Пам'ятки Луцького району

Комунальний заклад "Ківерцівський краєзнавчий музей" заснований у 2009 році.

В експозиції представлено понад 900 експонатів, що розповідають про історію краю від найдавніших часів до сучасності.

Проводяться художні виставки, екскурсії, майстеркласи з народної творчості.

Лопатенський історико-природничий музейний комплекс розташований в урочищі Лопатень поблизу села Берестяне, на території Національного природного парку "Цуманська пуща", де в 1941-1943 роках активно діяли радянські партизани та загони УПА.

Центральним елементом меморіального комплексу є курган з обеліском "Всім живим і загиблим у Другій світовій війні", до якого веде березова алея з портретами партизанських командирів. Збереглися розташовані півколом партизанські землянки: штаб, комендантський взвод, шпиталь, операційна. Можна оглянути партизанську піч, пристрій виготовлення саморобних мін. В музейній експозиції "Наш край у роки Другої світової війни" представлено зброю, амуніцію, документи та особисті речі партизан.

Також до складу комплексу входить "Музей волинського лісу" з реконструйованою хатою лісника XIX століття, пасікою, дерев'яними скульптурами та екологічною стежкою навколо лісових озер (є піші та кінні маршрути).

Луцька пивоварня "Земан" заснована в 1888 році чеським пивоваром Вацлавом Земаном, батько якого, Йозеф Земан, в 1869 році переселився з Чехії до Квасилів на Волині.

В 1906 році дерев'яна будівля заводу була знищена пожежею, але через два роки броварня була знову відбудована в камені. В 1913 році пивоварня вийшла на максимальну продуктивність. Тут варили пиво 4 сортів: "Столове", "Сакура", "Гранат" та "Бок-Бір".

В 1939 році, після приєднання Волині до СРСР, Луцька пивоварня була націоналізована. Після здобуття Україною Незалежності, в 2004 році, було налагоджено виробництво пива під торговою маркою "Земан" на честь засновника пивоварні Вацлава Земана. Наразі тут варять 12 сортів пива.

Художній музей у Луцьку презентує видатну колекцію світового та українського живопису, графіки і скульптури різних епох.

Експозиція розміщується у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому 1789 року на руїнах княжого палацу Луцького замку.

Колекція Луцького художнього музею сформована у повоєнні роки на основі збірки з магнатської галереї князів Радзивілів в Олицькому замку. Широко представлено європейський живопис XVII – початку XX століття, зокрема з Італії, Франції, Німеччини, Польщі.

Перлиною колекції вважаєься картина "Святий Ієронім" (1644 рік) – чи не єдина в Україні робота видатного іспанського художника "золотого віку" Хусепе де Рібери.

Луцький художній музей має одну з найбільших в країні збірок польського живопису (Януарій Суходольський, Ян Матейко, Юзеф Брандт та інші), ядром якої є галерея парадних портретів князів Радзивілів та інших аристократів Речі Посполитої. Серед них виділяється портрет королеви Анни Австрійської, дружини польського короля Стефана Баторія, пензля придворного художника Мартіна Кобера. Ще однією окрасою постійної експозиції музею є "Вінчання per procura князя Миколая Чорного Радзвіла з Катериною Австрійською (Гонзагою)" роботи Ксаверія Геського.

Серед шедеврів українського живопису кінця XIX – початку XX століття – картина "Шторм на морі" видатного художника-мариніста Івана Айвазовського. Також в експозиції представлений сучасний український живопис, доробок волинських митців.

Монастир бригідок у Луцьку розміщувався у палаці, що займав південну частину території Окольного замку і був однією з ланок оборонної системи міста в XV-XVI сторіччях.

В 1940-х роках будинок використовувався як в'язниця.

Нині тут знаходиться Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир Православної церкви України. Планується відкриття музею тоталітаризму "Луцька Голгофа".

Садибу-музей декоративного мистецтва відкрила у власному будинку у Звірові волинська мисткиня та колекціонерка старовини Галина Міндер, майстриня художнього різьблення по дереву.

Її сільський будинок, розташований на в'їзді в село з боку Луцька, одразу привертає увагу яскравими розписами з традиційними українськими орнаментами.

Основу експозиції складають її власні твори декоративно-прикладного мистецтва – корнепластика, предмети декору, дерев'яні сувеніри. Представдені різьблені меблі, дерев’яні скульптури, декоративні фігурки та оригінальні прикраси. Також експонується етнографічна колекція мисткині: вишиті рушники та сорочки, мереживні картини, ляльки-мотанки, предмети побуту.

Деякі експонати можна придбати.

Музей науки і техніки та промислового дизайну (Музей технічного прогресу) відкрився 2018 року в приміщенні Культурно-розважального центру "Адреналін Сіті" на північно-східній околиці Луцька, поруч із Музеєм сучасного українського мистецтва Корсаків.

