English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Львівської області
Знайдено 462 пам’ятки
Львівської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Історико-краєзнавчий музей Кам'янеччини працює з 1996 року при Центрі дитячої та юнацької творчості Кам'янка-Бузької міської ради.
Експозиція у чотирьох залах розповідає про історію Кам'янеччини від стародавніх часів, національно-визвольну боротьбу на території краю, культуру та побут місцевих мешканців, історію театру Кам'янки-Бузької.
Окрему експозицію присвячено родині державних і громадських діячів Цегельських. Завдяки старанням отеця Михайла Цегельського у Кам'янці з'явилася нова церква Різдва Пресвятої Богородиці та Народний дім. У його родині 1875 року народився його син Льонгин, який згодом став першим міністром внутрішніх справ ЗУНР. Представлені особисті речі членів родини Цегельських та їхні меблі.
Серед інших експонатів музею – оригінал карти Галичини 1940-х років, старі поштівки з архітектурними пам'ятками Кам'янки-Бузької, а також світлини та матеріали, пов'язані з діячами українського національного руху.
вулиця Незалежності, 43 Кам’янка-Бузька
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Замок/фортеця , Музей/галерея , Пам'ятка археології
Історико-культурний заповідник "Древній Звенигород" створений у 2020 році на території пам'ятки археології національного значення – городища літописного міста Звенигород на Львівщині. В XI-XII століттях воно було столицею Звенигородського князівства, значним культурним, мистецьким та освітнім центром. Звідси походять три найстаріші документи архівного фонду України – берестяні грамоти.
Розквіт Звенигорода Галицького пов'язаний із перебуванням на престолі Володимирка Володаревича, правнука Ярослава Мудрого. Збереглися вали давньоруського городища з дитинцем, залишки князівського палацу, кам'яної церкви, боярського та ремісничого кварталів.
Після монголо-татарської навали 1241 року Звенигород надовго занепав. На початку XVIII століття гетьман Речі Посполитої Адам Сенявський почав будувати на городищі Звенигородський замок, але будівництво так і не було завершене. Від його укріплень нині залишилися чотири п'ятикутні кутові земляні бастіони та рештки системи земляних фортифікацій.
Детальніше про історію літописного міста можна дізнатися в музеї історико-культурного заповідника "Древній Звенигород". Тут представлено археологічні знахідки з території городища, графічні матеріали, інтерактивні експонати на основі доповненої реальності. Можна здійснити віртуальний тур вулицями середньовічного міста, побачити гіпотетичні інтер'єри церков і палаців.
Також до складу заповідника входить будинок "Просвіти" 1926 року, де планується реставрація і розміщення додаткових експозицій.
площа Звенигородська, 3 Звенигород
Історична місцевість , Замок/фортеця
Місто-фортеця Тустань – давньоруський наскальний оборонний комплекс, що виконував функції прикордонної фортеці та митного пункту (назву інтерпретують як наказ мандрівникові: "Ту стань!"). Також відоме як "Скеля Довбуша".
Перші укріплення на скелі Камінь в районі нинішнього села Урич було зведено білими хорватами в ІХ сторіччі. Дерев'яні конструкції вписали прямо в скельний масив (збереглися пази та вирубки в скелі, за якими проведено реконструкцію).
Фортеця Тустань була важливим опорним пунктом Київської Русі, згодом Галицько-Волинського князівства. В 1241 році її зруйнували орди хана Батия, а в 1340 році захопив і наново відбудував польський король Казимир Великий як королівську фортецю. Через неї до Закарпаття та Угорщини експортувалася сіль, яку видобували в Дрогобичі та його околицях. Останнім власником у XVI столітті був польський магнат Бліцинський, після чого фортеця втратила значення та зникла з літописів.
Збереглися залишки кам'яної стіни, печери, сходи, колодязь та дві цистерни для води. В 1994 році створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань", діє музей історії Тустані.
вулиця Тараса Шевченка, 214 Урич
Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, одного з ідеологів українського націоналізму, засновано у 1990 році з ініціативи Товариства української мови імені Тараса Шевченка у родинному будинку Коновальців у селі Зашків на Львівщині.
В першій кімнаті представлено матерали про дитячі та юнацькі роки Коновальця: запис в метричній книзі про народження Євгена, світлини родинної садиби Коновальців, документи місцевого осередку "Просвіти" та періоду навчання Коновальця у Львівському університеті, книги з бібліотеки Коновальців.
