Пам'ятки Київської області

Центр української культури та мистецтв у Києві створено в 2005 році з метою відродження національних звичаїв та традицій.

Дітей тут навчають техніці та культурі вишивання, ткацтва, розпису та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, а також знайомлять зі старовинними звичаями та обрядами.

З 2011 року Центр української культури та мистецтв має власну будівлю на Подолі, де розміщено галерею традиційного українського мистецтва, проводяться виставки та різноманітні акції.

Васильківський краєзнавчий музей розташований у будівлі Будинку культури в центрі Василькова.

Фонди музею налічують 1200 експонатів. Представлені стародавні знаряддя праці, зброя, прикраси та інший археологічний матеріал кам'яного віку, Трипільської культури, скіфських часів та Давньої Русі, зібраний зокрема при розкопках поблизу Василівського дитинця в ході археологічної експедиції 1985 року.

В етнографічній експозиції музею представлені знаряддя праці, посуд та одяг, якими користувалися васильківці в минулому.

Також є відділи колективізації 1920-1930-х років, культурного розвитку Васильківщини, Другої Світової війни, декоративно-ужиткового мистецтва.

Васильківський майоліковий завод - колишнє підприємство порцеляно-фаянсової галузі, де  виготовляли високохудожній керамічний посуд ручної роботи.

Підприємство виникло у Василькові на базі групи кустарів, які в 1928 році створили артіль "Керамік". З 1931 року гончарні вироби стали розписувати українськими національними орнаментами, посуд почав набувати вигляду, близького до майоліки. З 1960 року Васильківський майоліковий завод став одним із провідних підприємств української художньої промисловості, його продукцію продавали по всій країні.

У 2005 році на базі частини виробничих приміщень заводу було створено приватне підприємство "Васильківська майоліка", яке продовжило традиції виробництва майолікового посуду в етнічному стилі. Проводилися екскурсії для дитячих груп.

На жаль, Васильківський майоліковий завод остаточно припинив своє існування в 2019 році.

Гідропарк у Києві - одне з найпопулярніших місць літнього відпочинку на Дніпрі, зручне завдяки станції метро.

Розташований на місці Передмостової слобідки, що виникла біля першого київського Ланцюгового мосту та прозвана "київською Венецією". Сучасний відпочинковий комплекс об'єднує Венеціанський і Долбецький острови.

У Гідропарку безліч пляжів, атракціонів, спортивних майданчиків, ресторанів, кафе та нічних клубів.

Приватний музей васильківської майоліки відкрився в 2021 році в торговому центрі "Пасаж" у Василькові.

Його заснувала громадська активістка Людмила Шкулькова на основі власної колекції виробів Васильківського майолікового заводу.

Завод був заснований в 1934 році у Василькові, який здавна відомий як один із центрів гончарства Наддніпрянщини. На заводі працювало багато майстів художньої кераміки, серед яких Прокіп Бідасюк, Надія та Валерій Протор'єви. У другій половині XX століття завод був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, його продукція брала участь у виставках декоративного мистецтва багатьох країн світу.

Багато зразків продукції представлено в експозиції музею: настінні тарілки, сервізи, куманці, вази, глечики, кухлі, підсвічники, декоративні скульптури. Серед них і знаменитий "Бородянський півник", що став символом незламності українців під час російської збройної агресії. Його авторство приписують Прокопу Бідасюку, але, ймовірніше, це робота Валерія Протор'єва.

Експозиція доступна для зовнішнього огляду постійно, але про екскурсії необхідно домовлятися завчасно.

Стара частина будівлі нинішньої Васильківської загальноосвітньої школи №1 - це синагога, збудована у Василькові в 1812 році.

Пізніше тут розміщувалася єврейська школа. Після Другої світової війни у приміщенні колишньої синагоги було відкрито загальноосвітню школу. Деякий час при ній діяв музей.

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні, що існує з 1845 року.

В різні часи в обсерваторії працювали видатні вчені, якими зроблено низку астрономічних відкриттів. Зокрема, у 1969 році відкрито комету Чурюмова-Герасименко, що 2014 року стала першою в історії, на яку здійснив посадку космічний апарат.

Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти. Комплекс обсерваторії також включає павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення.

