Пам'ятки Обухівського району

Київський обласний археологічний музей в Трипіллі переважно присвячений трипільській археологічній культурі, яка отримала назву цього села на Київщині, де проводилися перші археологічні розкопки.

Темна конструктивістська будівля музею кубічної форми розташована на Посадовій горі, на місці стародавнього городища Треполь. За задумом архітектора Анатолія Ігнащенка, будівля-скриня символізує багатство України, а розташоване навколо каміння – брилу землі.

Київський обласний археологічний музей створено до 100-річчя відкриття Вікентієм Хвойкою трипільської культури на базі колишнього музею комсомольської слави. В експозиції представлено 34 тисячі експонатів. Найцікавіші з них виставлені в трипільській залі, що стилізована під храм трипільців: кераміка, прикраси, макети трипільських жител тощо. Загалом близько 200 виробів різної форми, розміру, застосування та орнаментування.

Ще у двох залах розміщені експонати інших епох, починаючи з кам'яного віку та закінчуючи XVIII століттям. Продаються сувеніри, що імітують трипільську кераміку. Найбільшою популярністю користується оригінальний біноклевидний ритуальний посуд трипільців.

Поруч із будівлею археологічного музею встановлено на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник  археологу. Перед пам’ятником споруджено “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановлені великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 мільйонів років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав.

Відділеннями Київського обласного археологічного музею є Археолого-краєзнавчий музей у селі Копачів, Історико-краєзнавчий музей у селі Соснова, Музей Анатолія Солов'яненка в селі Козин, Військово-історичний музей села Трипілля, Музей Вікентія Хвойки та Музей Івана Франка в селі Халеп'я, Музей Козаччини та Картинна галерея в селі Германівка.

Літературний меморіальний музей-садибу Андрія Малишка відкрито в будинку на околиці Обухова, де майбутній поет народився в 1912 році.

Експозиція присвячена життю та творчості поета, а також етнографії Південної Київщини.

Особливий інтерес представляють особисті речі Малишка: робочий стіл з друкарською машинкою, книги та інші.

Меморіальний будинок-музей Івана Сошенка в Богуславі відкрито в 1973 році в будинку батька художника, в якому він народився в 1807 році.

Експозиція розміщена в трьох кімнатах. У першій кімнаті експонуються матеріали, що розповідають про дитячі та юнацькі роки Івана. Експозиція наступної кімнати висвітлює перебування художника у Петербурзі та навчання в Академії мистецтв (1832-1838 роки). У третій кімнаті розповідається про зустріч Івана Сошенка з Тарасом Шевченком, роботу художника вчителем малювання.

В музеї представлені фоторепродукції численних ескізів та малюнків художника, а також фотокопії, які розповідають про діяльність Івана Сошенка як педагога, про останні роки його життя.

На території  музею встановлено пам'ятник Івану Сошенку (скульптор Іда Копайгоренко, архітектор Вольдемар Богданівський).

Миронівський історико-краєзнавчий музей відкрився у 2019 році в двоповерховому будинку колишнього кінотеатру в самому центрі містечка Миронівка на Київщині. Експозиція розповідає про історію Миронівського краю від найдавніших часів до сьогодення.

В археологічному розділі представлені предмети і зброя середньодніпровської, зрубної, чорноліської, скіфської та черняхівської археологічних культур. Також музей представляє чудову колекцію різноманітних прикрас часів Київської Русі.

Історична експозиція розкриває теми Козаччини, російського панування у XIX-XX століттях, Української революції, Голодомору, Другої світової війни, сучасної російсько-української війни тощо. Тут можна дізнатися і про історію заснування міста Миронівка.

В експозиції "Український побут ХІХ – першої полавини ХХ століть" відтворено інтер'єр тодішнього житла, експонуються знаряддя сільськогосподарської праці. Унікальними експонатами є жорновий млин, віялка і ткацький верстат.

Також можна побачити великий макет Миронівського цукрового заводу.

Дерев'яну Михайлівську церкву в Підгірцях під Києвом збудовано 1742 році з ініціативи ігумені Флорівського монастиря на місці зруйнованого храму Петра та Павла на честь Чуда архістратига Михаїла. В ХІХ столітті прибудовано дзвіницю.

