Пам'ятки Житомирського району

Римо-католицький конкафедральний костел Святої Софії з дзвіницею висотою 26 метрів вважається однією з головних архітектурних пам'яток Житомира завдяки вдалій комбінації стилів пізнього ренесансу та бароко.

Костел збудований у XVIII сторіччі на Замковому майдані Житомира з ініціативи єпископа Самійла Ожиги, реконструйований у ХІХ столітті із застосуванням прийомів класицизму. Товщина цегляних стін сягає 2 метрів. Фасад розбитий на два яруси, будинок увінчаний вежами з гострими шпилями. Один із пілонів будівлі прикрашений барельєфом, створеним знаменитим піаністом та композитором Юліушем Зарембським.

Збереглося багате внутрішнє оздоблення - ліпнина та настінні розписи. Нині це діючий католицький собор парафії Святої Софії.

В 2011 році перед собором Святої Софії був встановлений пам'ятник Папі Римському Іоанну Павлу II.

Коростишівський народний історичний музей засновано в 1965 році. Музей розташовується у Коростишівському будинку культури.

Його фонди налічують понад 6000 предметів зберігання. Експозиція у трьох залах розповідає про історію краю від давніх часів до сучасності, про заснування та розвиток Коростишева, про видатних мешканців міста. Зокрема, представлено знахідки трипільської культури і Давньої Русі з археологічних розкопок у селі Городське, предмети домашнього вжитку та одяг місцевих мешканців XIX - початку XX століть, особисті речі житомирських партизан часів Другої світової війни.

Окремий розділ присвячено Голодомору 1932-1933 років.

Перлиною художньої частини експозиції є добірка картин народного художника України, видатного пейзажиста Микола Максименка, що родом з Житомирщини.

Костел Святого Антонія Падуанського у Старій Котельні закладений у 1783 році коштом поміщика Антонія Прушинського. Дата та ім'я засновника збереглися на кам'яній табличці на фасаді будівлі.

Костел розташований на валах старослов'янського городища Котельнич. Виконаний у найкращих традиціях пізнього бароко. Фасад оздоблений пілястрами іонічного ордера. Збереглися залишки кам'яної огорожі.

В радянські часи костел Святого Антонія Падуанського був закритий, донині дожив у дуже поганому стані. Нині відроджується зусиллями невеликої католицької громади Старої Котельні.

Домініканський монастир був заснований у Любарі в 1634 році. Тоді ж князь Станіслав Любомирський збудував перший домініканський костел.

В середині XVII сторіччя храм був зруйнований козаками під час Визвольної війни. У 1752 році його знову відбудував Францішек Фердинанд Любомирський, він був освячений в ім'я Святих Михайла і Яна Непомука.

У 1864 році домініканський монастир був закритий, костел став парафіяльним. За радянської влади храм також було закрито.

Нині це діючий костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка. Йде реставрація.

Семінарський костел Святого Йоана з Дуклі у Житомирі – пам'ятка архітектури національного значення.

Розташований впритул до центральної площі міста.

Будівля в стилі неокласицизму збудована в 1838-1842 роках як костел Луцько-Житомирської духовної семінарії замість згорілого храму монастиря францисканців, заснованого в 1763 році.

До 1917 року в монастирському корпусі розміщувалася духовна семінарія, а за радянської влади - військкомат.

У 1992 році костел Святого Йоана було повернено отцям-францисканцям, освячено в 1997 році. Монастир чинний.

Житомирський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка відкрито до 120-річчя видатного письменника та громадського діяча в будинку, де пройшли його дитячі та юнацькі роки.

Короленко прославився як активний учасник народницького руху та автор безлічі літературних творів, найвідоміші з яких: "Ліс шумить", "Сліпий музикант", "У поганому суспільстві", "Судний день", "Без мови", "Діти підземелля".

Експозиція розміщена в семи залах за хронологічним принципом, налічує 10 тисяч експонатів: особисті речі, прижиттєві видання Короленка та письменників-сучасників, твори графіки, живопису, скульптури, прикладного мистецтва.

Романівський літературно-меморіальний музей–садиба родини Рильських на Житомирщині розташований у селі Романівка, яке зараз належить до Квітневої сільської громади.

Саме тут від середини XIX століття мешкала родина українських культурних і громадських діячів Рильських. Придбавши Романівку в 1844 році, маршалок сквирського шляхетства Теодор Рильський заснував тут родовий маєток і збудував садибу. Серед його нащадків Романівським маєтком володіли етнограф та економіст Тадей Рильський, педагог і перекладач Іван Рильський, поет і мовознавець Максим Рильський.

За радянської влади в садибному будинку Рильських розмістилася школа, в якій Максим Рильський вчителював у 1921-1923 роках. Ще у 1965 році при школі була створена музейна кімната, а в 1991 році відкрився літературно-меморіальний музей. Частково відтворено інтер'єр кімнати Рильського, експонуються меморіальні речі, книги, фотографії та документи, представлено інтер'єр класної кімнати старої сільської школи.

В парковій частині музею-садиби встановлено бюст Максима Рильського.

Щороку у травні на території музею проводиться літературно-мистецьке свято "Романівська весна".

Лютеранська кірха в Житомирі була збудована в 1896 році біля комплексу Житомирської чоловічої гімназії.

