Пам'ятки Київської області

Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана-Валентина Задорожного розташований в адміністративній будівлі в центрі міста Ржищів.

У постійній експозиції представлені твори сучасного художника-монументаліста, уродженця Ржищева Івана-Валентина Задорожного. Він автор 24 монументальних робіт, що розташовані по всій території України. Це вітражі в авторській техніці литого скла, мозаїки, різьблення, бетонні рельєфи.

У творчому доробку художника також гобелени ручного ткацтва, скульптури, графічні ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка та дитячих казок.

Відвідувачі музею можуть побачити авторські роботи художника, історичні та документальні фотографії, ознайомитися з уривками текстів із щоденника митця. Ржищівський музей мистецтв також проводить тематичні виставки та інші заходи.

Музей однієї вулиці присвячено історії Андріївського узвозу, найвідомішій та найколоритнішій вулиці Києва.

Заснований літературно-пошуковим об'єднанням “Майстер”, активісти якого вирішили розкрити відвідувачам деякі таємниці Андріївського узвозу, познайомити з його найзнаменитішими жителями, відтворити та зберегти особливу ауру, що оточує цю романтичну вулицю - Мекку художників, письменників та інших творчих людей.

Реконструйовано інтер'єри деяких типових приміщень, що демонструють особливості побуту киян у ХІХ столітті. Окремі експозиції присвячені Михайлу Булгакову, Фотію Красицькому, Івану Кавалерідзе та іншим.

У 2002 році "Музей однієї вулиці" було визнано одним із найкращих музеїв Європи. Регулярно проводяться історичні, документальні та мистецькі виставки.

Музей окупації Києва заснований у 2008 році, знаходиться на території парку культури та відпочинку "Партизанська слава". Висвітлює найдраматичніші періоди життя міста – від початку Української революції в 1917 році до відновлення незалежності України в 1991 році, коли країна перебувала під окупаціями різних держав.

Експозиція розкриває теми ідеологій різних окупаційних режимів, їхньої політики окупаційного терору проти містян, цілеспрямованого руйнування ними міського середовища. Представлені фотографії та документи, особисті речі безпосередніх учасників подій, листівки та газети різних періодів окупації, зразки зброї та військового спорядження тих часів, карти і схемами.

Відвідувачам також пропонують переглянути інтерактивну VR-виставку "Бабин Яр".

Музей окупації Києва є філією Музею історії міста.

Музей популярної науки та техніки "Експериментаніум" у Києві - це науково-розважальний центр, де наочно та доступно демонструються закони науки та явища навколишнього світу.

Постійна експозиція музею налічує близько трьохсот інтерактивних експонатів та охоплює основні розділи фізики, що вивчаються у школі: механіка, молекулярна фізика, електрика та магнетизм, оптика, акустика.

Експонати призначені для того, щоб відвідувачі могли самі проводити досліди, що ілюструють роботу того чи іншого закону природи. Один із найцікавіших експонатів – плазмова куля Тесли, яка демонструє крисиві експерименти з високою напругою.

На другому поверсі "Експериментаніуму" розміщено затишне кафе.

Музей пошти Київської міської дирекції "Укрпошти" відкрився після повного оновлення у 2019 році, розташовується у приміщенні Лівобережного поштамту.

У музеї представлені унікальні експонати з усіх областей України: від діорам та вітражів до форми листоноші початку XX століття. Серед експонатів – сортувальний центр, поштовий вагон та поштова карета в мініатюрі, телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниця, камзоли, друкарські машинки та інше.

Також представлена карта України, викладена із майже 10 тисяч марок за 30 років Незалежності, скриньки арт-проєкту "Пошта добра", скриньки пошт світу та ще багато цікавого.

Музей совєцької (радянської) окупації України створено 2001 року зусиллями Київського осередку Всеукраїнського товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

Експозиція відображає злочини комуністичного режиму в період 1917–1991 років та поділена на 10 розділів: "Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні", "Народна війна", "Українські Соловки", "Київський мартиролог", "Втрачена пам'ять", "Мовна експозиція", "Зламані долі", "Нищення духовності".

