Пам'ятки Кіровоградської області

Міський краєзнавчий музей Новоукраїнки розташовується на другому поверсі Центрального палацу культури "Ювілейний". Заснований у 1972 році.

У чотирьох виставкових залах репрезентована історія Новоукраїнки та навколишніх територій від прадавніх часів до сьогодення. Зокрема, представлені артефакти давніх археологічних культур, знайдені на території міста, матеріали про землеробську колонізацію цих земель та розвиток економіки у дореволюційні часи, предмети побуту та знаряддя праці XIX – початку XX століть, спорядження та зброя Другої світової та сучасної російсько-української війни.

Значне місце в експозиції відведене творчості народних майстрів і умільців району: вишивка, різьблення по дереву, образотворче мистецтво, вироби з дерева й металу.

Міський краєзнавчий музей Знам'янки заснований у 1961 році як "Кобзарева світлиця" з ініціативи дальніх родичок поета Тараса Шевченка – Катерини та Антоніни Красицьких. З 2004 року краєзнавчий музей має офіційний статус, а "Кобзарева світлиця" функціонує як його філія. Значний внесок у розвиток закладу зробив інший нащадок Шевченка – В’ячеслав Шкода (біля входу встановлено меморіальну дошку).

Експозиції музею розташовані у чотирьох кімнатах. Вони розповідають про історію заснування Знам'янки за козацьких часів, її розвиток як станції на залізниці Одеса – Харків, культурних і громадських діячів кінця XIX – першої половини XX століть, події Другої світової та сучасної російсько-української війн. Центральним експонатом тут є макет залізничної станції "Знам'янка" та прилеглого містечка початку XX століття.

В експозиції "Кобзарева світлиця" чільне місце посідає ткацький верстат початку XX століття. Також експонується колекція українських рушників, предмети сільськогосподарської праці та домашнього господарства, твори сакрального мистецтва. Представлені картини члена Національної спілки художників України Бориса Єгорова, роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина тощо.

Монумент "Янгол-охоронець України" встановлений у Кропивницькому до 2000-річчя Різдва Христового та до 250-річчя міста.

По периметру основи колони є напис: "Храни, Боже, Україну".

Під час створення пам'ятника майстри використовували граніти Капустинського, Крупського та Войновського родовищ. Пам'ятник Янголу-охоронцю створили скульптор Анатолій Гончар та архітектор Віталій Кривенко.

"Ельворті" - один із найстаріших і найбільших у Європі заводів сільгоспмашин, що спеціалізується на виробництві сівалок.

Заснований братами-англійцями Робертом та Томасом Ельворті. Успіх заводу, на якому в дореволюційний час працювало більше половини населення Єлисаветграда, сприяло розвитку міста.

В радянський час був перейменований на "Червону зірку", продукція якого була відома у всьому світі. Наразі заводу повернуть історичне ім'я Ельворті.

Після реставрації та капітального ремонту будинку Ельворті у 1994 році відкрито музей заводу, який налічує зараз понад 3500 експонатів.

Музей історії Маловисківщини імені Олександра Ковтуна відкрився у 1979 році в приміщенні Будинку культури міста Мала Виска. Його засновником і першим директором був відомий вчитель і краєзнавець Олександр Ковтун.

Експозиція музею нараховує близько 9000 експонатів основного та науково-допоміжного фондів. Усі вони розкривають історію Маловисківщини від найдавніших часів до сьогодення.

Окрема експозиція присвячена подіям російсько-української війни. Її центральним експонатом є такий самий керамічний півник виробництва Васильківського майоликового заводу, що завдяки світлинам зі зруйнованої окупантами Бородянки став символом української стійкості.

Громадський музей історії села Мошорине розташований на другому поверсі Мошоринської загальноосвітньої школи. Має два розділи: етнографічний та історичний.

В етнографічному розділі відтворено інтер'єр традиційної української хати з пічкою, лавами, скринями, мисниками, іконами та вишитими рушниками. Тут представлені речі сільського побуту: ночви, бочка, мірка, хлібна діжа, решето, сито, рубель для прасування, коромисло, плетені вироби з кори й лози – кошики й корзини. Також можна побачити сільськогосподарське знаряддя: серп, ціп, зернотерку, ручний млин і ярмо для волів.