Експозиція другої кімнати розповідає про військову діяльність Коновальця у 1917-1920 роках і тогочасний визвольний рух. Представлено схеми найважливіших боїв підрозділів Січових стрільців.
Основна експозиція у третій кімнаті висвітлює створення Першого проводу українських націоналістів на чолі з Євгеном Коновальцем та проведення Першого конгресу українських націоналістів, на якому засновано Організацію українських націоналістів (ОУН).
Завершує експозицію музею документальна розповідь про трагічну загибель Коновальця у 1938 рці в Роттердамі.
Серед меморіальних речей родини: образ Святої Терези – родинна реліквія сім’ї Коновальців, серветка, яку вишила мати Євгена, крісло його батька, меблі з помешкання Коновальця у Римі.
На подвір'ї ростуть три дуби, посаджені Євгеном Коновальцем на честь своїх синів Євгена, Степана та Мирона. З нагоди 100-річчя від дня народження Коновальця встановлено пам’ятник.
Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця є сектором Музею визвольної боротьби України, відділом Львівського історичного музею.
вулиця Євгена Коновальця, 312 Зашків
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Історичний музейний комплекс Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького розташовується в колишній віллі професора львівського університету Еміля Дуніковського, яка збудована у 1896-1898 роках за проєктом архітектора Владислава Рауша в стилі необароко.
У 1911 році її придбав для потреб Церковного музею його засновник і меценат митрополит Андрей Шептицький. Саме тут у 1913 році відбулося відкриття першої експозиції Національного музею у Львові.
Зараз в Історичному музейному комплексі розгорнута постійна експозиція "Українське мистецтво ХХ століття". Вона є продовженням експозиції українського мистецтва ХІІ-ХІХ століть, яка знаходиться у головній будівлі музею на проспекті Свободи.
Представлені твори презентують становлення та розвиток української художньої культури у руслі основних стилів та напрямків світового мистецтва минулого століття, а також відображає культурно-мистецькі процеси радянського періоду, що розвивалися поза рамками нормативної естетики соцреалізму.
вулиця Михайла Драгоманова, 42 Львів
Пам'ятник/монумент
Каплиця на честь перемоги під Хотином знаходиться на в'їзді до села Новий Милятин на трасі Київ – Львів.
Монумент встановлено за наказом короля Яна III Собеського на честь спільної перемоги козаків на чолі з Петром Сагайдачним та польського війська під Хотином у 1621 році.
Каплиця має форму триярусної вежі-стовпа з нішами у вигляді арок на кожному ярусі.
вулиця Центральна Новий Милятин
Храм
Каплиця "Писанка" зведена у Миколаєві в 2002 році. Унікальний храм у вигляді великоднього яйця-писанки спроєктував відомий миколаївський скульптор Костянтин Малярчук, а натхненником її побудови став місцевий житель Омелян Іванів.
Каплицю-писанку видно з усіх боків Миколаєва, оскільки збудована вона у найвищій точці міста – в урочищі "Високий Камінь". Під'їзду безпосередньо до каплиці немає – підніматися слід пішки.
урочище "Високій камінь" Миколаїв
Природний об'єкт
Карстові озера "Сині вікна" (Блакитні вікна, Блакитний колодязь, Хованець) розташовані на території Національного природного парку "Північне Поділля" серед пагорбів, що утворюють Вороняцький кряж.
Знаходяться на узліссі за 2 кілометри на південний схід від села Ясенів, за 4 кілометри на схід від села Підгірці. Тут розташовано три озера, два з яких зовсім поруч, а третє – трохи далі на схід. Озера є пам’ятками природи місцевого значення, хоча не мають природоохоронного статусу.
Назва "Сині вікна" походить через яскраво-бірюзовий відтінок води, який утворюється, найвірогідніше, за рахунок розчинення вапнякових гірських порід. Колір води змінюється залежно від пори року. Глибина двох унікальних водойм дорівнює приблизно 3,5-3,8 метри. Вода прохолодна і прозора. Окрасою синіх водойм є могутні багатолітні буки північно-західного краю Подільської височини.
Зимою карстові озера "Сині вікна" не замерзають.
Ясенів
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Кафедральний собор Пресвятої Трійці в Дрогобичі збудований у 1690-1709 роках в стилі бароко як католицький костел монастиря кармелітів.
