English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Житомирської області
Пам'ятки Житомирського району
Знайдено 69 пам’ятки
Житомирського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Великокоровинецький краєзнавчий музей Чуднівської міської ради засновано у 1961 році зусиллями вчителів та учнів місцевої школи.
Його експозиція розповідає про минуле й сучасне Великих Коровинців.
Окрему експозицію присвячено родині українських промисловців та меценатів Терещенків, яким село належало з 1870 року. Федір Терещенко збудував тут цукровий завод, лікарню, дві школи, церкву, залізничну станцію та інші інфраструктурні об'єкти.
проспект Вакуленчука, 6А Великі Коровинці
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Пам'ятка архітектури
Триповерхова будівля водяного млина в Паволочі розташована біля греблі на річці Роставиця. Млин збудований у XIX столітті, коли в селі проживала велика єврейська громада.
вулиця Гаття Паволоч
Природний об'єкт , Відпочинок на воді
Великий затоплений гранітний кар'єр розташований в селі Нова Рудня, неподалік Тригір'я.
Мальовничі береги, що поросли сосновим лісом, оточують стрімкі гранітні скелі.
Місце маловідоме та малолюдне, поки що чисте.
Тригір’я
Природний об'єкт
Столітній дуб з розлогими гілками в лісі поруч із Вишполем називають "Дубом-Чудодієм".
За легендою, "Дуб-Чудодій" має чудодійну силу зцілювати тих, хто до нього доторкнеться зі словами: "Тобі торкаюся, здоров'я набираюся".
Знаходиться на під'їзді до парк-готелю "Чудодієво".
Вишпіль
Напівзруйнований келійний корпус єзуїтського монастиря - найдавніша архітектурна пам'ятка Житомира.
Монастир на Замковій горі збудований у XVIII сторіччі ченцями-єзуїтами, яких запросив у місто каштелян київський Ян Казимир Стецький. Серед можливих архітекторів називають Павла Гіжицького, Паоло Фонтану, Доменіко Фонтану.
При монастирі діяла трикласна школа. Прилеглі землі польський король Август II своїм привілеєм передав під юрисдикцію монастиря, виключивши з-під контролю міського самоврядування Юридику Єзуїтську, свого роду "місто в місті".
Єзуїтський костел був зруйнований російськими гусарами і донськими козаками в 1769 році. Від усього монастирського комплексу донині збереглися лише руїни двоповерхового келійного корпусу. Планується реставрація.
вулиця Леха Качинського, 12А Житомир
Пам'ятка архітектури , Театр/видовища
Будівлю обласної державної філармонії імені Святослава Ріхтера було збудовано в Житомирі в 1858 році як міський театр з ініціативи польського драматурга та громадського діяча Юзефа Ігнація Крашевського, який був і художнім керівником театру.
На той час будівля театру вважалася однією з найкращих в Україні.
Наразі житомирська філармонія є пам'яткою архітектури місцевого значення.
вулиця Віктора Косенка, 26 Житомир
Житомирський державний університет імені Івана Франка розташовується в центрі міста в комплексі будівель колишньої чоловічої гімназії.
Гімназію для хлопчиків почали будувати в Житомирі в 1862 році. Протягом багатьох років це був найбільший та авторитетний навчальний заклад не лише Житомира, а й усієї Волині. Спочатку було збудовано головний корпус, пізніше з боків прибудували дві допоміжні будівлі - для квартир викладачів гімназії та для бібліотеки. Перед головним входом був палісадник з рідкісними деревами та фонтаном у центрі. До будинків примикав великий сад.
До цього часу комплекс повністю зберігся, але навчальний корпус гімназії було реконструйовано після того, як у 1919 році в ньому відкрився педагогічний інститут.
Нині це Житомирський державний університет імені Івана Франка.
вулиця Велика Бердичівська, 40 Житомир
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Старовинний особняк, збудований у XIX столітті на Замковій площі для голови житомирської католицької єпархії називають у Житомирі Єпископським будинком.
Наразі тут розміщується Житомирський обласний краєзнавчий музей, заснований ще в 1865 році, коли Волинський губернатор Михайло Чортков виставив у публічній бібліотеці свою колекцію із зразків 48 мінералів та гірських порід.
Далі експозицію поповнила колекція монет ватажка житомирського дворянства Симонича, матеріали Волинського єпархіального давньосховища, націоналізовані художні колекції графів Ілінських-Стецьких з Романова та барона Івана де Шодуара з Житомира.
Зараз фонди Житомирського краєзнавчого музею налічують 150 тисяч пам'яток історії та культури, проте в експозиції представлено лише невелику частину, що стосується історичних подій першої половини XX сторіччя. Основні виставкові площі займає художній відділ музею, де представлено унікальну колекцію творів образотворчого мистецтва італійських, голландських, французьких, польських та російських майстрів XVI-XX століть.
Історичну експозицію планують розгорнути у будинку магістрату.
майдан Замковий, 1 Житомир
Житомирський обласний літературний музей розташований у старовинній двоповерховій будівлі в стилі модерн, побудованій на початку XX століття.
Експозиція складається з чотирьох відділів: французького письменника Оноре де Бальзака, житомирського театрального художника Івана Шевченка, поета-перекладача Бориса Тена та родини композитора Михайла Скорульського.
вулиця Київська, 45 Житомир
Історична місцевість
Замкова гора в Житомирі розташована на березі річки Кам'янка. Тут до XIX століття стояв кам'яний замок, оточений ровами.
Замок, ймовірно, був заснований ще в IX сторіччі дружинником київських князів Аскольда та Діра, але тоді він міг бути розташований в іншому місці. У писемних літописах Житомирський замок вперше згадується в 1392 році, коли він був захоплений Великим князем Литовським Вітовтом. Згодом неодноразово руйнувався та відновлювався. Останні замкові споруди були зриті в 1852 році.