Завдяки майже однаковим розмірам об'єднаних під загальним дахом зрубів церква архістратига Михаїла нагадує найстаріший клітський тип дерев'яних храмів, характерний для князівської доби. Головною особливістю цього є розташування в основі будівлі найпростішої дерев'яної конструкції - кліті, тобто зрубу, утвореного покладеними одне на одне вінцями з колод.

В інтер'єрі Михайлівської церкви збереглися розписи та різьблення ХІХ століття. Ансамбль церкви та дзвіниці є типовим прикладом української дерев'яної архітектури ХІХ століття, пам'яткою архітектури національного значення.

Храм на честь Чуда архістратига Михаїла в Підгірцях належить до Православної церкви України.

Кам'яний надгробок на могилі місцевого священика Федора Грушевського в Лісниках встановлено в 1894 році його онуком Михайлом Грушевським, великим істориком та громадським діячем.

Федір Грушевський служив у місцевій Преображенській церкві, він заснував у Лісниках середню школу. Після Другої світової війни надгробний камінь використали для оформлення Могили невідомого солдата в Круглику. Повернений на місце в 2001 році.

Поряд зі школою встановлено пам'ятник Михайлові Грушевському. З історією села можна ознайомитись у шкільному вестибюлі, де розгорнуто краєзнавчу експозицію.

Музей "Берегиня" в селі Стайки є одним із найстаріших історико-краєзнавчих музеїв Обухівщини. Заснований у 1977 році з ініціативи місцевого краєзнавця, ветерана Другої світової війни Михайла Мелаха.

Сім тематичних розділів знайомлять відвідувачів з історією та культурою села Стайки та найближчих околиць. Зокрема, в експозиції представлена велика колекція старожитностей: традиційні вишиті сорочки та рушники Київщини, побутові речі, знаряддя праці.

Також експонуються історичні та археологічні матеріали, мистецькі твори, старовинні ікони.

Музей "Літературно-мистецькі Плюти" відкрився у 1975 році як Літературно-меморіальний музей драматурга Олександра Корнійчука та його дружини, письменниці Ванди Василевської на території їхньої дачі у Плютах.

Зараз архітектурно-мистецький комплекс "Літературно-мистецькі Плюти" є відділом Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України.

Двоповерховий дачний будинок на березі річки Козинки Корнійчук збудував у 1954 році за проектом свого друга, архітектора Володимира Заболотного. У його будинку та в сусідніх сільських хатах у повоєнний час часто гостювало багато українських та російських літераторів, акторів та режисерів. Після смерті Корнійчука дача була перетворена на будинок-музей.

Збережено обстановку робочого кабінету письменника. У музеї зберігаються книги, картини та особисті речі Корнійчука та Василевської.

На території садиби щорічно у день народження письменника проходить літературно-мистецьке свято "Весна у Плютах".

Музейний комплекс у Козині створило 2000 року подружжя місцевих ентузіастів-краєзнавців Євгена та Валентини Олійників. Одразу дві музейні експозиції розміщуються на двох поверхах колишнього будинку дитячого садка.

Експозиція на другому поверсі присвячена життю і творчості видатного українському співаку, народного артиста України Анатолія Солов'яненка. В Козині він мав дачу, де часто відпочивав і готувався до своїх виступів. В останні роки свого життя Солов'яненко постійно проживав у Козині, тут він помер у 1999 році та похований на селищному кладовищі (встановлено пам'ятник).

В музеї експонуються фотосвітлини, живописні портрети співака, панно, особисті речі Солов'яненка, сценічні костюми, адресні папки на ім'я Солов'яненка, листи від вдячних слухачів, книги, платівки, диски та інше. Можна подивитися та послухати фрагменти його концертів.

На першому поверсі розташований Історико-краєзнавчий музей селища Козин. Тут можна ознайомитися з результатами археологічних розвідок на території селища, побачити старовинні предмети побуту місцевих мешканців, дізнатися про учасників національно-патріотичного руху Обухівщини та видатних мешканців.

Музей Анатолія Солов'яненка в Козині є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей археолога Вікентія Хвойки в селі Халеп'я поряд із Трипіллям присвячено першовідкривачу трипільської археологічної культури, яку деякі дослідники вважають цивілізацією. Саме тут, у будівлі колишньої школи грамоти, у 1896-1898 роках працював видатний археолог.