В 1808 році храм перейшов до василіан та був освячений як греко-католицька церква Святої Трійці. В 1909 році було встановлено іконостас (різьблення виконав львівський майстер Андрій Сабарай, ікони написав Модест Сосенко). В 30-х роках XX століття стіни розписав Іван Бал.
Останніми роками Троїцький собор у Дрогобичі було повністю відреставровано. Нині це головний храм Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви.
До роковин розстрілу учасників революції Гідності на Майдані в Києві на фасаді Катедрального собору Пресвятої Трійці встановлено пам'ятний знак на честь Героїв небесної сотні та загиблих воїнів російсько-української війни.
В підземелі собору Пресвятої Трійці діє Парафіяльний музей, створений в 2014 році в перші роковини смерті владики Юліяна. Приміщення музею складається із трьох залів.
У першій залі виставленні для огляду антимінси, освячені єпископами в різні історичні періоди Української греко-католицької церкви, а також богослужбові книги та предмети церковного вжитку. У другій залі виставлені для огляду особисті речі, а також атрибутика пов'язана із діяльністю єпископа Юліяна (Вороновського). У третій залі (крипті для поховань) виставлені для огляду архиєрейське облачення та речі для Літургії, які використовував владика Юліян.
вулиця Трускавецька, 2 Дрогобич
Храм , Пам'ятка архітектури
Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці – головний греко-католицький храм Стрия.
Історія святині походить від костелу монастиря францисканців, відомого з 1608 року. У 1785 році австрійська влада ліквідувала католицький монастир і передала культову споруду українській громаді.
Дерев'яний Успенський храм був найстаршим у Стрию, але через поганий стан його розібрали і побудували на цьому місці нову церкву. Тут зберігаються мощі блаженного Петра Вергуна. Головна святиня – чудотворна Ліська ікона Богоматері.
вулиця Успенська, 16 Стрий
Католицька каплиця у неоготичному стилі розташована на цвинтарі Малих Підлісків, прямо біля перехрестя доріг на Луцьк та Рівне.
В інтер'єрі збереглися залишки поліхромії та невеликий тетрапод.
вулиця В'ячеслава Чорновола, 2 Малі Підліски
Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця - найдавніша пам'ятка монументальної архітектури Львова.
Мабуть, храм будувався як усипальниця галицьких князів, був головним духовним центром львівських русинів. Перша згадка про церкву Святого Миколая датується 1292 роком. Ще в князівські часи церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя.
Розташовувалася біля підніжжя гори Високий Замок, поряд із площею Старий Ринок, де за часів раннього середньовіччя був центр нижнього міста. Товщина стін храму свідчить також про оборонне значення споруди.
вулиця Богдана Хмельницького, 28А Львів
Замок/фортеця
Земляні вали Комарнівського замку бастіонного типу збереглися у місті Комарно на виїзді у бік Переможного.
Замок заклав у XV сторіччі галицький староста Станіслав Ходецький. У XVIII столітті замок втратив значення після того, як господар Комарно Антоній Юзеф Лянцкоронський збудував неподалік нову магнатську резиденцію.
Зараз замок використовується як стадіон "Газовик" з футбольним полем на замковому дворі і трибунами на валах з кутовими бастіонами, що добре простежуються. Поруч розташована старовинна цегляна будівля у вікторіанському стилі, в якій зараз розташований один із корпусів міської лікарні.
вулиця Самбірська, 28 Комарно
Пам'ятка архітектури
Королівський арсенал Львова споруджено в стилі бароко архітектором Павлом Ґродзицьким за наказом польського короля Владислава ІV.
Як стратегічно важливе місто Львів мав два арсенали. Міський формували громадяни міста, а королівський утримувався коштом монарха. З 1939 року в приміщенні Королівського арсеналу розміщується Львівський обласний державний архів.
Перед будівлею арсеналу в 1977 році встановлено пам'ятник першодрукарю Іванові Федорову, відкритий до 400-річчя друкарства на українських землях. Біля пам'ятника розташований букіністичний ринок, популярний у іноземних туристів. Тут збираються торговці старими книгами та предметами старовини.
вулиця Підвальна, 13 Львів
Римо-католицький костел Богоматері Ченстоховської закладено у Великому Любені в 1930 році з ініціативи єпископа Бореслава Твардовського.
Храм було освячено в 1932 році, але будівництво тривало ще 5 років.
З 1949 року костел використовувався як склад зерна та гараж для сільськогосподарської техніки.
Повернутий католикам в 1992 році.
вулиця Львівська, 102 Великий Любінь