Історичний розділ присвячений переважно подіям Другої світової війни. Представлено близько 200 портретів мешканців Мошориного, які загинули на фронті. Серед експонатів: обріз гвинтівки, ніж-багнет, кулеметні стрічки, гранати, каски, фляги, протигазна коробка німецького зразка.

Нова експозиція присвячена вихідцям із села Мошорине, які беруть участь в російсько-українській війні.

Народний музей історії села Кальниболота з радянських часів функціонує при Кальниболотському сільському будинку культури.

Експозиція розповідає про історію населеного пункту з часів заснування віськових поселень на цих теренах у ХVІІІ столітті.

Також представлено багато старовинних речей, які відображають традиційних побут жителів села.

Народний музей історії села Надлак розташований у приміщенні сільського будинку культури. Відкрився у 1973 році з ініціативи вчителів місцевої середньої школи. Експозиція у чотирьох кімнатах висвітлює історію і культуру цього краю від найдавніших часів.

Експонати першої зали розповідають про давнє життя у цій місцевості, про виникнення села Надлак у середині XVIII століття та про його розвиток до 1917 року. Зокрема, можна побачити кам'яні ливарні форми для виготовлення металевих знарядь праці.

Друга зала присвячена періоду між двома світовими війнами. У ньому розміщені експонати, які наочно демонструють побут та культуру тогочасого села Надлак – від дерев’яної сохи до залізного плуга.

Третя зала музею присвячений Другій світовій війні та життю людей у період окупації. Тут представлені старі світлини, листи та предмети, виявлені на полях битв: обмундирування, солдатські фляги, гільзи, патрони, кулеметні стрічки та інше.

Четверта зала музею знайомить відвідувачів із повоєнним періодом, відновленням та розвитком села Надлак. Окрема музейна експозиція присвячена дружнім стосункам українських та болгарських землеробів.

Музей історії села Підвисоке відкритий у 1967 році. Розміщується на другому поверсі сільського будинку культури, у трьох кімнатах загальною площею близько 170 квадратних метрів.

Перша кімната музею знайомить відвідувачів з історією місцевості починаючи від доби бронзи і до розпаду Російської імперії. Представлені фрагменти трипільського посуду, побутові речі пізніших епох, матеріали про заснування села Підвисоке у першій половині XVIII століття. Гайдамацьке минуле краю влюструє діарама штурму міста Умань загонами Максима Залізняка та Івана Гонти. В етнографічній експозиції можна побачити ткацький верстат, прялку, різноманітні домашні прилади та посуд.

Центральним елементом експозиції про Другу світову війну є велика діарама, яка відтворює один з боїв 1941 року, які вели поблизу Умані оточені німцями 6-та і 12-та радянські армії.

В третій кімнаті можна ознайомитися з повоєнною історією Підвисокого та побачити численні артефакти радянської пропаганди.

Музей історії села Розумівка заснований 1967 року. Початково розміщувався у приміщенні Хрестовоздвиженської церкви – усипальні родини Раєвських, завдяки чому храм зберігся.

Зараз музей розташовується на другому поверсі Розумівського будинку культури. Оновлена експозиція розповідає про символіку Розумівки, про археологічні дослідження в краї, про історію села наприкінцікінці ХІХ – на початку ХХ століття, про Голодомор 1932-1933 років та сталінські репресії в селі, про радянський період та війну в Афганістані, про учасників російсько-української війни.

Окрема експозиція розповідає про події в краї часів Української революції 1917–1921 років, зокрема про отамана Чорного Ворона (Миколу Скляра), який разом з трьома сотнями козаків загинув поблизу Розумівки (створюється меморіал). Експозицію доповнюють тематичні вітражі.

Музей історії села Розумівка є філією Олександрівського краєзнавчого музею.

Музей історії техніки при Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка в Кропивницькому відкрився у 2015 році. Розташований в комп’ютерних лабораторіях Фізико-математичного факультету, на першому поверсі навчального корпусу №4.

В експозиції "Обчислювальна та комп’ютерна техніка" представлені домеханічні обчислювачі, механічні арифмометри, мікрокалькулятори, персональні комп'ютери різних поколінь, зразки мікропроцесорів, плат оперативної пам’яті, материнських плат, відеокарт, дисководів, різномантіні носії даних (перфокарти, бабіни, дискети, жорсткі диски).

Особливий інтерес представляють великий демонстраційний калькулятор "Програміст" на базі плати звичайного програмованого калькулятора МК-61 та демонстраційний варіант персонального комп’ютера з відкритими для огляду мікросхемами та периферійними пристроями.

