Пам'ятки Стрийського району

Історико-краєзнавчий музей "Сколівщина" з 2018 року розміщується у 12 залах ошатної двоповерхової вілли, зведеної на початку XX століття, коли у Сколе активно розвивалася промисловість та рекреація.

У першій кімнаті зібрані предмети бойківського лісопромислу, сільськогосподарський реманент, побутові речі горян, вироби народних ремесел. В наступній залі відтворено інтер’єр бойківської хати з традиційними предметами побуту і фігурами газди і газдині у національному вбранні. Про розвиток сколівської промисловості у ХІХ-ХХ столітті розповідають світлини та речі місцевих підприємців баронів Гредлів.

Далі представлена військова атрибутика та раритети часів двох світових воєн та сучасної російсько-української війни. У залі сакрального мистецтва експонується іконостас із сколівської Церкви Різдва Пресвятої Богородиці та плащаниця 1895 року.

Також можна відвідати стилізовану світлицю Захара Беркута, реконструкції криївки УПА, кабінету допиту НКВС та  в'язниці.

Місто-фортеця Тустань – давньоруський наскальний оборонний комплекс, що виконував функції прикордонної фортеці та митного пункту (назву інтерпретують як наказ мандрівникові: "Ту стань!"). Також відоме як "Скеля Довбуша".

Перші укріплення на скелі Камінь в районі нинішнього села Урич було зведено білими хорватами в ІХ сторіччі. Дерев'яні конструкції вписали прямо в скельний масив (збереглися пази та вирубки в скелі, за якими проведено реконструкцію).

Фортеця Тустань була важливим опорним пунктом Київської Русі, згодом Галицько-Волинського князівства. В 1241 році її зруйнували орди хана Батия, а в 1340 році захопив і наново відбудував польський король Казимир Великий як королівську фортецю. Через неї до Закарпаття та Угорщини експортувалася сіль, яку видобували в Дрогобичі та його околицях. Останнім власником у XVI столітті був польський магнат Бліцинський, після чого фортеця втратила значення та зникла з літописів.

Збереглися залишки кам'яної стіни, печери, сходи, колодязь та дві цистерни для води. В 1994 році створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань", діє музей історії Тустані.

Каплиця "Писанка" зведена у Миколаєві в 2002 році. Унікальний храм у вигляді великоднього яйця-писанки спроєктував відомий миколаївський скульптор Костянтин Малярчук, а натхненником її побудови став місцевий житель Омелян Іванів.

Каплицю-писанку видно з усіх боків Миколаєва, оскільки збудована вона у найвищій точці міста – в урочищі "Високий Камінь". Під'їзду безпосередньо до каплиці немає – підніматися слід пішки.

Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці – головний греко-католицький храм Стрия.

Історія святині походить від костелу монастиря францисканців, відомого з 1608 року. У 1785 році австрійська влада ліквідувала католицький монастир і передала культову споруду українській громаді.

Дерев'яний Успенський храм був найстаршим у Стрию, але через поганий стан його розібрали і побудували на цьому місці нову церкву. Тут зберігаються мощі блаженного Петра Вергуна. Головна святиня – чудотворна Ліська ікона Богоматері.

Римо-католицький костел Всіх Святих у Ходорові заснований у 1460 році коштом Юрія Ходоровського.

Дерев'яний храм неодноразово горів. Нинішній кам'яний костел споруджений у 1777-1779 pоках коштом шляхтичів Жевуських за проєктом Флоріана Ріхтера.

За радянської влади приміщення костелу використовувалося як магазин, спортивна зала.

Нині костел Всіх Святих відреставровано. Інтер'єри не збереглися.

Витончений готичний костел-санктуарій Різдва Пресвятої Богородиці вважається символом міста Стрий.

Римо-католицька парафія була заснована в місті королем Казимиром Великим ще в XIV сторіччі. Парафіяльний костел Різдва Богородиці був збудований у 1425 році. Кілька разів готичний храм знищували пожежі. В 1891 році була проведена остання велика реставрація, було встановлено орган.

