Пам'ятки Луцького району

В XVII сторіччі Хрестовоздвиженська церква входила до комплексу споруд Хрестовоздвиженського Луцького братства, що включало монастир, лікарню та школу.

Луцьке братство було засноване групою волинських шляхтичів, серед яких - уславлена українська меценатка Галшка Гулевичівна, засновниця Київського братства. Побудована на пожертвування меценатки Хрестовоздвиженська церква має яскраво виражений оборонний характер. В нинішньому вигляді храм відбудовано після пожежі 1888 року.

Під вівтарем церкви збереглися крипти, в яких ховали братчиків, відомих шляхтичів, громадських, культурних та державних діячів. Тут поховані Данило Братковський, Галшка Гулевичівна, Лаврентій Древінський.

Підземелля відкрити для відвідування. У приміщенні монастиря відкрито музей історії Луцького братства.

Дерев'яна церква Святого Стефана (за іншими джерелами - Апостола та євангеліста Луки) побудована в Усичах в кінці XVIII століття.

Тризрубний, одноголовий храм стоїть на кам'яному фундаменті. Є характерною пам'яткою волинської народної архітектури.

Головною святинею була овальна формою ікона Різдва Христового, яка зберігається тепер у Музеї волинської ікони у Луцьку.

Житловий будинок поруч із пішохідною вулицею Лесі Українки, в якому зупинявся російський цар Петро I під час візиту до Луцька в 1709 році.

Рідкісний зразок кам'яного житлового будинку, що повторює планування народного житла - "хати на дві половини".

Каплиця Святої Теклі розташована на невеликому кургані на західній околиці міста Берестечко.

Курган споруджений на згадку про трагедії 1658 року, коли татари зруйнували місто і взяли в полон 750 його мешканців, у тому числі 43 черниці католицького монастиря з настоятелькою на ім'я Текля. За легендою, близько півтисячі полонених дівчат (українок та полячок) відмовилися слідувати за загарбниками і були страчені, а їхніми тілами татари вислали дорогу для проходу через болото.

Каплицю, побудовану в 1698 році на могилі закатованих дівчат, назвали ім'ям першомучениці Святої Теклі.

В'їзна Луцька брама - єдина споруда колись потужних зовнішніх міських укріплень Олики, що збереглася.

Зведена в 30-ті роки XVII сторіччя. До складу укріплень входили земляні вали, стіни та дві брами. Для дворівневої вежі Луцької брами характерні бійниці у формі перевернутої замкового отвору.

Триває реставрація.

Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан".

Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць.

Проходять екскурсії із дегустаціями.

Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.

Музей історії сільського господарства Волині просто неба (скансен) розташований в селі Рокині на території місцевого дендрологічного парку.

Тут відтворено життя волинських селян ХІХ століття. На невеликій території розміщено 12 старих дерев'яних архітектурних споруд: церкву, млин, кузню, білу та курну хати, господарські будівлі тощо.

Усі експонати діючі, відвідувачам пропонують скористатися знаряддями праці та предметами домашнього побуту.

За попереднім замовленням співробітники музею в етнічних костюмах розтоплять печі, приготують селянський обід, організують проведення народних свят та старовинних обрядів. Без попереднього замовлення доступна звичайна екскурсія.

Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин.

У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.

В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.

Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.

Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.

У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.

Оборонна Велика синагога, прозвана "Малим замком", входила до системи укріплень Окольного замку стародавнього Луцька.

Синагога споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна вежа п'ятиярусна з бійницями.

Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".

Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.

В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.

Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.

Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).

Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

Горохівський історичний музей засновано в 1967 році як музей революційної, бойової та трудової слави.

Організатором та першим директором був краєзнавець Андрій Максименко.

Експозиція розгорнута у двоповерховому будинку та має такі основні розділи: "Формування української державності", "Горохівщина у Другій світовій війні", етнографічний.

У музеї відкрито низку виставок, серед них: "Реабілітовані історією", фотовиставка до річниці Незалежності України "Рідний мій Горохів".

Горохівський парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Закладений на початку ХІХ століття власником міста Тарнавським.

У парку Тарнавський побудував палац у стилі ампір, у якому було зібрано багату колекцію творів мистецтва, зокрема. рідкісні античні скульптури.

Нині у парку площею 12 гектарів росте понад 80 видів різних дерев та чагарників.

Торчинський народний історичний музей носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Григорія Гуртового.

Це найдавніший музей Волині, що почав діяти на громадських засадах - з 1957 року. Фонди музею налічують понад 10 тисяч пам'яток, які стосуються історії Торчина та волинських земель.

Більшу частину з них краєзнавець особисто зібрав у навколишніх селах. Серед них кремінні знаряддя праці, монетний скарб початку XVI століття, козацка зброя (зокрема, оригінальна гармата-мортира), фрагменти амуніції вояків двох світових воєн, велика етнографічна збірка.

На особливу увагу заслуговють шафа і дзеркало з помешкання відомого польського письменника Юзефа-Ігнація Крашевського в сусідньому Городку.

Торчинський історичний музей імені Григорія Гуртового в 2009 році посів перше місце на Всеукраїнському конкурсі музеїв у номінації "Історія рідного краю".

Кафедральний собор Святої Трійці було збудовано в XVIII сторіччі як костел монастиря бернардинів у новій частині міста, яка зараз є адміністративним центром Луцька.

Проєкт розробив архітектор Павло Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, проте після ліквідації ордена бернардинців та передачі храму православній церкві будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко.

До нашого часу в Свято-Троїцькому соборі збереглося внутрішнє оздоблення XIX століття з двоярусним різьбленим та позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.