Представлено копії документів, зокрема із розсекречених архівів Служби безпеки України, фотографії приватних осіб, спогади та свідчення очевидців і їх родичів, відео і аудіо матеріали.

Музей ретротехніки "Колеса історії" відкрився у 2024 році в районі Новобіличі на західній околиці Києва. Заснований відомим київським колекціонером, організатором фестивалю ретротехніки Old Car Land Павлом Лозовенком.

На експозиційній площі близько 3000 кадратних метрів представлено понад 100 відреставрованих автомобілів і мотоциклів минулого. Серед них, як зразки радянської техніки, так і транспортні засоби виробництва країн Єропи та США. Найдавнішим експонатом є автомобіль ГАЗ А 1934 року випуску.

На другому поверсі музею представлені мотоцикли, моторолери, квадроцикли, мопеди, велосипеди та різноманітна побутова техніка середини та кінця ХХ століття. Атмосферу старовини доповнюють вінтажні рекламні вивіски зі старих бензоколонок, впізнавані предмети побуту, популярні в минулому дитячі іграшки.

Музей "Колеса Історії" надає свої приміщення та експонати для проведення кінозйомок та фотосесій. В приміщенні працює кав'ярня та сувенірна крамниця.

Музей сиру у Києві створено фермерами-сироварами з Богуславщини для поширення українських традицій авторського сироваріння. Розташований у центрі міста, неподалік Бессарабської площі та станції метро "Палац спорту".

Приміщенням музею служить каретний проїзд у двір будинку 1827 року побудови, який був однією з перших кам'яних споруд на спуску вулиці Шовковичної. Збереглися автентичні бруківка та цегляна кладка стін.

У музейній експозиції представлена колекція унікальних сирних ножів, точна копія преса для сиру за давніми кресленнями XVIII століття, оригінал лотерейного квитка сирної лотереї в Англії, гравюра найстарішого сирного базару в Голландії 1873 року.

Пропонуються екскурсії українською та англійською мовами. Проводяться дегустації кількох сортів сиру з вином, горіхами та медом, а також майстеркласи для дітей з ліплення сирних коней. У сирній лавці можна придбати фермерські сири ручної роботи, виготовлені на сироварні "Доообра ферма".

Музей старожитностей в селі Данилівка відкрився 2010 року в приміщенні старої школи, де пізніше розміщувалася сільрада. Ініціаторкою створення була сільська голова Любов Бондаренко, яка й очолила музей.

В експозиції – близько 1000 старовинних речей, які надали музею місцеві мешканці: меблі, одяг, посуд, знаряддя праці, ікони. Представлено багато вишитих сорочок з різних регоінів України, жіночі хустки, колекцію музичних інструментів.

Музей сучасного образотворчого мистецтва України (МСІІУ) в Києві – перший у країні приватний музей, що представляє роботу сучасних українських художників.

Музей створив меценат Сергій Цюпко на основі особистої колекції живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва.

Музейна колекція налічує понад 6000 унікальних експонатів та розташовується на площі 3,5 тисячі квадратних метрів. Її основу складає сучасний нефігуративний живопис.

Крім того, у залах музею постійно проводяться виставки українських митців.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України заснований в Києві в 1923 році як театральний музей при Мистецькому об'єднанні "Березіль", очолюваному видатним діячем українського театру Лесем Курбасом.

Розташовується на території Києво-Печерської лаври, у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету.

В експозиції викладено історію театру в Україні від зародження у давній народній творчості до початку ХХ століття. Представлено творчу діяльність плеяди корифеїв українського театру: Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької.

Окрему експозицію присвячено життю і творчому шляху геніального українського актора і режисера-новатора світового рівня Леся Курбаса.

Виставка "Український кіногенезис" презентує історії походження і становлення національного кінематографа.

Музей також має унікальні колекції українських народних музичних інструментів та раритетних українських вертепів із ляльками.

Проводяться оглядові, тематичні й інтерактивні музичні екскурсії, дитячі майстеркласи.