У 1939 році храм було закрито, але будівля збереглася за радянських часів.

У 1995 році костел був оголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій, а в 2001 році Папа Римський Іван Павло ІІ освятив ікону Матері Божої Стрийської.

Римо-католицький костел Семи Скорбот Діви Марії збудований в 1892 році.

До того з XVII сторіччя у Сколе був дерев'яний костел. Новий кам'яний католицький храм було споруджено за проєктом архітектора Альфреда Камінобродського на пожертвування парафіян.

Після Другої світової війни костел був закритий, приміщення використовувалося як склад.

У 1994 році костел Семи Скорбот у Сколе було заново освячено та відреставровано.

Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії заснований у Жидачеві в 1301 році.

Спочатку був дерев'яним. В 1415 році брат короля Свидригайла, який володів цими землями, прикрасив храм. У 1602 році коштом Миколи Лігензи та Єжи Жолчинського було розпочато спорудження кам'яного Успенського костелу.

В 1676 році в цьому храмі польський король Ян III Собеський відслужив молебень на честь перемоги над турками під Жидачевом.

У 1895 році в костелі сталася пожежа, і лише в 1938 році було завершено реконструкцію.

За радянських часів Успенський костел було закрито, у ньому спочатку розмістили автовокзал, а потім краєзнавчий музей.

Нині костел Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

За легендою, на трьох пагорбах за містом раніше був родовий маєток, до якого веде підземний хід із костелу. До цих пір збереглися старі "панські" стайні, в яких зараз навчальні класи та гаражі місцевого професійного ліцею.

Стрийський краєзнавчий музей "Верховина" розташований у колишньому будинку стрийського адвоката та громадсько-політичного діяча Євгена Олесницького (1899 року побудови), який на початку ХХ століття був осередком української культури та суспільного життя.

Фонди музею нараховують 26 тисяч одиниць зберігання. Експозиція складається з трьох відділів: природи, етнографії, історії краю.

Відділ історії інформує про найдавніші поселення на території краю, історію середньовічного Стрия, опришківський рух. Висвітлює історію Стрийщини в період Австрійської займанщини, події Першої світової війни, боротьбу краян за українську державу.

Найцінніші експонати: старовинні книги, ікони, бойківські та гуцульські писанки, а також зброя козаків та опришків. Окрема експозиція присвячена діяльності УПА.

До складу краєзнавчого музею "Верховина" входять:
- Меморіальний комплекс "Борцям за волю України";
- Меморіальний музей-садиба родини Бандерів;
- Меморіальний музей Ольги Бачинської;
- Музей художника Петра Обаля.

Печерений культовий комплекс племені білих хорватів у селі Дуброва є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище". У VIII-X століттях це був один із центрів язичницьких культів столиці Білої Хорватії у Стільську.

Комплекс являє собою скелею вапняково-пісковикового походження з видовбаними у ній 21 рукотворною печерою. Усі внутрішні приміщення мають правильну форму, вузькі входи одночасно служать вікнами. У стінах окремих печер знаходяться заглиблені ніші квадратної або прямокутної форми. Імовірно, спочатку в печерах-келіях жили служителі язичницького культу, а з приходом християнства – ченці-скитники. У наші дні місцеві жителі перетворили келії на льохи, поставили двері, повісили замки та зберігають у них продукти.

Ліворуч від печерного комплексу розташований камінь "Диравець" або "Столовий камінь", що отримав ці назви, оскільки має великий наскрізний отвір, а його верхня поверхня рівна, як стіл. Також цей камінь-мегаліт називають Храмом Сонця. Імовірно, колись на ньому стояв ідол, а біля його підніжжя досі простежуються рештки жертовників, тож камінь явно мав культове призначення.

На скелі праворуч простежуються рештки іншого дохристиянського святилища.