З 1990 року працює Астрономічний музей, фонди якого налічують 20 тисяч предметів. В експозиції представлені прилади та інструменти, фотографії та особисті речі співробітників, рукописи, документи, креслення, зоряні карти, журнали спостережень та старі видання. Зокрема, можна побачити переносний телескоп в 1838 року, астограф 1895 року, меридіанне коло 1870 року та інші астрономічні інструменти минулого.

Під час екскурсій можна долучитися до астрономічних спостережень на діючих телескопах обсерваторії. Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Джерело Святого Феодосія знаходиться біля підніжжя замкової гори Василькова, під собором Антонія та Феодосія.

Вважається, що перший колодязь на цьому місці викопав у ХІ сторіччі Феодосій Печерський, який був родом звідси.

Каплиця над джерелом споруджена в 1832 році. В радянський час вона була зруйнована, але відновлена в 2001 році.

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропагандистський образ "українського Чапаєва". Щорс командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка захопила Київ у лютому 1919 року і вела бої з військами Української Народної Армії Симона Петлюри, денікінцями та частинами Української Галицької Армії. Щорс загинув під Коростенем за нез'ясованих обставин (імовірно, був застрелений своїми соратниками).

Пам'ятник червоному командиру було споруджено через 18 років після виходу відповідної постанови уряду, встановлено до 300-річчя Переяславської ради. За легендою, скульпторам Михайлові Лисенку, Василю Бородаю та Миколі Суходолову позував 20-річний студент Леонід Кравчук – майбутній президент України.

2015 року пам'ятник Щорсу підпав під дію закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але за кілька років перед тим він був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, що завадило його негайному демонтажу. Після тривалих суспільних дискусій та під тиском громадських активістів у 2023 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру і демонтовано.

Скульптуру доправлено на зберігання до Державного музею авіації імені Олега Антонова.

"Венецією" називають невеликий парк у центральній частині Василькова, де створено видовжений ставок, схожий на канал. Деяка подібність венеціанськими каналами надають ставку перекинуті через нього ажурні містки.

На березі ставка стоїть маленька неоготична будівля дитячої школи мистецтв з двома гостроверхими вежами.

В центрі парку встановлено пам'ятник воїнам-афганцям.

Свято-Іоанівський монастир в Малій Солтанівці заклали у 2004 році коштом російської православної церкви за кордоном на честь Іоана Кронштадтського. Частина цієї церкви у 2007 році об'єдналася з московським патріархатом, але обитель у Малій Солтанівці будує та частина, яка це об'єднання не визнає.

Свято-Іоанівський монастир найбільший у світі серед монастирів російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ). Після закінчення будівництва буде найбільшим в Україні. Нині тут 6 храмів, є чоловічий та жіночий скити. Монастир сучасний і в ньому все сучасне: будматеріали, меблі та комп'ютери.

Наразі Служба Безпеки України за депутатським запитом проводить досудове розслідування щодо державної зради Свято-Іоанівський монастиря в Малій Солтанівці.

Церква Святого Миколая у Василькові поєднує риси класицизму з характерними елементами бароко. Славиться багатим оздобленням, розписами ХІХ століття та чудовим різьбленим іконостасом.

Пам'ятка архітектури є чинним православним храмом московського патріархату.

Поруч з Миколаївською церквою знаходиться відкрите Святим Феодосієм джерело. Над ним споруджено каплицю.

Величний кафедральний собор на честь Покрови Пресвятої Богородиці споруджений в Борисполі в кінці XX століття за проєктом архієпископа Черкаського та Канівського Софронія.

Собор має чотири престоли: центральний престол освячено на честь Покрови Божої Матері, правий приділ в честь чуда Архистратига Божого Михаїла в Хонах, лівий в честь святителя Миколая Чудотворця, а нижній храм освячений  в честь святих благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба.

Належить до УПЦ московського патріархату.

Собор Антонія та Феодосія у Василькові – зразок архітектури українського бароко.

Собор на честь преподобних Антонія та Феодосія збудований в середині XVIII сторіччя кріпаком Києво-Печерської лаври Степаном Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладено підземний хід).

Зовні нагадує козелецький собор Різдва Богородиці. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор Тальянець).

В інтер'єрі збереглися розписи Василя Бібібкова. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Старовинна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться у північному передмісті Василькова, на в'їзді до міста з боку Києва.

Побудована в 1859 році. Невелика споруда з двома банями відрізняється вдалою композицією та пластичністю форм. Церква освячена на честь Різдва Божої Матері в другій половині ХХ століття.