Музей телебачення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) відкрився 2006 року, до 55-ї річниці українського телевізійного мовлення. Розташовується у прміщенні Київського телецентру "Олівець", що навпроти Київської телевежі.

24-поверхова будівля телецентру на Сирці зведена протягом 1983-1992 років на місці старого єврейського кладовища. Київський телецентр планувався як резервний для центрального телебачення СРСР, на випадок виходу з ладу Московського телецентру, чим пояснюється надмірний масштаб комплексу, з огляду на потреби тодішнього українського телебачення. Окрім центральної офісної будівлі, яка нагадує своїми контурами олівець, тут є потужний апаратно-студійний комплекс на 8 телевізійних студій, недобудований кіноконцертний зал та захищине підземне сховище для мовлення в умовах воєнного стану.

Музей телебачення розташовується на нижньому рівні центрального вестибюля телецентру. Експозиція візуалізує історію українського телебачення за допомогою низки інсталяцій. Зокрема, відтворено інтер'єр першої телевізійної студії 1950-х років у старому телецентрі на Хрещатику, 26.

Постійна експозиція налічує понад 800 експонатів, серед яких телевізор зі збільшувальною лінзою КВН-49 та інші лампові телевізори, старі кіно- й телевізійні камери, відеомагнітофони різних періодів і стандартів, монтажне обладнання тощо. Представлена галерея ескізів та макетів декорацій до відомих телепередач, виконаних художниками телеканалу. Окремий розділ присвячено участі українських телевізійників у висвітленні Чорнобильської катастрофи. 

Музей має інтерактивний знімальний майданчик, завдяки якому можна спробувати себе у ролі ведучого або оператора. Постійну експозицію доповнює виставкова площа у головному вестибюлі.

Екскурсії знайомлять відвідувачів з експозицією музею, програмами телеканалів "UA: Суспільне мовлення", виробничими підрозділами телецентру, закадровою кухнею, телевізійними професіями та цікавими людьми. Для відвідування необхідний попередній запис.

Переяславський музей трипільської культури – один із наймолодших музеїв, що входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Його відкрили в 2003 році в будинку, в якому свого часу жив брат українського композитора Павла Сениці.

В експозиції представлені матеріали розкопок близько 40 поселень трипільської землеробської культури (V-III тисячоліття до нашої ери) різних регіонів України: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я. Вони розповідають про трипільську систему обробки землі, перші культурні злаки, конструкцію трипільських жител, міфологію та обрядовість давніх мешканців краю. Серед експонатів: керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.

В цьому ж приміщенні розташований Музей козацької слави, де представлені роботи талановитого художника і різьбяра по дереву, українського поета-пісняра Василя Завгороднього. У трьох залах музею експонується понад 200 робіт художника, звернених до теми українського козацтва: образи козаків-запорожців, князів, гетьманів та просвітників, серед яких Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко, Микола Гоголь.

Музей українського грамзапису відкрився 2023 року на території Культурно-мистецького комплексу "Співоче поле". Оригінальну експозицію створив Київський міський центр народної творчості з ініціативи українського музиканта, одного з піонерів української електронної сцени Івана Москаленка (DJ Derbastler).

У колекції музею зібрані скарби української музики на різних звукових носіях. Понад 400 експонатів розповідають про історію грамзапису та про різні аспекти музичної культури України.

Музей українського костюма та писанки відкрився у 2007 році в одному з корпусів Немішаєвського агротехнічного коледжу з ініціативи педагогині Тамари Угнівенко. Заклад працює на базі Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти.

В експозиції представлено 50 чоловічих і жіночих національних костюмів середини ХІХ – початку ХХ століття з усіх областей України, а також близько 400 побутових та весільних рушників із традиційними орнаментами.

Значне місце в експозиції посідає колекція з 3000 писанок 27 видів. Також представлені вироби гончарства і різьбярства, ткацтва, гаптування. Особливу зацікавленість викликає експозиція оберегів.

Проводяться тематичні екскурсії та майстеркласи з писанкарства.