Літературно-мистецький музей українських письменників Уляни Кравченко та Миколи Устияновича засновано 1991 року у їхньому рідному місті Миколаєві на Львівщині.

Експозиція розповідає про життя та творчість цих митців, знайомить зі світлинами сімейних архівів та з деякими особистими речами. Зокрема, представлена перша збірка поезій Уляни Кравченко "Prima Vera", інші її твори, автентичні предмети одягу, картини, погруддя Івана Франка та Уляни Кравченко.

Відвідувачі також можуть ознайомитися з життям та історіями інших славетних людей Миколаївщини – художників, артистів, композиторів, скульпторів, співаків.

Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" відкрито в 2005 році на території колишньої міської в'язниці Стрия, яка діяла з 1898 року по 1963 рік.Входить до складу Стрийського краєзнавчого музею "Верховина".

Експозиція унікального музею-в'язниці присвячена політв'язням, закатованим тут у різні періоди австро-угорцями, польською владою та радянським режимом. Найстрашніша сторінка історії - масовий розстріл політв'язнів у 1941 році перед відступом Червоної армії.

Меморіальний комплекс включає символічну ковану огорожу, фрагменти стін із заґратованими вікнами, сторожову вежу, вхідну арку з терновим вінком, двоповерхову будівлю музею, стіну скорботи, могилу-саркофаг, пам'ятник "Пієта".

Меморіальний музей громадської діячки Ольги Бачинської відкрився у 2001 році як відділ Стрийського краєзнавчого музею "Верховина". Розташований в ошатному будинку Бачинських у Стрию, який у 1912 році придбав чоловік Ольги – Іларіон Бачинський.

Експозиція висвітлює життєвий шлях Ольги Бачинської, яка була першою українською жінкою Галичини, що очолювала важливу економічну установу – дирекціїю "Маслосоюзу". Крім того, вона зібрала велику колекцію народного одягу та вишивки, яку експонувала у Відні 1915 року.

У музеї представлена частина колекції Бачинської. Заслуговують на увагу зразки української вишивки, вишиті сорочки, ткані запаски, світлини Бачинської у національному строї, деякі її особисті речі.

У другій кімнаті відтворена обстановка, яка була тут за життя Бачинської. Представлені родинні меблі, предмети побуту кінця ХІХ – початку XX століття, документи про багаторічну роботу Бачинської у складі дирекції "Маслосоюзу" та її громадську діяльність.

Меморіальний музей-садиба скульптора Івана Самотоса відкрився 2023 року у його родинній домівці в селі Устя на Львівщині.

Видатний український скульптор, народний художник України Іван Самотос народився в Усті у 1933 році. Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва – нині це Львівська національна академія мистецтв, де Самотос очолював кафедру монументально-декоративної скульптури.

За життя Самотос створив понад 120 пам’ятників і пам’ятних знаків, найвідомішим із яких є пам’ятник В’ячеславу Чорноволу у Львові.

У батьківській хаті в Усті Самотос ще за життя мріяв створити музей-майстерню. Ідея була втілена з ініціативи дружини Івана Самотоса Оксани та його доньки Наталі. В будинку збережено автентичний інтер'єр. В експозиції представлені особисті речі митця, сімейні світлини, а також деякі авторські роботи скульптора.

Меморіальний музей-садибу родини видатного українського політичного діяча, лідера ОУН Степана Бандери відкрито в Стрию до 101-ї річниці від дня його народження. Входить до складу Стрийського краєзнавчого музею "Верховина".

Експозиція, яка здебільшого присвячена шкільним рокам юного Степана, розміщена в будинку його діда Михайла Бандери, в якому він жив, навчаючись з 1919 по 1927 рік у Стрийській гімназії.

Також експозиція будинку-музею розповідає про всіх членів великої родини Бандерів, кожен із яких так чи інакше долучився до боротьби за українську незалежність. Представлені документи, фотографії, особисті речі.

Перед будинком відкрито сквер імені Степана Бандери.