Пам'ятки Бориспільського району

Експозиційний павільйон Археологічного музею Переяслава зведено в 1957 році над залишками Спаського храму XI століття, що знаходився на території міського посаду і слугував усипальницею знатих людей давнього Переяслава княжих часів.

Таким чином вдалося зберегти та представити на огляд відвідувачів фргаменти підмурків і стін давньоруського храму із залишками фрескового розпису, вимощену керамічними плитами підлогу, поховання у цегляних саркофагах під шиферними плитами.

Експозиція Археологічного музею розповідає про давню історію Переяславського краю. Зокрема, можна побачити кам'яні знаряддя праці первісних людей, керамічний посуд Трипільської культури, античний шолом з позолоченої бронзи, рідкісні скляні вироби черняхівської культури, вироби переяславських майстрів великокнязівській доби.

Археологічний музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. 

Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Михайлівський собор XI сторіччя був споруджений з ініціативи переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського. За князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У Михайлівському соборі було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава в 1237 році. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII століття як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 року храм став парафіяльним, отримав статус міського собору.

За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX століть. З 2010 року монастирський комплекс перебуває у користуванні УПЦ московського патріархату, в ньому відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла. Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ сторіччя.

Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 році за ініціативою засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору.

Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.

В 2023 році Господарський суд Київської області ухвалив рішення за позовом Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав" відповідно до якого найстаріша святиня Переяслава має знову повернутися у користування Національного історико-етнографічного заповідника і зобов’язав УПЦ московського патріархату звільнити приміщення Михайлівської церкви.

Переяславська міська гімназія збудована в ХІХ столітті, спочатку належала до комплексу споруд Вознесенського монастиря. Цегляна будівля, в якій до 1917 року розміщувався гуртожиток духовного училища, досі вражає своєю монументальністю.

До 1941 року тут розташовувався дитячий будинок, під час війни - німецька комендатура. Під час війни будівля втратила більшу частину пишного декору. Після реставрації, у 1958 році у ньому відкрили навчальний корпус педучилища.

У 2000 році будівлю реорганізували у початкову школу № 6 та гімназію, потім у Переяславський академічний ліцей імені Івана Мазепи.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Переяславі знаходиться у західній частині колишнього дитинця, на місці однойменного храму, закладеного ще в XII сторіччі.

До руйнування татарами у XIII столітті він служив домашньою церквою переяславським князям. В 1586 році князь Василь Острозький відбудував храм уже як військовий собор. Саме тут 8 січня 1654 року козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким склала присягу на вірність московському цареві. Через рік під час великої пожежі дерев'яна будівля згоріла.

Сучасні архітектурні форми - п'ятикупольний храм у псевдовізантійському стилі - собор набув у кінці ХІХ століття. Церква досі діє.

В червні 2022 року Успенський собор приєднався до Православної церкви України.

Майдан Княжий двір розташований на місці колишнього дитинця давнього Переяслава. Тут мешкали переяславські князі, вирішувалися державні справи, збиралося князівське військо, звідси вони вирушали на ворога й сюди верталися з перемогою.

В князівські часи площа всього дитинця сягала 2,5 гектарів. Княжий двір займав його північну частину й обмежувався зі сходу центральною вулицею, що з’єднувала Княжі та Єпископські ворота, з півночі та заходу – валом дитинця, з півдня – поперечною вулицею, що відходила від центрального майдану дитинця.

Саме на цьому місці в 1654 році відбулася Переяславська рада - генеральна військова рада лідерів українського козацтва, на якій гетьман Богдан Хмельницький перед московським посольством боярина Василя Бутурліна склав присягу на вірність царю Олексію Михайловичу, наслідком чого стало укладення договору про військово-політичний союз між Україною та московією.

На площі розташована Успенська церква, де козацьку старшину привели до присяги. Україна опинилася під протекторатом московського царства. Незабаром розпочався процес згортання автономії козацької держави та повного поглинання України московською державою, яка потім стала російською імперією.

На честь річниці тих подій в радянський час майдан перед Успенським собором було названо "Площею Переяславської ради". 26 вересня 2019 року рішенням сесії міськради площа Переяславської ради перейменована на Майдан Княжий двір.

Величний кафедральний собор на честь Покрови Пресвятої Богородиці споруджений в Борисполі в кінці XX століття за проєктом архієпископа Черкаського та Канівського Софронія.

Собор має чотири престоли: центральний престол освячено на честь Покрови Божої Матері, правий приділ в честь чуда Архистратига Божого Михаїла в Хонах, лівий в честь святителя Миколая Чудотворця, а нижній храм освячений  в честь святих благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба.

Належить УПЦ московського патріархату.

Залишки одного з найдавніших в Україні поселень первісних людей епохи пізнього палеоліту (10 тисяч років до нашої ери), знайдені в селі Добранічивка під час прокладання дороги в 1952 році, експонуються зараз в Археологічному музеї "Добраничівська стоянка", що є філією Яготинського історичного музею.

Археологи виявили тут чотири господарсько-побутових комплекси навколо центральної площі.

Експозиційний павільйон зведено безпосередньо над місцем розкопок найбільшого з господарсько-побутових комплексів. Можна побачити фундамент жител з кісток мамонтів і черепів тварин, ями-склади, кострища та місця виробництва знарядь праці з кісток та кременю.

