Пам'ятки Кіровоградської області

Народний музей історії села Кальниболота з радянських часів функціонує при Кальниболотському сільському будинку культури.

Експозиція розповідає про історію населеного пункту з часів заснування віськових поселень на цих теренах у ХVІІІ столітті.

Також представлено багато старовинних речей, які відображають традиційних побут жителів села.

Народний музей історії села Надлак розташований у приміщенні сільського будинку культури. Відкрився у 1973 році з ініціативи вчителів місцевої середньої школи. Експозиція у чотирьох кімнатах висвітлює історію і культуру цього краю від найдавніших часів.

Експонати першої зали розповідають про давнє життя у цій місцевості, про виникнення села Надлак у середині XVIII століття та про його розвиток до 1917 року. Зокрема, можна побачити кам'яні ливарні форми для виготовлення металевих знарядь праці.

Друга зала присвячена періоду між двома світовими війнами. У ньому розміщені експонати, які наочно демонструють побут та культуру тогочасого села Надлак – від дерев’яної сохи до залізного плуга.

Третя зала музею присвячений Другій світовій війні та життю людей у період окупації. Тут представлені старі світлини, листи та предмети, виявлені на полях битв: обмундирування, солдатські фляги, гільзи, патрони, кулеметні стрічки та інше.

Четверта зала музею знайомить відвідувачів із повоєнним періодом, відновленням та розвитком села Надлак. Окрема музейна експозиція присвячена дружнім стосункам українських та болгарських землеробів.

Музей історії села Підвисоке відкритий у 1967 році. Розміщується на другому поверсі сільського будинку культури, у трьох кімнатах загальною площею близько 170 квадратних метрів.

Перша кімната музею знайомить відвідувачів з історією місцевості починаючи від доби бронзи і до розпаду російської імперії. Представлені фрагменти трипільського посуду, побутові речі пізніших епох, матеріали про заснування села Підвисоке у першій половині XVIII століття. Гайдамацьке минуле краю влюструє діарама штурму міста Умань загонами Максима Залізняка та Івана Гонти. В етнографічній експозиції можна побачити ткацький верстат, прялку, різноманітні домашні прилади та посуд.

Центральним елементом експозиції про Другу світову війну є велика діарама, яка відтворює один з боїв 1941 року, які вели поблизу Умані оточені німцями 6-та і 12-та радянські армії.

В третій кімнаті можна ознайомитися з повоєнною історією Підвисокого та побачити численні артефакти радянської пропаганди.

Музей історії села Кам'янече відкрився у 1966 році з ініціативи місцевих краєзнавців. Розташовується у приміщенні Будинку культури в центрі села.

Значна частина експозиції присвячена Гайдамацькому руху на теренах Новоархангельщини, адже в лісах поблизу села містилися кузні, у яких повастанці виготовляли зброю. Представлені речі, знайдені на місці виробництва. Можна дізнатися про місцеві легенди та перекази, пов'язані з цією сторінкою української історії.

Також експозиція розповідає про інші етапи розвитку Кам'янечного та про традиційний сільський побут його мешканців.

Музей історії села Розумівка заснований 1967 року. Початково розміщувався у приміщенні Хрестовоздвиженської церкви – усипальні родини Раєвських, завдяки чому храм зберігся.

Зараз музей розташовується на другому поверсі Розумівського будинку культури. Оновлена експозиція розповідає про символіку Розумівки, про археологічні дослідження в краї, про історію села наприкінцікінці ХІХ – на початку ХХ століття, про Голодомор 1932-1933 років та сталінські репресії в селі, про радянський період та війну в Афганістані, про учасників російсько-української війни.

Окрема експозиція розповідає про події в краї часів Української революції 1917–1921 років, зокрема про отамана Чорного Ворона (Миколу Скляра), який разом з трьома сотнями козаків загинув поблизу Розумівки (створюється меморіал). Експозицію доповнюють тематичні вітражі.

Музей історії села Розумівка є філією Олександрівського краєзнавчого музею.

Музей історії техніки при Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка в Кропивницькому відкрився у 2015 році. Розташований в комп’ютерних лабораторіях Фізико-математичного факультету, на першому поверсі навчального корпусу №4.

В експозиції "Обчислювальна та комп’ютерна техніка" представлені домеханічні обчислювачі, механічні арифмометри, мікрокалькулятори, персональні комп'ютери різних поколінь, зразки мікропроцесорів, плат оперативної пам’яті, материнських плат, відеокарт, дисководів, різномантіні носії даних (перфокарти, бабіни, дискети, жорсткі диски).

Особливий інтерес представляють великий демонстраційний калькулятор "Програміст" на базі плати звичайного програмованого калькулятора МК-61 та демонстраційний варіант персонального комп’ютера з відкритими для огляду мікросхемами та периферійними пристроями.

Музей історії українського хореографічного мистецтва в Кропивницькому заснований 2004 року як відділ Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.