Музей відкрили в день народження видатного археолога – 20 лютого 2009 року. Це і досі єдиний музей в Україні, присвячений його діяльності. Більшість експозиції складають макети місць розкопок трипільських городищ та оригінали різних документів.

Особливо цінні експонати – власноручні ескізи знахідок Вікентія Хвойки та сторінки його щоденника.

Того ж року у приміщенні, де вже розмістився музей Вікентія Хвойки, в окремій залі відкрили музей видатного письменника та філософа України Івана Франка. 

Музей Вікентія Хвойки є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей видатного письменника та філософа України Івана Франка відкрився в селі Халеп'я в 2009 році в будівлі колишньої школи грамоти.

Експозиція музею присвячена дорозі Івана Франка до Тараса Шевченка через Дніпро, на могилі якого видатний український діяч завжди хотів побувати.

Того ж року у приміщенні, де вже розмістився музей Івана Франка, відкрили музей першовідкривача трипільської археологічної культури Вікентія Хвойки та краєзнавчий музей.

Музей Івана Франка є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей історії села Шандра відкрився у 2001 році при Шандрівській гімназії з ініціативи місцевого краєзнавця Івана Редька, який став першим директором закладу.

Експозиція у восьми залах розповідає про заснування села Шандра, важливі моменти в його історії, відомих людей, які народилися або проживали в селі.

Один із залів оформлений у стилі української хати з традиційною піччю, де представдено старовинний посуд та інші побутові речі.

Окрема експозиція присвячена спогадам шандрівчан, які були очевидцями страшних подій Голодомору 1932-1933 років.

Музей історії села Шандра є філією Миронівського історико-краєзнавчого музею.

Музей Козаччини в Германівці розташований у будівлі мануфактурної лавки, зведеній у 1904 році, поруч із Картинною галереєю.

Музей висвітлює історичні та суспільно-політичні процеси розвитку села Германівка у контексті загальної історії України через археологічні та етнографічні пам'ятки давнини від доби бронзи до сьогодення.

Музей розділений на дві зали. У першій залі виставлено експонати від доби бронзи до кінця ХІХ століття, у другій залі – експонати початку XX століття.

Музей Козаччини та Картинна галерея в Германівці є відділеннями Київського обласного археологічного музею.

Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана-Валентина Задорожного розташований в адміністративній будівлі в центрі міста Ржищів.

У постійній експозиції представлені твори сучасного художника-монументаліста, уродженця Ржищева Івана-Валентина Задорожного. Він автор 24 монументальних робіт, що розташовані по всій території України. Це вітражі в авторській техніці литого скла, мозаїки, різьблення, бетонні рельєфи.

У творчому доробку художника також гобелени ручного ткацтва, скульптури, графічні ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка та дитячих казок.

Відвідувачі музею можуть побачити авторські роботи художника, історичні та документальні фотографії, ознайомитися з уривками текстів із щоденника митця. Ржищівський музей мистецтв також проводить тематичні виставки та інші заходи.

Обухівський історико-краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі бібліотеки в центрі міста Обухова. Носить ім'я свого засновника – скульптора, художника і краєзнавця Юрія Домотенка.

З 11 залів найбільший інтерес представляє археологічна, де експонуються пам'ятки археологічних культур, досліджених вченим-археологом Вікентієм Хвойкою, – трипільської, підгірцівської, зарубинецької, черняхівської.

Цікавою є експозиція зали козацтва, адже на території нинішньої Обухівщини побували всі українські гетьмани. Вражає діорама "Обухівський ярмарок кінця XIX – початку ХХ столтіття" площею 30 квадратних метрів. Також цікава діорама "Трипілля 1919 року", що відтворює епізод боротьби селянських загонів з більшовицькою агресією.

Найбільшу площу має зала Другої Світової війни. Тут є діорама, яка відтворює оборону на Трипільському плацдармі в 1941 році. Широко представлена ​​епопея форсування Дніпра восени 1943 року.

У 2024 році відкрилася Зала пам’яті полеглих героїв, які віддали своє життя за Україну в повномасштабній російсько-українській війні.

Перед музеєм встановлено пам'ятник поетові Андрію Малишку.