастиря, повністю позбавлені декору, були пристосовані для міських потреб - тут містився міський суд, потім казначейство, польське староство. Нині це один із корпусів Володимирського професійного коледжу.

Екопарк "Аміла" з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що у 60 кілометрах від Луцька. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входять музей фауни волинських лісів, конеферма з каретним подвір'ям та музей ретротехніки.

На 122 гектарах тут живуть понад 700 благородних оленів, представлених чотирма кроними лініями: англійською, східно-європейською, угорською та латвійською. Поряд із ними у просторих вольєрах також мешкають муфлони, лані, дикі свині, козулі, кулани. Невдовзі "поселяться" ведмеді, рисі та єнотовидні собаки.

На кінній фермі на відвідувачів чекає зустріч із кіньми торійської породи, доброзичливими поні та віслюками. Також працює Музей фауни волинських лісів, де можна більше дізнатися про місцевих тварин, а також ознайомитись з колекцією рогів.

Музей ретроавтомобілів та реплікарів розташований на старому сільському аеродромі. Представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини XX століття та навіть спортивні літаки.

Відвідувачам екопарку "Аміла" пропонують екскурсії, прокат коней, катання на бричках чи санях, прокат ретроавтомобілів, сплави на байдарках, прокат велосипедів тощо.

Ще одним проєктом екопарку "Аміла" є Музей села Радовичі, що розташований у центрі села.