Пам'ятки Обухівського району

Монастир Преображення Господнього в Ржищеві є одним із найстаріших в Україні. За легендою, заснований преподобними Антонієм та Феодосієм, які час від часу віддалялися сюди з Києво-Печерської лаври.

Офіційною датою заснування Ржищевського Спасо-Преображенського монастиря вважається 1626 рік. Польські поміщики Вороничі, надаючи в 1649 році свої землі монастирю, стверджували, що монастир заснували їхні предки. Це був один із трьох монастирів на Київщині, де доживали віку старі та хворі козаки.

В 1653 році тут відбулася зустріч посла московського царя, боярина Василя Бутурліна з гетьманом України Богданом Хмельницьким, де обговорювалися умови союзницького договору.

На початку XX століття в монастирі було 3 церкви: Святої Варвари, Преображення Господнього та Животворного Джерела. В 1927 році монастир розпущено, на території розмістили зоотехнікум, потім будівельний технікум.

В 1995 році Спасо-Преображенський монастир було відроджено. Збереглися келії кінця ХІХ століття. Розташований на пагорбі над Дніпром.

Стара частина будівлі нинішньої Васильківської загальноосвітньої школи №1 - це синагога, збудована у Василькові в 1812 році.

Пізніше тут розміщувалася єврейська школа. Після Другої світової війни у приміщенні колишньої синагоги було відкрито загальноосвітню школу. Деякий час при ній діяв музей.

Трипільський етно-історичний комплекс розташований в мальовничому місці над дніпровською затокою в селі Трипілля на Київщині, навпроти Дівич-гори. Це приватний музейно-розважальний заклад сучасного формату, що в інтерактивній формі знайомить з історією і культурою України від найдавніших часів.

Ще у 2006 році на цьому місці відомий колекціонер Олександр Поліщук спільно з архітектором Володимиром Лазоренком, художником Анатолієм Гайдамакою та істориком-белетристом Юрієм Шиловим відкрили приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта-Україна". Основу його експозиції складала зібрана Поліщуком особиста колекція предметів побуту трипільської культури.

Після тривалої перерви музей наново відкрився у 2023 році у новому форматі. Експозиція на трьох поверхах знайомить з археологічними знахідками на території Київщини та нематеріальною культурною спадщиною регіону.

На першому поверсі музею можна відвідати українську світлицю та залу ручної праці, де представлені старовинні ткацькі верстата, веретена, а також велика колекція старовинних вишитих сорочок, рушників, килимів. У залі Едіакарського періоду експонуються скам'янілості перших живих організмів і тварин, які були знайдені на території України. В експозиції трипільської культури представлена кераміка трипільського типу (переважно безпаспортна і неатрибутована). У виставковій залі зараз експонуються ляльки-мотанки майстрині Юлії Петренко.

В окремій будівлі взимку відкривається Резиденція-музей святого Миколая. Працює кафе з каміном в українському стилі, де проводяться дитячі майстеркласи, чайні церемонії, тематичні заходи, пропонуються обіди під замовлення туристичних груп. Крім звичайних екскурсій, в музеї проводять квести. У сувенірній крамничці продаються вироби ручної роботи.

В урочищі Кам'яниця у північно-західній частині Ржищева збереглися залишки козацької сторожової фортеці: вали, рів та підземний хід.

За легендою, під час тривалої облоги останні захисники фортеці, що залишилися живими, - три брати - сховали полкову скарбницю в колодязі Вигадка, який також зберігся до наших днів.

Дерев'яну церкву апостола Іоанна Богослова в Розкопанцях під Богуславом збудовано в 1884 році.

Класичний український триверхий храм. В інтер'єрі зберігся розпис ХІХ століття. Гармонічно розвинена композиція будівлі, майстерно виконані деталі ставлять пам'ятку у низку цікавих зразків української дерев'яної архітектури ХІХ століття.

На церковному подір'ї є надгробок із фотографією молодої жінки та написом: "Хай буде твоя свята воля. Ганна Савельївна Цюрупа, померла 29 січня 1910 року на 23-му році життя".

Старовинна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться у північному передмісті Василькова, на в'їзді до міста з боку Києва.

Побудована в 1859 році. Невелика споруда з двома банями відрізняється вдалою композицією та пластичністю форм. Освячена на честь Різдва Божої Матері в другій половині ХХ століття.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Тулинцях розташована на пагорбі на околиці села.

Збудована у 1779-1784 роках на місці старого храму, відомого з XVII сторіччя. Унікальний трибанний храм із двоярусною дзвіницею складений із дубових колод і обшитий дошками.

У 1931 році храм закрили, але в період німецької окупації він знову став чинним. Пізніше його знову закрили через аварійний стан. З недавнього часу богослужіння відновлено.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Тулинцях є пам'яткою архітектури національного значення, вважається одним із найкращих зразків дерев'яної культової архітектури Правобережної України.

Церкву Успіння Святої Анни в центрі села Слобода збудована у 1852 році генерал-майором Андрієм Трощинським, спадкоємцем міністра юстиції Дмитра Трощинського.

Храм у стилі пізнього класицизму хрестовий у плані, увінчаний напівсферичним куполом на циліндричному барабані. На західному, північному та південному фасадах великі напівкруглі вікна. Фасади завершено трикутними фронтонами.

В інтер'єрі збереглися залишки тематичних розписів ХІХ століття.

Черняхівський краєзнавчий музей відкрився з ініціативи місцевих освітян у 2023 році – через майже півстоліття після того, як припинив існування його попередник. Розташовується у приміщенні Черняхівського сільського будинку культури.

Експозиція розповідає про давню історію Черняхова, сучасне життя села та його видатних мешканців. Зокрема, в археологічному розділі представлено предмети Черняхівської культури із запасників Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Відтворено інтер'єр української хати XIX століття, де можна побачити давній сільськогосподарський та хатній реманент, вишивку, кераміку, вироби із лози та з дерева. В куточку побутових речей середини ХХ століття експонуються старі радіоприймачі, програвачі та друкарська машинка.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.