Пам'ятки Одеси

Музей історії пожежної охорони Одеси функціонує на території Третьої Державної пожежно-рятувальної частини міста, де протягом 20 років діяла пожежно-технічна виставка, а нині тут зібрали історію пожежної охорони Одеської області від початку її заснування і до тепер.

В залі пам'яті аварії на ЧАЕС встановлена діорама "Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції", виготовлена, по ескізам фахівця ГУ ДСНС України в Одеській області Лариси Леонової.

Серед експонатів експозиції музею можна побачити макети старовинної і сучасної пожежної техніки, кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос XIX століття, справжнє пожежне обладнання, архівні фотографії XVIII-XIX століть, зменшені копії пожежної техніки.

Проводяться лише групові екскурсії за попереднім замовленням.

Музей історії розвитку українського козацтва в Одесі заснувала 2006 року Міжобласна громадська організація "Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке". Заклад розміщується у відреставрованому будинку XIX століття в центральній частині міста, на Пересипу.

У трьох залах на площі 120 квадратних метрів працює постійна експозиція, в якій представлено близько 1000 експонатів та різноманітні діорамами.

Зала "Героїка Українського козацтва" розповідає про передумови виникнення козацтва, створення Запорозької Січі, визвольні рухи XVII-XVIII століть, руйнування Січі та створення Чорноморського козацтва, визволення півдня України з під турецько-татарського впливу, роль козацтва у Першій та Другій світових війнах. Представлено діорами "Штурм турецького фрегата козаками", "Поселення на Пересипу", "Штурм фортеці Хаджибей", "Застава на Шкодовій горі". Окрасою експозиції є копія картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану" роботи невідомого художника.

У залі "Козацький побут та мистецькі витвори" експонується типовий козацький одяг, посуд XVIII-XIX століть, старовинні ікони, а також роботи скульптора Петра Кравченка. Зал "Українська світлиця XIX століття" відтворює побут українських селян і демонструє предмети повсякденного вжитку, зокрема колекцію вишитих і домотканих рушників та сорочок понад столітньої давнини.

Співробітники музею організують екскурсії козацькими місцями Одещини, а також тематичні туристично-екскурсійні програми з майстеркласами.

Музей морської слави відкрито в приміщенні Одеського мореплавного училища імені Олександра Маринеско.

Організаторами та засновниками музею виступили члени Асоціації підводників, які спільно з училищем підготували експозицію.

Виставка присвячена розвитку морського флоту з часу заснування училища дотепер. Основна експозиція розповідає про одеського підводника Олександра Маринеско, який здійснив у роки Другої Світової війни легендарну "Атаку століття". В 1945 році підводний човен С-13 під командуванням Маринеско потопив німецький корабель "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебували понад 3 тисячі солдатів і офіцерів. В результаті було завдано суттєвої шкоди флоту нацистської Німеччини.

Вхід до музею вільний.

Музей Одеського порту імені Франца де Волана засновано в 1990 році з ініціативи працівника порту та колекціонера Миколи Гліб-Кошанського, відкрито до 200-річчя Одеси.

Музей розміщується у старовинній будівлі баржани – нічліжного будинку для вантажників порту.

В основі експозиції – унікальна колекція документів, присвячених історії будівництва та розвитку Одеського морського порту, заснованого в 1796 році за планами голландського інженера Франца де Волана. Зокрема, представлені плани де Волана щодо облаштування міста та гавані.

Також тут розміщується експозиція музею морського флоту, що раніше знаходиться у будівлі Одеського морвокзалу. Гордістю музею є кілька сотень моделей кораблів.

Проводяться екскурсії з відвідуванням музею та порту.

Музей рідкісної книги Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені Іллі Мечникова було відкрито в лютому 1979 року.

Фонд Музею рідкісної книги являє собою рідкісні і цінні видання, відібрані із загального фонду зберігання. Разом з іменними колекціями бібліотеки фонд музею нараховує біля 100 тисяч видань.

Інкунабули - книжки "колискового" періоду книгодрукування (друга половина XV сторіччя) - представлені творами з питань правознавства, історії і математики, виданими в Нюрнберзі, Падуї, Венеції. Колекція видань XVI сторіччя нараховує близько 500 книжок латинською, французькою, німецькою, італійською, чеською, польською, грецькою, англійською мовами. В ній представлені видання славетних друкарів Західної Європи: Альдів, Джунти, Етьснів, Плантена, Фробена та інших видавництв.

Серед шедеврів вітчизняного книгодрукування XVI сторіччя - славетна "Острозька Біблія" Івана Федорова, книга визначного богослова IV сторіччя свяого Василя Кесарійського з Каппадокії - "О постничестве".