Музей історії українського хореографічного мистецтва в Кропивницькому заснований 2004 року як відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Тривалий час музей розташовувався на території Державного музею-заповідника Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" неподалік від Кропивницького. Саме тут жила і творила видатна родина Тобілевичів, з якою пов’язують виникнення українського народного сценічного танцю.

2023 року оновлена експозиція відкрилася на першому поверсі колишньої будівлі управління Національного банку, де зараз облаштовують Музейний історично-мистецький простір. Експозиція у трьох залах висвітлює розвиток хореографічного мистецтва в Україні та за її межами, зв’язок творчості видатних балетмейстерів минулого з розвитком українського танцю сьогодні.

У першій залі представлені матеріали про історію становлення українського танцю. Друга зала присвячена Заслуженому ансамблю народного танцю України "Ятрань", що був створений у Кропивницькому (тодішньому Кіровограді) у 1949 році. У третій залі – світлини, афіші та костюми колективів, які танцюють український танець за кордоном, а також дитячих хореографічних колективів.

У галереї перед входом у музей – портрети видатних хореографів України.

Експозиція Музею мистецтв у Кропивницькому розміщена в будівлі в стилі модерн, збудованій наприкінці ХІХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського.

Вперше питання про створення в місті художнього музею було порушено місцевою інтелігенцією ще в 1870 році, проте реальна робота розпочалася лише в 1921 році.

Сьогодні фонди музею налічують 9000 експонатів: живопис, графіка, скульптура, кераміка і скло, тканина, дерево, метал, архівно-документальна, фото. Частину експонатів музей отримав із фондів Ермітажу, Третьяковської галереї, київських музеїв, інші представляють творчий доробок відомих художників з Кропивницького.

Музей має п’ять виставкових залів, з них три є стаціонарними: "Сакральне мистецтво", "Мистецтво ХVІІІ – початку ХХ століть", "Художники-земляки".

Перлиною колекції є картина самобутнього польського художника Войцеха Горація Коссака "Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року".

Також в експозиції музею представлено комплекс декоративно-ужиткового мистецтва.

Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського заснований у 1991 році з ініціативи музикознавиці Ольги Левтонової. На цей час тимчасово не має свого приміщення, експонати зберігаються в запасниках.

Музей присвячений єлисаветградському періоду в житті видатного польського композитора Кароля Шимановського, який народився 1882 року в Україні – в родинному маєтку на Чигиринщині. В Єлисаветграді, де його родина мешкала в зимовий період, він навчався в музичній школі Нейгаузів, тут розпочав концертну та публіцистичну діяльність.

Меморіальний будинок Шимановських по вулиці Гоголя, що перебував в аварійному стані, був фактично збудований наново у 1991-1997 роках, але будівництво так і не було завершене. Тимчасово музей розміщувався в Музичній школі №1 імені Генріха Нейгауза, але 2020 року у зв’язку з капітальним ремонтом будівлі школи музейні експозиції були демонтовані.

Фонди музею налічують близько 10 000 експонатів. Найціннішими з-поміж них є автографи, речі та портрети Кароля Шимановського, документи й фотографії родин Нейгаузів і Блюменфельдів.

Зараз Музей музичної культури імені Кароля Шимановського влаштовує окремі виставки на інших майданчиках, проводить тематичні екскурсії містом та працює в онлайні.

Музей ракетних військ стратегічного призначення в Побузькому неподалік Первомайська унікальний і не має аналогів у світі. Для огляду відкрита надсекретна стартова позиція міжконтинентальних балістичних ракет, що повністю збереглася з часів "холодної війни".

Музей створено в 2001 році на базі розформованого 309 полку 46 ракетної дивізії РВСН. Комплекс складається із шахтно-пускової установки ракети РС-22А (SS-24 "Scalpel"), уніфікованого підземного командного пункту, енергоблоку, холодильного центру, казарми, охоронних та господарських приміщень. На території можна побачити зразки ракетних двигунів, автомобілі-ракетовози, паливозаправники для ракетного палива, макет ядерної боєголовки, а також ракети Р-12 та РС-20 (SS-18 "Satan").

Екскурсії проводять офіцери, які раніше служили на цій базі. За окремою домовленістю можна спуститися до підземного командного пункту на 30-метровій глибині, де знаходилася "ядерна кнопка".