Наразі на території замку розбито міський сквер, встановлено пам'ятний знак на честь заснування Житомира.
вулиця Кафедральна Житомир
Синагога в Паволочі збудована в 1772 році, коли в селі була велика єврейська громада.
В 1993 році в приміщенні колишньої синагоги відкрився історико-краєзнавчий музей села Паволоч.
Експозиція музею розміщена на двох поверхах в 14 залах. Є облаштовані зали для зустрічей чи проведення конференцій.
вулиця Містечко, 14 Паволоч
Будівлю водяного млина на річці Микі на південній околиці Радомишля зведено в кінці ХІХ століття (за іншими даними в 1904 році) на фундаментах паперової фабрики, заснованої в 1606 році архімандритом Єлисеєм Плетенецьким для забезпечення папером друкарні Києво-Печерської лаври.
Фабрику було зруйновано під час козацьких повстань. Зведена на руїнах будівля млина у стилі неоготики зовні нагадує середньовічний замок. Будівля має три крила від 3 до 5 поверхів, з'єднаних 8-поверховою вежею в центрі. У вежу-дзвіницю ведуть гвинтові сходи зі 158 сходинок.
Млин функціонував до 1960-х років, потім довгий час стояв занедбаним. У 2011 році з ініціативи родини Богомолець-Шереметьєвих у відреставрованій будівлі було відкрито історико-культурний комплекс "Замок Радомисль".
В автентичних інтер'єрах XVII-XIX столітть виставлено експозицію "Музею української домашньої ікони" та предметів старовини. Представлено 5 тисяч ікон XVII-XXI століть з усіх регіонів України із приватної колекції Ольги Богомолець, у тому числі роботи народних художників, які найчастіше надавали образам живих людських рис та емоцій. Перлина колекції – ікона Миколи Чудотворця, вирізана на камені.
Також у музеї можна побачити унікальні старовинні фотографії, колекцію старовинних карток у Трапезному залі, колекцію старовинних прасок та домашнього начиння, старовинні дерев'яні скульптури, антикварні люстри, картини та меблі.
Крім того, у "Замку Радомисль" відновлено процес ручного виготовлення паперу. Фабрика з виробництва паперу (папірня) має все обладнання, яке використовувалося ченцями в XVII столітті, а також друкарський верстат для нанесення тексту на готові листи. Бажаючі можуть відвідати майстер-клас та власноруч виготовити аркуш паперу.
В замку є концертна зала на 150 місць, велична обрядна зала для урочистостей, старовинна трапезна з великою замковою піччю та 60-літровим казаном на відкритому вогні.
Поруч із замком розбито ландшафтний парк.
вулиця Плетенецька, 15 Радомишль
Історичний музей імені Івана Огієнка в Брусилові був заснований у 1960 році на громадських засадах в кількох кімнатах теперішнього приміщення редакції газети "Відродження".
Організатором і першим керівником музею був Яків Галайчук. В середині 1980‑х років музей отримав окреме приміщення, яке займає донині.
У 2009 році громадський музей став відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею і йому було присвоєне ім’я уродженця Брусилова Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) – визначного вченого-історика, мовознавця та літературознавця, поета та прозаїка, редактора та видавця, політолога і теоретика канонічного права, громадсько-політичного і церковного діяча, перекладача Біблії на українську мову. 21 серпня 2010 року перед музеєм був відкритий перший в Україні пам’ятник Іванові Огієнку роботи скульптора Анатолія Бурдейного.
Експозиція музею розміщена в двох залах. Одна з них відображає основні етапи життя та громадської діяльності Івана Огієнка. В експозиції представлені багаточисленні праці митрополита Іларіона з історії України, історії української церкви, історії української мови, які були видані в Канаді в 1950-1970 роках; примірник лондонського видання Біблії 1962 року в перекладі митрополита Іларіона з дарчим написом дочці Лесі; фотографії Івана Огієнка; родинна шафа – придане дружини Івана Огієнка; інтер’єр української хати Київської губернії початку ХХ століття, яка допомагає відтворити обстановку, в якій жив сам Огієнко.
В другій залі представлені матеріали, які розповідають про історію Брусилівського краю та селища Брусилів. В експозиції представлені колекція монет солідів (перша половина ХVІ століття), яка знайдена на території краю; примірник "Євангелія" 1753 року, інструменти та вироби брусилівських ремісників, предмети побуту; сільськогосподарські знаряддя праці, традиційний український чоловічий та жіночий одяг; фотографії, документи, книги відомих людей Брусилівщини.
майдан Івана Огієнка, 1 Брусилів
Мальовниче озеро на місці затопленого гранітного кар'єру "Високий Камінь" у районі Коростишева.
Багато туристів відзначають схожість стрімких скелястих берегів, що поросли соснами та берізками, з озерами та річками Карелії.
Прекрасне місце для відпочинку з наметом.
Новогородецьке
Пам'ятник/монумент
Монумент пам'яті учасників "Коліївщини", страчених у Кодні, встановлено на виїзді із села в бік Андрушівки.
У 1768 році на цьому місці відбулася масова кара захоплених у полон українських повстанців, які боролися проти польського панування під час козацько-селянського повстання під керівництвом Максима Залізняка та Івана Ґонти. Повстання разом із поляками придушили російські війська. У Кодні стратили близько 300 людей. Під керівництвом польського воєначальника Юзефа-Габріеля Стемпковського повстанцям рубали голови, садили на палю, четвертували.
До 200-річчя трагедії на козацькому кургані-могилі, оточеному щільним кільцем дерев, встановлено монумент пам'яті учасників "Коліївщини".
На трасі поворот позначений покажчиком "Козацька могила".
Андрушівське шосе Кодня