Землю під будівництво лютеранського храму виділила для лютеранської громади Житомира вдова німецького колоніста Вільгельма Кнаака. Проєкт кірхи у стилі модернізованої готики розробив архітектор Арнольд Єнш.

Будівля складена з червоної цегли. Архітектору вдалося досягти чудової пластичності та гармонійності архітектурних форм.

На органі в кірсі грав Даніїл Ріхтер, дід знаменитого піаніста Святослава Ріхтера, який народився в Житомирі в 1915 році і мешкав у невеликому будинку поряд з кірхою.

За радянських часів у будівлі розмістили спортзалу.

З 1996 року кірха належить Незалежній церкві "Різдво" євангельських християн-баптистів. Проведено реставрацію, відкрито недільну школу. Орган відновити поки що не вдалося - його замінює макет.

Меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова в Житомирі є частиною Музею космонавтики імені Корольова і розташований навпроти основної будівлі експозиції "Космос".

Перший музей у квартирі, де в 1907 році народився майбутній вчений-ракетобудівник, провідний конструктор радянських космічних ракет, відкрився ще в 1970 році з ініціативи його матері. Через 7 років меморіальну частину доповнила нова експозиція про життєвий і творчий шлях генерального конструктора.

Музей відтворює обстановку помешкання, в якому на початку XX століття мешкала родина Корольових. Експозиція включає багато матеріалів, документів, особистих речей, які передали в дарунок музею родичі та колеги Корольова.

Фотографії, посуд, предмети інтер’єру, які належали родині Корольових, записи і креслення, зроблені рукою геніального конструктора, його костюм і навіть пасмо волосся з найпершої стрижки – усе це можна побачити під час екскурсії музеєм.

Монумент Вічної Слави на честь воїнів-визволителів Житомира встановлено на одній із найвищих точок міста та видно здалеку.

Монумент є високою масивною колоною циліндричної форми, висіченою з житомирського лабрадориту, на якій встановлена скульптурна композиція - воїн Радянської Армії, партизан і жінка-патріотка. Над ними майорить прапор. Скульптурна композиція відлита із бронзи. На гранітному постаменті висічено найменування частин Радянської Армії, партизанських з'єднань та загонів, підпільних організацій, прізвища воєначальників, партизанських командирів, керівників партійного підпілля. Біля монумента горить Вічний вогонь.

Від підніжжя монумента відкривається чудовий краєвид на місто, що оточують його ліси, греблю, що утворює Житомирське водосховище.

Зразковий музей історії села Івановичі відкрився у 1991 році, розташовується у трьох кімнатах Івановицького ліцею.

Близько 500 експонатів висвітлюють основні етапи розвитку села Івановичі від XVII століття до сьогодення, а також особливості народного побуту його мешканців у різні часи. Представлено макет традиційної селянської хати.

Експозиції "Від рослини до тканини" та "Від зернини до хлібини" розповідають про давні способи хліборобства, про технологію ткацтва та інші народні ремесла.

Окремі експозиції вісвітлюють події Голодомору 1932-1933 років, Другої світової війни, Революції гідності та російсько-української війни.

Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука представляє унікальну колекцію живопису в стилі соцреалізму.

Відкритий у 1974 році з ініціативи мистецтвознавця та колекціонера Йосипа Буханчука, який викладав у 1960-х роках у Ленінградському художньому інституті.

Будівлю музею спроєктовано в 1985 році під керівництвом професора Ігоря Фоміна. Буханчук надав музею власну колекцію живопису, що налічувала 600 експонатів. Надалі колекція поповнювалась із державних фондів, свої роботи музею дарували багато радянських художників, і незабаром колекція вже налічувал 3 тисячі оригіналів.

Зокрема, представлено картини народних художників України Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Миколи Максименка. Філігранною технікою захоплюють твори петербурзького скульптора Нікіфорової.

Фотозйомка у залах заборонена.

Музей пожежної охорони в Житомирі розташовується в приміщенні пожежної вежі, яка була збудована в 1894 році.

Пожежна вежа досі діє, є пам'яткою архітектури місцевого значення.

В музеї представлено історію формування системи пожежогасіння та пожежної техніки, на кінопроекторі показують фільм про причини виникнення пожеж.

Народний історико-краєзнавчий музей села Криве на Житомирщині засновано в 2003 році з ініціативи місцевих краєзнавців.

Музей розташований на території Кривенської гімназії імені Йосипа Юркевича. Гімназія носить ім'я свого фундатора, відомого лікаря і громадського діяча Йосипа Юркевича, який народився в Кривому в 1853 році.

Основна частина експозицію музею також присвячена родині Юркевичів та їнхіх друзів і сусідів Рильських, що мешкали неподалік у Романівці. Зокрема, представлені особисті речі й документів, передані музею нащадками Йосипа Юркевича.

Народний музей історії села Кодня заснований у 1976 році, розташований у місцевому будинку культури.

У музеї можна дізнатися про історію села Кодня з давніх-давен, ознайомитися з археологічними знахідками, артефактами козацтва та архівними документами.

Основну експозицію присвячено подіям гайдамацького повстання "Коліївщина". Як відомо, після розгрому польськими та російськими військами повстанських загонів під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, за рішенням польського суду в Кодні було страчено понад 200 учасників - запорожців та гайдамаків.

В експозиції представлені копії документів, пов'язаних із гайдамацьким рухом в Україні, карти, зразки козацької зброї, старовинні знаряддя селянської праці та побуту, матеріали про історію Кодні.