В експозиції представлені вироби з каменю й кістки, а також два великих панорамних полотна, що зображують сцени первісного полювання на мамонта та побуту мешканців "Добраничівської стоянки".

Бориспільський державний історичний музей засновано в 1967 році з ініціативи краєзнавця Віктора Йови.

Зараз колекція музею налічує більше 13 тисяч експонатів, які всі зібрано в стилізованій під старовинну архітектуру будівлі на Київському Шляху, збудовану спеціально для музею в 1980-х років.

Експозиція розповідає, зокрема, про знаменитих бориспільців: козацькі родини Сулим та Безбородьків, поета Івана Некрашевича, вченого-етнографа Павла Чубинського.

Також в експозиції представлені матеріали трипільської культури, діорама "Будівництво Летської синагоги", фрагмент половецької кам'яної баби, велика кількість зброї, знарядь праці, прикрас і домашнього начиння, інтер'єр селянської хати.

Окремі експозиції розповідають про Бориспіль в період татарської неволі та польського панування, про економічний розвиток міста, про історичні події Української революції 1917-1921 років, Другої Світової війни, Голодомору, післявоєнного відродження, сучасності.

Воскресенська церква в селі Воскресенське під Переяславом збудована у XVIII сторіччі коштом поміщика Каневського.

Храм у стилі класицизму зведений у рідкісних для православ'я формах ротонди. Із західного боку є двоповерховий притвор з балконом і трикутним фронтоном, на фризі під яким розміщено ряд хрестів мальтійського типу, що може вказувати на приналежність колишніх господарів маєтку до масонської ложі.

Двоповерховий будинок, у якому розташовувалася земська управа Переяслава, виділяється рисами пізнього класицизму. Зараз у ньому розташована школа № 2.

Навпроти знаходиться елегантний, майстерно декорований будинок колишньої жіночої гімназії (тепер також корпус школи № 2), який композиційно пов'язаний із будинком земської управи в єдине архітектурне ціле.

Іванківський краєзнавчий музей розташований на 2-му поверсі будинку культури.

В експозиції представлено велику кількість зброї різних епох, знаряддя праці та предмети домашнього вжитку українського села ХІХ століття, велику кількість друкованих видань та документів радянсько-української вйни, періоду колективізації та Другої світової війни.

Історико-краєзнавчий музей села Соснова відкрито в 1986 році в старовинному будинку, який належав колись заможному селянину.

Експозиція налічує понад 4 тисяч  експонатів. Зокрема, представлено речі сільського побуту, вишитий одяг та інші предмети побутового і господарського призначення ХІХ-ХХ століть.

Про історію села Соснова розповідають старі свтлини, документи та деякі археологічні знахідки.

В комплекс музею входить дерев'яний гамазей (будівля для зберігання зерна) 1905 року, де представлені знаряддя сільської праці: сіялка, плуги, віялки, частина млина та багато іншого.

Історико-краєзнавчий музей села Соснова є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Краєзнавчий музей села Кулябівка на Київщині носить ім'я українського вченого та державного діяча Петра Непорожнього. Йому присвячена основна експозиція музею, що відкрився у 2012 році.

Петро Непорожній народився 1910 року на хуторі Тужилів поблизу Кулябівки, закінчив місцеву школу та Переяславську школу фабрично-заводського учнівства, згодом – Ленінградський інститут інженерів водного транспорту. Займався будівництвом гідроелектростанцій. З 1954 роках працював на урядових посадах в УРСР, а з 1965 по 1985 рік обіймав посаду міністра енергетики і електрифікації СРСР. Впродовж понад 30 років очолював кафедру енергетики в Одеському і Московському політехнічних інститутах.

У чотирьох експозиційних залах музею представлені матеріали про життя та діяльність Петра Непорожнього: документи, світлини, портрети тощо. Також представлена етнографічна експозиція.

Ландшафтний заказник "Хутір Чубинського" створений на місці садиби відомого фольклориста, етнографа та поета Павла Чубинського, автора національного славня України.

В 1861 році цю землю купив його батько Платон Чубинський. У 1862 році було закладено сад та збудовано будинок, який простояв до 30-х років XX століття.

Заказник загальнодержавного значення площею 10 гектарів створено у 1994 році для збереження ландшафту, рослинного покрову, мальовничої ділянки дубового гаю. Тут ростуть дуби віком 200-300 років - залишки лісів, що колись покривали Лівобережжя Дніпра.

На згадку про Павла Чубинського у парку встановлено пам'ятний знак, відкрито каплицю Святого Павла.

Меморіальний комплекс, присвячений воїнам-визволителям, загиблим у роки Другої світової війни, відкритий у Переяславі в 2000 році.

Комплекс включає Пагорб слави та виставку військової техніки. На Пагорб слави веде алея з ліхтарів та напівкруглих лав. Центральне місце меморіалу займає скульптура воїна в арці, увінчаної хрестом. За скульптурою півколом розміщено стіну з прізвищами загиблих земляків.

На виставці військової техніки представлені танк ІС-3, самохідка ІСУ-152, гаубиця Б-4, "Катюша", бойовий катер, літак МіГ-15 та інші. Деякі експонати мають відкритий доступ.