У фондах бібліотеки представлені прижиттєві видання політичних та історичних трактатів Гуго Гроція, Томаса Гоббса і Джона Мільтона, праць великого чеського педагога Яна Амоса Коменського, знаменитого італійського анатома, ботаніка І фізика Марчелло Мальпігі, англійського фізіолога Уільяма Гарвея. До складу колекції входять зразки діяльності дому Ельзевірів (Голландія).

Колекція видань XVIII століття включає твори видатних європейських філософів, вчених, письменників, мандрівників того часу.

У бібліотеці представлені прижиттєві і рідкісні видання класиків української літератури Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

Виключну цінність становить так звана Біблія Радзивіллів, надрукована у Бржеці (Брест-Литовську) в 1563 році - перший переклад Біблії польською мовою.

Музей української книги відкрився в центрі Одеси в серпні 2021 року до 30-річчя Незалежності України в приміщенні Обласної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського.

Музей створений для збереження та популяризації найкращих зразків української книжної культури та включення їх до світового мистецького контексту.

В експозиції музею можна побачити копії оригіналів Зборівського мирного договору 1649 року, Гадяцького договору 1658 року, Переяславських статей 1659 року, Глухівських статей 1669 року, Коломацьких статей 1687 року та інших.

14 серпня 2023 року Музей української книги Одеської універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського отримав пошкодження внаслідок ракетної атаки російської армії.

Філія Грецького Фонду Культури (місто Афіни) "Філіки Етерія" функціонує в Одесі з 1994 році в історичній будівлі, де в 1814 році була створена таємна революційно-патріотична організація "Філіки Етерія", яка займалася підготовкою національно-визвольного руху в Греції.

Музей був заснований в 1979 році як відділ Одеського історико-краєзнавчого музею. Завершення будівельних робіт і перенесення Музею на його історичне місце стало можливим завдяки внеску грецьких організацій Одеси. 

Експозиція музею демонструє діяльність та побут грецької колонії в Одесі у дореволюційний період.

Згодом було відкрито новий краєзнавчий відділ з предметами, які відтворюють обстановку будинку колишнього міського голови Одеси та відомого громадського діяча Григорія Маразлі, в приміщені якого нині розташовується музей. 

Одеський музей футболу розміщується в комплексі стадіону "Чорноморець". Відкритий в 2012 році після реконструкції стадіону.

Експозиція розповідає про історію одеського футболу та ФК "Чорноморець" з моменту заснування клубу в 1936 році. Представлені фотографії всіх футболістів, які грали за клуб, тренерів, перших матчів за участю чорноморців.

Найбільший інтерес викликає форма гравців різних періодів, бутсів, воротарських рукавичок, м'ячів та інше.

Під час екскурсії можна побувати у чаші стадіону, роздягальнях, технічних зонах, конференц-залі.

Музей хліба в Одесі відкрив у 2008 році з нагоди своєї 10-ої річниці ВАТ "Одеський коровай" на базі хлібокомбінату № 4. У 2009 році музей отримав статус "Народного музею".

Музейна експозиція знайомить відвідувачів з історією розвитку хлібопечення одеського регіону і історією створення та діяльності хлібопекарських підприємств "Одеського короваю".

У музеї зберігаються документи, фотографії та інші матеріали, пов’язані з хлібопеченням, про діяльність хлібокомбінатів. Частина матеріалів – це копії з міського архіву, приватних колекцій городян та історико-краєзнавчого музею. На тематичних стендах зібрані унікальні матеріали: укази градоначальників Одеси кінця XVIII століття, Статути хлібопекарського підприємства, старовинні рецепти і технології приготування хліба, документи і фотографії періоду Другої світової війни і післявоєнного періоду.

У Музеї хліба систематично організовуються тематичні виставки: "Хліб війни", "Великодні паски", "Різдвяна випічка" тощо.

Музей цікавої науки в Одесі – це перший на півдні України науково-розважальний інтерактивний музей, де зібрано понад 130 унікальних інтерактивних експонатів із світу науки.

Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то тут не тільки можна, а й обов'язково треба все помацати, перевірити, відчути та побачити в дії. І діти, і дорослі можуть проводити цікаві експерименти та незвичайні досліди.

Головне завдання музею – показати школярам та студентам, що навіть найскладніші завдання та найдовші формули можуть бути захоплюючими, варто на них лише подивитися з іншого боку.

Музей цікавої науки прагне навчити предметів природного циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики та багатьох інших галузей знань.