Тривалий час музей розташовувався на території Державного музею-заповідника Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" неподалік від Кропивницького. Саме тут жила і творила видатна родина Тобілевичів, з якою пов’язують виникнення українського народного сценічного танцю.

2023 року оновлена експозиція відкрилася на першому поверсі колишньої будівлі управління Національного банку, де зараз облаштовують Музейний історично-мистецький простір. Експозиція у трьох залах висвітлює розвиток хореографічного мистецтва в Україні та за її межами, зв’язок творчості видатних балетмейстерів минулого з розвитком українського танцю сьогодні.

У першій залі представлені матеріали про історію становлення українського танцю. Друга зала присвячена Заслуженому ансамблю народного танцю України "Ятрань", що був створений у Кропивницькому (тодішньому Кіровограді) у 1949 році. У третій залі – світлини, афіші та костюми колективів, які танцюють український танець за кордоном, а також дитячих хореографічних колективів.

У галереї перед входом у музей – портрети видатних хореографів України.

Експозиція Музею мистецтв у Кропивницькому розміщена в будівлі в стилі модерн, збудованій наприкінці ХІХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського.

Вперше питання про створення в місті художнього музею було порушено місцевою інтелігенцією ще в 1870 році, проте реальна робота розпочалася лише в 1921 році.

Сьогодні фонди музею мистецтв у Кропивницькому налічують 9000 експонатів: живопис, графіка, скульптура, кераміка і скло, тканина, дерево, метал, архівно-документальна, фото. Частину експонатів музей отримав із фондів Ермітажу, Третьяковської галереї, київських музеїв, інші представляють творчий доробок відомих художників з Кропивницького.

Музей має п’ять виставкових залів, з них три є стаціонарними: "Сакральне мистецтво", "Мистецтво ХVІІІ – початку ХХ століть", "Художники-земляки".

Перлиною колекції музею мистецтв є картина самобутнього польського художника Войцеха Горація Коссака "Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року".

Також в експозиції музею представлено комплекс декоративно-ужиткового мистецтва.

Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського заснований у 1991 році з ініціативи музикознавиці Ольги Левтонової. На цей час тимчасово не має свого приміщення, експонати зберігаються в запасниках.

Музей присвячений єлисаветградському періоду в житті видатного польського композитора Кароля Шимановського, який народився 1882 року в Україні – в родинному маєтку на Чигиринщині. В Єлисаветграді, де його родина мешкала в зимовий період, він навчався в музичній школі Нейгаузів, тут розпочав концертну та публіцистичну діяльність.

Меморіальний будинок Шимановських по вулиці Гоголя, що перебував в аварійному стані, був фактично збудований наново у 1991-1997 роках, але будівництво так і не було завершене. Тимчасово музей розміщувався в Музичній школі №1 імені Генріха Нейгауза, але 2020 року у зв’язку з капітальним ремонтом будівлі школи музейні експозиції були демонтовані.

Фонди музею налічують близько 10 000 експонатів. Найціннішими з-поміж них є автографи, речі та портрети Кароля Шимановського, документи й фотографії родин Нейгаузів і Блюменфельдів.

Зараз Музей музичної культури імені Кароля Шимановського влаштовує окремі виставки на інших майданчиках, проводить тематичні екскурсії містом та працює в онлайні.

Музей ракетних військ стратегічного призначення в Побузькому неподалік Первомайська унікальний і не має аналогів у світі. Для огляду відкрита надсекретна стартова позиція міжконтинентальних балістичних ракет, що повністю збереглася з часів "холодної війни".

Музей створено в 2001 році на базі розформованого 309 полку 46 ракетної дивізії РВСН. Комплекс складається із шахтно-пускової установки ракети РС-22А (SS-24 "Scalpel"), уніфікованого підземного командного пункту, енергоблоку, холодильного центру, казарми, охоронних та господарських приміщень. На території можна побачити зразки ракетних двигунів, автомобілі-ракетовози, паливозаправники для ракетного палива, макет ядерної боєголовки, а також ракети Р-12 та РС-20 (SS-18 "Satan").

Екскурсії проводять офіцери, які раніше служили на цій базі. За окремою домовленістю можна спуститися до підземного командного пункту на 30-метровій глибині, де знаходилася "ядерна кнопка".

"Музей трофеїв з поля бою" відкрився в 2022 році у Кропивницькому в громадському просторі "Krop:hub".

Збирати військові трофеї почали у 2014 році. Більшість привезли захисники у 2022 році. Трофеї тут з Харківської, Київської, Миколаївської, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

В експозиції представлено більше ніж пітори сотні трофеїв: сухпайки, фляги, частини ракет, залишки боєприпасів, дронів та гелікоптерів, гроші та одяг російських окупантів тощо. У музей в громадський простір їх передають з передової українські військові. Планується зробити музей просто неба.

Громадський простір та волонтерський центр "Krop:hub" розташований на першому поверсі Будинку побуту (вхід з вулиці Острівської).