Експозиція знайомить відвідувачів із розвитком науки й технологій від найпростіших пристосувань первісних часів і до сучасних гаджетів.

В Музеї науки і техніки працює 18 кафедр: музична, архітектури та дизайну, світло-оптична, фізико-хімічна, військова, медична, геймінгу, історії технічного прогресу, фізики та механіки та інші.

Музей промислового дизайну представляє зразки продукції масового виробництва на перетині мистецтва і техніки. Зокрема, представлені колекції годинників, фотоапаратів, радіотехніки, грамофонів, магнітофонів, телефонів, комп'ютерів. Серед цікавинок – секція 3D пазлів від відомого українського виробника іграшок UGEARS.

Всіх представлених експонатів можна торкатися руками.

Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки створено з ініціативи громадської організації "Джерела".

Музей розташований на території військового містечка в центрі Луцька, в приміщеннях 1925 року побудови.

В експозиції представлено 50 зразків військової техніки та озброєнь. Відкрито постійно діючу виставку "Сторінки військової історії Волинського краю".

Історико-краєзнавчий музей у місті Рожище на Волині відкрився в 1977 році з ініціативи місцевих краєзнавців.

Зараз музей складається із 4-х відділів: природи, етнографії, історії та художнього. Цінними експонатами є ікона "Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього" XVII століття та вінці того ж періоду, а також скульптури католицьких святих із сусідньго села Пожарки.

Окремі експозиції присвячені діяльності УПА на Волині та історичній долі українців, депортованих з Польщі до України в 1944-1946 роках.

В етнографічному відділі відтворено інтер'єр селянської хати середини XIX століття. 22 картини для художньої експозиції Рожищенського історико-краєзнавчого музею подарував почесний житель міста, художник Микола Савчук.

Маєток князів Пронських, які володіли Берестечком з 1544 року, зберігся лише частково, у значно перебудованому вигляді.

За легендою палац Пронських був пов'язаний з Троїцьким костелом підземним ходом.

В даний час на території садиби та парку розміщується Берестечківський психоневрологічний інтернат.

Колишня садиба князя Рінчинського розташована на виїзді з Берестечка в бік Горохова (це місце досі називається Рінчина).

Наразі на місці садиби знаходиться професійно-технічне училище №27. Зберігся парк та садибний будинок, у якому тепер розміщується бібліотека училища.

Православна Свято-Вознесенська церква в Горохові збудована в 1844 році, коли місто входило до складу російської імперії.

За часів радянського атеїзму храм залишався чинним.

Наразі Вознесенська церква належить до Православної церкви України.

Дерев'яна Свято-Георгіївська церква в Кутрові під Берестечком нещодавно відзначила 250-річчя. Храм на пагорбі над річкою Стир побудований в 1761 році на честь 100-річчя Берестецької битви.

Під час Другої світової війни було пошкоджено дзвіницю.

Як пам'ятка архітектури Георгіївська церква пережила радянські часи. Збереглося і внутрішнє оздоблення. Після відновлення служб у 1970-х роках у храм повернули іконостас, що зберігався у Луцьку.

Останнім часом виникла загроза підмивання та берега річки та обвалу церкви, але завдяки проведеним берегозміцнювальним роботам пам'ятник архітектури вдалося зберегти від руйнування.

Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці - найстаріший діючий православний храм Луцька, який, крім того, ніколи не припиняв своєї діяльності.

Ймовірно, храм був заснований ще в XIII сторіччі онуками київського князя Володимира Великого. Відновлений на давньоруських фундаментах у ХV-XVI століттях, за правління великого князя литовського Вітовта. Після 1625 року церкву розібрали та побудували на її місці новий кам'яний Покровський храм, який потім ще неодноразово реконструювався аж до кінця ХІХ століття.

В останні роки було відреставровано настінні розписи та іконостас. Головна реліквія – ікона Волинської Богоматері, шедевр українського живопису XIII-XIV століть.

В користуванні УПЦ московського патріархату.

Величний Свято-Троїцький собор у Берестечку був закладений у 1910 році на згадку про козаків, які загинули у Берестецькій битві 1651 року.

Трирівневий Троїцький храм мав стати копією Володимирського собору у Києві. До початку Першої світової війни будівництво завершити не встигли. Польська влада дозволила завершити лише підземну частину і перший ярус, оскільки після завершення верхнього ярусу православний собор затьмарив би сусідній з ним католицький костел.

Лише в 1930-х роках над недобудованим собором було споруджено тимчасове перекриття. У такому вигляді він проіснував до 1995 року (з 1960 по 1990 рік був закритий). Наразі будівництво Троїцького собору завершено, хоча оригінального проєкту розшукати так і не вдалося.

Особливо вражаюче собор виглядає з протилежного берега річки.