У лабораторії музею щоденно проводиться Тесла-шоу, а також активно розробляються хімічне та фізичне шоу. В планетарії щогодини відбуваються сеанси пізнавальних наукових фільмів про космос.

Влітку 2023 російська ракета зруйнувала приміщення Музею цікавої науки на проспекті Тараса Шевченка в Одесі. Але за винятком спеціальних кімнат, команді музею вдалося врятувати майже всі свої експонати і вже через 7 місяців музей переніс частину своєї експозиції на нову локації і відкрив свою першу філію -  Експериментарій. 

А вже 12 квітня 2024 року відновив свою роботу на новому місці - в ТЦ Аркадія Сіті, де можна побачити ще 50 експонатів. Також в оновленому Музеї цікавої науки планують відкрити абсолютно нову експозицію "Світ під мікроскопом".

Музей-заповідник "Катакомби Одеси" об'єднує старовинні шахти-каменоломні з видобутку будівельного каменю, військові бункери та бомбосховища, а також справжні природні печери.

Загальна довжина підземних ходів музею становить близько 10 кілометрів. Підземелля музею-заповідника "Катакомби Одеси" визнані об'єктом культурної спадщини міста. Каменоломні розташовані на глибині 15-25 метрів під міськими кварталами в межах вулиць Балківської, Дальницької, Бабеля, Михайлівської, в колишньому передмісті міста, яке має історичну назву "Молдованка".

Музей-заповідник "Катакомби Одеси" охоплює понад 30 каменоломень, об'єднаних у різний час між собою в єдиний підземний лабіринт. Найдавніші виробки знаходяться в південній частині району К-24 ("Масив Розумовського").

Старовинні кладки-підпори, шахтарські колодязі, затоплені лабіринти у поєднанні з посланнями на стінах минулих років створюють атмосферу незвіданості та загадковості. У музеї також є можливість побачити одну із природних карстових печер "Одеську-1".

Одеський муніципальний музей-квартира Леоніда Утьосова відкрився в Одесі в 2015 році в будинку дитинства та юності співака та актора.

Експозиція музею присвячена життю та творчості Леоніда Утьосова, представлені особисті речі артиста, а також безліч архівних документів та фотографій. Більшість експонатів передані музею з приватної колекції Едуарда Амчиславського. Значна частина архіву співака була збережена його племінницею Майєю Молодецькою, яка також була одним з ініціаторів відкриття музею.

Одеський муніципальний музей-квартира Михайла Жванецького заснований 2021 року рішенням Одеської міської ради з ініціативи дружини письменника Наталії Жванецької.

Меморіальна експозиція має бути розміщена в старому одеському будинку поблизу Привозу, де з 1945 року разом зі своєю мамою жив відомий письменник-сатирик, народний артист України Михайло Жванецький. Ця квартира була легендарним місцем зустрічей його друзів, серед яких – відомі актори та співаки, письменники та поети.

В кімнатах на другому поверсі буде відтворена обстановка 1980-х років і розташована експозиція. Буде доступна для відвідування веранда, на якій любив працювати письменник. На першому поверсі відкриється сувенірна крамничка. Також буде облаштовано двір з водяною колонкою.

Створенням музею опікується Всесвітній клуб одеситів, який протягом багатьох років очолював Михайло Жванецький.

Одеська обласна філармонія розташована у масивній сірій будівлі, побудованій у 1899 році за ескізним проєктом віденського архітектора Вікентія Прохаска, переробленому видатним італійським архітектором Олександром Бернардацці у стилі італійської готики з елементами ренесансу.

Спочатку будувалася як Нова купецька біржа. Акустика її зали була спланована таким чином, щоб комерсанти, які торгували на біржі, не могли підслухати розмови один одного. У 1949 році будинок Нової біржі було перебудовано під філармонію, проте, за словами одеситів, акустика в ній досі погана.

Дерев'яна стеля зали філармонії зроблена без жодного цвяха з ліванського кедра, позолочена і розписана. Стіни зали прикрашають 6 панно художника Миколи Каразіна.

Театр ляльок було засновано в Одесі в 1923 році при Театрі Юного Глядача. Очолив його учень та сподвижник Сергія Образцова – Юзеф Гіммельфарб.

В 1944 році ляльковий театр отримав окреме приміщення.

В 1970-90-і роки Одеський театр ляльок стає лауреатом та дипломантом багатьох міжнародних фестивалів – у Болгарії, Молдові, Японії, Румунії, Фінляндії, Нідерландах. Роботу театру відзначено премією Едуарда Багрицького, численними нагородами.