Музейна кімната археологічних та краєзнавчих досліджень Новомиргородщини відкрилася у 2013 році з ініціативи відомого дослідника історії краю Петра Озерова. Розташовується на першому поверсі міської ради Новомиргорода.

В експозиції представлено близько 2000 експонатів, значна частина з яких була знайдена Петром Озеровим під час археологічних та краєзнавчих досліджень на території Новомиргородщини.

Зокрема, експонуються знаряддя праці людей кам'яної доби, фрагменти трипільського посуду, артефакти зі скіфських поселень (зокрема, меч-акінак), зброя та прикраси часів експансії готів, залізні предмети періоду Київської Русі, козацька зброя та амуніція, а також документи, світлини та предмети побуту містян XIX-XX століть.

Під час екскурсій господар музею дозволяє відвідувачам торкатися експонатів, брати їх в руки, а деякі навіть пробувати використовувати за призначенням.

Музейний комплекс Льотної академії Національного авіаційного університету в Кропивницькому об'єднує цілу низку музейних закладів та виставкових просторів, що присвячені історії української авіації загалом та навчального закладу зокрема.

Центром комплексу є Музей авіації, який функціонує з 1971 року. В експозиції представлено багато моделей літаків, світлин, сувенірів з різних країн, нагород та подарунків. Найпопулярнішим експонатом є кабіна літака Ан-24, яка використовувалася як тренажер для курсантів. Також представлені зразки бортових реєстраторів – так званих "чорних скриньок".

Сквер Кожедуба за головним навчальним корпусом академії створений 2010 року навколо пам'ятного знака на честь перебування на Кіровоградщині українського льотчика-аса Івана Кожедуба. У сквері також розташовані кований пам'ятний знак "Шпаківня назавжди" на честь усіх випускників, меморіальна дошка, присвячена двічі Герою Радянського Союзу Амет-хану Султану, стенди з інформацією про видатних авіаторів, діяльність яких пов’язана з Кіровоградщиною тощо.

Алея авіаторів закладена у 2010 році від вулиці Чобану до БК "Авіатор" на честь 100-річчя першого польоту в небо Єлисаветграда. Тут розташовані справжні літаки та моделі, стенди й креативні композиції, фонтан у вигляді літака та багато іншого.

Сквер аеронавігації розташований між другим навчальним корпусом та тренажерним центром – тут представлено композицію "Роза вітрів" та зразки аеронавігаційного обладнання, яке експлуатувалося на аеродромі "Кіровоград" у різні роки.

Частиною комлексу також є Музейна експозиція історичного краєзнавства.

Музейно-природний заповідник "Тобілевичі" в селі Арсенівка засновано як заповідник "Батьківщина Івана Карпенка-Карого" до 150-ліття з дня народження цього видатного українського письменника, драматурга і театрального діяча.

Саме в Арсенівці у 1845 році народився Іван Тобілевич – майбутній великий митець Карпенко-Карий.

Родина Тобілевичів мешкала в Арсенівці протягом десяти років. Батько Карпенка-Карого Карпо Тобілевич керував тут маєтком поміщика Золотницького. В парку на березі ставка досі стоїть старий садибний будинок у стилі класицизму, а неподалік і панський льох. Історичні споруди зберегли автентичні елементи тогочасної архітектури.

На території колишнього панського маєтку, збудованого у першій половині XIX століття, де за радянських часів була школа, тепер розташовується Музейно-природний заповідник "Тобілевичі". Його експозиційна частина ще потребує наповнення та оформлення.

У 2021 році територія панського маєтку оголошена парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва "Тобілевичі" площею 8,7 гектара. Тут можна зустріти представників червонокнижної флори та фауни України.

На території Нижнього скверу, де знаходився будинок Тобілевичів, в якому народився Іван Тобілевич, встановлено пам'ятний знак.

Народний меморіальний музей видатного піаніста Генріха Нейгауза відкрився у 1981 році при Музичній школі №1 міста Кропивницького (тодішнього Кіровограда), засновником якої він був і яка нині носить його ім'я.

З 1933 року музична школа розташовується у двоповерховому будинку в центрі міста, який колись належав родині композитора Юлія Мейтуса, а зараз є пам’яткою архітектури. Це одна з найстаріших державних музичних шкіл України.

Ініціаторами відкриття у школі музею музиканта-земляка були її директор Віктор Ревенко та викладач фортепіанного відділу Елла Торговецька. Вони ж були основними збирачами музейних фондів.

У двох експозиційних залах музею представлено історичні документи, світлини та особисті речі, що належали Генріху Нейгаузу та його родині. Експонуються 16 видань різними мовами світу головної теоретичної роботи Генріха Нейгауза "Про мистецтво фортепіанної гри". Також представлено рояль та бюро композитора і музикознавця Георгія Поляновського.

До 125-річчя музиканта на фасаді будівлі музичної школи відкрито пам’ятну дошку, перед будівлею встановлено погруддя Генріха Нейгауза роботи львівського скульптора Володимира Цісарика.